Теми статей
Обрати теми

Відпускна «середня» та оплата праці в ЗСО: Мінекономіки пролило світло на низку запитань

Жиленко Катерина, експерт з оплати праці та трудового законодавства
Мінекономіки у листі від 04.06.2019 р. № 3511-06/35020-09 відповіло на деякі запитання. Вони не пов’язані між собою, але кожне важливе саме по собі. Давайте розглянемо їх докладно.

Надурочні години у розрахунку відпускних

Якщо в установі прийнято рішення встановити для окремих працівників підсумований облік робочого часу, то головним методичним посібником для бухгалтера будуть Методрекомендації № 1381. Саме в цьому документі викладено умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу.

1 Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

Особливістю підсумованого обліку робочого часу є те, що встановлена відповідно до законодавства щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися. Але при цьому загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин. Обліковий період може бути різний. Найчастіше це квартал, півріччя, рік.

Якщо за підсумками облікового періоду буде відпрацьовано більше годин, ніж установлено загальною нормою, то надурочні години оплачуються в порядку, встановленому ст. 106 КЗпП, а саме в подвійному розмірі годинної ставки (п. 10 Методрекомендацій № 138).

При цьому рахувати кількість надурочних годин потрібно наприкінці облікового періоду. А оплачувати — в останньому місяці облікового періоду (п. 10 Методрекомендацій). Наприклад, якщо обліковий період — календарний рік, то підрахунок надурочних годин та їх оплату проводять у грудні. Детальніше про підсумований облік робочого часу ви можете прочитати у журналах «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 13, с. 16; 2019, № 47, с. 29.

Припустимо, що за підсумками 2019 року сторожу установи нараховано оплату за надурочні години у грудні 2019 року. Чи включати цю суму до «середньої» при розрахунку відпускних у серпні 2020 року?

Без Порядку № 1002 не обійтись. Перелік виплат, які враховуються при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження (у тому числі для розрахунку відпускних), наведено в абз. 1 п. 3 Порядку № 100. До таких виплат, серед іншого, належать основна зарплата, доплати та надбавки, у тому числі й за надурочну роботу.

2 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.03.95 р. № 100.

За своєю суттю оплата за надурочні години не є доплатою, а є оплатою роботи в підвищеному розмірі. Згідно з п.п. 2.2.4 Інструкції № 53 оплату надурочної роботи включають до фонду додаткової зарплати. Отже, її потрібно враховувати при обчисленні відпускних.

А тепер розберемося, як: повністю або частково?

3 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку № 100 тільки одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

А всі інші виплати належать до заробітку тих місяців, в яких вони нараховані. На це звертають увагу фахівці Мінекономіки у листі від 04.06.2019 р. № 3511-06/35020-09.

Якщо точніше, то правило врахування у місяці нарахування стосується не всіх виплат.

Наприклад, перехідні лікарняні, декретні, відпускні належать до місяців, за які вони нараховані. Тож до формулювань Мінекономіки можна чіплятись, але вони не впливають на перебіг думок у випадку, що ми розглядаємо.

Отже, завершуючи першу частину свого листа, фахівці Мінекономіки зробили висновок: виплата за надурочну роботу належить до заробітку того місяця, в якому було проведено її нарахування, та враховується при розрахунку відпускних у разі, якщо місяць нарахування входить до розрахункового періоду.

Ми цілком та повністю згодні із такою позицією. Виходить, що оплата надурочних за 2019 рік, нарахована та виплачена у грудні того ж року, братиме участь у розрахунку відпускних доти, доки грудень включатиметься до розрахункового періоду.

Тобто максимум — для відпустки, яка починається у грудні 2020 року (розрахунковий період: грудень-2019 — листопад-2020).

Вчитель-доцент: визначаємо тарифний розряд та право на доплати

На посаду вчителя закладу загальної середньої освіти (ЗСО) за сумісництвом прийнято працівника, який працює в закладі вищої освіти ІІІ — IV рівнів акредитації. Він має вчене звання «доцент» та науковий ступінь «кандидат наук». Який тарифний розряд установлювати такому працівнику під час роботи на посаді вчителя ЗСО? Чи має він право на доплати за вчене звання та науковий ступінь на посаді вчителя ЗСО?

У чому ж тут складність? А ось у чому: відповідно до Переліку № 9634 посада вчителя ЗСО є педагогічною, а доцента — науково-педагогічною. При цьому вчителю тарифні розряди визначають залежно від наявної кваліфікаційної категорії, присвоєної за результатами атестації. А доценту — згідно з додатком 2 до наказу № 5575 і кваліфікаційних категорій такі посади не мають.

4 Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963.

5 Наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.

Отже, працівник за основним місцем роботи обіймає науково-педагогічну посаду, а за сумісництвом — педагогічну. Як перенести заслуги працівника на робоче місце за сумісництвом? Який тарифний розряд установити йому на посаді вчителя?

Фахівці Мінекономіки у листі від 04.06.2019 р. № 3511-06/35020-09 зазначають, що потрібно діяти відповідно до п. 4.9 Типового положення № 9306. Згідно із цією нормою науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, які перейшли на педпосади, атестуються на присвоєння кваліфікаційних категорій наступним чином:

6 Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930.

• спеціаліст другої категорії — за наявності не менше 2 років стажу роботи на виробництві, у сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності;

• спеціаліст першої категорії — не менше 5 років;

• спеціаліст вищої категорії — не менше 8 років.

Зауважимо: не можна зі 100-відсотковою впевненістю сказати, що доцент перейшов на посаду вчителя. Адже мова йде про сумісництво, тобто із посадою доцента він не попрощався. Проте варіант, запропонований Мінекономіки, має шанс на життя.

Тож якщо його дотримуватися, то слід присвоїти кваліфікаційну категорію залежно від стажу науково-педагогічної діяльності та встановити відповідний тарифний розряд (додаток 6 до наказу № 557):

• друга категорія — 12 тарифний розряд;

• перша категорія — 13 тарифний розряд;

• вища категорія — 14 тарифний розряд.

А тепер що стосується доплат за вчене звання та науковий ступінь. Мінекономіки нагадує, що згідно з п.п. 3 п. 4 наказу № 557 працівникам установлюються доплати:

• за вчене звання доцента — максимум 25 % посадового окладу (п.п. «в»);

• за науковий ступінь — максимум 15 % посадового окладу (п.п. «г»).

Такі доплати встановлюються, якщо діяльність працівника за профілем збігається з наявним науковим ступенем / вченим званням.

При цьому відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на обійманій посаді визначає керівник ЗСО.

А от умови щодо відповідності спеціальності, з якої захищено дисертацію, професійній діяльності нормативно-правовими актами не врегульовані.

Наприклад, науковий ступінь кандидата педагогічних наук повністю збігається з педагогічною діяльністю на посаді вчителя незалежно від предмета, що він викладає, та спеціальності, з якої захищено дисертацію.

А це передбачає встановлення доплати у розмірі 15 % ставки заробітної плати (див. «Оплата праці», 2020, № 10/1, с. 28).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі