(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 18
  • № 17
  • № 16/1
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/10
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Травень , 2015/№ 19

Національні стандарти бухгалтерського обліку: шпаргалка до НП(С)БО 121 «Основні засоби» (ч. 2)

1.3. Оцінка основних засобів у бухгалтерському обліку

НП(С)БО 121 передбачено різні види оцінок для об’єктів основних засобів. Наведемо в таблиці, які існують види оцінок (вартостей) основних засобів і для яких цілей застосовують кожну з них.

Таблиця 3

Види оцінок основних засобів

Визначення

Для яких цілей застосовується

1

2

3

Первісна вартість

Історична (фактична) вартість активу в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих, витрачених) для придбання (створення) активів

Визначають у момент приймання основного засобу, формують залежно від способу придбання (надходження) активу в організацію. Детальний порядок формування цієї вартості розглянуто далі

Переоцінена вартість

Вартість активу після його переоцінки

За новою переоціненою вартістю переоцінені активи обліковують в бухгалтерському обліку

Справедлива вартість

Вартість, за якою можна передати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату

Застосовують при формуванні первісної вартості в разі безоплатного отримання від фізичних і юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору). У разі якщо відсутня достовірна інформація про первісну вартість основних засобів, вона визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства Використовують для розрахунку індексу при проведенні переоцінки активів

Вартість, що амортизується

Первісна або переоцінена вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості

Застосовують при нарахуванні амортизації основних засобів

Ліквідаційна вартість

Сума коштів або вартість інших активів, яку установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). Якщо достовірно встановити ліквідаційну вартість у процесі експлуатації неможливо, то вона приймається рівною нулю

Застосовують при нарахуванні амортизації основних засобів

Залишкова вартість

Різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою накопиченого зносу

Відображають у формі № 1 «Баланс» в рядках 110, 120, 130 «Балансова (залишкова) вартість»

Найбільше запитань у бухгалтерів виникає щодо застосування ліквідаційної та справедливої вартостей. Поговоримо про це детальніше.

Як визначити ліквідаційну вартість

НП(С)БО 121 передбачено, що ліквідаційну вартість установи застосовують у деяких випадках. Розглянемо їх.

Ситуація 1. Введення об’єкта основних засобів в експлуатацію.

На момент придбання об’єкта основних засобів установі складно визначити, за якою вартістю вона зможе продати об’єкт, що зносився. Тому в п. 1 розд. V Методрекомендацій уточнено, що ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів може дорівнювати нулю, якщо установа не може достовірно визначити суму, яку очікує отримати від реалізації (ліквідації) такого об’єкта. Фактично це означає, що визначення ліквідаційної вартості є не обов’язком, а виключно правом установи.

Про те, як чинити з об’єктами основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю та які продовжують використовуватися в установі, Мінфін роз’яснив у листі від 07.04.2015 р. № 31-11420-07-5/12145 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 15, с. 4).

Ситуація 2. Залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю.

У разі якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів, який продовжує використовуватися, дорівнює нулю, а визначити справедливу вартість неможливо або недоцільно, для такого об’єкта визначають ліквідаційну вартість. Саме на таку вартість необхідно збільшити первісну вартість об’єкта основних засобів. При цьому вартість об’єкта, що амортизується, дорівнює нулю.

Мінфін у згаданому вище листі зазначив: ліквідаційну вартість встановлює комісія бюджетної установи. Отже, встановити таку вартість установа може самостійно, і тому немає необхідності звертатися до суб’єктів оціночної діяльності.

Визначати ліквідаційну вартість повинна комісія, створена наказом керівника бюджетної установи. Комісія може бути постійною (створеною для приймання активів в експлуатацію) і спеціальною (для кожного випадку визначення ліквідаційної вартості). Функції визначення ліквідаційної вартості може бути покладено і на створені в організації робочі інвентаризаційні комісії. Тому керівник повинен визначити, який варіант для його установи є найбільш прийнятним.

Джерелом інформації про основні засоби зі 100-відсотковою амортизацією є бухгалтерська служба, яка надає такі дані після кожного нарахування амортизації на дату балансу (тобто щокварталу) при появі активів зі 100-відсотковою нарахованою амортизацією. Керівник приймає рішення про визначення для таких об’єктів ліквідаційної вартості відповідною комісією. Зверніть увагу: таке рішення не потрібно погоджувати з вищою за рівнем організацією. Ліквідаційну вартість визначають лише на активи зі 100-відсотковою амортизацією, а не на всю групу аналогічних активів.

При встановленні ліквідаційної вартості комісія визначає, які активи можуть бути отримані при ліквідації активу (металобрухт, дрова, дрантя, дорогоцінні метали, що містяться в активі тощо), орієнтовні кількісні показники та їх вартість. Кількісні показники встановлюють на підставі паспортних даних такого активу, а вартісні комісія може встановити на основі інформації з прайс-листів (про ціни на такі матеріальні цінності, отримані після ліквідації; про вартість, яку повідомляють організаціям, що приймають відходи тощо). На нашу думку, вартісну оцінку таких активів слід проводити за мінімальною ціною, зазначеною в отриманих даних. При цьому немає підстав уключати до ліквідаційної вартості деталі та вузли, які можна буде використовувати після ліквідації активу. Адже поки актив продовжує експлуатуватися, достовірно не відомо, чи будуть надалі ці вузли та деталі використані на етапі визначення ліквідаційної вартості.

Комісія за результатами роботи складає Акт, в якому відображає:

— найменування кожного активу зі 100-відсотковою амортизацією, його інвентарний і заводський номер, рік випуску та дату введення в експлуатацію;

— перелік матеріальних засобів, які можуть бути отримані при ліквідації активу, їх кількість, ціну і вартість;

— загальну ліквідаційну вартість за кожним активом.

Акт затверджує керівник установи. До нього бажано додати відомості, використані комісією при визначенні ліквідаційної вартості, на підставі яких була встановлена така вартість. Після цього керівник видає наказ про внесення змін до регістрів бухгалтерського обліку бюджетної організації. У бухгалтерському обліку таке збільшення первісної вартості відображають записом: Дт 101 — 122 — Кт 441. При цьому суму зносу об’єкта, за яким визначена ліквідаційна вартість, не коригують.

У результаті після проведення цієї процедури в бухгалтерському обліку не обліковуватимуться активи, що експлуатуються, з нульовою залишковою вартістю.

Як визначити справедливу вартість

На сьогодні в жодному НП(С)БО чітко не прописано, хто має право визначати справедливу вартість та як її установа може правильно встановити. Розглянемо, в яких ситуаціях необхідно визначати справедливу вартість основних засобів.

Ситуація 1. Безоплатне отримання основних засобів.

Оцінку безоплатно отриманих матеріальних активів проводить комісія бюджетної організації, яка здійснює приймання активу. До складу такої комісії обов’язково має входити представник бухгалтерської служби організації. Комісія складає Акт приймання-передачі основних засобів на підставі первинних документів (їх копій), що передаються разом з такими об’єктами, в яких зазначена їх вартість.

Якщо ж достовірна інформація про первісну вартість безоплатно переданих активів відсутня, її визначають на рівні справедливої вартості на дату отримання.

Як орієнтиром можна керуватися нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затвердженого наказом Мінфіну від 07.07.99 р. № 163 (ср. 025069200), в якому передбачений такий порядок визначення справедливої вартості:

для земельних ділянок, будівель і споруд — на рівні ринкової вартості;

для машин та обладнання — на рівні ринкової вартості. За відсутності даних про ринкову вартість — відновлювальної вартості (сучасної собівартості придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки;

для решти основних засобів — відновлювальної вартості (сучасної собівартості придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Ситуація 2. Переоцінка основних засобів.

Так, проведення оцінки майна є обов’язковим у разі переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку (абз. 7 ч. 2 ст. 7 Закону про оцінку).

Нагадаємо: в п. 7.4 Положення № 611, що діяло до 01.01.2015 р., була передбачена можливість проведення переоцінки необоротних активів комісією, створеною керівником бюджетної установи. Фонд держмайна також вважав, що вищезазначене Положення надає право проводити оцінку майна комісії, створеній наказом керівника установи (див. лист Фонду держмайна від 01.10.2013 р. № 10-36-12442 // «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 40). Однак сьогодні така можливість не передбачена ні НП(С)БО 121, ні Методрекомендаціями.

У результаті під час оцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку потрібно дотримуватись вимог Закону про оцінку та мати на увазі таке:

1) оцінку у випадках її обов’язкового проведення здійснюють суб’єкти оціночної діяльності, якими можуть бути:

— суб’єкти господарювання — зареєстровані в установленому законодавством порядку, що провадять господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності;

— органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на провадження оціночної діяльності у процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном і (або) майном, що перебуває в комунальній власності, і у складі яких працюють оцінювачі (ч. 1 ст. 5 Закону про оцінку);

2) оцінку майна проводять на підставі договору, укладеного між суб’єктом оціночної діяльності — суб’єктом господарювання і замовником оцінки (ч. 1 ст. 10 Закону про оцінку);

3) документом, в якому викладені висновки щодо вартості майна та підтверджуються виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, є Звіт про оцінку майна. Якщо оцінку проводить самостійно суб’єкт оціночної діяльності — орган державної влади або орган місцевого самоврядування, складають Акт оцінки майна, який підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 і 3 ст. 12 Закону про оцінку);

4) якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, то обов’язково рецензується Звіт про оцінку майна (Акт оцінки майна) (ч. 3 ст. 13 Закону про оцінку);

5) коли оцінка майна у випадках її обов’язкового проведення, зазначених у ст. 7 Закону про оцінку, виконана суб’єктами, які не є суб’єктами оціночної діяльності, вона визнається недійсною (ч. 4 ст. 8 Закону про оцінку).

Оскільки на проведення незалежної оцінки потрібні додаткові кошти, то Мінфін у листі від 07.04.2015 р. № 31-11420-07-5/12145 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 15) звернув увагу на те, що бюджетні установи можуть, але не зобов’язані проводити переоцінку основних засобів.

Таким чином, бюджетні установи самостійно приймають рішення: проводити переоцінку основних засобів чи ні. За загальними правилами, прийняття рішення про проведення переоцінки оформляють розпорядчим документом керівника установи (наказ, розпорядження).

При цьому таке рішення установа має погоджувати з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності (за умови, якщо такий орган визначений). До речі, така вимога закріплена в п. 3 розд. III НП(С)БО 121.

Також Мінфін чітко вказав, що суб’єкт державного сектору може прийняти рішення про проведення переоцінки об’єкта основних засобів на річну дату балансу. Фактично це означає, що протягом 2015 року бюджетним установам не слід собі сушити голову запитанням: проводити переоцінку чи ні. Таким чином, приймати рішення про доцільність проведення переоцінки основних засобів установам необхідно буде на річну дату балансу, який буде складений за 2015 рік.

1.4. Формування первісної вартості основних засобів

Таблиця 4

Порядок надходження активів

Основна частина первісної вартості

Додаткові витрати, які включаються до складу первісної вартості

ПДВ за відсутності права на податковий кредит (непрямий податок)

витрати на транспортування, установку, монтаж, наладку активу

реєстраційні збори, держмито, витрати на страхування ризиків доставки активу

ввізний митний збір

інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням активів для використання

1

2

3

4

5

6

7

Придбання за плату

Сума, сплачена постачальнику

+

+

+

+

+

Самостійне виготовлення (створення) об’єкта основних засобів

Собівартість його виробництва (створення), що складається з витрат, понесених на його виготовлення (створення)

+

+

+

+

+

Також до первісної вартості включаються витрати з цього переліку, які були понесені при виготовленні (створенні) об’єкта, включаючи вартість витрачених матеріалів

Безоплатне отримання основного засобу від фізичних осіб і юридичних, які не належать до держсектору

Справедлива вартість на дату отримання

+

+

+

+

+

Також до первісної вартості включаються витрати з цього переліку, які були понесені при отриманні (наприклад, транспортні витрати тощо)

Безоплатне отримання основного засобу від юридичних осіб, які належать до держсектору

Первісна (переоцінена) вартість об’єкта у сторони, яка передає

+

+

+

+

+

Також до первісної вартості включаються витрати з цього переліку, які були понесені при безоплатному отриманні (наприклад, транспортні витрати тощо). Також наводиться сума нарахованого зносу. За відсутності достовірної інформації про первісну вартість основного засобу така вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться згідно із законодавством

Отримання об’єкта основних засобів в результаті обміну або часткового обміну на інший актив

Залишкова вартість отриманого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість дорівнює нулю, то первісною вартістю переданого активу буде його справедлива вартість на дату оприбутковування

За відсутності активного ринку в разі використання повноважень конфіскації, безоплатної передачі

Умовна вартість

Застосовується до активів, що мають історичну цінність, які є об’єктами культурної та історичної спадщини. Зокрема, музейні фонди (історичні будинки і пам’ятки, археологічні ділянки, заповідники та природоохоронні зони, твори мистецтва тощо). У разі зміни потенціалу корисності активів, зокрема використання історичного будинку як офісного приміщення, його визнання та оцінка здійснюються подібно до загальної оцінки основних засобів. Розмір умовної вартості може визначатися законодавчими та іншими нормативно-правовими актами або складатися із сум страхування від пожежі, крадіжок, втрат, пошкоджень або іншої можливої шкоди

1.5. Типова кореспонденція субрахунків з надходження основних засобів

Таблиця 5

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

2

3

4

1

Відображено суми придбання, створення (виготовлення) власними силами, поліпшення, капітального будівництва, розробки об’єктів необоротних активів

141, 142

364, 675

Одночасно відображено фактичні витрати

801, 802, 811 — 813

402

2

Відображено суми витрат на транспортування, установку, монтаж, наладку, доведення основних засобів до стану, придатного для використання, що включаються до вартості необоротних активів

141, 142

364, 675

Одночасно відображено фактичні витрати

801, 802, 811 — 813

402

3

Відображено суми ПДВ, якщо ПДВ не включений до податкового кредиту

141, 142

364, 675

Одночасно відображено фактичні витрати

801, 802, 811— 813

402

4

Відображено суми ПДВ, якщо ПДВ включений до податкового кредиту

641

364, 675

5

Зараховано об’єкти капітальних інвестицій до складу основних засобів після введення їх в експлуатацію (суми без копійок)*

101 — 119

141, 142

Одночасно відображено зміни в капіталі

402

401

Списано копійки з придбаних, створених, побудованих і покращуваних необоротних активів

402

141, 142

* Отриманий актив зараховують до складу основних засобів лише після введення такого активу в експлуатацію. Підставою (первинним документом) для відображення в бухгалтерському обліку такої господарської операції є Акт введення в експлуатацію основного засобу (а не інші документи, наприклад накладна на отримання). Форму Акта бюджетна організація розробляє самостійно та наводить в додатку до наказу про облікову політику. Орієнтовну форму такого Акта ми наводили в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 7, с. 30. Також майте на увазі: одночасно з введенням активу в експлуатацію потрібно списати суму копійок.

6

Безоплатно отримано основні кошти (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності

101 — 119

364

Одночасно проводиться другий запис

812

401, 131, 132

7

Безоплатно отримано основні кошти в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності (внутрішнє переміщення)

101 — 119

401, 131, 132

8

Оприбутковано надлишки основних засобів, виявлені під час інвентаризації

103 — 119 811

711 401

1.6 Приклади відображення операцій з надходження основних засобів

Розглянемо порядок відображення операцій з надходження основних засобів у бухгалтерському обліку на умовних прикладах.

Приклад 1. Бюджетна організація (неплатник ПДВ) придбала за рахунок коштів спецфонду стоматологічне обладнання вартістю 50400 грн. (у тому числі ПДВ за ставкою 7 % — 3528 грн.). Також установа оплатила послуги з доставки обладнання в сумі 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.) і послуги з наладки цього обладнання перед експлуатацією в сумі 720 грн. (у тому числі ПДВ — 120 грн.). Усього сплачено 51360 грн.

Приймання медичного обладнання на склад комісія оформила Актом приймання-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-1 (бюджет). Уведення в експлуатацію медичного обладнання оформили Актом введення в експлуатацію необоротних активів, розробленим установою самостійно. На медичне обладнання відкрита Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет).

У бухгалтерському обліку ці операції відображають такими записами:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Відображено суму, сплачену за обладнання на підставі накладної та Акта приймання-передачі основного засобу (без ПДВ)

141

675

46872

Одночасно відображено фактичні видатки

811

402

46872

2

Відображено суму ПДВ, сплаченого при придбанні обладнання

141

675

3528

Одночасно відображено фактичні видатки

811

402

3528

3

Відображено витрати на доставку медичного обладнання

141

675

200

Віднесено транспортні витрати на фактичні видатки

811

402

200

Відображено суму ПДВ

141

675

40

Одночасно відображено фактичні видатки

811

402

40

4

Відображено витрати на наладку обладнання

141

675

600

Віднесено витрати на наладку активу на фактичні видатки

811

402

600

Відображено суму ПДВ

141

675

120

Одночасно відображено фактичні видатки

811

402

120

5

Віднесено об’єкти капітальних інвестицій до складу основних засобів після введення обладнання в експлуатацію (без копійок) (50400 грн. + 240 грн. + 720 грн.). Складено Акт введення в експлуатацію

104

141

51360

Одночасно відображено зміни в капіталі

402

401

51360

6

Сплачено постачальнику за обладнання, витрати на його доставку та наладку

675

323

51360

При придбанні основних засобів за плату всі витрати, пов’язані з їх придбанням і доведенням до придатного до використання стану, установи накопичують на субрахунку 141 «Капітальні інвестиції в основні засоби».

При введенні в експлуатацію (на підставі Акта введення в експлуатацію) такі об’єкти зараховують на один із субрахунків рахунка 10. Одночасно відображають зміни в капіталі, збільшуючи фонд в необоротних активах за кредитом субрахунку 401, і списують копійки. Про те, як найбільш раціонально та ефективно вести облік вартості таких активів до моменту їх фактичного введення в експлуатацію, ми розповідали у статті «Обліковуємо незавершені капітальні інвестиції по-новому» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 16).

Увага! Усі витрати, пов’язані з придбанням, виготовленням, модернізацією, реконструкцією, накопичуються (окремо від інших витрат) на субрахунку 141 «Незавершені капітальні інвестиції в необоротні активи».

Причому цей субрахунок потрібно застосовувати при здійсненні будь-яких витрат на придбання (створення) основних засобів. Жодні винятки із цього порядку законодавством не передбачені. Накопичення витрат проводиться до моменту введення об’єкта в експлуатацію. Облік капітальних інвестицій у необоротні активи ведуть в меморіальному ордері за формою № 274 (бюджет). Ордер має бути оформлений в установленому порядку з додаванням до нього всіх первинних документів і підписаний усіма відповідними посадовими особами бухгалтерської служби бюджетної установи.

Приклад 2. Загальноосвітня школа-інтернат отримала благодійну допомогу від юридичної особи (не суб’єкт держсектору) — комплект парт (60 шт.) і пральну машину. Благодійник не надав жодних документів, які підтверджували б вартість таких матеріальних цінностей, тому комісія прийняла благодійну допомогу, здійснивши її оцінку (оформлено Акт оцінки). Згідно з оцінкою комісії справедлива вартість матеріальних цінностей становила: шкільні парти — 720 грн. за одиницю (на загальну суму 43200 грн.) і пральна машина — 6000 грн.

Також школа-інтернат оплатила витрати на доставку та монтаж зазначених активів за рахунок коштів спецфонду в сумі 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).

Уведення в експлуатацію матеріальних цінностей оформлено Актом введення в експлуатацію необоротних активів за формою, розробленою установою. На об’єкти відкриті Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет) і Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми № ОЗ-9 (бюджет).

Розподілимо витрати з доставки благодійної допомоги пропорційно справедливій вартості кожного активу:

— шкільні парти — 43200 грн. : (6000 грн. + + 43200 грн.) х 1200 грн. = 1053,66 грн. (у тому числі ПДВ — 175,61 грн.). У розрахунку на одну парту ця сума становитиме 1053,66 грн. : 60 = 17,561 грн. З урахуванням того, що вартість одиниці активу обліковують у цілих гривнях, сума копійок, що підлягає списанню, складе 0,561 грн. х 60 = 33,66 грн.;

— пральна машина — 6000 грн. : (6000 грн. + + 43200 грн.) х 1200 грн. = 146,34 грн. (у тому числі ПДВ — 24,39 грн.).

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Оприбутковано шкільні парти, отримані безоплатно за справедливою вартістю (на підставі Акта приймання-передачі)

113

364

43200,00

Одночасно відображено фактичні видатки

812

401

43200,00

2

Відображено витрати на доставку парт

142

675

878,05

Одночасно відображено фактичні видатки

812

402

878,05

3

Відображено суму ПДВ

142

675

175,61

Одночасно відображено фактичні видатки

812

402

175,61

4

Уключено до вартості шкільних парт витрати на їх доставку

113

142

1020,00

Відображено зміни в капіталі

402

401

1020,00

Списано суми копійок

402

142

33,66

5

Нараховано амортизацію в розмірі 50 % при введенні парт в експлуатацію (43200 грн. + 1020 грн.) : 60 = 737 грн. З урахуванням округлення до цілої гривні, амортизація за кожну парту складає — 737 грн. х 50 % = 368,50 грн., а загальна сума амортизації — 368 грн. х 60 = 22080 грн.

841

132

22080,00

Одночасно виконано другий запис

401

841

22080,00

6

Оприбутковано пральну машину, отриману безоплатно за справедливою вартістю (на підставі Акта приймання-передачі)

104

364

6000,00

Одночасно відображено фактичні видатки

812

401

6000,00

7

Відображено витрати на доставку пральної машини

141

675

121,95

Одночасно відображено фактичні видатки

812

402

121,95

8

Відображено суму ПДВ

141

675

24,39

Одночасно відображено фактичні видатки

812

402

24,39

9

Включено до вартості пральної машини витрати на її доставку

104

141

146,00

Відображено зміни в капіталі

402

401

146,00

Списано суми копійок

402

141

0,34

10

Сплачено витрати на доставку

675

323

1200,00

11

Відображено отримання благодійної допомоги (складено та подано до Казначейства довідку про надходження в натуральній формі)

324

712

49200

364

324

49200

При безоплатному отриманні основних засобів усі витрати, пов’язані з доведенням активів до робочого стану (у тому числі витрати на доставку, монтаж, наладку тощо), відображають на рахунку 14. У подальшому такі витрати включають до первісної вартості основних засобів.

1.7. КЕКВ при придбанні основних засобів

Таблиця 6

Показник

Зміст

1

2

Нормативний документ

Основним документом щодо застосування КЕКВ є Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333

Видатки на придбання всіх видів обладнання та предметів довгострокового користування

Видатки на придбання активів, віднесених до основних засобів, і деяких інших необоротних матеріальних активів установи здійснюють за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

За цим кодом установи показують видатки на придбання:

1) виробничого обладнання і предметів довгострокового користування для установ (організацій) і для реалізації багатоцільових проектів (програм), створення комплексних систем;

2) транспортних засобів, автомобілів, приладів, машин, механізмів, верстатів, виробничого обладнання;

3) бурового устаткування, геодезичних інструментів, науково-дослідних приладів;

4) спеціальних креслярських столів;

5) обладнання та інвентарю довгострокового користування для санаторіїв, лікувальних закладів, придбання іншого виробничого обладнання довгострокового користування;

6) невиробничого обладнання, меблів і предметів довгострокового користування для установ (організацій), у тому числі для реалізації багатоцільових проектів (програм);

7) килимів, штор, сервізів, які відповідно до законодавства належать до основних засобів;

8) кондиціонерів;

9) оргтехніки, комп’ютерної техніки (у тому числі придбання програмного забезпечення, яке передбачене разом з придбанням комп’ютерної техніки);

10) активного мережевого та телекомунікаційного обладнання;

11) спортивного обладнання;

12) протипожежного приладдя;

13) обладнання для їдалень, буфетів;

14) поповнення музейних і бібліотечних фондів, придбання та випуск підручників для бібліотечних фондів навчальних закладів, придбання статутів, порадників, військово-навчальної та спеціальної літератури для навчальних потреб військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу;

15) сценічно-постановочних засобів (декорації, меблі й реквізит, бутафорія, театральні й національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки) відповідно до законодавства;

16) невмонтованого обладнання, яке включене до вартості зведеного кошторису на капітальне будівництво та реконструкцію будов і об’єктів;

17) (незалежно від вартості) сільськогосподарських машин і знарядь до них;

18) усіх видів засобів пересування усіх видів, призначених для переміщення людей і вантажів;

19) племінної худоби, службових собак та інших тварин;

20) багатолітніх насаджень, а саме: плодово-ягідних дерев, кущів та озеленювальних і декоративних насаджень для облаштування територій установ, дворів будинків, вулиць, площ, садів, які передбачають виникнення необоротних активів;

21) зброї для установ (організацій), які відповідно до законодавства мають право на її придбання, але не мають призначень за кодом 2260;

22) видатки на монтаж і пусконалагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації, якщо це застережено договором на придбання зазначеного обладнання

Видатки на монтаж і пусконалагодження обладнання за місцем його безпосередньої експлуатації

Якщо такі видатки передбачені в договорі на придбання даного обладнання, то їх також здійснюють за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

У разі якщо ж ці роботи в договорі не застережені і послуги з монтажу та пусконалагодження проводить інша фірма згідно з відповідним договором або фірма-постачальник, але за окремим договором на надання послуг, то їх оплату здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»

Транспортні та навантажувально-розвантажувальні роботи

За умови, що вартість таких робіт постачальник не включив до ціни товару, а оплачуються вони за окремим договором, то їх оплату здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»

ПДВ

ПДВ, який включений до ціни товарів, робіт і послуг, оплачують за тим КЕКВ, за яким здійснюється основний платіж, або за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», якщо сплата податку включається до податкового кредиту установи — платника ПДВ

основні засоби, національні стандарти бухгалтерського обліку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті