(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/8
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Червень , 2018/№ 21

Практика впровадження НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи»

http://tinyurl.com/y474rrwc
Тема про нематеріальні активи настільки складна та обширна, що навіть компетентні державні органи дуже обережно та узагальнено надають роз’яснення і відповіді щодо їх придбання (створення), оформлення, функціонування, обліку та звітності. Тому, враховуючи те, що з кожним роком застосування нематеріальних активів у діяльності державних органів стає невід’ємною та обов’язковою її складовою, у цій статті надамо практичні поради щодо найбільш проблемних питань, які виникають у діяльності бухгалтерських служб.

Бюджетною установою придбано комп’ютер разом із програмним забезпеченням (MS Windows). Як його обліковувати у бухобліку — загалом як один об’єкт або розділити його на окремі об’єкти обліку: комп’ютер і програмне забезпечення? Що для цього потрібно зробити і як визначити їх вартість?

Для бюджетних установ відповідь на це запитання слід шукати ще на етапі планування (формування бюджетного запиту, затвердження кошторису за економічними характеристиками видатків (КЕКВ), визначення результативних показників у паспорті бюджетної програми). Що плануєте, те й повинні отримати і відобразити у фінансовій звітності. Легко сказати… Але ж на практиці, за відсутності базових знань щодо технічних і правових особливостей нематеріальних активів та господарських операцій, пов’язаних з ними, їх правової охорони, більшість бюджетних установ припускається помилок у плануванні, виконанні кошторису, відображенні у бухгалтерському обліку операцій з нематеріальними активами.

Одним із найпоширеніших порушень у бюджетній сфері є невідповідність запланованих КЕКВ фактично здійсненим видаткам, бухгалтерським проведенням і відображенням їх у фінансовій звітності. Тому щоб прийняті управлінські рішення для придбання програмного забезпечення у комплекті із комп’ютерною технікою на всіх стадіях бюджетного процесу не суперечили один одному і відповідали бюджетному законодавству, посадовим особам фінансово-бухгалтерських служб бюджетних установ слід знати правила з планування й обліку як основних засобів, так і нематеріальних активів.

Загалом законодавчим дороговказом стосовно планування видатків і відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у цьому випадку будуть такі нормативно-правові акти:

1. Інструкція № 333, у якій передбачено таке: у разі коли здійснюється придбання програмного забезпечення, яке передбачене разом з придбанням комп’ютерної техніки, то вартість такого програмного забезпечення враховується у вартість комп’ютерної техніки та застосовується КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

Отже, програмне забезпечення, що встановлено в комп’ютерне обладнання і не може без нього працювати, вважається невід’ємною частиною комп’ютерного обладнання й повинно враховуватися в складі основних засобів як складова частина.

2. НП(С)БОДС 121 (п. 1 розд. II) і Методрекомендації з ОЗ (п. 3 розд. 1), у яких визначено, що одиницею обліку основних засобів може бути відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Таким чином, операційні системи (Microsoft Windows та інші аналогічні системи, а також комп’ютерне програмне забезпечення для верстатів, які управляються комп’ютером і не можуть функціонувати без цього конкретного програмного забезпечення) класифікуються як складові (компоненти) основних засобів та обліковуються на рахунку 1014 «Машини та обладнання». При цьому матеріальний елемент такого активу, що об’єднує нематеріальні і матеріальні складові, є суттєвішим. Але для відображення такої господарської операції бухгалтеру слід мати висновок комісії та/або посадової особи структурного підрозділу, який має на це відповідні повноваження (далі комісія).

Детальніше про оформлення первинних і підтвердних документів для відображення у бухгалтерському обліку активів розповімо далі у наступних відповідях.

Як оформлювати введення програмного забезпечення у складі основних засобів в експлуатацію? За якими правилами: для основних засобів або для нематеріальних активів, адже останні мають певні особливості при нарахуванні амортизації, визначенні строку корисного використання тощо?

Яким чином оформлювати введення в експлуатацію об’єкта, залежить від рішення компетентної комісії. Якщо прийнято рішення, що нематеріальний об’єкт є невід’ємною складовою основного засобу, то застосовуються правила оформлення, встановлені у наказі № 818. Цим наказом затверджено Акт введення в експлуатацію основних засобів для застосування його при оформленні господарських операцій із зарахування об’єктів незавершених капітальних інвестицій до складу основних засобів. Акт складається в одному примірнику комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника суб’єкта державного сектору.

Інформація, що вноситься до нього, передбачає, зокрема, коротку характеристику об’єкта та інші відомості. Саме у цьому документі і слід зробити відмітку, що актив складається із декількох частин (комп’ютера і програмного забезпечення, який неможливо відокремити від основного засобу та буде експлуатуватися лише з ним).

Акт затверджується керівником суб’єкта державного сектору. Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується таких основних засобів, передається до бухгалтерської служби. Після перевірки акта за формою та змістом бухгалтерська служба переносить інформацію до облікових регістрів, про що робиться відмітка.

Обліковим регістром аналітичного обліку таких основних засобів є Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів, яка відкривається на об’єкт основних засобів бухгалтерською службою в одному примірнику та заповнюється на підставі акта введення в експлуатацію основних засобів, акта приймання-передачі основних засобів, технічної та іншої супровідної документації, а також інших первинних документів. Зокрема, у формі в ознаках, що характеризують об’єкт основних засобів, міститься інформація щодо якісних показників, які не наведені у технічній документації, пристосуваннях і приладдях, що належать до об’єкта основних засобів, а також дані щодо дорогоцінних металів.

Загалом нарахування амортизації, визначення строку експлуатації тощо за цих умов здійснюються як до об’єкта основного засобу.

Якщо комісія прийме рішення, що отриманий (створений) об’єкт можна вважати нематеріальним активом* окремо від основного засобу, то в такому випадку у бухгалтерському обліку з’явиться окремий об’єкт із всіма наступними заходами щодо нього як до нематеріального активу, у тому числі й оформлення його введення в експлуатацію.

* За яких умов об’єкт може бути визнаний нематеріальним активом, ми розповідали в статті «Нематеріальні активи: що це таке, коли та як їх обліковувати» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 16, с. 15).

На сьогодні типова форма первинної облікової документації з обліку надходження та вибуття нематеріальних активів не затверджена (не враховуючи форм з обліку прав інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затверджених наказом № 732). Тому бюджетні установи можуть за власним бажанням використовувати або уніфіковані форми первинної облікової документації (зокрема, аналогічні формам або з обліку основних засобів, або з обліку інтелектуальної власності), або самостійно розроблені форми документів, які повинні мати обов’язкові реквізити, визначені у Положенні № 88, про що слід обов’язково зазначити у розпорядчому документі про організацію бухгалтерського обліку.

На обліку бюджетної установи, яка стала правонаступником іншої бюджетної установи, є нематеріальні активи, які з’явилися на її балансі після ліквідації (реорганізації) іншої установи.

Як розібратися бухгалтеру, чи програмне забезпечення, яким користуються структурні підрозділи бюджетної установи (з кадрів, діловодства, бухгалтерському обліку тощо), слід залишати на балансі чи ні? Який документ є підставою для оприбуткування (підтвердження наявності) програмного забезпечення: акт, чи договір, чи розпорядчий документ керівника бюджетної установи та/або бюджетної установи вищого рівня?

Насправді останнім часом почастішали випадки ліквідації та реорганізації бюджетних установ**.

** Детально про прийняття бюджетною установою активів та їх оформлення, бухгалтерський облік та звітність у випадку їх передачі від установ, що ліквідуються або реорганізуються, можна дізнатися зі статті «Передача-отримання майна за рішенням суб’єкта управління» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 11, с. 11).

За правилами бюджетного законодавства (ч. 10 ст. 51 БКУ) бюджетна установа, яка стала правонаступником чи якій передаються відповідні функції державних органів, отримує у спадок і всі активи установи, яка ліквідується або реорганізується, у тому числі нематеріальні. Звісно, за цих умов відбувається інвентаризація активів, під час якої правонаступник повинен впевнитися, що прийняті активи підтверджуються первинними та підтвердними документами, і фактично існують саме у статусі нематеріальних активів.

Як установлено законом, у випадку оприбуткування (підтвердження) нематеріальних активів на баланс бюджетної установи, як і будь-яких інших активів, підставою може бути первинний документ, який містить відомості про господарську операцію і реквізити якого повинні відповідати загальним вимогам, визначеним ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, які надають первинним документам юридичну силу та доказовість.

Обов’язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми, проте повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об’єкта та права бюджетної установи на його використання в тій чи іншій формі.

Зверніть увагу! Нематеріальні активи — це права, які поділяються на немайнові і майнові, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається законодавством України (ч. 2 ст. 418 ЦКУ).

Для цілей бухгалтерського обліку необхідні саме майнові права на нематеріальні активи, які можуть бути оцінені і, як наслідок, знайдуть відображення у бухгалтерському обліку.

Майновими правами є, зокрема:

1) право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання.

Як можна переконатися у наявності та/або підтвердженні майнових прав? Відповідь слід шукати у змісті відповідних документів.

Невичерпний перелік основних документів для взяття на облік, зокрема прав інтелектуальної власності, наведений у Нацстандарті № 4. Серед них можна відзначити такі:

— патент на сорт — згідно із Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.93 р. № 3116-XII;

— дозвіл на виробництво і використання насіння — відповідно до Закону України «Про насіння і садівний матеріал» від 26.12.2002 р. № 411-IV;

— свідоцтво на право займатися племінною справою — згідно із Законом України «Про племінну справу у тваринництві» від 15.12.93 р. № 3691-XII;

— патент на винахід — згідно із Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 р. № 3687-XII;

— патент України на промисловий зразок — згідно із Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.93 р. № 3688-XII.

Наступна група — це документи, у яких визначено факт придбання (передачі) майнових прав (ліцензійні договори, договір про створення об’єктів інтелектуальної власності та інші). Ця група документів, як і попередніх, передбачає у подальшому документальне оформлення на їх підставі різноманітних господарських операцій з нематеріальними активами (складання актів введення в експлуатацію, про ліквідацію тощо).

У Нацстандарті № 4 зазначено: під час обстеження об’єкта права інтелектуальної власності, яке проводиться з метою його ідентифікації, з’ясовується наявність матеріального носія об’єкта та документів, що засвідчують майнові права інтелектуальної власності і факт видачі дозволу на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Аналогічна за змістом норма є і в «бухгалтерському» законодавстві.

Так, у п. 4. розд. II Методрекомендації з НА встановлено таке: зарахування на баланс і використання придбаних (створених) об’єктів нематеріальних активів здійснюється на підставі відповідного первинного документа. При цьому в первинному документі зазначаються назви документів, згідно з якими бюджетна установа отримує відповідне майнове право на такий об’єкт. Зокрема, це може бути: патент, свідоцтво, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо.

Важливо! Якщо є договір, у якому визначено предметом угоди отримання майнового права у тому або іншому варіанті, то не слід шукати (вимагати) інші документи (патенти, свідоцтва тощо) або спеціально оформлювати їх, якщо це не було визначено в умовах договору або не передбачено законодавством. Підтвердження (наявність підпису у первинному документі) відповідальною особою здійснення господарської операції з нематеріальними активами згідно з умовами договору та рішення комісії щодо прийняття відповідних майнових прав на нематеріальний актив і введення його в експлуатацію є достатньою підставою для оприбуткування такого об’єкта на баланс бюджетної установи.

До відома: ч. 2 ст. 1107 ЦКУ передбачає, що договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається тільки у письмовій формі.

Якщо актив не відповідає критеріям його визнання, то витрати, пов’язані із його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому об’єктом НА (п. 11 розд. II НП(С)БОДС 122).

Саме умови договору підтвердять, що саме бюджетна установа може робити із придбаним НА:

— використовувати певним способом у відповідних межах, тобто мати невиключне право на використання НА, відсутність права передавати або відчужувати об’єкт;

— володіти майновими правами і розпоряджатися ними на свій розсуд, зокрема здійснювати відчуження іншій особі.

Зокрема, щодо програмного забезпечення це може бути:

— або розроблене нове програмне забезпечення, аналогів якого немає;

— або програмне забезпечення, придбане як інтелектуальна власність у його власників;

— або примірник ліцензійного програмного забезпечення власників, яке буде лише використовуватися бюджетною установою на відповідних умовах.

Більшість бюджетних установ, як водиться, замовляють послуги, і предметом договору в них за таких обставин може бути таке: «замовник зобов’язується прийняти та оплатити такі послуги: постачання примірника програмного забезпечення (версії, кількості ліцензій та електронних каталогів системи відповідно до специфікації». Або: «оплата послуг з технічного обслуговування обладнання та адміністрування програмного забезпечення: установлення (інсталяція) програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, web-сторінок/сайтів/порталів), подальше користування, їх супроводження та обслуговування».

За цих умов нематеріальний актив, отриманий в користування від правовласника (ліцензіатора), обліковується бюджетною установою на позабалансовому рахунку в оцінці, що дорівнює платежу за надане право використання.

При цьому платежі за надане право використання об’єктів інтелектуальної власності у вигляді періодичних платежів, обчислених у порядку та строки, встановлені договором, включаються ліцензіатом до витрат звітного періоду (п. 16 розд. II Методрекомендацій з НА).

При цьому майнові права на об’єкт інтелектуальної власності на зазначене програмне забезпечення залишаються у розробника (постачальника), а замовнику надається лише можливість користування цим програмним забезпеченням. За цих умов планування видатків і платежі здійснюються за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Хто несе відповідальність за підтвердження факту наявності (створення) нематеріального активу, відповідності його критеріям, визначеним у законодавстві та умовах договору?

Питання дуже важливе й актуальне для бухгалтера, оскільки підставою для відображення у бухгалтерському обліку є первинні документи, які підписують інші посадові особи бюджетної установи. Але вимоги щодо оформлення первинних документів визначено лише у Законі про бух облік та інших нормативно-правових актах з питань бухгалтерського обліку.

І тут приховуються певні проблеми, оскільки до вимог правильного оформлення первинного документа додається питання щодо факту здійснення господарської операції з нематеріальними активами, що може підтвердити відповідальна за це особа. Якщо матеріальний актив можна побачити і відчути тощо, то стосовно нематеріального об’єкта бухгалтеру складно визначитися: те, що придбано (створено), є нематеріальним активом чи ні? І взагалі, чи стосується це питання діяльності бухгалтера?

Пам’ятайте: бухгалтер відповідно до Закону про бухоблік і постанови № 59 не несе відповідальності за безпосереднє здійснення господарської операції, зокрема, пов’язаної із нематеріальним активом.

Його основне завдання: своєчасно і правильно обліковувати вже здійснені господарські операції, які повинні бути законні та оформлені відповідним чином, ідентифікувати підписи призначених для цієї мети відповідальних осіб, які брали у цьому участь; встановлювати обґрунтовані вимоги до порядку оформлення і подання до бухгалтерської служби структурними підрозділами бюджетної установи первинних документів для їх відображення у бухгалтерському обліку, а також здійснювати контроль за їх дотриманням.

Хто же відповідно до законодавства може взагалі бути відповідальною особою за здійснення господарської операції, пов’язаної із надходженням, рухом і вибуттям нематеріальних активів?

По-перше, є загальні правила документування господарських операцій, які повною мірою стосуються нематеріальних активів.

Відповідно до Положення № 88 керівник бюджетної установи своїм наказом затверджує список осіб, які мають право підписувати первинні документи, давати дозвіл на здійснення господарської операції, пов’язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Підпунктом 2.1 п. 2 Положення № 88 визначено, що первинні документи — це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

По-друге, як випливає із Положення № 88, повинен бути розпорядчий документ бюджетної установи, у якому визначено, хто є відповідальною особою за господарські операції, у тому числі з нематеріальними активами. Це означає, що в бюджетній установі повинна бути така посадова особа (або декілька), яка обізнана у сфері інформаційних технологій та їх забезпеченні, наділена відповідними повноваженнями і відповідальністю.

Зазначене підтверджується вимогами постанови № 1433: за рішенням керівників визначається у межах загальної чисельності працівників підрозділ, відповідальний за дотримання вимог законодавства з питань правової охорони, зокрема комп’ютерних програм під час їх придбання, встановлення, використання, обліку та інвентаризації.

Дуже важливо для головного бухгалтера! Підпунктами 8 — 16 постанови № 1433 визначено повноваження та відповідальність структурного підрозділу і його керівника щодо діяльності у цій сфері.

Крім того, постановою № 271 затверджено критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і до яких відносять, зокрема, працівників, діяльність яких пов’язана з комп’ютерним забезпеченням та впровадженням інформаційних технологій (крім працівників, до компетенції яких належить формування, адміністрування та розвиток загальнодержавних електронних реєстрів, баз даних, інформаційних систем, а також забезпечення захисту інформації).

Реалізація на практиці вимог цих нормативно-правових актів, а також п.п. 2 п. 8, п. п. 6 п. 13 постанови № 59 стосовно визначення та затвердження переліку відповідальних осіб з господарських операцій, складання та підписання ними первинних документів, зокрема з нематеріальними активами, забезпечить не лише дотримання вимог законодавства у цій сфері, але й унеможливить перекладання відповідальності на керівника і головного бухгалтера у разі встановлення порушень. Але для того, щоб керівник і бухгалтер були у безпеці (не відповідали за «чужі» помилки), слід обов’язково під підпис ознайомити посадову особу з її повноваженнями і відповідальністю, у тому числі за здійснення господарських операцій (ст. 29 КЗпП). А це може бути й ознайомлення працівника бюджетної установи з розпорядчим документом бюджетної установи, у якому він визначений відповідальною особою за здійснення господарської операції, та/або з посадовою інструкцією.

По-третє, починаючи із 2015 року, з моменту введення в дію НП(С)БОДС 122, змінилися підходи до визначення моменту оприбуткування активів: спочатку бухгалтерією накопичуються витрати щодо формування майбутнього нематеріального активу. Здійснені господарські операції щодо формування майбутнього нематеріального об’єкта (складові собівартості) підтверджуються первинними документами за підписом відповідальних посадових осіб. У подальшому комісією бюджетної установи при наявності підстав приймається рішення щодо можливості введення в експлуатацію та оприбуткування на баланс відповідного об’єкта нематеріального активу за сформованою собівартістю (або справедливою вартістю).

Отже, бухгалтер одноосібно не несе відповідальності за підтвердження факту придбання (створення) нематеріального активу і введення його в експлуатацію. Якщо критеріїв для визначення об’єкта нематеріальним активом недостатньо, то всі накопичені видатки для його формування повинні бути списані на видатки (п. 11 розд. II НП(С)БОДС 122). При цьому, звісно, така ситуація приведе до негативних наслідків: застосуванні заходів впливу до посадових осіб бюджетної установи та/або виконавців угоди, що передбачені як бюджетним законодавством (ст. 116 — 121 БКУ), так і іншим.

Чи взагалі існують правила, вимоги та/або обмеження щодо програмного забезпечення, яке придбавається (або створюється) за бюджетні кошти?

Для бюджетних установ, що фінансуються з державного бюджету, обов’язковими є вимоги постанови № 869, які охоплюють процеси постачання програмних продуктів, створення або технічної підтримки, які, зокрема, визначаються у договорі про закупівлю, створення або обслуговування таких програмних продуктів.

Зазначеними вимогами можуть скористатися й органи місцевого самоврядування, яким рекомендовано під час укладання договорів про закупівлю, створення та технічну підтримку програмних продуктів керуватися загальними вимогами, затвердженими цією постановою (п. 3 постанови № 869). Але це слід узаконити шляхом прийняття відповідного рішення.

Основні вимоги до програмного забезпечення стосуються:

1) тендерної документації та договору про закупівлю програмного продукту, у яких повинно бути передбачено:

— забезпечення продавцем комплектності поставки програмного продукту, зазначеної у специфікації, яка додається до договору;

— встановлення у разі потреби програмного продукту продавцем на технічних засобах покупця;

— надання продавцем гарантійних зобов’язань;

— визначення строків та умов технічної підтримки програмного продукту;

наявність майнових прав на створений програмний продукт як на об’єкт права інтелектуальної власності;

2) умов використання програмного продукту (виключні майнові права інтелектуальної власності на відповідний програмний продукт дорівнюють строку ліцензії на використання програмного продукту; обов’язковість визначення стадій та етапів виконання необхідних робіт).

Також постановою № 869 визначено, що закупівля програмного продукту, ліцензія на використання якого передбачає виплату винагороди правовласнику у вигляді відсотків плати за надані від імені держави послуги, забороняється.

Будь ласка, перерахуйте узагальнено дії бюджетної установи щодо оформлення документообігу стосовно нематеріальних активів, їх бухгалтерського обліку та звітності, щоб було зрозуміло, хто і за що відповідає?

Наочно порядок документообігу нематеріальних активів, відображення їх у регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності покажемо в таблиці.

Типові форми первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів та порядок їх застосування (наказ № 732)

номер форми

назва форми

сфера

застосування

підстава для оформлення

хто складає та кількість примірників

де і коли складається документ

1

2

3

4

5

6

НА-1

Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів

Для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання окремих придбаних об’єктів права інтелектуальної власності підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності

Технічна, науково-технічна та інша документація (ліцензійний договір, авторський договір, патент тощо)

Складає в одному примірнику на кожний окремий об’єкт приймальна комісія. Саме при складанні Акта комісія пересвідчується в наявності всіх критеріїв*, які дають змогу ідентифікувати об’єкт нематеріальним активом, і законності первинних документів

Складається в день введення в експлуатацію об’єкта за містом його експлуатації

НА-2

Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів

Для аналітичного обліку об’єктів права інтелектуальної власності

Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. № НА-1); Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів

(ф. № НА-3)

Заповнює бухгалтер з обліку НА в 1 примірнику на кожен об’єкт чи групу об’єктів НА

Складається в бухгалтерії у міру надходження НА відповідно до графіка документообігу

НА-3

Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів

Для оформлення вибуття об’єктів нематеріальних активів під час їх списання

Зазначають причини вибуття (закінчення /дострокового припинення строку дії: майнових прав, договору на використання майнових прав, ліцензійного договору тощо); залишкову вартість визначають за даними бухгалтерського обліку

Складає у 2 примірниках призначена комісія, затверджує керівник установи чи особа, на те уповноважена

Складається в день вибуття (ліквідації) об’єкта за містом його експлуатації

НА-4

Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів

Для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцем знаходженням об’єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуальної власності

Наявність об’єктів права інтелектуальної власності встановлюється за документами, що були підставою для їх оприбуткування або якими оформлені (підтверджені) майнові права

Складає в одному примірнику призначена інвентаризаційна комісія

Складається в день здійснення інвентаризації за місцем експлуатації об’єкта

Регістри бухгалтерського обліку

(наказ № 755)

Меморіаль-
ний ордер № 9

Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів

Використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб необоротних активів, у тому числі нематеріальних

Записи здійснюються щодо кожного документа (акт приймання-передачі, акт внутрішнього переміщення, акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію, акт списання (часткової ліквідації тощо) із зазначенням матеріально відповідальної особи

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, яка перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером

Записи у накопичувальній відомості здійснюються протягом звітного періоду за кожною операцією, що підтверджена документом, оформленим відповідно до законодавства

Головна книга

Головна книга

Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи» за первісною вартістю, яка визначається за об’єктами.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух НА, які контролюються суб’єктом державного сектору

Меморіальний ордер № 9

Бухгалтерська служба.

Перенесення даних з меморіального ордера № 9 до книги «Журнал-головна» і регістрів аналітичного обліку. Виведення сальдо за всіма субрахунками рахунку 12 в книзі «Журнал-головна».

Після визначення оборотів за субрахунками виводять залишок на початок наступного місяця за кожним субрахунком

Складається за звітний період наростаючим підсумком з початку бюджетного року бухгалтерською службою

Фінансова звітність

Ф. № 1-дс

Баланс

Інформація про залишкову вартість нематеріальних активів, яка включається до підсумку Балансу

Різниця ряд. 1021

і ряд. 1022

Головний бухгалтер (заступник головного бухгалтера)

Форма складається за звітний період і подається до відповідних державних органів у встановлені строки

Ф. № 5-дс

Примітки до річної фінансової звітності

Інформація щодо НА, яка наводиться у примітках до фінансової звітності

Розділи II «Нематеріальні активи» та XII «Розшифрування позабалансових рахунків».

Розшифровують інформацію за групами НА (залишок на початок і кінець звітного періоду, рух, нарахування амортизації, переоцінка, інші зміни тощо), що знаходяться в оперативному управлінні та/або в оренді

Бухгалтерська служба, головний бухгалтер

Річна звітність складається і подається до відповідних державних органів у встановлені строки

* Критерії для бухгалтерського обліку нематеріальних активів встановлені у п. 1 розд. II НП(С)БОДС 122:

1) актив повинен бути ідентифікованим;

2) існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або якщо він має потенціал корисності;

3) вартість активу можна оцінити.

На балансі бюджетної установи є програмне забезпечення, але документів (сертифікатів тощо) на нього немає. Це нестача?

Однозначної відповіді на це запитання дати не можна. Слід розбиратися за кожним випадком окремо з урахуванням усіх вимог оформлення і критеріїв до нематеріального активу. Щоб було зрозуміло, можна провести паралель з матеріальним активом: є у наявності, але немає документа? Це що? Лишки або неправильне відображення в бухобліку? Аналогічна картина і з нематеріальними активами. Якщо фактично немає нематеріального активу, тобто відповідного майнового права на нього, та/або об’єкт не відповідає критеріям нематеріального активу може бути декілька варіантів: або нестача, або неправильне відображення у бухгалтерському обліку. Все залежить від умов договору, правильності прийнятих управлінських рішень на відповідних етапах бюджетного процесу та їх оформлення.

Для підтвердження того чи іншого висновку слід ознайомитися з документами, які стали основою для здійснення господарських операцій, їх оформлення у первинному обліку та відображення у бухгалтерському обліку та звітності. На їх підставі слід провести інвентаризацію нематеріальних активів відповідно до п. 2 розд. III Положення № 879 і оформити документи за формою, встановленою наказом № 732 (ср. 025069200).

До відома: перелік можливих підстав — документів для взяття на облік нематеріальних активів, зокрема прав інтелектуальної власності, наведений у Нацстандарті № 4.

Але зверніть увагу на таке:

1) можливо, предметом угоди була передача майнових прав — тоді сертифіката тощо і не потрібно. Достатньо цього факту і наявності відповідного оформленого документа (акта № НА-1), у якому визначена підстава для оприбуткування. І головне — підтвердження факту його експлуатації, що може підтвердити відповідальна особа, призначена розпорядчим документом бюджетної установи та/або комісія, що прийняла (прийме) таке рішення;

2) якщо предметом угоди було надання у користування програмного забезпечення без передачі майнових прав на нього від розробника (постачальника), то на балансі бюджетної установи не повинно бути нематеріального активу. Такий нематеріальний актив (ліцензія) є власністю розробника (постачальника), який надав його у користування на відповідних умовах бюджетній установі. Ліцензія (копія) на таку програму обліковується в бюджетній установі на позабалансовому рахунку в оцінці, яка дорівнює вартості такої послуги.

Тому залежно від конкретного випадку бюджетній установі слід переконатися у наявності або відсутності активу, визначитися, чи повинен він взагалі бути, прийняти відповідні управлінські рішення та оформити їх згідно з вимогами законодавства. І лише на їх підставі — здійснити бухгалтерські проведення (або їх виправити).

До речі, детально про правові особливості і бухгалтерський облік нематеріальних активів можна дізнатися зі статті «Нематеріальні активи: що це таке, коли та як їх обліковувати» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 16, с. 15).

Нормативні документи та скорочення

БКУБюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ЦКУЦивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП — Кодекс законів про працю України.

Закон про бухоблікЗакон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Постанова № 59постанова КМУ «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи» від 26.01.2011 р. № 59.

Постанова № 1433постанова КМУ «Про затвердження Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади» від 10.09.2003 р. № 1433.

Постанова № 271постанова КМУ «Про затвердження критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування» від 06.04.2016 р. № 271.

Постанова № 869постанова КМУ «Про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів» від 12.08.2009 р. № 869.

Національний стандарт № 4Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1185.

НП(С)БОДС 122Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

НП(С)БОДС 121Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації з НАМетодичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Методрекомендації з ОЗМетодичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Інструкція № 333Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Наказ № 818наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818.

Наказ № 732наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» від 22.11.2004 р. № 732.

Наказ № 755наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору та порядку їх складання» від 08.09.2017 р. № 755.

Положення № 879Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Положення № 88Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

НА — нематеріальні активи.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
нематеріальні активи, особливості обліку, програмне забезпечення, бюджетна установа додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті