Неприбутковий звіт — 2024

* Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 17.06.2016 № 553.

Загальні правила заповнення Неприбуткового звіту

Традиційно неприбуткові організації, у т. ч. й бюджетні установи, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ* та внесені до Реєстру неприбуткових організацій, щорічно формують інформацію для Неприбуткового звіту. Зазвичай під час заповнення певної форми звітності бюджетні установи керуються відповідним порядком. Але для заповнення Неприбуткового звіту такий спеціальний порядок годі й шукати. У цьому питанні доводиться орієнтуватися безпосередньо на форму цього звіту (точніше, на назву рядків) та окремі роз’яснення податківців.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Неприбутковий звіт складається із трьох частин.

Заголовна частина

У цій частині зазначаємо інформацію про вид Неприбуткового звіту та період подання. Також заповнюємо відповідні стандартні реквізити, характерні для податкової декларації (пп. 48.3 та 48.4 ПКУ).

Основна частина

У частині І Неприбуткового звіту зазначаємо доходи (ряд. 1.1 — 1.11) і витрати (ряд. 2.1 — 2.6), котрі мали місце у звітному періоді (тобто у 2023 році). Причому у цих рядках показники зазначаємо з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації. Детальніше про відображення таких показників бюджетними установами пояснимо далі.

Власне, бюджетні установи заповнюють лише цю частину Неприбуткового звіту, звісно, за умови дотримання вимог п.п. 133.4.1 ПКУ та відсутності помилок.

А ось неприбутківці-порушники мають заповнити ще й частину ІІ Неприбуткового звіту. Тут вони розраховують податок на прибуток і зазначають податкове зобов’язання до сплати.

Частину «Виправлення помилок» заповнюємо у разі самостійного виявлення та виправлення помилок, допущених в Неприбутковому звіті, а також суму розрахованих штрафів та пені. У разі заповнення цієї частини звіту одночасно подаємо додаток ВП, де зазначаємо скориговані суми.

До їх складу входять:

— додаток ГД — подають установи, які протягом року отримували гуманітарну допомогу;

— додаток ВП —подають установи у разі самостійного виправлення помилки у поточному Неприбутковому звіті, тобто згідно з п.п. «б» п. 50.1 ПКУ;

— фінансова звітність.

Під час складання Неприбуткового звіту рекомендуємо дотримуйтеся таких правил:

1) заповнюємо наростаючим підсумком з початку календарного року у гривнях БЕЗ копійок (з округленням за загальноприйнятими правилами);

2) звіт повинен містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Без обов’язкових реквізитів він втратить статус податкової декларації;

3) зазначаємо всі передбачені показники. За відсутності показників у відповідних рядках Неприбуткового звіту або додатках до нього ставимо прочерки (у разі подання звітності в паперовому вигляді) або залишаємо порожніми (у разі поданні звітності в електронній формі);

4) достовірність наведених даних підтверджують своїми підписами керівник (уповноважена особа) бюджетної установи і головний бухгалтер (особа, яка відповідає за ведення бухобліку) та завіряють печаткою;

5) у разі заповнення рядків звіту, до яких передбачено подання додатків, не забуваємо подати їх разом із таким звітом.

Доходи та видатки бюджетних установи: які та де показати?

Показники доходів та витрат в Неприбутковому звіті заповнюємо з урахуванням особливостей діяльності відповідної бюджетної установи. Тривалий час податківці наполягали, що формування доходів і видатків у Неприбутковому звіті неприбуткові організації, у т. ч. й бюджетні установи, мають здійснювати за правилами бухобліку. Фактично це означало, що усі доходи та видатки слід відображати у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Утім, з часом податківці погодилися, що показники доходів та видатків, які відображають лише бюджетні установи, мають ґрунтуватися на даних бюджетної звітності. Про це свідчить роз’яснення, наведене в ІПК від 07.05.2019 № 2001/6/99-99-15-02-01-15/ІПК.

З огляду на це, показники доходів і видатків, які бюджетні установи мають зазначати в Неприбутковому звіті, не варто формувати за правилами бухобліку та порівнювати з даними, наведеними у фінзвітності (ф. № 2-дс та 3-дс). Так, прив’язку до бухоблікових правил застосовують інші неприбуткові організації, але не бюджетні установи. Для бюджетників ці правила не працюють.

Визначимо основні правила відображення інформації про доходи та видатки в Неприбутковому звіті, яких слід дотримуватися бюджетним установам.

Правило 1. Доходи = надходження загального фонду + надходження спецфонду

Розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами. При цьому такі надходження складаються з доходів загального та спеціального фондів.

Відповідно інформацію про надходження слід зазначати в ряд. 1.1 та 1.3 Неприбуткового звіту.

До речі, з таким порядком заповнення Неприбуткового звіту погодилися навіть податківці у своєму роз’ясненні, наведеному в ІПК від 19.05.2021 № 1904/ІПК/99-00-21-02-02-06.

Проте з цього правила є винятки. Маємо на увазі надходження (кошти або майно), які отримують бюджетні установи, але які не є їх доходами. Відповідно такі надходження установи не мають права залишити у своєму розпорядженні. Та головне — установи не передбачають їх у своїх кошторисах.

Закономірно, інформація про такі надходження не потрапить ані до бюджетної звітності, ані до Неприбуткового звіту. Які саме операції ми маємо на увазі, пояснимо далі.

Правило 2. Витрати = видатки, передбачені кошторисом

Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, передбачених кошторисами.

При цьому інформацію про такі видатки бюджетні установи мають зазначати в ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту.

Водночас є операції (платежі), які розпорядники здійснюють, але не передбачають у кошторисах. Зокрема, згадку про такі операції містить п. 12 розд. I Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 № 44. За таких обставин перерахування коштів не є видатками установи.

Вочевидь, такі операції у бюджетній звітності установи не відображають. Зазначені кошти проходять через рахунки установи «транзитом». Відповідно й до Неприбуткового звіту вони потрапити не повинні.

Пояснимо правила заповнення Неприбуткового звіту бюджетними установами детальніше. Для наочності наведемо цю інформацію у таблиці.

Порядок відображення доходів та видатків бюджетних установ у Неприбутковому звіті

Доходи: нараховані чи отримані?

Відображаючи дані про доходи у Неприбутковому звіті, орієнтуємося на дані бюджетної звітності.

Так, у ряд. 1.1 Неприбуткового звіту показуємо доходи, отримані установою за загальним фондом. Тобто йдеться про кошти, які фактично надійшли на реєстраційні рахунки протягом звітного року. Інформацію про такі доходи формуємо з показників, наведених у Звіті про надходження та використання коштів загального фонду (ф. № 2д, № 2м) у гр. 7 «Надійшло коштів за звітний період (рік)».

А ось у ряд. 1.3 Неприбуткового звіту відображаємо доходи, отримані за спеціальним фондом, тобто кошти, які фактично надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки протягом року за мінусом повернених коштів. Інформацію про такі доходи формуємо на підставі показників звітів про надходження та використання коштів спеціального фонду, зазначених у гр. «Надійшло коштів за звітний період (рік)».

Отже, до Неприбуткового звіту заносимо інформацію саме про отримані, а не нараховані доходи.

Видатки: касові чи фактичні?

Принцип відображення даних про видатки в Неприбутковому звіті такий самий, як і стосовно доходів. Ці показники установи показують, орієнтуючись на показники бюджетної звітності.

Це означає, що в ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту слід зазначати касові видатки, проведені установою у 2023 році. Тобто йдеться про кошти, фактично використані за загальним і спеціальним фондами та перераховані з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків бюджетної установи.

З огляду на це, підставою для заповнення ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту є, зокрема, показники, наведені у Звіті про надходження і використання коштів загального фонду (форми № 2д, № 2м) та у звітах про надходження і використання коштів спецфонду в графі «Касові за звітний період (рік)».

Видатки: поточні + капітальні

Під час заповнення Неприбуткового звіту не потрібно розмежовувати видатки на поточні та капітальні. Це пов’язано з тим, що такий звіт призначений для відображення інформації про видатки установи лише за джерелами надходжень:

— за загальним фондом — ряд. 2.1;

— за спеціальним фондом — ряд. 2.2.

Зауважте: традиційне розмежування видатків на поточні та капітальні установи відображають у відповідних формах бюджетної звітності. Але до Неприбуткового звіту включаємо загальні показники доходів та видатків за загальним та спеціальними фондами. Це означає, що отримання коштів на придбання будь-яких матеріальних цінностей відображаємо у такому звіті як доходи, а оплату рахунків постачальника — як витрати.

Що НЕ потрапить до Неприбуткового звіту?

Наведемо найпоширеніші операції, які бюджетні установи не відображають у Неприбутковому звіті.

1. Отримані та виплачені лікарняні за рахунок фонду та «чорнобильські» виплати. Такі виплати не є видатками бюджетних установ. Бюджетні установи їх не планують у своїх кошторисах (ані за загальним, ані за спеціальним фондами).

2. Штрафні санкції (штрафи, пеня), отримані за невиконання умов договору. Такі надходження не є ані доходами, ані видатками установи. Тому вони проходять через рахунок установи «транзитом» і потрапляють прямісінько до бюджету. Про відображення в бухобліку таких надходжень читайте у матеріалі «Надійшла пеня від контрагента: облік та подальша доля платежу» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 3).

3. Кошти, отримані від продажу нерухомого майна. Такі суми установа також має перерахувати до відповідного бюджету в повному обсязі.

4. Майно, отримане за операціями з внутрішнього переміщення в межах одного органу управління, в межах одного бюджету. У разі отримання такого майна жодних змін у складі доходів чи витрат для установи-отримувача не відбувається.

5. Забезпечення тендерної пропозиції, забезпечення виконання договору про закупівлю, які розпорядники коштів — замовники отримують у тимчасове розпорядження. Такі кошти установа не залишає у своєму розпорядженні. Їх повертають учаснику-переможцю закупівлі у разі виникнення відповідних умов або перераховують в дохід відповідного бюджету. Більше про такі надходження — в матеріалах «Тендерне забезпечення: умови надання, обліку, повернення учаснику або перерахування до бюджету» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 33) та «Тендерне забезпечення: як показати в обліку?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 39).

6. Забезпечувальний депозит за договором оренди. Детально про умови сплати забезпечувального депозиту, а також щодо його збереження та повернення див. у матеріалі «Забезпечувальний депозит при оренді: що за платіж» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 6. Про порядок обліку та відображення у звітності цього платежу читайте у статті «Забезпечувальний депозит: що показуємо в обліку та звітності» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 7).

Крім того, не мають жодного стосунку до Неприбуткового звіту суми нарахованої амортизації. Адже цей звіт бюджетні установи заповнюють на підставі бюджетної звітності. Тож годі сушити собі голову із цим питанням.

Благодійна допомога у Неприбутковому звіті

Усі види благодійних внесків, грантів та дарунків відносимо до власних надходжень, які належать до спеціального фонду кошторису (ч. 4 ст. 13 БКУ*). Традиційно, за такими операціями оформлюємо Довідку про надходження в натуральній формі, яку подаємо до Казначейства не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Такі надходження відображаємо у складі підгрупи 1 другої групи власних надходжень бюджетних установ — благодійні внески, гранти та дарунки.

З огляду на це, благодійну допомогу (у вигляді коштів, майна або робіт, послуг) установа може зазначити в одному з таких рядків Неприбуткового звіту:

— або в ряд. 1.3 — доходи, одержані бюджетною установою (організацією), що зараховані на рахунки спеціального фонду цієї установи (організації) згідно із затвердженим у встановленому порядку кошторисом;

— або в ряд. 1.6.1 — благодійна допомога.

Отже, ви самостійно вирішуєте, в якому рядку — 1.3 чи 1.6.1 — Неприбуткового звіту показати активи, безоплатно отримані протягом 2023 року. Головне — такі находження не повинні потрапити одночасно як до рядка 1.3, так і до рядка 1.6.1.

До речі, аналогічний підхід мають застосовувати установи-набувачі гуманітарної допомоги під час отримання такої допомоги в Неприбутковому звіті. Детальніше про облік гуманітарної допомоги читайте в матеріалі «Отримали гуманітарну допомогу: оприбутковувати чи ні?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 4).

Доходи від оренди: яку суму показати?

Доходи від орендної плати відносимо до підгрупи 3 першої групи власних надходжень бюджетних установ і включаємо до спеціального фонду кошторису (ч. 4 ст. 13 БКУ).

Надходження від оренди нерухомого майна установи залишають у своєму розпорядженні частково. Відповідно лише та частина орендної плати, яку установа залишає у своєму розпорядженні, є її власними надходженнями.

Таким чином, у разі отримання таких видів власних надходжень бюджетних установ, як орендна плата, у Неприбутковому звіті показуємо лише ту частину, яку після розподілу зараховуємо до складу доходів спеціального фонду кошторису установи. Такі суми відображаємо в ряд. 1.3 Неприбуткового звіту.

Що стосується решти орендної плати, яку установа перераховує до доходів загального фонду бюджету, то у цьому звіті такі суми не відображаємо.

Кошти від реалізації брухту: яку суму зазначити?

Кошти, отримані від реалізації брухту (у т. ч. брухту дорогоцінних металів), є складовою частиною доходів спецфонду. Зокрема, такі надходження належать до підгрупи 4 першої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ).

У разі отримання таких надходжень керуємося загальним підходом. Так, у Неприбутковому звіті відображаємо тільки ті доходи від реалізації металобрухту, які установа залишає у своєму розпорядженні.

У цьому питанні важливо знати, брухт яких саме металів було реалізовано: чорних, кольорових чи дорогоцінних. Адже кошти, отримані від продажу брухту чорних та кольорових металів (їх сплавів), установа залишає у своєму розпорядженні в повному обсязі (тобто 100 %). Відповідно такі надходження в повному обсязі відображаємо у Неприбутковому звіті в ряд. 1.3.

Інша справа — надходження від продажу брухту дорогоцінних металів. Частину таких коштів установа має віддати до бюджету, з якого фінансується. Зокрема, складовою частиною доходів загального фонду держбюджету є (п. 54 ч. 2 ст. 29 БКУ):

— 80 % коштів, отриманих установами, що утримуються за рахунок державного бюджету, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, а також дорогоцінне каміння;

— 50 % коштів, отриманих за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Ці кошти установа перераховує зі свого спеціального реєстраційного рахунку на рахунок з обліку надходжень загального фонду бюджету. Решту ж коштів установа залишає у своєму розпорядженні. Це відповідно 20 % та 50 %.

Отже, самі ці суми й необхідно зазначати в ряд. 1.3 Неприбуткового звіту. Тобто 80 % і 50 % отриманих коштів, які установа перераховує до доходу загального фонду бюджету, до цього звіту не потраплять. Детально про відображення в обліку та документальне оформлення операцій, пов’язаних з реалізацією дорогоцінного брухту, ми розповідали в матеріалі «Здали брухт дорогоцінних металів: що з надходженнями?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 39).

До речі, аналогічний підхід застосовується і до відображення доходів від реалізації макулатури. Такі надходження залишаємо у своєму розпорядженні в повному обсязі (тобто 100 %) та відповідно відображаємо у Неприбутковому звіті в ряд. 1.3. Про облік коштів від реалізації макулатури читайте в матеріалі «Застаріла бібліотечна література: коли та як списати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 35).

Строки подання Неприбуткового звіту

Бюджетні установи подають Неприбутковий звіт за річний (податковий) звітний період (п.п. 133.4.7 ПКУ). Це означає, що такий звіт подають протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Але в умовах воєнного стану виконання податкових обов’язків (зокрема, подання декларацій / сплата податку) залежить від можливостей платників (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому подати Неприбутковий звіт за 2023 рік бюджетна установа має з огляду на умови, в яких вона перебуває.

Строки подання Неприбуткового звіту за 2023 рік

Майте на увазі: відсутність можливості своєчасно виконати свої податкові обов’язки платник обов’язково повинен підтвердити згідно з Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженим наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225.

Додатки до Неприбуткового звіту

Неприбуткові установи та організації разом із Неприбутковим звітом обов’язково подають до контролюючих органів річну фінансову звітність.

При цьому жодних винятків із цього правила для бюджетних установ ПКУ не передбачає. Тому разом із Неприбутковим звітом за 2023 рік бухгалтер повинен подати весь комплект річної фінансової звітності:

— Баланс (ф. № 1-дс);

— Звіт про фінансові результати (ф. № 2-дс);

— Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3-дс);

— Звіт про власний капітал (ф. № 4-дс);

— Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс).

Для підтвердження подання фінансової звітності разом із Неприбутковим звітом проставляємо позначку «х» у Неприбутковому звіті у клітинці «ФЗ6» таблиці «Наявність додатків». Крім того, в таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності» біля кожної форми фінансової звітності робимо відповідні позначки «х».

Відповідальність за неподання Неприбуткового звіту

Неприбутковий звіт є податковою декларацією в розумінні ПКУ. Відповідно за порушення строку його подання порушникам загрожують штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ.

Зверніть увагу: штрафи, передбачені п. 120.1 ПКУ, не скасовані на період дії воєнного стану та стягуються з порушників у повному розмірі.

Відповідальність за неподання Неприбуткового звіту