* reyestr.court.gov.ua/Review/119783595
Суть спору
Податківці провели камеральну перевірку щодо порушення платником ЄП вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. За результатами перевірки вони виявили, що юрособа — платник ЄП групи 3 мала податковий борг у розмірі, що перевищує 3060 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Враховуючи це, а також норми абз. 8 п.п. 298.2.3 та абз. 3 п. 299.10 ПКУ, вони прийняли рішення виключити платника з лав спрощенців.
Підприємство, звичайно, з цим висновком контролерів не погодилося і оскаржило прийняте рішення податківців.
Позиції сторін
Податківці. Контролюючий орган вважав, що якщо платник ЄП порушив правила перебування на ЄП, у тому числі й щодо наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує 3060 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, то він мав повне право навіть лише на основі результатів камеральної перевірки позбавити підприємство права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Платник. Вважав висновки неправильними, оскільки, на його думку, для того щоб позбавити підприємство статусу платника ЄП, не достатньо тільки того, що порушення було виявлено під час саме камеральної перевірки. Щоб позбавити підприємство статусу платника ЄП, обов’язково мала бути проведена документальна перевірка.
Крім того, підприємство апелювало також до того, що воно було не звичайним платником ЄП групи 3, а перебувало на спецЄП із ставкою 2 %. А отже, наявність податкового боргу не є тим порушенням, яке дає право податківцям позбавити підприємство статусу платника спецЄП.
Вирішення справи судом
Суд як першої, так і апеляційної інстанції повністю погодився із тим, що
податківці неправомірно позбавили підприємство статусу платника спецЄП через те, що таке рішення було прийнято на підставі камеральної, а не документальної перевірки
Так, судді наголошують, що за приписами абз. 8 п.п. 298.2.3 та абз. 3 п. 299.10 ПКУ реєстрація платником ЄП є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників ЄП за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника ЄП можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Причому, на думку суду, мова йде саме про документальну, а не про камеральну перевірку, на підставі якої доволі часто позбавляють суб’єктів статусу платників ЄП. На це, на їх погляд, вказує системний аналіз ст. 75 ПКУ, яка визначає порядок проведення всіх видів перевірок. А саме із норм цієї статті випливає, що:
1) предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання) (п.п. 75.1.1 ПКУ);
2) предметом документальної перевірки, як це передбачено п.п. 75.1.2 ПКУ, є питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів.
Виходячи з цього, суд робить закономірний висновок:
прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника ЄП можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки
Цей висновок (про що не забули згадати слуги Феміди у постанові), також підтверджував неодноразово ВС (див. постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а тощо). Тобто позицію судів можна назвати сталою.
А оскільки у випадку, який розглядається, документальна перевірка підприємства не проводилося, то суд вважає, що висновки фіскалів щодо позбавлення підприємства статусу спрощенця, зроблені після камеральної перевірки, є незаконними.
Також зауважимо, що суд погодився і з іншим твердженнями платника спецЄП. А саме про те, що на нього не поширюється вимога про відсутність податкового боргу протягом двох кварталів. Аргументує суд це тим, що для платників спецЄП були встановлені дещо інші вимоги щодо перебування на ЄП, ніж для звичайних платників ЄП групи 3.
Тому навіть якщо припустити, що податківці виявили б наявність боргу у платника спецЄП протягом двох кварталів під час документальної перевірки, то вони все одно не могли б позбавити суб’єкта статусу платника спецЄП. Про це ми наголошували у «Воєнний» податковий борг: чи можуть скинути зі спецЄП та ЄП?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54 (ср. ).
Втім, ця аргументація на сьогодні вже не цікава. Адже спецЄП скасували ще 01.08.2023.
Думка редакції
Висновки, зроблені суддями, є цілком справедливими. І що найголовніше, вони стосуються всіх без винятку платників ЄП, а не тільки тих, які були платниками спецЄП. Річ у тому, що норми ПКУ, на основі яких платника ЄП групи 3 (навіть із ставкою 2 %) виключають із реєстру платників ЄП, стосуються усіх платників ЄП, тобто як ФОП груп 1 — 3, так і юросіб — платників ЄП групи 3.
Ми вже говорили раніше, що без документальної перевірки не можна позбавити статусу платника сільгоспЄП (як ФОП, так і юрособу) // див. «Без перевірки із когорти сільгоспЄП не виключають!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 23. Причому в теорії таким платникам не потрібно спиратися на положення ст. 75 ПКУ, обґрунтовуючи цей висновок. Адже про це прямо говорить абзац другий п. 299.11 ПКУ.
Також хотілося б звернути увагу: у цій постанові суд зазначає, що податківці на основі камеральної перевірки не мають права позбавити платника ЄП статусу спрощенця. Але результати камеральної перевірки можуть опосередковано стати причиною анулювання реєстрації платником ЄП.
Адже суд зауважує, що за загальними правилами, якщо під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків. І на підставі неї позбавити суб’єкта статусу платника ЄП.
Отже, якщо спрощенець фактично допустив порушення правил перебування на ЄП і статус спрощенця було анульовано на підставі камеральної перевірки, то таке анулювання можна спробувати відсудити.
Але якщо фіскали підуть іншим шляхом, а саме прийдуть після проведення камеральної перевірки на документальну і анулюють статус спрощенця вже на її підставі, то тут крити уже не буде чим.
Виняток може бути тільки тоді, коли податківці відразу після проведення документальної перевірки (наприклад, на наступний день після оформлення акта перевірки) анулюють статус платника ЄП. Як свідчить постанова суду, так чинити не можна. Адже кожному платнику дається право оскаржити акт перевірки. І тільки якщо він цього не зробить у відведений на це час (деталі шукайте у «Дозволені позапланові податкові перевірки: що врахувати у період війни?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 63), податкова може прийняти таке рішення.
Якщо ж податкова не дотримується цього строку (10 робочих днів, наступних за днем отримання акта), то платник може оскаржити факт позбавлення його статусу платника ЄП. І суди, за ідеєю, будуть на його боці. Адже, як справедливо було сказано у постанові, про яку сьогодні говоримо,
якщо рішення про анулювання статусу платника ЄП було прийнято на наступний день від складення акта перевірки, а не з дотриманням 10-денного строку на оскарження акта перевірки, то податківці позбавили платника можливості реалізувати право на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень
А тому рішення про анулювання статусу платника ЄП навіть після проведення документальної перевірки буде прийняте з порушенням вимог ПКУ і відтак є протиправним. Втім, попереджаємо, що якщо ви подасте заперечення до акта, то це може стати підставою для проведення документальної перевірки (п.п. 78.1.5 ПКУ).
Водночас ми б радили не допускати порушень, які б могли позбавити суб’єкта статусу платника ЄП. А якщо ж ви бачите, що анулювання відбулося незаконно, то у вас є гарні шанси відбитися від податківців.
