ДФСУ відповідає на актуальні запитання щодо заповнення податкових накладних (огляд листів)

1

Запитання: Який порядок виправлення у ПН помилок, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг?

Лист від 23.03.2016 р. № 6409/6/99-99-19-03-02-15

ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Як визначено в п. 192.1 ПКУ, для виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається РК до ПН, в якій допущені такі помилки.

Таким чином, платник податку з метою виправлення у ПН допущених помилок, зокрема в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, або у випадку помилкового складання ПН на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН має право згідно з п. 192.1 ПКУ скласти РК до ПН, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, чи до помилково складеної ПН.

РК до ПН, складені з метою виправлення помилок у ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у податковій звітності з ПДВ не відображаються.

У випадку помилкового складання ПН така накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. При цьому РК, який складається до такої ПН, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності з ПДВ також не включається

Нагадаємо: з 01.01.2016 р. з п. 201.10 ПКУ

було вилучено вимогу про те, що порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів ПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Разом з тим до цього пункту ПКУ додано новий абзац, про який і згадала ДФСУ у цьому листі.

На нашу думку, до таких неістотних помилок можна віднести: непроставляння позначки («Х»/«Без ПДВ»/тип причини) у верхній лівій частині ПН, помилки в номері ПН, одиниці виміру, коди ПДВ-пільги, невеликі неточності в найменуванні сторін (при тому, що ІПН зазначено правильно) або номенклатурі, підпис іншого укладача ПН тощо. ПН з цими неточностями все одно дійсна. Тому за такими ПН покупець може відобразити податковий кредит на підставі останнього абзацу п. 201.10 ПКУ.

Але, на думку авторів листа, у таких випадках для виправлення помилок платник податку все-таки повинен скласти РК.

Утім, вважаємо, що помилятися не можна в таких обов’язкових реквізитах:

— дата складання ПН (у заголовній частині);

— ІПН покупця (у заголовній частині);

— код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3 розділу Б);

— ставка податку і відповідна сума податку (рядки V — VI розділу А ПН), на які, у свою чергу, впливає правильність заповнення граф 6, 7, 8 і 10

розділу Б ПН

2

Запитання: Чи зберігається право на податковий кредит для ПН, у яких підписи укладача і ЕЦП належать різним особам?

Лист від 17.03.2016 р. № 5889/6/99-99-19-03-02-15

Згідно з п. 5 Порядку № 1246 постачальник (продавець) складає ПН та/або РК у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення ПН та/або РК в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника.

Для делегування права підпису ПН та/або РК іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 платник податку за окремим запитом може отримувати з ЄРПН інформацію щодо ПН та/або РК у формі витягу, який, зокрема, містить відомості про прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи, яка склала ПН/РК.

Отже, з урахуванням установлених правил заповнення та реєстрації ПН електронний цифровий підпис, що накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, та ініціали і прізвище особи, яка склала ПН, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису ПН.

Водночас згідно з п. 201.10 ПКУ ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту.

ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, невідповідність електронного цифрового підпису, що накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, ініціалам і прізвищу особи, яка склала ПН, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою ПН

Як передбачено п. 201.1 ПКУ, платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.

З огляду на вимоги останнього абзацу п. 201.10 ПКУ,

податківці нарешті визнали: невідповідність ЕЦП, що накладається на ПН при реєстрації в ЄРПН, ініціалам та прізвищу особи, яка склала ПН, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою ПН. Аналогічна думка була викладена в листі ДФСУ від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15 та роз’ясненнях в ЗІР, підкатегорія 101.18. А отже, податковий кредит за такою ПН у покупця повинен зберігатися

3

Запитання: Яка відповідальність платника ПДВ за несвоєчасну реєстрацію / відсутність реєстрації в ЄРПН ПН, складеної на неплатника ПДВ?

Лист від 16.03.2016 р. № 5733/6/99-99-19-03-02-15

Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію / відсутність реєстрації в ЄРПН ПН визначено ст. 120¹ ПКУ.

Зокрема, п. 120¹.1 ПКУ передбачено, що порушення платниками податку граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, тягне за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

Таким чином, за несвоєчасну реєстрацію / відсутність реєстрації в ЄРПН ПН, які не підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ (складені на неплатника ПДВ), штрафні санкції не передбачені

Відповідь на аналогічне запитання була наведена в підкатегорії 101.30 ЗІР з наступним висновком: штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН / РК до них в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі ПН / РК до них підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ.

Але пам’ятайте: у разі порушення термінів реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та РК до таких ПН в ЄРПН, а також допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН до платників податків застосовуються штрафи відповідно до ст. 120¹ ПКУ

4

Запитання: Які строки реєстрації ПН / РК до ПН в ЄРПН?

Лист від 15.03.2016 р. № 5596/6/99-99-19-03-02-15

Згідно з п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

При цьому реєстрації в ЄРПН підлягають усі ПН та РК до ПН (у тому числі ті, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній ПН/РК.

Реєстрація ПН та/або РК до ПН у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН та/або РК. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Отже, ПКУ чітко визначений термін, протягом якого ПН та/або РК до ПН мають бути зареєстровані в ЄРПН, — 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Реєстрація ПН та/або РК до ПН у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено п. 201.1 ПКУ, є порушенням порядку їх реєстрації в ЄРПН.

При цьому ПКУ передбачено можливість реєстрації ПН та/або РК до ПН у ЄРПН в інші терміни, ніж установлено п. 201.1 ПКУ, але з нарахуванням штрафних санкцій за порушення порядку їх реєстрації в ЄРПН.

Так, згідно зі ст. 120¹ ПКУ порушення платниками податку граничних термінів реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та РК до таких ПН в ЄРПН, установлених ст. 201 ПКУ, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

— 10 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

— 20 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

— 30 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

— 40 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації ПН, що підлягає наданню покупцю — платнику ПДВ, та РК до такої ПН в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК.

Тобто ПКУ визначено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН та/або РК до ПН в ЄРПН, але лише в межах 180 календарних днів з дати їх складання.

Отже, платник податку має можливість зареєструвати ПН та/або РК до ПН в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених ст. 120¹ ПКУ

Проаналізувавши ст. 120¹ ПКУ, контролюючий орган зробив висновок: максимальний термін, протягом якого платник може зареєструвати ПН або РК в ЄРПН, становить 180 календарних днів з дати їх складання.

Отже, платник ПДВ має можливість зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН:

— протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання — без застосування штрафних санкцій;

— від 16 до 180 календарних днів з дати їх складання із застосуванням штрафних санкцій, визначених ст. 120¹ ПКУ.

При цьому нагадаємо: якщо установа— платник ПДВ не включила у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за нею протягом 365 календарних днів з дати складення ПН.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за той звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати їх складення.

Таким чином, установа — платник ПДВ має право зареєструвати в ЄРПН ПН протягом 365 календарних днів з дати їх складання, а норми ст. 120¹ ПКУ лише встановлюють відповідальність платника податку за відсутність реєстрації в ЄРПН ПН до них протягом певного періоду з дати їх складання

5

Запитання: Які особливості заповнення ПН у разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування (у тому числі з надання благодійної допомоги у вигляді постачання товарів/послуг)?

Згідно з п. 17 Порядку № 1307 у ПН, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від обкладення ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

До розділу А табличної частини ПН (рядки I — X) уносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така ПН, а саме:

— у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

— у рядку IX — загальний обсяг постачання товарів/послуг.

Рядки II — VIII розділу А не заповнюються.

До розділу Б табличної частини ПН вносяться дані в розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

— до графи 2 — номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);

— до графи 3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД. Графа 3 заповнюється в разі постачання підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів;

— до граф 4 та 5 — одиниця виміру товарів/послуг;

— до графи 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

— до графи 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

— до графи 8 — код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, зазначається код ставки 903;

— до графи 9 — код пільги. Код пільги зазначається згідно з Довідником, який затверджено ДФС станом на дату складання ПН;

— до графи 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ

При заповненні ПН на операції, що звільнені від оподаткування (а саме графи 9 «Код пільги»), бюджетні установи користуються Довідником № 78/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.04.2016 р. (далі — Довідник), з яким можна ознайомитися на сайті ДФСУ (www.sts.gov.ua) у розділі «Довідники».

До речі, у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 13 в консультації «Нова податкова накладна: застосовуємо з 1 квітня» для зручності ми наводили витяг із зазначеного Довідника щодо операцій з постачання, за якими бюджетні установи мають пільги з ПДВ.

Також візьміть до уваги: у разі якщо на дату складання ПН відсутній код пільги у Довіднику (наприклад, у зв’язку з уведенням податкової пільги не унесено відповідні зміни до Довідника), то у графі 9 проставляють умовний код ПДВ-пільги «99999999», а під табличною частиною у спеціально відведеному для цього полі пояснюють, що це за пільга. Для цього зазначають відповідні

пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування

6

Запитання: Який порядок виправлення помилки в реквізитах заголовної частини ПН, не пов’язаної з помилкою в полі «Індивідуальний податковий номер»?

Відповідно до п. 192.1 ПКУ РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як визначено в п. 21 Порядку № 1307, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН.

РК складається особами, визначеними відповідно до п. 1 Порядку № 1307.

Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, визначених Порядком № 1307.

У РК вказують дату та номер ПН, до якої вносяться зміни. У клітинках номера ПН, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання РК з метою виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у РК зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.

Отже, у випадку допущення помилки в реквізитах ПН платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти РК до такої ПН, в якому всі правильно заповнені реквізити ПН повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.

У цьому випадку графи з 1 по 13 розділу Б РК та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються порожніми)

У заголовній частині ПН заповнюють такі реквізити:

— дата складання;

— порядковий номер;

— дані про продавця;

— дані про покупця.

Узагалі порядок виправлення помилок залежить від того, в яких саме реквізитах їх допущено.

Як зазначено в п. 21 Порядку № 1207, виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера не допускається. Тому в такому разі необхідно:

— помилкову ПН обнулити (тобто анулювати). Для цього до такої ПН складають РК, яким відмінусовують обсяги за такою ПН. Такий РК складає покупець ( п. 192.1 ПКУ);

— складають та реєструють нову ПН (з правильною датою чи номером).

Майте на увазі: така ПН повинна бути складена датою виникнення податкових зобов’язань та зареєстрована за умови, що з дати першої події не минуло 180 календарних днів.

У разі якщо помилки стосуються інших реквізитів, то виправити їх зовсім нескладно. Для цього до помилкової ПН складають РК, у якому правильно заповнюють тільки заголовну частину. При цьому всі правильно заповнені реквізити ПН повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. Такий РК в ЄРПН реєструє продавець

7

Запитання: Які особливості складання ПН за щоденними підсумками операцій, в тому числі у разі здійснення платником операцій з постачання, що обкладаються ПДВ, так і звільнених від оподаткування?

Згідно з п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.

У ПН зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ПКУ ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у разі:

— здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

— виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

— надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Згідно з пп. 8 та 12 Порядку № 1307 у верхній лівій частині ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна позначка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» вказується «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний индивідуальний податковий номер «100000000000».

У ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій у разі здійснення поставки товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.

Згідно з п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі ПН, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі ПН. У ПН, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від обкладення ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

При складанні ПН для операцій, що обкладаються ПДВ, у графі 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг без урахування ПДВ.

До розділу А ПН (рядки I — X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така ПН, а саме:

— у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

— у рядках II — IV — суми ПДВ, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

— у рядках V — IX — загальні обсяги постачання товарів/послуг у розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини ПН.

У разі складання ПН на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від обкладеання ПДВ, рядки II — VIII не заповнюються

Часто-густо бюджетні установи здійснюють операції з постачання послуг особам, які не є платниками ПДВ. Саме ця обставина впливає на порядок оформлення ПН щодо операцій з постачання таких послуг.

Зазначимо, що у цьому питанні необхідно керуватися абз. 7 — 10 п. 201.4 ПКУ, де, зокрема, вказано, що ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

З огляду на це, бюджетні установи при наданні різних платних послуг фізичним особам — неплатникам ПДВ, а саме освітніх послуг, послуг з охорони здоров’я тощо, повинні виписати ПН за щоденними підсумками операцій.

При цьому зверніть увагу: мова йде саме про ПН, яку складають щоденно, підсумовуючи операції за день. Але не слід плутати таку накладну із зведеною ПН, яку оформлюють у випадках, визначених п. 198.5 та абз. 1 — 6 п. 201.4 ПКУ, та складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду

8

Запитання: На яку дату складається РК до помилкової (другої) ПН, якщо платником податку було помилково оформлено зайву ПН (двічі на одне постачання), та яка причина коригування зазначається у графі 2 такого РК?

Відповідно до п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням

перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, установленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.

РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у випадку помилкового складання ПН на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох ПН на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право скласти РК до помилкової (другої) ПН. Такий РК відповідно до п. 22 Порядку № 1307 підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю).

При цьому у полі «Дата складання» вказується «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної ПН, а у графі 2 такого розрахунку зазначається «Виправлення помилки»

Інколи може трапитись, що на одну операцію з постачання товарів (послуг) продавець виписує дві ПН, тобто одну зайву накладну. Виправити цю ситуацію нескладно. Для цього помилково складену ПН необхідно обнулити.

Як зазначають фіскали, у такому РК у полі «Дата складання» необхідно зазначити «поточна», тобто дату, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної ПН, а у графі 2 РК «Причина коригування» зазначити «Виправлення помилки»

9

Запитання: Як заповнюються графи 3, 4 та 6 ПН у разі постачання послуг, у тому числі у разі часткового постачання послуг або оплати частини вартості послуги?

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 до граф 4 та 5 уносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 ПН заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання ПН.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 4 вказується «грн».

У разі якщо товар/послуга, що постачаються, мають одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах; у графі 5 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, вказаний у КСПОВО.

У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

До графи 6 вносяться дані щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг.

У разі складання ПН на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 ПН зазначається «1».

У разі складання ПН на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного в договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати в розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».

У графі 7 ПН зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством

Зазначимо, що графи 4 та 5 ПН заповнюють відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затвердженого наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8. Але якщо товар/послуга, що постачаються, мають одиницю обліку, яка відсутня у згаданому Класифікаторі, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а гр. 5 не заповнюється

10

Запитання: Який порядок складання ПН з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ?

У разі складання зведеної ПН у графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».

У таких зведених ПН у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», а у верхній лівій частині вказує відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку № 1307:

— «04» — складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

— «08» — складена на постачання для операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ;

— «09» — складена на постачання для операцій, які звільнені від обкладення ПДВ;

— «13» — складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Згідно з п. 16 Порядку № 1307 таблична частина ПН складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б ПН вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема:

— у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг постачальника» платником зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ;

— у графі 10 «Обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 %, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань.

Рядки VII — IX розділу А ПН не заповнюються.

Усі інші графи ПН заповнюються відповідно до п. 16 Порядку № 1307.

Такі зведені ПН складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду

Порядок заповнення зведених ПН має певні особливості, визначені в п. 11 Порядку № 1307.

З огляду на це, візьміть до уваги:

в розділі А ПН заповнюєте тільки рядки I — VI, а в розділі Б — графи 1, 2, 4, 10. До речі, в шапці ПН робите позначку «Х» у рядках «Зведена податкова накладна», «Не підлягає наданню

отримувачу (покупцю)» та зазначаєте тип причини — «09».

Тобто при складанні зведених ПН не заповнюють рядки VII — IX розділу А, а в розділі Б заповнюють тільки графи 2 та 10

11

Запитання: Який порядок обкладення ПДВ операцій з компенсації орендарем нерухомого майна вартості витрат на комунальні послуги та енергоносії?

Листи від 19.04.2016 р. № 8815/6/99-99-19-03-02-15, від 19.04.2016 р. № 8813/6/99-99-19-03-02-15

Відповідно до п. 198.5 ПКУ на вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії орендодавець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, скласти та зареєструвати в ЄРПН зведену ПН за такою операцією, якщо орендодавець формував податковий кредит по таких комунальних послугах та електричній енергії

Операція з отримання орендодавцем компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об’єктом обкладення ПДВ, оскільки орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії. Вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендодавцю окремо та не включається до складу орендної плати. Суми таких коштів орендарі оплачують орендодавцю у вигляді відшкодування вартості спожитих комунальних послуг та електричної енергії та не включаються орендодавцем до бази обкладення ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ на такі операції не нараховуються.

Майте на увазі, що у такому випадку орендодавець:

— формує податковий кредит щодо комунальних послуг та електричної енергії;

— нараховує податкові зобов’язання щодо таких комунальних послуг та електричної енергії;

— складає не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зведену ПН та реєструє її в ЄРПН.

Детально про порядок формування податкового кредиту та податкових зобов’язань при придбанні комунальних послуг бюджетною установою — орендодавцем ми розповідали в консультації «Комунальні послуги та ПДВ» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 37, с. 6)