Для того, щоб відповісти на поставлене запитання, слід зазирнути до Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Якщо вам потрібно визначити суму оплати часу відрядження, то розрахунковим періодом є 2 календарних місяці, що передують місяцю, в якому відбулась подія, яка підлягає оплаті (місяцю направлення у відрядження).
Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював (у тому числі у зв’язку із простоєм), середню зарплату обчислюють виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. При цьому для розрахунку середньої зарплати треба підрахувати фактично відпрацьовані дні у розрахунковому періоді. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середню зарплату потрібно розрахувати виходячи із встановленого працівнику посадового окладу (тарифної ставки).
До розрахунку середньої зарплати включаються виплати, перелічені у п. 3 Порядку № 100. А виплати, що «залишаються за бортом», наведені у п. 4 того ж Порядку.
Також відповідно до абз. 2 п. 4 Порядку № 100 якщо обчислюємо суму із 2-місячного розрахункового періоду, то не враховуємо всі виплати, розраховані виходячи із середнього заробітку (лікарняні, відпускні, оплата часу виконання державних і громадських обов’язків тощо).
Таким чином, якщо простій оплачувався виходячи із середньої зарплати, то таку оплату виключаємо із розрахунку оплати днів відрядження.
У більшості випадків простій оплачують у розмірі 2/3 посадового окладу. Саме такий мінімальний допустимий розмір дозволений ч. 1 ст. 113 КЗпП. Якщо в установі обрано цей варіант оплати простою, то належні працівникам суми також потрібно виключити із розрахунку.
Інакше кажучи, незалежно від правил оплати простою, його оплата виключається із розрахункового періоду для оплати періоду відрядження.
Дні простою теж «викидаємо» із розрахунку. Це випливає із абз. 6 п. 2 Порядку № 100. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається із розрахункового періоду.
Нагадаємо одне з головних правил оплати днів відрядження: потрібно розрахувати 2 показника — денний і середньоденний заробіток. Із них вибирають більший та за ним оплачують відрядження.
ВАЖЛИВО!
Для визначення оплати праці за період відрядження потрібно порівняти значення середньоденної зарплати та денного заробітку.
Середньоденну зарплату розраховуйте шляхом ділення зарплати, нарахованої за розрахунковий період (за винятком у тому числі оплати простою), на кількість фактично відпрацьованих днів. Суму оплати днів відрядження визначають, помноживши середньоденну зарплату на кількість робочих днів відрядження.
При розрахунку денного заробітку враховують кілька правил:
• за будь-яких умов денний заробіток визначають виходячи з повністю відпрацьованого місяця. Навіть якщо працівник у місяці відрядження відпрацював не повний місяць, наприклад, хворів;
• враховують усі елементи зарплати, які працівник отримає згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, що мають постійний характер (щомісячні, квартальні, піврічні, річні), суми індексації тощо.
А ось разові премії, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не включаються до денної зарплати для порівняння із середньоденною.
Також до денної заробітної плати не включають виплати за період тимчасової непрацездатності та період, коли за працівником згідно із законодавством зберігалася середня зарплата (див. лист Мінсоцполітики від 26.04.2013 р. № 478/13/84-13);
• денний заробіток визначаємо в місяці, в якому працівник перебував у відрядженні. Наприклад, якщо працівник перебував у відрядженні в травні 2020 року, то денний заробіток розраховують за цей місяць.
Якщо працівник перебував у так званому «перехідному» відрядженні, тобто відрядженні, період якого припадає на два місяці (наприклад, початок припадає на квітень, а кінець — на травень), то денний заробіток розраховується за кожним місяцем перебування у відрядженні окремо (див. лист Мінсоцполітики від 11 листопада 2016 року № 1564/13/ 84-16).
Давайте розглянемо приклад.
Приклад. В установі було введено простій з 15 квітня по 11 травня 2020 року. Працівника направлено у відрядження з 25 по 29 травня 2020 року. У розрахунковому періоді (березень — квітень 2020 року) йому нараховано зарплату в розмірі 10564,67 грн, у тому числі оплата простою виходячи із 2/3 посадового окладу — 1380,33 грн. Зарплата працівника за повністю відпрацьований травень 2020 року складає 6123 грн.
1. Розрахуємо денний заробіток за травень 2020 року:
6123 грн : 19 к. дн. = 322,26 грн,
де 6123 грн — зарплата за повністю відпрацьований травень 2020 року,
19 к. дн. — кількість робочих днів у травні за графіком.
2. Розрахуємо середньоденну зарплату. Для цього виключаємо з розрахункового періоду робочі дні, що припадають на період простою, тобто беремо тільки фактично відпрацьовані дні.
У розрахунковому періоді 42 робочих дні (по 21 робочому дню у березні та квітні), з них 11 робочих днів припадають на час простою в квітні (з 15 по 30 квітня). Тобто фактично відпрацьовано 31 день.
Оплата простою теж не враховується під час розрахунків.
Отже, зарплата, що бере участь у розрахунку, становить:
10564,67 - 1380,33 = 9184,34 (грн).
Середньоденна зарплата дорівнює:
9184,34 : 31 = 296,27 (грн).
Як бачимо, середній заробіток менше денного, тому за час відрядження працівник отримає свою звичайну зарплату.
Чи враховувати період простою при розрахунку відпускних, ви можете дізнатись зі статті «Розраховуємо відпускні: добірка практичних ситуацій» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 15, с. 21), а при розрахунку лікарняних — із журналу «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 17-18, с. 26.
