Щодо включення індексації до виплат, які враховуються до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру

Міністерство соціальної політики України
Лист від 13.02.2017 р. № 317/0/101-17/282

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист <...> і повідомляє.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 31 Закону (у редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною другою статті 31 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 31 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Тобто сума індексації, визначена відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (із змінами), включається до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпеченні її мінімального розміру.

Директор Департаменту О. Товстенко

Коментар редакції

Індексація включається в суму зарплати за відпрацьований час для порівняння з 3200 грн.: офіційна думка Мінсоцполітики

Щось не склалися в наших чиновників взаємовідносини із зарплатною індексацією: то її «обнулили» (згадайте грудень 2015 року), а тепер її «провалили всередину» 3200 грн.

Розповімо, що ж сталося з багатостраждальною індексацією.

Передусім зазначимо, що наразі питання, розглянуте в листі, який коментується, є актуальним для посадовців і службовців органів місцевого самоврядування. Адже тільки цій категорії працівників бюджетної сфери з 1 січня 2017 року поки що не змінили посадові оклади. Тому вони мають право на індексацію зарплати за січень і за лютий (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 3, с. 46, № 6, с. 28).

Проте, враховуючи рівень інфляції, питання визначення доплати до мінімальної заробітної плати (МЗП) з урахуванням суми індексації або без її врахування в найближчому майбутньому постане і для працівників усіх інших бюджетних сфер.

Це питання нині в усіх на вустах. Воно полягає в наступному: чи включається сума поточної індексації до суми зарплати за відпрацьований місяць з метою визначення доплати до МЗП? Простіше кажучи, індексація сидить «усередині» 3200 грн. чи нараховується «зверху» 3200 грн.?

Зазначимо, що у своїй консультації (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 1-2, с. 22) фахівець Мінсоцполітики відзначав: сума індексації не включається до заробітної плати за відпрацьований місяць з метою визначення доплати до МЗП. Тобто вона нараховується «зверху» 3200 грн.

При цьому наведені аргументи базувалися на положеннях КЗпП і Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці). Нагадаємо їх.

Так, ст. 95 КЗпП визначено, що мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному і годинному розмірах.

Розмір мінімальної зарплати встановлюється й переглядається згідно зі ст. 9 і 10 Закону про оплату праці і не може бути нижчим за розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу.

Мінімальна заробітна плата є державною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація зарплати є державною гарантією, яка передбачає підвищення грошових доходів населення, що надає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Ці положення свідчать про те, що ми повинні спочатку визначити суму зарплати за місяць, а потім її проіндексувати. За своєю суттю індексація є частковим відшкодуванням зарплати працівника у зв’язку з інфляцією і внаслідок незмінності посадових окладів.

Логічно, що і зарплата в 5000 грн., і зарплата в 3200 грн. втрачають свою купівельну спроможність у зв’язку з інфляцією. Тому їх треба індексувати.

Що стосується самого механізму індексації, то зазначимо наступне. Відповідно до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078), індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Зарплата індексується в межах прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМПО).

Ці положення також свідчать про те, що спочатку треба визначити зарплату за місяць, у тому числі доплату до МЗП, а потім проіндексувати її в межах ПМПО (з 1 січня 2017 року — 1600 грн.).

На це якраз і вказував фахівець Мінсоцполітики в роз’ясненні, опублікованому в «Бюджетній бухгалтерії», 2017, № 1-2, с. 46).

Що ж ми бачимо тепер? Судячи з листа, який коментується, Мінсоцполітики змінило свою думку на протилежну: сума індексації включається в суму зарплати за відпрацьований час з метою визначення доплати до МЗП.

Аргумент при цьому лише один: ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці визначений перелік виплат, які не враховуються при визначенні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру. У цьому переліку індексації немає. Це означає, що вона включається в суму зарплати працівника для порівняння її з МЗП.

Поклавши руку на серце, зазначимо, що є виплати, які не вказані як «винятки» в ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці, але вони не включаються в зарплату для порівняння з МЗП. При цьому для пояснення своєї позиції за іншими виплатами фахівці підключають інші пояснювальні аргументи (див. далі в цьому номері інші листи Мінсоцполітики).

Що в результаті такої позиції виходить? А те, що одна державна гарантія (доплата до МЗП) поглинає іншу державну гарантію (індексацію).

Чому в цьому питанні фахівці Мінсоцполітики дійшли такого висновку, хоча і законні, і підзаконні акти свідчать про правильність первинної позиції із цього питання? Радше за все, усе зводиться до бюджетної доцільності, а просто, до економії коштів. А заручниками такої економії стали бухгалтери, які тепер вимушені, заручившись заявами своїх працівників, утримати суми індексації, які були нараховані за січень «зверху» 3200 грн., а не «зсередини» ☹.

Тетяна РУДА, головний редактор газети «Оплата праці»

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі