Договір, який обмежує трудові відносини з працівником визначеним строком або часом виконання роботи, називають строковим. Наказ про звільнення після закінчення строкового трудового договору видавати обов’язково. Пояснимо.
Для припинення строкового трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потрібні заява чи будь-яке волевиявлення працівника.
Річ у тому, що свою згоду на припинення трудового договору після закінчення його строку, працівник надав, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором або підписував такий договір.
Можливо, саме цей факт і є причиною того, що деякі кадровики (бухгалтери) вважають, буцімто при звільненні за строковим трудовим договором наказ про звільнення не потрібен.
Але це не так! Певні дії, спрямовані на звільнення працівника, з боку роботодавця все ж таки мають бути.
Якщо наказу не буде і працівник у день, наступний за останнім днем дії строкового трудового договору, вийде на роботу, запрацюють положення ст. 391 КЗпП. І строковий трудовий договір автоматично буде продовжено на невизначений строк.
Аби уникнути трансформації строкового трудового договору у безстроковий, роботодавець має попередити працівника про дату припинення з ним трудових відносин. Необхідно видати наказ про звільнення та ознайомити з ним працівника.
Таким чином, наказ про звільнення і буде попередженням про бажання роботодавця розірвати трудові відносини із працівником у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору.
До речі, видати такий наказ можна як в останній день дії строкового трудового договору, так і напередодні. Головне — не забудьте зазначити в ньому дату звільнення, обумовлену строком дії договору.
ВАЖЛИВО!
Днем звільнення вважають останній день дії трудового договору
Нагадаємо: з 10 червня 2021 року ст. 47 КЗпП зобов’язує будь-якого роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення. Не є винятком і випадки звільнення після закінчення строкового трудового договору.
І звісно ж, не забудьте провести в день звільнення остаточний розрахунок із працівником (ст. 116 КЗпП).
Також на вимогу працівника потрібно зробити відповідний запис про звільнення до трудової книжки. Якщо на момент звільнення відомості про трудову діяльність працівника ще не передано роботодавцем до Пенсійного фонду, то запис про звільнення слід обов’язково внести до трудової книжки (підстава — п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП).