(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 49
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
17/25
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Грудень , 2014/№ 50

Новорічні акції (знижки, розпродажі, роздача подарунків покупцям): покваптеся оформити та облікувати

Усе ближче новорічні свята — чарівний період подарунків і приємних сюрпризів. Для підприємств це ще й можливість поліпшити збут і позбавитися від неліквідного товару. Настають дні розпродажів, знижок, розіграшів призів, подарунків.
У цій ситуації головним завданням бухгалтера стає правильне оформлення та облік таких заходів. Ось про це ми сьогодні й поговоримо.

Знижки та розпродажі

Враховуємо особливості. Досить довго такого поняття, як «знижка», у нормативно-правових документах не існувало. Уперше воно з’явилося в Законі про рекламу як тимчасове зменшення ціни товару, що надається покупцям (споживачам) (абз. 5 ст. 1 Закону про рекламу). Допов­нив картину Закон № 1023. Згідно з ним застосування таких понять, як «знижка», «зменшена ціна», дозволяється лише з дотриманням таких умов
(ч. 4 ст. 15 Закону № 1023):

• якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб’єкт господарювання;

• якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

• якщо ціна продукції нижче від її звичайної ціни (тобто нижче за ту ціну, яка була встановлена до проведення акції).

А ось поняттю «розпродаж» не поталанило. Свого окремого визначення воно не має. Хоча за своєю суттю це та сама обмежена в часі акція продажу товару зі знижкою. Однак Закон № 1023 встановлює для застосування такого визначення окремий перелік умов (ч. 5 ст. 15 Закону № 1023);

• якщо здійснюється розпродаж всіх товарів у межах визначеного місця або чітко визначеної групи товарів;

• якщо тривалість розпродажу обмежена в часі;

• якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, менші від їх звичайної ціни.

Це, так би мовити, база, на підставі якої будуть побудовані подальші документальне оформлення та облік проведення таких акцій.

Готуємо документи. Річ у тім, що жодним нормативно-правовим документом не передбачено документальне оформлення новорічних акцій. Однак зробити це для підприємства вкрай важливо.

По-перше, якщо дотримуватися ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, то кожна госпоперація має бути задокументована.

По-друге, від наявності документального підтвердження зв’язку між проведенням такої акції та госпдіяльністю підприємства залежатиме податковий облік усього заходу щодо податку на прибуток і ПДВ.

По-третє, документи необхідні для організації самого процесу просування товарів і призначення відповідальних осіб за такий захід.

Кількість і вид документів, що оформляються, залежатимуть від того, з якою періодичністю підприємство проводить такі рекламні акції. Так, якщо:

• підприємство пропонує знижки періодично та на типових умовах — можна скласти внутрішнє положення (наприклад, положення про знижки);

• якщо акції разові — достатньо наказу керівника про проведення акції.

У загальному випадку порядок документального оформлення такий.

Крок 1. Керівник видає наказ (розпорядження) про розробку системи знижок. У ньому він призначає осіб, відповідальних за проведення акції, і встановлює її конкретні строки.

Крок 2. Розробляється положення про знижки. У ньому обов’язково вказуємо (ч. 5 ст. 8 Закону про рекламу):

• найменування видів продукції, які беруть участь в акції;

• розміри та умови надання знижок;

• тривалість застосування знижок та інші особливі умови.

Крок 3. Керівник видає наказ про проведення акції. У ньому він прописує:

• ціль проведення заходу (обираємо ціль, яка підтверджує зв’язок акції з госпдіяльністю підприємства, наприклад, збільшення обсягу продажів);

• перелік товарів, що беруть участь в акції;

• розмір знижок і умови їх надання;

• період проведення акції — дату початку та закінчення (знижка та розпродаж обмежені за часом);

• методи інформування покупців про захід;

• порядок оформлення цінників, програмування РРО;

• відповідальних за організацію проведення акції-розпродажу тощо.

Крок 4. Доводимо до відома покупців інформацію про проведення акції (публічного оголошення знижок вимагає ч. 6 ст. 15 Закону № 1023). Для цього публікуємо оголошення в місцях продажу товарів (у магазині, на цінниках), на рекламних щитах, газетах, телебаченні, радіо.

Крок 5. Оформлюємо цінники. Покупців потрібно поінформувати про ціну товару «до акції» і «в межах акції» (ч. 6 ст. 15 Закону № 1023). Для цього закреслюємо попередню та вказуємо нову ціну на ярликах, цінниках кожної одиниці товару та посвідчуємо підписом працівника, відповідального за формування, встановлення та застосування цін (п. 11 Інструкції № 2). Вкрай важливо щоб покупець побачив обидві ціни товару.

Нюанс. Якщо старі ціни на товарах закреслити неможливо, нові ціни наклеюємо безпосередньо на попередні.

Увага! За невиконання цієї умови підприємству загрожує штраф у розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії, але не менше 85 грн. (п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023).

Крок 6. Після завершення акції відповідальна особа складає звіт (у довільній формі). Цей документ підтвердить, що акція була проведена з дотриманням затвердженого порядку.

Податковий облік. Податок на прибуток. Тут нічого незвичайного. Дохід від реалізації товарів збільшуємо на дату переходу покупцю права власності на товар (абз. 1 п. 137.1 ПКУ). При роботі з кінцевим споживачем такою датою буде дата оплати товару.

Увага! З 01.09.13 р. було дано старт трансфертному ціноутворенню (детальніше — у «БТ», 2013, № 34, с. 38; № 36, с. 31). Із зазначеної дати на звичайну ціну орієнтуємося лише в контрольованих операціях плюс деякі інші випадки, такі, наприклад, як продаж основних засобів і нематактивів (п. 146.14 ПКУ). Однак ми сьогодні про такі операції не говоримо.

Тому розмір доходу від реалізації товарів зі знижкою визначаємо виходячи з фактичної ціни продажу таких товарів (категорія 102.06.06 ЗІР ДФСУ).

Що стосується податкових витрат, то жодних обмежень щодо включення до їх складу собівартості проданих товарів зі знижкою в ПКУ немає. Тому в тому самому звітному періоді, в якому буде визнаний дохід від реалізації зазначених товарів, вона потрапляє до податкових витрат (п. 138.4 ПКУ).

ПДВ. Суму «вхідного» ПДВ, сплаченого при придбанні товарів, уключаємо до складу ПК за загальними правилами на підставі п. 198.3 ПКУ. Надалі коригувати ПК не потрібно. Адже цей акційний продаж, без сумніву, пов’язаний з госпдіяльністю підприємства. Далі щодо визначення ПЗ.

Увага! У 2014 році базу оподаткування визначаємо виходячи з договірної вартості товарів (п. 188.1 ПКУ).

А ось уже починаючи з 01.01.15 р. почне діяти додаткове обмеження — база обкладення ПДВ для товарів має бути не нижче за ціну придбання таких товарів (п. 188.1 ПКУ в редакції від 1 січня 2015 року, детальніше — у «БТ», 2014, № 49, с. 27).

Тому, якщо ціна товару зі знижкою буде нижча за ціну придбання такого товару, вам доведеться скласти дві ПН:

• першу ПН — на фактичну вартість товарів;

• другу ПН — на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною продажу.

Порядок заповнення таких ПН має свої нюанси. Про них ви можете прочитати в «БТ», 2014, № 47, с. 12.

При цьому, якщо електронне адміністрування не скасують / не відстрочать, то зареєструвати в ЄРПН вам необхідно буде обидві ці ПН незалежно від суми та номенклатури.

І пам’ятайте: сума знижки в ПН окремим рядком не заповнюється. Тому у ПН відображаємо лише кінцеву вартість товарів (уже з урахуванням знижок — категорія 101.19 ЗІР ДФСУ).

ПДФО. Тут усе залежатиме від можливості персоніфікації доходу фізособи (абз. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Так, якщо знижка надається індивідуально (окремим споживачам) — дохід у вигляді знижки обкладаємо ПДФО. Для цього використовуємо:

• ставки 15 % або 17 % залежно від суми доходу;

• «натуральний» коефіцієнт (застосовуємо при оподаткуванні негрошового доходу) у розмірі 1,176471 або 1,204819 відповідно.

У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ такий дохід показуємо з ознакою «126».

Важливо! До ф. № 1ДФ вам потрібно внести ІПН одержувача доходу або серію та номер його паспорта, якщо він відмовився від отримання реєстраційного номера облікової картки платника.

Якщо ж дохід ми не можемо персоніфікувати (знижки надаються всім покупцям), з такого доходу ПДФО не утримуємо (лист ДПАУ від 31.01.11 р. № 2071/6/17-0715, категорія 103.02 ЗІР ДФСУ). Інформації для заповнення ф. № 1ДФ також не буде.

Військовий збір. У цьому випадку не сплачується.

Бухоблік. Саму суму знижки в бухобліку не відображаємо. Тому до бухгалтерського доходу потрап­ляє фактичний дохід від реалізації товарів (з урахуванням наданих знижок). Цю суму відображаємо за Кт 702 «Дохід від реалізації товарів» (якщо йдеться про продаж купованих товарів).

Увага! Якщо на підприємстві товари обліковують за цінами продажу (з використанням субрахунку 285 «Торговельна націнка»), то на суму знижок, наданих під час розпродажу, зменшують торговельну націнку (Дт 285 — Кт 282 «Товари в торгівлі»).

Собівартість товару, реалізованого зі знижкою, списують на витрати проводкою Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» — Кт 282.

Приклад. Магазин проводить розпродаж одягу в перед­новорічний період з 15.12.14 р. по 31.12.14 р. Залишок товару за роздрібними цінами на початок місяця становив 300000 грн. Торговельна націнка, що «сидить» у залишках товарів, 102000 грн.

У грудні підприємство придбало товар на суму 61200 грн. (у тому числі НДС — 10200 грн.). Купівельна вартість придбаного товару 82670 грн., торговельна націнка, що «сидить» у ній, — 31670 грн.

За місяць реалізовано товар за роздрібними цінами без вирахування знижки на суму 165000 грн. Сума знижки становила 14250 грн.

До каси надійшла виручка в сумі 150750 грн. (165000 - 14250).

Бухгалтерський і податковий облік операції покажемо в табл. 1.

 

Таблиця 1. Податковий і бухгалтерський облік реалізації товарів зі знижкою

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1. Відображено дохід від реалізації товарів (з урахуванням знижки)

301

702

150750

125625

93000

2. Нараховано ПЗ з ПДВ

702

641

25125

3. Списано суму реалізованої торговельної націнки

285

282

43500(1)

4. Відображено суму знижки

285

282

14250

5. Відображено собівартість реалізованих товарів

902

282

93000(2)

6. Списано на фінансовий результат:

• дохід від реалізації товарів

702

791

125625

• собівартість реалізованих товарів

791

902

93000

(1) Сума торговельної націнки, що стосується реалізованих товарів, розраховується так: 1) визначається середній відсоток торговельної націнки: (102000 грн. + 31670 грн.) : (300000 грн. + 82670 грн.) х 100 % = 35 %; 2) визначається сума реалізованої торговельної націнки: (150750 грн. + 14250 грн.) х 35 : 100 = 57750 грн.; 3) до рядка записуємо різницю: 57750 грн. - 14250 грн. = 43500 грн. (2) Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів за роздрібними цінами (без урахування знижки) і торговельною націнкою, що стосується таких товарів: 150750 грн. - 57750 грн. = 93000 грн.

 

Роздача подарунків, виграшів, призів

Оформляємо документи. Такий захід, як роздача подарунків і призів, також необхідно обіграти в рекламному напрямку. Інакше можна забути про податкові витрати та ПК з ПДВ (п.п. 139.1.1, п. 198.3 ПКУ). А для цього необхідне відповідне документальне підтвердження.

Відразу зазначимо: перелік необхідних документів нормативно-правовими актами не встановлено. Тому кожне підприємство може визначити його для себе самостійно. Такими документами можуть бути:

1. Наказ (розпорядження) про проведення роздачі подарунків для цілей реклами. У ньому потрібно вказати час і місце проведення заходу, перелік товарів, які потрібно роздати, їх кількість, а також осіб, відповідальних за організацію заходу.

2. Програма рекламної акції. Тут можна визначити умови проведення акції, кількість і види товарів, які підлягають роздачі для рекламних цілей, особливості визначення переможців акцій, права та обов’язки учасників акції.

3. Кошторис витрат. У ньому фіксуємо суму майбутніх витрат на захід.

Не забудьте і про первинні документи, які підтверджують факт придбання або виготовлення товарів, надання послуг, виконання робіт (товарні накладні, ПН, внут­рішні документи про переміщення товарів тощо).

4. Звіт про фактичні витрати на проведення безоплатної роздачі. Складаємо в довільній формі, оскільки типової форми немає. У ньому можна зафіксувати кількість розданих і нерозданих товарів, документ, на підставі якого вони надані, які витрати понесені на проведення акції.

5. Акт списання безоплатно розданих товарів. Цей документ буде підставою для списання на витрати вартості розданого товару. Тому він повинен мати всі обов’язкові реквізити, характерні для первинного документа.

Затверджує акт комісія, склад якої визначається в наказі про проведення рекламної роздачі.

Податковий облік. Податок на прибуток. Згідно з п.п. 139.1.1 ПКУ витрати, не пов’язані з провадженням госпдіяльності, на придбання і розповсюдження подарунків не визнають податковими витратами (п.п. 139.1.1 ПКУ).

Але! Є виняток. І він стосується витрат на безоплатну роздачу подарунків, які здійснюються при проведенні рекламної акції, пов’язаної з госпдіяльністю. Такі витрати в повному обсязі відносять до податкових (п.п. 140.1.5 ПКУ). Більш того, маючи відповідне документальне підтвердження, ви легко можете це довести.

При цьому жодних вартісних обмежень щодо витрат на рекламу, які підприємство має право віднести до податкових, не встановлено. Тому вони в повному обсязі проходять в облік.

Такі витрати включаємо до витрат на збут на підставі абз. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ. Адже рекламні витрати зазвичай спрямовані на стимулювання збуту товарів (п.п. 14.1.36 ПКУ).

Витрати на збут визнаємо витратами того звітного періоду, в якому вони понесені, згідно з правилам ведення бухобліку (п. 138.5 ПКУ). У декларації з податку на прибуток вони потраплять до ряд. 06.2 (категорія 102.07.20 ЗІР ДФСУ).

А ось податкового доходу не буде. Звичайно, операції з безоплатного розповсюдження товарів прирівнюють до продажу (п.п. 14.1.202 ПКУ). Однак згідно з п. 135.4 ПКУ дохід від операційної діяльності визнають у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше суми компенсації, отриманої в будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов’язань. При бе­зоплатній роздачі підприємство нічого не отримує, отже, і дохід не виникає.

ПДВ. Суму «вхідного» ПДВ, сплаченого при придбанні подарунків, включаємо до складу ПК за загальними правилами на підставі п. 198.3 ПКУ. Тобто за дотримання умов:

• подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності (знадобитися наказ про проведення безоплатної роздачі подарунків);

• наявності належним чином оформленої ПН (п. 198.6 ПКУ).

Надалі коригувати ПК вам не доведеться. Адже операція пов’язана з госпдіяльністю підприємства.

Хоча контролери раніше дотримувалися іншої думки. Вони вважали: оскільки витрати на придбання товарів, які розповсюджуються як подарунки третім особам, є витратами, не пов’язаними з провадженням госпдіяльності, то сума ПДВ, сплачена у зв’язку з придбанням даних товарів, не включається до складу ПК (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ). Однак на сьогодні ця консультація втратила свою чинність, тому, сподіваємося, що податківці до неї вже не повернуться.

Безоплатна роздача підпадає під визначення «постачання товарів» (п.п. 14.1.191 ПКУ). Тому вона є оподатковуваною опера­цією. І отже, доведеться нарахувати ПЗ з ПДВ.

Оскільки при безоплатній роздачі подарунків оплата не передбачається, ПЗ з ПДВ виникнуть на дату оформлення документа, що посвідчує факт постачання подарунків. Тобто на дату складання звіту про фактичні витрати та/або акта списання товарів.

Увага! У 2014 році базу обкладення ПДВ визначають виходячи з договірної вартості товару (п. 188.1 ПКУ). Тому вам достатньо буде виписати одну ПН, в якій сума ПДВ-зобов’язань дорівнюватиме нулю.

А ось починаючи з 2015 року буде встановлено додаткове обмеження — база обкладення ПДВ товарів не може бути нижчою за ціну їх придбання (п. 188.1 ПКУ в редакції від 1 січня 2015 року).

У такому разі вам слід скласти дві ПН:

• першу ПН — на фактичну вартість товарів (дорівнює нулю);

• другу ПН — на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною подарунка.

Порядок заповнення таких ПН має свої нюанси. Про них ви можете прочитати у «БТ», 2014, № 47, с. 12.

При цьому зареєструвати в ЄРПН вам необхідно буде обидві ПН (якщо «електронні новації» не будуть відстрочені).

ЄП. У платника ЄП при безоплатній роздачі подарунків дохід не виникає. Цей висновок ми робимо на підставі п.п. 292.1 ПКУ. Згідно з ним доходом єдиноподатника є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній чи нематеріальній формі. А оскільки при безоплатній передачі платник не отримує дохід, то і об’єкта обкладення немає.

А ось витрати будуть, але виключно в бухгалтерському обліку відповідно до норм П(С)БО 16 «Витрати».

ПДФО. Тут все залежатиме від можливості персоніфікації доходу фізособи (абз. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Так, якщо одержувачами подарунків є невизначене коло осіб, ідентифікувати яких неможливо, то обкладати такий дохід ПДФО не потрібно (категорія 103.23 ЗІР ДФСУ). У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ така сума не відображається.

Якщо одержувача подарунка ви можете ідентифікувати, то його вартість підлягає обкладенню ПДФО. Такий дохід розглядається як додаткове благо (абз. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Однак є одне «але»! До доходу потрапляє лише та частина його вартості, яка перевищує 50 % мінімальної зарплати на 1 січня звітного року (п.п. 165.1.39 ПКУ). У 2014 році — це 609,00 грн. Відповідно, лише з різниці утримуємо ПДФО (лист ДПСУ від 26.09.12 р. № 2557/0/61-12/17-1115). Причому ліміт дозволяється використовувати кожного місяця заново (лист ДПСУ і Федерації профспілок України від 15.02.11 р. № 4284/7/17-0717).

Базу для обкладення визначаємо як вартість негрошового подарунка з урахуванням «натурального» коефіцієнта (п. 164.5 ПКУ). При ставці 15 % — 1,176471, при ставці 17 % — 1,204819. У ф. № 1ДФ вказуємо:

• неоподатковувану частину доходу — з ознакою доходу «160»;

• оподатковувану — «126».

ЄСВ. Якщо подарунки вручаються персонально, на вартість подарунка, переданого фізособі, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством, ЄСВ не нараховується (категорія 301.03 ЗІР ДФСУ). Якщо дохід є неперсоніфікованим, нараховувати ЄСВ тим більше не потрібно.

Військовий збір. У цьому випадку не сплачується.

Бухоблік. Дохід при безоплатних роздачах не виникає, оскільки відсутні критерії визнання доходу (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»).

Витрати, понесені підприємством на рекламну акцію, відображаємо за Дт 93 «Витрати на збут». Підстава для цього — акт на списання товарів для цілей реклами.

Приклад. Підприємство придбало 2500 одиниць безоплатних товарів для рекламної роздачі на загальну суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). При проведенні рекламної акції було роздано 100 акційних товарів. За результатами акції складено акт на списання.

Бухгалтерський і податковий облік операції покажемо в табл. 2.

 

Таблиця 2. Податковий і бухгалтерський облік безоплатної роздачі подарунків

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1. Придбано товари для рекламної роздачі

209

631

10000

2. Відображено ПК з ПДВ

641

631

2000

3. Оплачено постачальнику вартість товарів

631

311

12000

4. Списано до витрат на збут вартість товарів, розданих для рекламних цілей

93

209

400

400

 

Розіграш призів і розмірів знижок

Чи потрібна ліцензія? У цьому випадку перейматися не слід. Ліцензія не потрібна. Збити з пантелику може п. 24 ст. 9 Закону про ліцензування. Нагадаємо, що в цій нормі госпдіяльність з випуску та проведення лотерей підлягає ліцензуванню.

Однак розіграш призів — це зовсім не лотерея, оскільки:

по-перше, лотерея передбачає проведення розіграшу виключно на платній основі за участь у такій грі (ст. 1 Закону № 5204). А в нашому випадку навіть участь в розіграші при купівлі товарів сюди не включити, оскільки покупець платить лише за товар, а не за участь в розіграші;

по-друге, гра, яка проводиться на безоплатній основі для цілей рекламування товару (за умови, що організатори не витрачають на проведення таких ігор свій прибуток (дохід)), не вважається лотереєю (п.п. 14.1.101 ПКУ).

Тому ліцензія для проведення розіграшу вам не знадобиться.

І ще один нюанс. Пам’ятайте, що використовувати слово «лотерея», а тим більше словосполучення «державна лотерея», «національна лотерея», «Українська лотерея», особам, які не мають статусу оператора державних лотерей або розповсюджувача державної лотереї, заборонено (п. 4 ст. 5 Закону № 5204). Тому нехай це буде просто «розіграш».

А що з патентом? Патент, як і ліцензію, вам також не доведеться придбавати.

І хоча п.п. 267.1.1 ПКУ зобов’язав суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері розваг, придбавати патент для провадження цього виду підприємницької діяльності, така доля вас омине.

Як ми вже зазначали, рекламний розіграш призів не є лоте­реєю і діяльність з його проведення не має нічого спільного зі сферою розваг.

Більше того, розіграші на безоплатній основі для цілей реклами окремого товару з видачею виграшів у грошовій або майновій формі не є і азартними іграми (ст. 1 Закону № 1334) і відповідно не належать до сфери грального бізнесу.

Отже, діяльність з проведення розіграшів для рекламних цілей не підлягає патентуванню.

 

Висновки

  • Проведення будь-якої новорічної акції має бути належним чином задокументовано. У таких документах важливо акцентувати увагу на зв’язку заходу з госпдіяльністю підприємства, що полегшить подальший податковий облік.

  • При розпродажах податковий дохід і ПДВ-зобов’язання відображаються виходячи з фактичної ціни продажу, але лише до кінця 2014 року. З 2015 року ПЗ визначаємо не нижче за ціну придбання товару.

  • При рекламній роздачі подарунків доходи та ПДВ-зобов’язання не відображаються (відображаються виходячи з ціни «0»), а витрати в частині їх собівартості потрапляють до складу витрат на збут. З 2015 року ПЗ визначаємо не нижче за ціну придбання товару.

  • Якщо знижки надаються усім, хто бажає, то об’єкт ПДФО відсутній. Якщо вони пропонуються індивідуально, доведеться сплатити ПДФО.

Документи та скорочення статті

Закон про рекламу Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.

Закон № 1023 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон про ліцензування Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Закон № 5204 Закон України «Про державні лотереї в Україні» від 06.09.12 р. № 5204-VI.

Закон № 1334 Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.09 р. № 1334-VI.

Інструкція № 2 Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затверджена наказом МЗЕЗторгу України від 04.01.97 р. № 2.

Положення № 120 Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалася, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затверджене наказом Мінекономіки України від 10.09.96 р. № 120/190.

ЄРПН — єдиний реєстр податкових накладних.

ПЗ податкові зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

d.kravchenko@id.factor.ua

акції, знижки, розпродаж, подарунки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті