(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/7
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Лютий , 2016/№ 5

Про затвердження Порядку визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності

Наказ від 01.12.2015 р. № 1004/1113/1556
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2015 р. за № 1590/28035

На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1271 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності» (із змінами) наказуємо:

1. Затвердити Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, що додається.

2. Міністерству культури України забезпечити:

1) подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

2) розміщення наказу на офіційному веб-сайті Міністерства культури України.

3. Керівникам державних та комунальних закладів культури встановити перелік платних послуг, що надаються закладами культури, із зазначенням часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства культури і мистецтв України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 21 грудня 1999 року № 732/306/152 «Про затвердження Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 1999 року за № 923/4216.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників міністрів відповідно до розподілу обов’язків.

Віце-прем’єр-міністр України — Міністр культури України В. Кириленко

Міністр фінансів України Н. Яресько

Міністр економічного розвитку і торгівлі України А. Абромавичус

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної регуляторної служби України К. Ляпіна

Затверджено наказом Міністерства культури України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2015 р. № 1004/1113/1556

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2015 р. за № 1590/28035

Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблений відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1271 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності».

2. Цей Порядок встановлює механізм визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності (далі — заклади культури), юридичним та фізичним особам (далі — замовник) згідно з переліком платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1271 (далі — Перелік).

При наданні платних послуг у сфері культури застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють культурну діяльність.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

замовник — фізична чи юридична особа, яка на підставі договору (письмової заяви, звернення тощо), розрахункового документа (касовий чек, товарний чек, квиток, талон, квитанція тощо), що засвідчує вартість понесених у зв’язку з наданням платної послуги витрат, замовляє платну послугу у закладі культури для себе або іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати;

індекс інфляції — визначений у встановленому законодавством порядку офіційний індекс інфляції;

послуга — термін вживається у значенні, визначеному Законом України «Про захист прав споживачів».

4. Заклад культури зобов’язаний:

безкоштовно надавати замовнику повну, доступну та достовірну інформацію щодо порядку та умов надання конкретної платної послуги, її вартості, порядку та строку оплати;

оприлюднювати інформацію про вартість послуг, яка діє на дату надання послуги, із застосуванням інформаційних засобів (реклама, інформаційна дошка, веб-сайт закладу тощо).

5. Платні послуги надаються закладами культури:

за письмовою заявою замовника, в якій зазначаються строк надання платної послуги, вид платної послуги згідно з Переліком, а також: для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання; для юридичних осіб — найменування юридичної особи та її місцезнаходження;

відповідно до договору, розрахункового документа (касовий чек, товарний чек, квиток, талон, квитанція тощо), що засвідчує вартість понесених у зв’язку з наданням платної послуги витрат;

за фактом оплати надання платної послуги у порядку, визначеному законодавством.

У разі якщо відповідно до чинних нормативно-правових актів замовник має право здійснювати оплату послуги частинами, у відповідному договорі зазначаються всі суми та строки сплати.

Оплата послуг може здійснюватися в безготівковій формі шляхом попередньої оплати через банк або відділення поштового зв’язку. Підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (квитанція, платіжне доручення) з відміткою банку або відділення поштового зв’язку про перерахування коштів.

Заклади культури ведуть облік наданих платних послуг.

Повернення коштів за ненадані платні послуги здійснюється закладом культури за письмовою заявою замовника на підставі пред’явленого ним платіжного документа (квитанція, платіжне доручення тощо).

6. Кошти, що надійшли від надання платних послуг, зараховуються на:

спеціальні реєстраційні рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі — органи Казначейства) закладам культури, які є розпорядниками коштів державного бюджету, та використовуються відповідно до бюджетного законодавства;

спеціальні реєстраційні рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду відповідних бюджетів власних надходжень бюджетних установ, відкриті в органах Казначейства закладам культури, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету, та використовуються відповідно до бюджетного законодавства;

рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах Казначейства, та використовуються для виконання цілей, передбачених статутами (положеннями) закладів культури, які не є бюджетними установами.

7. Матеріальні цінності, майно закладу культури, придбане або створене за рахунок коштів, отриманих від платних послуг, належать закладу культури на правах, визначених чинним законодавством, та використовуються ним для виконання своїх цілей і завдань, визначених статутами (положеннями).

II. Визначення вартості платних послуг

1. Встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням.

Розмір плати за надання конкретної послуги визначається на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання та у повному обсязі.

Собівартість платної послуги розраховується на підставі норми часу для надання такої послуги та вартості розрахункової калькуляційної одиниці часу.

Заклади культури самостійно визначають калькуляційну одиницю за кожною платною послугою, щодо якої здійснюється розрахунок вартості.

Зміна вартості платної послуги може здійснюватися у зв’язку із зміною умов її надання, що не залежить від господарської діяльності закладу.

Заклади культури можуть надавати платні послуги на пільгових умовах, передбачених законодавством (дітям дошкільного віку, учням, студентам, пенсіонерам, інвалідам).

Вартість платних послуг визначається окремо за кожним видом послуг, які надаються закладами культури, і складається з витрат, безпосередньо пов’язаних з їх наданням.

2. Складовими вартості платної послуги є:

витрати на оплату праці працівників, які безпосередньо надають послуги;

нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;

безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій, товари чи послуги яких використовуються при наданні платних послуг;

капітальні витрати;

індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.

Вартість платної послуги розраховується на основі економічно обґрунтованих витрат, включно зі сплатою податків, зборів (обов’язкових платежів), відповідно до Податкового кодексу України та з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку і має бути не менше розміру понесених витрат.

Перелік статей калькуляції і склад витрат, що входять до таких калькуляційних статей, кожний заклад культури встановлює самостійно та визначає їх в наказі про облікову політику закладу культури.

Розмір плати за той чи інший вид платної послуги визначається, виходячи з розрахунку витрат, пов’язаних з її наданням.

3. Витрати на оплату праці обраховуються за фактично відпрацьований час (виконаний обсяг роботи) відповідно до затверджених в установленому законодавством порядку умов оплати праці працівників закладів культури.

До витрат на оплату праці працівників, які залучені до надання платної послуги, включаються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

При формуванні витрат на оплату праці можуть враховуватись виплати, що мають заохочувальний характер, у порядку, встановленому законодавством та колективними договорами.

При формуванні витрат на оплату праці враховуються розміри витрат на оплату праці працівників, які не перебувають у штаті, але залучені до надання платної послуги.

Оплата праці працівників, які залучені до надання платної послуги і не перебувають у штаті, здійснюється на підставі договорів цивільно-правового характеру в тих самих розмірах і за тими самими умовами оплати праці, за якими здійснюється оплата праці відповідних штатних працівників.

У разі залучення до надання платних послуг видатних вітчизняних та іноземних фахівців оплата їхньої праці здійснюється на підставі окремо укладених договорів цивільно-правового характеру.

Оплата праці працівників, залучених відповідно до цивільно-правових договорів до виконання платних послуг, проводиться за фактично виконаний обсяг робіт та період їх виконання, визначений в акті виконаних робіт, згідно з чинним законодавством.

Кількість працівників відповідної кваліфікації, залучених до надання платних послуг, з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), а також кількість годин їх роботи визначаються, виходячи з необхідності врахування всього обсягу виконуваних робіт, відповідно до затверджених норм навантаження або часу, необхідного для виконання тих чи інших видів робіт.

За відсутності затверджених норм зазначені показники визначаються розрахунково. Ці показники затверджуються наказом керівника закладу культури.

Кількість працівників, які залучаються до надання платної послуги, визначається, виходячи з необхідності врахування всіх функцій і видів робіт, які безпосередньо пов’язані з організацією надання кожної конкретної платної послуги замовникам, у тому числі функцій із забезпечення діяльності закладу культури в цілому, виконуваних працівниками автотранспортних підрозділів, планових та бухгалтерських служб тощо. Для цього можуть використовуватись затверджені у встановленому порядку штатні нормативи, встановлені для установ та закладів, що функціонують у відповідній сфері діяльності (громадське харчування, побутове обслуговування, туризм, будівництво, транспорт тощо), або штатні розписи закладів культури, затверджені установою вищого рівня у встановленому законодавством порядку.

4. Нарахування на оплату праці єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється у розмірах, передбачених чинним законодавством.

5. До безпосередніх витрат та оплати послуг інших організацій, товари чи послуги яких використовуються при наданні платних послуг, належать: матеріальні витрати, що здійснюються при наданні платних послуг замовникам, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, інвентарю, інструментів, запасних частин, медикаментів, витратних матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, канцелярських товарів, бланків та іншої документації, що використовуються при наданні платної послуги, паливно-мастильних матеріалів, хімікатів, білизни, комунальних послуг та енергоносіїв, захисних пристроїв; спецодягу, обмундирування та фурнітури до нього, харчування у випадках, передбачених законодавством, проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування необоротних матеріальних активів, що використовуються для надання послуг; витрати на службові відрядження, пов’язані з наданням платних послуг; оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації.

Витрати на паливно-мастильні матеріали, що використовуються під час надання послуг, розраховуються, виходячи із допустимих мір споживання палива в певних умовах експлуатації автомобілів, їх технічних характеристик, тривалості їх роботи, та відповідно до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року № 43.

Витрати на оплату послуг сторонніх юридичних та фізичних осіб, що залучаються закладами культури для надання замовникам послуг на належному рівні, включають оплату виконання обов’язкових послуг (робіт), які не можуть бути надані (виконані) працівниками закладів культури і які можуть бути надані (виконані) фахівцями інших суб’єктів господарювання.

Це, зокрема, оплата банківських послуг (у тому числі за готівкове обслуговування), ветеринарних послуг, послуг з охорони, встановлення пожежної та охоронної сигналізації, юридичних та інформаційних послуг, послуг з оренди, встановлення лічильників і спеціального обладнання та їх повірки (перевірки), гарантійного та післягарантійного обслуговування, поточного ремонту, що здійснюються залученими юридичними особами, установлення та подальшого супроводження програмного забезпечення, послуг зв’язку (у тому числі мобільного), послуг інтернет-провайдерів та інших видів послуг, що надаються сторонніми особами для забезпечення виконання статутних завдань.

До витрат також включаються відрахування, які обчислюються від загального розміру витрат на оплату праці і які не включаються до нарахувань на оплату праці (зокрема, відрахування профспілковим організаціям), плата за отримання ліцензій, дозволів, отримання яких є необхідною умовою для надання замовникам того чи іншого виду платних послуг, витрати на обов’язковий медичний огляд працівників (у випадках, передбачених законодавством), заходи з охорони праці та безпеки, охорони навколишнього природного середовища, обов’язкове страхування транспортних засобів, що здійснюються при наданні платних послуг.

Вартість витрат та оплата послуг інших організацій вираховуються на основі встановлених чинними нормативно-правовими актами ставок орендної плати, строку надання тієї чи іншої платної послуги, площ, що використовуються для її надання; інших видатків, що необхідні для надання замовлених послуг, норм витрат та тарифів відповідно до затверджених в установленому порядку нормативів, порядку розрахунку за комунальні послуги та спожиті енергоносії (за опалювальний сезон або рівномірно протягом року).

У тих випадках, коли прямий розрахунок вартості безпосередніх витрат та оплати послуг інших організацій здійснити неможливо, їх вартість визначається, виходячи з фактичних витрат на одиницю наданої аналогічної послуги, що склались у закладі культури за минулий звітний період, з урахуванням індексу інфляції.

6. До капітальних витрат на придбання (створення) необоротних активів включаються витрати на забезпечення надання закладами культури платних послуг, а саме:

придбання або створення основних засобів, зокрема виробничого обладнання, приладів, механізмів, споруд, придбання літератури, оновлення бібліотечних фондів;

ремонт, реконструкція та реставрація приміщень, будівель, споруд, що використовуються у закладах культури (у тому числі придбання будівельних матеріалів, виготовлення проектно-кошторисної документації);

придбання програмного забезпечення (у тому числі з передачею прав на користування), авторських та суміжних прав.

Капітальні витрати враховуються у розмірі до 10 відсотків у межах вартості платної послуги, встановленої відповідно до цього Порядку, з урахуванням положень цього розділу.

III. Планування та використання доходів від надання платних послуг

1. Планування витрат закладу культури за рахунок доходів, одержаних від надання платних послуг, здійснюється окремо за кожним видом послуг відповідно до Переліку, Бюджетного кодексу України, відповідних постанов Кабінету Міністрів України з питань складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, нормативно-правових актів з питань складання, затвердження та виконання фінансових планів.

2. Розпорядниками коштів державного бюджету після спрямування доходів, одержаних від надання платних послуг, на відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та наданням цих послуг, на сплату податків, зборів (обов’язкових платежів) дохід, що залишається в розпорядженні закладу культури, спрямовується на покриття незабезпечених захищених видатків бюджету згідно із затвердженими плановими призначеннями і в першу чергу на погашення кредиторської заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, видатки на охорону, інші соціальні виплати.

IV. Здійснення обліку та контролю

Отримання, розподіл, контроль за використанням коштів та відображення доходів, що надійшли від платних послуг, здійснюються відповідно до чинного законодавства.

Керівники закладів культури, які надають платні послуги юридичним і фізичним особам, забезпечують правильність застосування цін, розмірів плати за надання послуг згідно із чинним законодавством.

Контроль за наданням послуг на платній основі, цільовим використанням коштів здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство культури України та органи, на які згідно із чинним законодавством покладено такі функції.

Облік коштів, отриманих за надані платні послуги, здійснюється в розрізі видів наданих послуг, виконаних робіт відповідно до законодавства.

Звітність про надходження і використання коштів, отриманих за надання платних послуг, заклади культури складають та подають відповідно до чинного законодавства.

Директор Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства культури України В. Жук

Директор Департаменту фінансів освіти, науки, культури та засобів масової інформації Міністерства фінансів України Г. Вашека

Заступник директора Департаменту розвитку бізнес-клімату Міністерства економічного розвитку Л. Буравльов

Коментар редакції

«Культурні» послуги надаємо за новими правилами

Затвердження нового Порядку визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності (далі — Порядок), не є несподіванкою, адже законодавці приділили чимало уваги наданню платних послуг закладами та установами культури у 2016 році (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 3, с. 12).

Логічно, що старий Порядок, а саме Порядок надання платних послуг закладами культури і мистецтв, затверджений спільним наказом Мінкультури, Мінфіну та Мінекономіки від 21.12.99 р. № 732/306/152 (далі — Порядок № 732), втрачає чинність.

Давайте разом розглянемо, які новини приніс закладам культури новий Порядок і які є принципово нові вимоги до надання платних послуг та визначення їх вартості в порівнянні зі старим Порядком № 732.

Насамперед зазначимо, що керівники державних та комунальних закладів культури мають встановити перелік платних послуг, що надаються закладами культури, із зазначенням часу, місця, способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості та особи, відповідальної за їх надання.

Гадаємо, що більшість керівників установ та закладів культури, які вже надають платні послуги, такі переліки затвердили ще перед початком їх надання.

Загальні положення Порядку значно розширені, та є багато уточнень, на які хотілось би звернути вашу увагу.

Інформація про платні послуги

Так, у Порядку прописано, що усі заклади культури зобов’язані безкоштовно надавати замовникам повну, доступну та достовірну інформацію про порядок та умови надання платних послуг, їх вартість і строк оплати.

Також доведеться оприлюднювати інформацію про вартість послуг, яка діє на дату надання послуги, із застосуванням інформаційних засобів (реклама, інформаційна дошка, веб-сайт закладу тощо). Звичайно, це передбачає і додаткові витрати.

Підстави надання платних послуг

Чітко визначені підстави, за якими можуть надаватися платні послуги закладами культури. Так, платні послуги надаються закладами культури:

— за письмовою заявою замовника, в якій зазначаються строк надання платної послуги, вид платної послуги, а також: для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання; для юридичних осіб — найменування юридичної особи та її місцезнаходження;

— відповідно до договору, розрахункового документа (касовий чек, товарний чек, квиток, талон, квитанція тощо), що засвідчує вартість понесених у зв’язку з наданням платної послуги витрат;

— за фактом оплати надання платної послуги у порядку, визначеному законодавством.

Оплата послуг

Оплата за «культурні» послуги може здійснюватися як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Нагадаємо, що при оплаті у готівковій формі обов’язковим є застосування РРО. Якщо хтось ще не досконало розібрався з правилами застосування РРО, то радимо звернутись до матеріалу «Шпаргалка по РРО для початківців» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 22, с. 5).

Що стосується безготівкової форми оплати, то така оплата здійснюється шляхом попередньої оплати через банк або відділення поштового зв’язку.

При цьому підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (квитанція, платіжне доручення) з відміткою банку або відділення поштового зв’язку про перерахування коштів.

Також звернемо увагу на те, що кошти, що надійшли від надання платних послуг, зараховуються на:

— спеціальні реєстраційні рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду держбюджету власних надходжень бюджетних установ, відкриті в органах Казначейства закладам культури, які є розпорядниками коштів державного бюджету, та використовуються відповідно до бюджетного законодавства;

— спеціальні реєстраційні рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду відповідних бюджетів власних надходжень бюджетних установ, відкриті в органах Казначейства закладам культури, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету, та використовуються відповідно до бюджетного законодавства;

— рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах Казначейства, та використовуються для виконання цілей, передбачених статутами (положеннями) закладів культури, які не є бюджетними установами*.

* Тут, судячи з усього, йдеться про отримувачів бюджетних коштів.

Облік платних послуг

У Порядку визначено лише, що заклади культури ведуть облік наданих платних послуг (п. 5 розд. І Порядку). І все. Що ж, зупинимось на цьому питанні докладніше.

В першу чергу зазначимо, що в бюджетних установах, організаціях та закладах, які надають платні послуги, доцільно вести не тільки бухгалтерський, а й оперативний облік. Що тут мається на увазі? А те, що слід вести оборотні відомості по нарахуванню та надходженню плати у розрізі кожного одержувача послуг. Це значно полегшує подальше ведення бухгалтерського обліку. Такі оборотні відомості можуть вестись в окремих журналах чи книгах обліку.

Зауважимо: не допускається ведення бухгалтерського обліку розрахунків за надані платні послуги «касовим методом», тобто по мірі надходження таких коштів. Обов’язково слід проводити нарахування плати за послуги і відображати заборгованість в бухгалтерському обліку, якщо вона виникає.

Звернемо увагу на те, що Порядком допускається варіант, коли замовник має право здійснювати оплату послуги частинами (у відповідному договорі про надання послуги зазначаються всі суми та строки сплати).

Також нагадаємо, що операції, які здійснюються за рахунок спеціального фонду, за розрахунками з дебіторами ведуться в окремому меморіальному ордері за формою меморіального ордеру № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» (форма № 408), за розрахунками з кредиторами — в окремому меморіальному ордері за формою меморіального ордеру № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» (форма № 409).

Визначаємо вартість платних «культурних» послуг

На відміну від Порядку-попередника у новому Порядку більш детально розписано, яким чином видатки включаються до вартості платних послуг.

Зазначимо, що складовими вартості платної послуги є:

— витрати на оплату праці працівників, які безпосередньо надають послуги;

— нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;

— безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій, товари чи послуги яких використовуються при наданні платних послуг;

— капітальні витрати;

— індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.

Звичайно, всі витрати, які включаються у вартість платних послуг, мають бути економічно обґрунтовані.

Вартість платної послуги не може бути менше розміру понесених витрат.

Перелік статей калькуляції і склад витрат, що входять до таких калькуляційних статей, кожний заклад культури встановлює самостійно та визначає їх в наказі про облікову політику закладу культури.

До речі, наші читачі мають змогу ознайомитись з прикладом складання наказу про облікову політику у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 16, с. 20.

Включення окремих видів витрат до вартості платних послуг особливо не відрізняється від складання калькуляцій в інших бюджетних сферах, але все ж таки на деякі моменти звернемо вашу увагу.

Кількість працівників відповідної кваліфікації, залучених до надання платних послуг, з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), а також кількість годин їх роботи визначаються виходячи з необхідності врахування всього обсягу виконуваних робіт, відповідно до затверджених норм навантаження або часу, необхідного для виконання тих чи інших видів робіт. За відсутності ж затверджених норм зазначені показники визначаються розрахунково. Ці показники затверджуються наказом керівника закладу культури.

У разі залучення до надання платних послуг видатних вітчизняних та іноземних фахівців оплата їхньої праці здійснюється на підставі окремо укладених договорів цивільно-правового характеру.

Нарахування на оплату праці єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється у розмірах, передбачених чинним законодавством. Нагадаємо: якщо раніше для бюджетників ставка ЄСВ у частині нарахувань становила 36,3 %, то з 1 січня 2016 року вона складає 22 %. Тож, якщо вартість платних послуг була обрахована з урахуванням ЄСВ на рівні 36,3 %, то її доведеться перерахувати.

Цікавим є момент щодо включення витрат на паливно-мастильні матеріали.

Так, п. 5 Порядку визначено, що витрати на паливно-мастильні матеріали, що використовуються під час надання послуг, розраховуються виходячи із допустимих мір споживання палива в певних умовах експлуатації автомобілів, їх технічних характеристик, тривалості їх роботи, та відповідно до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43 (далі — Норми № 43).

Нагадаємо: застосування цих Норм не є обов’язковим. На це звертало увагу ГоловКРУ (на теперішній час — Держфінінспекція) в своєму листі від 11.08.2010 р. № 02-14/1232. Так, ГоловКРУ зазначило наступне: «Наказ Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, в зв’язку з чим вважаємо, що він є обов’язковим для виконання лише для підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу. Іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями повинні бути розроблені власні нормативні документи щодо нормування витрат палива та мастильних матеріалів відповідно до законодавства».

Тож установи та заклади культури, як і інші бюджетні установи, при списанні паливно-мастильних матеріалів можуть використовувати Норми № 43, проте це не обов’язково. Якщо ж керівник закладу культури прийме рішення про використання Норм № 43, то це слід зафіксувати в наказі про облікову політику або ж видати окремий наказ, яким встановити, що під час списання паливно-мастильних матеріалів треба використовувати Норми № 43.

Далі відмітимо, що капітальні витрати враховуються у розмірі до 10 % у межах вартості платної послуги.

При цьому, до капітальних витрат на придбання (створення) необоротних активів включаються витрати на забезпечення надання закладами культури платних послуг, а саме:

— придбання або створення основних засобів, зокрема виробничого обладнання, приладів, механізмів, споруд, придбання літератури, оновлення бібліотечних фондів;

— ремонт, реконструкція та реставрація приміщень, будівель, споруд, що використовуються у закладах культури (у тому числі придбання будівельних матеріалів, виготовлення проектно-кошторисної документації);

— придбання програмного забезпечення (у тому числі з передачею прав на користування), авторських та суміжних прав.

Також відмітимо, що на відміну від попереднього Порядку № 732, в новому Порядку не передбачено включення до ціни послуги рентабельності (прибутку).

Тож тепер прямо не зазначено, що можна планувати прибуток, як це було у п.п. 2.3 п. 2 Порядку № 732. Але ж і про заборону це робити ніде не написано…

Планування та використання доходів від надання платних послуг

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку розпорядниками коштів державного бюджету після спрямування доходів, одержаних від надання платних послуг, на відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та наданням цих послуг, на сплату податків, зборів (обов’язкових платежів) дохід, що залишається в розпорядженні закладу культури, спрямовується на покриття незабезпечених захищених видатків бюджету згідно із затвердженими плановими призначеннями і в першу чергу на погашення кредиторської заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, видатки на охорону, інші соціальні виплати.

Але тут виникає запитання — звідкіля візьметься залишок, якщо заклад у ціну послуги закладе тільки відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та наданням платних послуг, без врахування рентабельності (прибутку)? І знову ж таки лізе в голову думка про те, що у новому Порядку нема заборони про включення до ціни послуги рентабельності (прибутку)…

Якщо все ж таки після відшкодування витрат на надання послуг вільні кошти залишаться, то варто пам’ятати про черговість витрачання коштів спеціального фонду.

Так, згідно із п. 23 та п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються та витрачаються у такій послідовності:

1) за встановленими напрямами використання;

2) на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;

3) на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Ось такі новинки для установ та закладів культури підготовлено у цьому році. А для того щоб це не було лише теорією, ми найближчим часом підготуємо приклад розрахунку вартості платної «культурної» послуги.

Тетяна СТАНКУС, заступник головного редактора
газети «Бюджетна бухгалтерія» і торгівлі України

платні послуги, заклади культури додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті