* «Йдемо на зближення з новим Законом про публічні закупівлі: відповіді на актуальні запитання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 27, с. 14); «Продовжуємо зближуватися з новим Законом про публічні закупівлі: відповіді на актуальні запитання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 29, с. 7).
Чи необхідно в річному плані або додатку до річного плану зазначати закупівлі, які зазначені в ч. 3 ст. 2 Закону № 922?
Ні, закупівлю таких товарів та послуг замовники не зазначають ні в річному плані закупівель, ні в додатку до нього, оскільки дія Закону № 922 не поширюється на зазначені випадки.
З цього приводу радимо також ознайомитися з листом Мінекономрозвитку від 12.05.2016 р. № 3302-06/13747-07.
Як правильно провести закупівлю канцелярських товарів? Чи потрібно зазначати технічні характеристики на олівці, маркери, лінійки тощо? Як правильно підготувати документацію для проведення такої закупівлі?
Тендерну документацію для проведення електронних публічних закупівель замовники складають відповідно до ст. 22 Закону № 922.
Так, тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Залежно від потреби в канцелярських товарах замовник виписує технічні вимоги до відповідного предмета закупівлі.
Як провести закупівлю на виконання послуг з поточного ремонту дороги?
Відповідно до Закону № 922 та виданим на його виконання підзаконним нормативно-правовим актам — наказам Мінекономрозвитку.
В кошторисі заплановано кошти на проведення поточного ремонту доріг селища на суму, що перевищує 200 тис. грн.
Чи можна провести такий ремонт по вулицях як за окремими об’єктами, що буде менше 200 тис. грн.? Чи необхідно оголошувати закупівлю як на один об’єкт?
Предмет закупівлі замовник визначає відповідно до Закону № 922 та з урахуванням вимог Порядку № 454.
Як передбачено в п. 2 Порядку № 454, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією Державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163, та/або Галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автодоріг від 23.08.2011 р. № 301.
Отже, якщо вулиці селища є окремими об’єктами у розумінні вищезазначеного ГБН Г.1-218-182:2011, то можна провести такий ремонт по вулицях як окремих об’єктах з очікуваною вартістю менше 200 тис. грн. по кожній з вулиць.
За якими критеріями можна дискваліфікувати учасника?
Якщо учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, передбаченим у тендерній документації.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 16 Закону № 922 замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
— наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
— наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
— наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
У відділі освіти РДА є три дитячі садки, які розташовані за різними адресами.
Як краще оголосити закупівлю продуктів харчування (окремими лотами за адресами чи якось інакше здійснити лотування)?
Як передбачено п. 1 Порядку № 454, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого — десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.11.2010 р. № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої — восьмої цифр Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Які методи чи способи ви б могли порекомендувати для ефективного моніторингу ринкових цін на товари, послуги, роботи?
Це може бути аналіз інформації, розміщеної в мережі Інтернет. Також можна запитати інформацію у виробників.
Якщо учасник, який виграв торги, запропонував ціну з трьома нулями після коми, що робити замовнику з такою пропозицією? Чи є підстави її відхилити?
Якщо в тендерній документації замовник передбачив такі підстави для відхилення пропозиції учасника, то він може її відхилити.
Як відмінити тендерну закупівлю, якщо змінилися умови у замовника після розкриття тендерної документації (тендер на газ — не було вказано, що потрібно було з транспортуванням до фізичної точки)?
Підстави для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, передбачено в ст. 31 Закону № 922.
Так, замовник відміняє торги в разі:
— відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
— неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
— порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
— подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій;
— допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій;
— відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
При цьому замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі:
— якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;
— якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили;
— скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Як бачимо, з усіх перелічених підстав для завершення торгів за Законом № 922 у вашому випадку можна обрати відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
Так, у цьому випадку змінилися технічні умови щодо предмета закупівлі, оскільки до очікуваної вартості закупівлі необхідно ще включити вартість послуг із транспортування газу природного до фізичної точки його розподілу. У цьому випадку також зміняться й умови проекту договору. Крім того, зазнає змін коло потенційних учасників.
Але головне — в цьому випадку необхідно мати документальне підтвердження того, що подальша потреба в закупівлі природного газу як товару без включення послуг з його транспортування відсутня. А натомість існує потреба в іншій закупівлі: природний газ з послугами його транспортування.
При заповненні в електронній системі оголошення про закупівлю чи потрібно заповнювати поле «Електронна гарантія»? Що це таке?
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 922 замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
Як передбачено п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, забезпечення тендерної пропозиції — це надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
При цьому гарантія може бути банківською, страховою, але в електронному вигляді, оскільки документи в публічних електронних закупівлях у складі тендерної пропозиції подаються учасниками в електронному вигляді. Більше про електронну гарантію як забезпечення тендерної пропозиції можна дізнатися в матеріалі «Публічні закупівлі: як бюджетникам підготуватися до застосування нового Закону» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 20, с. 37).
Отже, якщо замовник вимагає надання електронної гарантії, то він заповнює в електронній системі відповідне поле при оголошення торгів.
Чи не буде дискримінацією, якщо в тендерній документації замовник виставить вимогу, що учасник повинен бути платником ПДВ?
Такі вимоги замовника в тендерній документації будуть дискримінацією учасників. Оскільки відповідно до ст. 5 Закону № 922 усі учасники (вітчизняні, іноземні), учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. При цьому згідно із Законом № 922 замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно із Законом № 922 замовники не мають права вимагати в учасників процедури закупівель будь-яку інформацію, яку можливо отримати з відкритих реєстрів. Разом з тим певну інформацію замовник зобов’язаний перевірити. Наприклад, в Єдиному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, наразі є пошук інформації про осіб, але не має функції роздрукування подібних «довідок», тобто замовник фактично не має можливості отримати та додати до документів закупівель паперовий варіант. У той же час переможець повинен надати визначений пакет документів, у тому числі й підтвердження його відсутності у зазначеному реєстрі.
Як довести замовнику, що учасник дійсно перевірив таку інформацію? Хто повинен видавати подібне підтвердження? Головне територіальне управління юстиції? Чи необхідно переможцю шукати найближче територіальне управління юстиції для отримання такого підтвердження?
Як передбачено ч. 3 ст. 17 Закону № 922, замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у ч. 1 і 2 цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пп. 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 і ч. 2 ст. 17 цього Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
При цьому Законом № 922 також визначено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Слід зазначити, що для замовника є обов’язком перевірити відсутність підстав для відмови учаснику в участі в торгах, передбачених у ч. 1 ст. 17 Закону № 922, в тому числі й в частині інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах. Проте у замовника немає обов’язку роздруковувати інформацію з таких реєстрів.
Разом з тим, у разі якщо у замовника відсутня можливість роздрукування, але є бажання додати паперове підтвердження перевірки зазначеної інформації до протоколу тендерного комітету, замовник може зробити скріншот екрана комп’ютера та роздрукувати його.
Для проведення понадпорогових закупівель через майданчик секретарю комітету слід отримати ЕЦП на своє ім’я чи можна підписувати документи електронним підписом директора чи бухгалтера?
Необхідно отримати ЕЦП на секретаря тендерного комітету.
Чи потрібно роздруковувати та зберігати паперові документи, оприлюднені у Prozorro?
Не обов’язково.
Справа у тому, що Законом № 922 не передбачено, які документи треба зберігати в паперовому варіанті (роздруковувати) замовнику щодо проведення електронних закупівель. Вважаємо, замовнику варто мати паперовий варіант тих документів щодо закупівлі, які містять рішення тендерного комітету (уповноваженої особи), зокрема щодо затвердження тендерної документації, розгляду пропозицій учасників, вибору переможця.
Який розмір фінансування необхідно брати до уваги замовнику під час здійснення оцінки тендерних пропозицій (загальний чи без ПДВ)?
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 тендерна документація повинна містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ).
Зауважимо: в електронних публічних закупівлях відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 922 оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Чи може бути в організації одночасно тендерний комітет (для організації та проведення закупівель на суму 200 тис. грн. або вище) та уповноважена особа (для проведення допорогових закупівель)?
Ні, не може.
Як передбачено ч. 1 ст. 11 Закону № 922, замовник визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель, а не для допорогових торгів.
Тож для проведення допорогових закупівель не рекомендуємо таку особу визначати в порядку, передбаченому Законом № 922, та називати її «уповноваженою». Такого працівника замовника можна назвати «відповідальна особа», призначивши його рішенням замовника проводити допорогові закупівлі.
Нормативні документи
Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
Порядок № 454 — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.
