Чи можна за рахунок залишків освітньої субвенції оплатити коригування проєктної документації на капремонт?
Першочерговий напрямок використання цих коштів — це оплата праці з нарахуваннями педагогічних працівників.
Окрім цільового призначення, ч. 4 ст. 1032 БКУ дозволяє використати залишки освітньої субвенції на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти. До речі, під матеріально-технічною базою закладу освіти слід розуміти все його майно.
Виходить, можна використовувати залишки субвенції на ремонт будь-яких активів навчального закладу?
Формально — так. Але не слід забувати про вимоги п. 3 Порядку № 61. Зокрема, залишки освітньої субвенції насамперед слід спрямовуватися на такі видатки:
1 Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджений постановою КМУ від 14.01.2015 р. № 6.
• придбання шкільних автобусів для перевезення дітей із закладів загальної середньої освіти, які будуть оптимізовані/об’єднані/реорганізовані;
• оновлення навчальної та матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти, які оптимізовані/об’єднані/реорганізовані або які повністю укомплектовані та до яких будуть довозитися учні закладів загальної середньої освіти;
• придбання підручників і посібників (у тому числі електронних) для закладів освіти;
• оснащення закладів освіти засобами навчання з фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання (інтерактивна дошка, інтерактивна панель із вмонтованим комп’ютером, мультимедійний проєктор, під’єднаний до комп’ютера вчителя, учнівське комп’ютерне обладнання, програмне забезпечення, комутаційне обладнання тощо), навчальним обладнанням і методичним забезпеченням для початкової школи;
• здійснення заходів, пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки;
• підключення закладів освіти до Інтернету, насамперед у сільській місцевості;
• будівництво нових туалетних приміщень і реконструкцію, капітальний та поточний ремонт туалетних приміщень закладів загальної середньої освіти, в яких початкову освіту здобувають не менше 20 осіб, їх облаштування санітарно-гігієнічним обладнанням та розроблення відповідної проєктної документації;
• на закупівлю засобів індивідуального захисту (захисних масок, одноразових рукавичок, захисних щитків), дезінфекційних засобів, пірометрів (інфрачервоних термометрів) та послуг із дезінфекції приміщень.
При цьому МОН у листі від 30.06.2020 р. № 1/11-4420 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 9, с. 5) наголосив, що цей перелік не є вичерпним.
Таким чином, видатки, передбачені п. 3 Порядку № 6, є першочерговими щодо використання залишків освітньої субвенції на оновлення матеріально-технічної бази, але не виключними.
Докладніше щодо використання залишків субвенції читайте у матеріалі «Залишок освітньої субвенції на ремонт їдальні: чи можливо?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 13, с. 4).
Висновок: кошти залишку освітньої субвенції можна витратити на проведення ремонту, у тому числі й на коригування проєктної документації за цим ремонтом. Звісно, для цього заклад освіти не повинен мати заборгованості із зарплати педагогічним працівникам, а всі першочергові напрями, визначені п. 3 Порядку № 6, мають бути забезпечені.
Чи можна залишки освітньої субвенції використовувати на перезаряджання вогнегасників та спрямовувати на заходи з енергозбереження (заміна вікон, утеплення)?
Здійснення заходів, пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки, належать до першочергових напрямків використання залишків освітньої субвенції, передбачених п. 3 Порядку № 6.
У свою чергу, перезаряджання вогнегасників належить до заходів із забезпечення пожежної безпеки. І це жодних сумнівів не викликає. Адже пожежна безпека в навчальних закладах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на:
• запобігання пожежам;
• забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу;
• зниження можливих майнових втрат;
• зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення;
• створення умов для успішного гасіння пожеж (п. 4 розд. І Правил № 9742).
2 Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджені наказом МОН від 15.08.2016 р. № 974.
Контроль за зберіганням, вмістом і постійною готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння здійснюють особи, призначені наказом керівника навчального закладу (п. 15 розд. IV Правил № 974).
Під час експлуатації вогнегасників необхідно керуватися Правилами № 253. Перезарядження вогнегасника є обов’язковою складовою робочого циклу вогнегасника (додаток 1 до Правил № 25). Перезарядження вогнегасника забезпечує його підтримку в робочому стані і, як наслідок, створення однієї із умов для успішного гасіння пожеж.
3 Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС від 15.01.2018 р. № 25.
Таким чином, якщо в закладі освіти немає заборгованості із зарплати педагогічним працівникам, то видатки на перезаряджання вогнегасників можуть бути здійснені за рахунок залишків освітньої субвенції в першочерговому порядку.
Тепер стосовно можливості здійснення витрат на заходи з енергозбереження, як-то заміна вікон та утеплення будівлі.
Залежно від конкретних обсягів таких робіт, вони належать до поточного або капітального ремонту. Для визначення вам у пригоді стане Перелік № 1504.
4 Наказ Держкому з питань ЖКГ «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» від 10.08.2004 р. № 150.
У будь-якому разі не забувайте: остаточне рішення щодо сутності запланованих робіт повинен прийняти керівник установи. Оскільки саме керівник вирішує, чи спрямовані роботи на поліпшення умов експлуатації об’єкта чи лише розглядаються як підтримання його в робочому стані.
Це чітко визначено у п. 2 розд. VI Методрекомендацій № 115. Звісно, це рішення дуже відповідальне, оскільки надалі від нього залежить правильність обрання КЕКВ та порядок відображення в бухобліку.
5 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
Ситуація із здійсненням видатків на ремонт за кошти залишку освітньої субвенції аналогічна з першим запитанням.
Отже, знову-таки, якщо заклад освіти не має заборгованості із зарплати педпрацівникам та першочергові напрями, використання залишків субвенції забезпечені, то будь ласка.
Ніщо не заважає вам спрямувати ці кошти на проведення ремонту, у тому числі й на утеплення будівлі та заміну вікон.
Чи можливо за рахунок залишків освітньої субвенції придбати комп’ютери в клас інформатики?
Тут уже сам Бог велів. Адже видатки на оновлення навчальної бази та оснащення закладів освіти навчальними комп’ютерними комплексами, зокрема учнівським комп’ютерним обладнанням є першочерговими (п. 3 Порядку № 6).
Тож якщо в закладі освіти немає заборгованості із зарплати педагогам, то можна спокійно проводити видатки на придбання комп’ютерів в клас інформатики за рахунок залишків освітньої субвенції.
Також нагадаємо: придбання засобів та обладнання для навчальних цілей має відповідати установленим вимогам.
Про це йшлось у листі МОН від 14.08.2020 р. № 1/9-441 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 9, с. 5).
Так, комп’ютерне обладнання, яким комплектуються навчальні кабінети, має обов’язково відповідати вимогам Типового переліку № 14406. Характеристики комп’ютерного обладнання повинні відповідати оптимальним вимогам для програмного забезпечення та іншого цифрового обладнання навчального кабінету.
6 Типовий перелік комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затверджений наказом МОН від 02.11.2017 р. № 1440.
Комп’ютерне обладнання має бути сумісним з іншим обладнанням (цифровими документ-камерами, багатофункціональними пристроями тощо) навчальних кабінетів.
Окрім того, все програмне забезпечення повинне мати інтерфейс українською мовою.
Чи можна за рахунок залишку освітньої субвенції оплатити бухгалтерські курси підвищення кваліфікації бухгалтеру закладу освіти?
Тут насамперед слід згадати, які видатки підпадають під заборону щодо здійснення за рахунок коштів залишку освітньої субвенції.
Так, не допускається спрямування субвенції на:
• закупівлю товарів, робіт і послуг, які безпосередньо не пов’язані з основним напрямом використання субвенції чи оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти;
• оплату посередницьких послуг;
• здійснення заходів, метою яких є отримання прибутку.
Про це чітко визначено у п. 6 Порядку № 6.
Оплата бухгалтерських курсів бухгалтеру навчального закладу жодним чином не пов’язана з основним напрямом використання освітньої субвенції або з оновленням матеріально-технічної бази закладу освіти.
Тож такі видатки за рахунок залишків освітньої субвенції здійснювати не можна.
