(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
15/16
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Грудень , 2014/№ 49

Ви запитували на вебінарі (ч. 2)


У сьогоднішньому номері «доб’ємо» питання з вебінару (відповіді на першу порцію запитань знайдете в попередньому номері «БТ» на с. 13). До речі,вже маємо новини, які додають оптимізму. Зі слів голови ДФСУ Ігоря Білоуса, податківці не готові до запровадження електронного адміністрування ПДВ і пропонуватимуть (мабуть, парламенту) перенесення строків його початку. Імовірно, на березень або квітень 2015 року.

До речі, в парламенті вже зареєстрований законопроект від 01.12.14 р. № 1141, який скасовує електронне адміністрування ПДВ. Зверніть увагу, мова йде не про відстрочку, а скасування. Залишити хочуть тільки «нижню межу» для відображення податкових зобов'язань (не нижче ціни придбання товарів / послуг, залишкової вартості необоротних активів) (докладніше на с. 42). Ну а як буде насправді — покаже час.

Складаємо ПН — загальні питання

Запитання

Відповідь

Якщо в договорі  зазначена не ціна, а лише сума (у договорі сума стоїть за одне обладнання), оплата за договором поділена на частини, то як визначити саму ціну, бо вона кожного разу у ПН виходить різною?

І чи правильно це буде, якщо ціна за одну позицію товару відрізняється?

Річ у тім, що погодження ціни сторонами договору (суб’єктами господарювання) є однією з істотних умов його укладання у (п. 3 ст. 180 ГКУ). Відповідно, якщо це правило не виконано сторонами (ціна не погоджена), то й договір не може вважатися укладеним (частина восьма ст. 181 ГКУ). У той же час ціна не обов’язково повинна фіксуватися в самому договорі. Прописати її можна і у відповідних додатках до нього (специфікації, кошторисі тощо).

Постачальник також може направити покупцю рахунок, в якому зазначити ціну товару та його кількість. Якщо покупець оплатить такий рахунок, то ціна вважається погодженою (див. «БТ», 2014, № 46, с. 42).

Якщо після укладення договору ціна змінитися і така зміна не передбачена договором, сторони повинні знову ж таки погоджувати такі корективи та в разі згоди підписати додаткову угоду та нові додатки до договору.

Ураховуючи такі особливості, при заповненні ПН використовуйте ту ціну, яка прописана в договорі, у додатках до нього або ж в оплаченому рахунку-фактурі.

У разі часткової оплати за договором, подальша зміна ціни призведе до необхідності коригування кількості поставленого обладнання (пропорційно отриманій частині авансу).

Приклад. Підприємство уклало договір постачання обладнання на суму 180000 грн. (у тому числі ПДВ — 30000 грн.). Наступного дня покупцю направлено рахунок на суму 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.) для внесення частини передоплати. У зумовлений строк за ним була перерахована необхідна сума.

Відповідно, продавець виписав ПН, у якій:

• у гр. 6 вказав кількість оплаченого обладнання, пропорційно отриманій частині авансу — «0,3333» (50000 грн. : 150000 грн.);

• у гр. 7 — ціну обладнання без ПДВ, зазначену в рахунку, — «150000».

Якщо після цього сторони переглядають ціну, то продавець вимушений скласти до виписаної раніше ПН РК, у якому змінити не лише ціну обладнання, але і його кількість.

Зауважте: вносити дані до такої РК податківці дозволяють одним рядком (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ).

Наприклад, ціну обладнання збільшили до 240000 грн. (у тому числі ПДВ — 40000 грн.). Тоді постачальник, заповнюючи РК, вкаже:

• у гр. 6 — значення, на яке зменшується кількість товару, зазначена у гр. 6 ПН, що коригується, — «-0,0833» (50000 грн. : 200000 грн. - 0,3333);

• у гр. 7 — ціну товару/послуги, зазначену у гр. 7 ПН — «150000»;

• у гр. 8 — значення, на яке збільшується ціна товару, зазначена у гр. 7 ПН, — «+50000»;

• у гр. 9 — кількість товару, зазначену у гр. 6 такої ПН і зменшену на значення гр. 6 цього РК, — «0,25» (0,3333 - 0,0833).

Надалі при отриманні від покупця частини авансу (240000 грн. - 60000 грн. = 180000 грн.), що залишилася, продавець випише другу ПН. У ній він вкаже:

• у гр. 6 — кількість обладнання пропорційно доплаченій частині авансу (уже з урахуванням підвищення ціни) — «0,75» (150000 грн. : 200000 грн.);

• у гр. 7 — нову ціну обладнання без ПДВ — «200000»

Що вказується в реквізиті «Вид цивільно-правового договору» ПН у разі укладення усного договору?

У разі укладення усного договору, а також коли немає договору як єдиного документа, але є обмін листами, телефонограмами, рахунок у відповідь на письмову заявку тощо, ПН заповнюємо так (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ):

• у полі «вид договору» вказуємо вид договірних зобов’язань за ЦКУ («договір купівлі-продажу», «договір на виконання робіт», «договір поставки», «договір оренди», «договір підряду» и т. д.);

• в поле «від» — дату виконання домовленості (однією зі сторін або обома, якщо обов’язки виконуються одночасно). Наприклад, якщо має місце отримання авансу в рахунок постачання товарів/послуг, то в полі проставляємо дату отримання коштів;

• поле «№ » не заповнюємо.

Підсумковий варіант може виглядати так: «усний договір купівлі-продажу від 25112014» (податківці, виходить, вважають усними, у тому числі й ті договори, що вважаються письмовими, які складені за спрощеною формою).

За наявності рахунка-фактури або документа, що підтверджує вчинення усного правочину, до графи «Вид цивільно-правового договору» ПН вносяться назва цього документа, його дата та номер.

Наприклад, «усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура № 12 від 25112014».

Що писати у графі «Вид цивільно-правового договору», якщо я займаюся вантажними перевезеннями?

При заповненні ПН у графі «Вид цивільно-правового договору» необхідно вказувати вид ЦП-договору відповідно до виду договірних зобов’язань, визначених ЦКУ (п. 4 Порядку № 957).

Згідно зі ст. 908 цього Кодексу перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Відповідно, поле «Вид цивільно-правового договору» виглядатиме так:

«договір перевезення вантажу № 23 від 26112014»

Який штраф накладається, якщо підсумкова ПН в роздробі виписується не за кожним РРО, а одна за всіма РРО?

Формально штрафу не повинно бути.

Так, податківці наполягають, що для кожного РРО необхідно виписувати окремі підсумкові ПН (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ). Відповідно, якщо продаж товарів здійснюється в декількох торгівельних точках, то за кожним РРО потрібно складати окрему ПН.

Однак це лише «хотіння» контролерів.

Порядок складання підсумкових ПН регламентує п. 12 Порядку № 957. І будь-яких вимог щодо складання декілька підсумкових ПН він не містить.

Тому, якщо ви відважитеся не дотримуватися рекомендацій податківців і складете одну підсумкову ПН на декілька РРО, то контролери спробують накласти на винну особу адмінштраф за ст. 1631 КпАП від 85 до 170 грн., при повторному протягом року — від 170 до 255 грн.

Однак цей штраф можна буде оскаржити.

Однак при цьому не забувайте: на операції, що обкладаються ПДВ, і на звільнені операції потрібно складати окремі ПН (п. 13 Порядку № 957, п. 201.5 ПКУ). Стосується це, в тому числі й підсумкових ПН.

Що стосується мережі магазинів, то якщо РРО розташовані у підрозділах підприємства, право на виписку ПН яким делеговано головним підприємством, то підсумкові ПН виписуються такими підрозділами (з урахуванням вимог податківців — на кожний РРО). На неуповноважені підрозділи підсумкові ПН виписуються від імені головного підприємства (з урахуванням вимог податківців — на кожний РРО).

Чи можна виписувати підсумкову ПН у роздробі за мережею магазинів у цілому, за магазином у цілому, а не за кожним РРО?

Підсумкова ПН виписується загальною сумою чи в розрізі кількості та найменувань?

У підсумкових ПН суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, і суми ПДВ за такими розрахунками вказуємо загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виручки та сумі ПДВ, відображеній у фіскальному звітному чеку.

У графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» пишемо (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ):

• у разі продажу вітчизняних товарів — «Товари в асортименті»;

• якщо в списку є товари імпортні, формуємо їх за групами відповідно до коду УКТ ЗЕД і вносимо до графи окремо.

При цьому в полі «Кількість (об’єм, обсяг)» ставимо «.

Також в окрему групу доведеться виділити товари, які обкладаються ПДВ за ставками 7 %, адже Порядок № 957 не допускає одночасного заповнення в одному рядку граф 8 — 11

Що робити, якщо першою подією за ПДВ є відвантаження, а другою оплата, яка на 1 коп. є більшою? Як виписати ПН 1 коп.?

На нашу думку, виписувати ПН 1 коп. не потрібно. Зараз пояснимо, чому.

ПН складається на кожне повне чи часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як передоплата (п. 201.7 ПКУ). Однак постачання товарів було проведене на суму, передбачену в договорі (а не на 1 коп. більше), а гроші, що надійшли на рахунок (у сумі більшій на 1 коп.), не є передоплатою.

Тому ми пропонуємо виправити ситуацію так:

1. У договорі змінити ціну (встановити на 1 коп. більше) відвантаженого товару, підписавши відповідну додаткову угоду.

2. До ПН, виписаної на дату відвантаження товару (перша подія), скласти РК.

Однак пам’ятайте: порядок складання РК до ПН є аналогічним порядку складання самої ПН (п. 20 Порядку № 957). А це означає, що всі вартісні показники в ньому мають бути зазначені у гривнях з копійками (п. 2 Порядку № 957)

Надійшла часткова передоплата за послугу в розмірі 50 %. Як правильно відобразити

гр. 5 у ПН?

Якщо ПН складена на часткове постачання послуги або на суму передоплати частини вартості послуги (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ):

• у гр. 5 ПН вказуємо слово «послуга»;

• у гр. 6 — відповідну частину наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

Наприклад, при отриманні суми передоплати в розмірі 50 % договірної вартості послуги до гр. 6 записуємо число «0,5».

А ось використання такого позначення, як «грн.», Порядок № 957 не передбачає.

Але! Цього правила дотримуємося лише до 31.12.14 р.

Увага! З 01.01.15 р. форма ПН змінитися. Так, гр. 5 ПН буде поділена на дві колонки:

• гр. 5.1 «Умовне позначення (українське)»;

• гр. 5.2 «Код».

При цьому заповнювати дані такої графи необхідно буде відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць виміру та обліку (на сьогодні діє Класифікатор ДК 011-96).

І в ньому такого позначення, як «послуга», ви вже не знайдете.

Але знову ж таки, не факт, що з 01.01.15 р. ми перейдемо на нові правила складання ПН. Якщо електронне адміністрування буде відстрочено, то логічно продовжити дію «грудневої» ПН

Чи були зміни у графах 5 і 6 ПН з реалізації послуг? Продовжувати обчислювати відсотки чи можна писати «послуга» і «1», незважаючи на ціну договору (періодично змінюється, є додаткові угоди)?

Ще з 1 березня 2014 року (моменту набуття чинності Порядком № 10) платники ПДВ отримали можливість використовувати нову одиницю виміру у гр. 5 ПН — «послуга» (п. 14 Порядку № 10).

Тепер у разі складання ПН на послуги, які надані в повному обсязі або передоплата за якими отримана у повному обсязі, стало можливим зазначати:

• у гр. 5 ПН — одиницю виміру «послуга»;

• у гр. 6  цифру «.

Якщо ж ПН виписували на часткове постачання послуги або суму передоплати частини вартості послуги, до гр. 6 ПН вносили відповідну частину наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

Порядок № 957, що прийшов на зміну «застарілому» Порядку № 10, у цьому плані нічого не змінив. Тому до 31.12.14 р. діємо, як і раніше.

А ось вже починаючи з 01.01.15 р., гр. 5 ПН необхідно буде заповнювати на підставі Класифікатора системи позначень одиниць виміру і обліку (на сьогодні діє Класифікатор ДК 011-96). І в нім така одиниця виміру, як «послуга», не передбачена. Доведеться використовувати лише ті одиниці виміру, які передбачені Класифікатором.

У заповненні ж гр. 6 ПН нічого не зміниться. Її, як і раніше, потрібно буде заповнювати у вигляді десяткового дробу залежно від того, яка частина послуги оплачена (поставлена).

І ще є нюанс. Якщо протягом виконання договірних зобов’язань ціна або кількість послуг змінюються, сторони підписують додаткову угоду до договору. На підставі такої угоди продавець складає РК до виписаної раніше ПН. Відповідно, в ньому зазначається та кількість послуг, яку було внесено до ПН, а ціна коригується

Чи є така можливість, щоб оригінал ПН був підписаний однією особою, а зареєстрований в ЄРПН іншою?

Невідповідність підпису на оригіналі ПН і ЕЦП, яким ПН скріплена під час її реєстрації в ЄРПН, податківці вважають порушенням.

Якщо підписи різні, така ПН вважається неналежним чином оформленою, і відповідно, позбавляє права покупця на формування ПК за такою ПН (листи ДПСУ від 28.03.13 р. № 7454/7/15-33-17-04, від 04.03.13 р. № 3341/6/15-3115)

У свідоцтві ПДВ вказаний старий індекс (шестизначний), у всіх ПН і виданих, і отриманих зазначений актуальний індекс (п’ятизначний). Чи може це бути підставою для невизнання ПН?

На нашу думку, не може. Причин декілька:

по-перше, з 01.01.14 р. свідоцтва платників ПДВ скасовані. І хоча «старі» свідоцтва ще є дійсними, зміни внести до них вже не вдасться. Отже, дані в них автоматично застарівають.

З цієї причини на сьогодні для підтвердження ПДВ-реєстрації використовують дані з Реєстру платників ПДВ, розміщеного на сайті ДФСУ (детальніше у «БТ», 2014, № 2, с. 10). Причому поштовий індекс у ньому не зазначається;

по-друге, поле «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» у ПН заповнюється відповідно до ст. 45 ПКУ (п. 4 Порядку № 957). Отже, у ньому зазначається та адреса, яка міститься в ЄДР (п. 45.2 ПКУ), а не у свідоцтві платника ПДВ!

Якщо при переході на п’ятизначні поштові індекси ви своєчасно внесли зміни до ЄДР, то жодних розбіжностей і порушень у заповненні ПН немає.

А ось якщо ваш поштовий індекс у ЄДР досі є шестизначним, то цілком очікувано, що податківці можуть розцінити це як порушення порядку заповнення ПН.

Однак ми вважаємо, що незбіг поштового індексу, зазначеного в ЄДР, та поштового індексу у ПН, не може стати причиною для зняття ПК у покупця. Однак, щоб уникнути непорозумінь з контролерами, краще привести у відповідність дані в ЄДР до актуального поштового індексу підприємства

Фізособи розраховуються за Інтернет через банк. Чи можна виписувати загальну ПН за день?

Так, можна. Адже один з випадків, коли постачальник зобов’язаний виписати підсумкову ПН, — це здійснення постачання товарів/послуг кінцевому споживачу — неплатнику ПДВ, розрахунки за якими підприємство провадить:

• або за готівку через касу чи РРО;

• або безготівковим шляхом через банківські установи або платіжні пристрої (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Звичайно, за умови, що за такими операціями ви не виписували окремі ПН.

При цьому ви можете оформити підсумкову ПН навіть незважаючи на те, що з кожним таким покупцем може бути підписаний окремий договір (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ)

 

РК до ПН

Запитання

Відповідь

Навіщо відображати «нульовий» РК?

Постачальник надсилає пачками нульові розрахунки коригування, я їх відображаю і в декларації, і в Реєстрі, однак не зовсім розумію, навіщо вони в декларації, якщо з кредитом нічого не змінюється?

 

 

«Нульовий» РК до ПН (тобто РК, підсумок за яким не вплине ні на ПЗ продавця, ні на ПК покупця) може складатися у двох випадках:

1. У разі зміни номенклатури товарів у ПН, складеній на суму отриманої передоплати. Тобто у тому разі, коли не відбулося ні повернення товарів, ні повернення авансу.

Тоді контролери дозволяють застосовувати «коригувальний» спосіб. Для цього продавець виписує один РК, у якому:

• видаляє товар «старої» номенклатури зі знаком «-»;

• відображає відомості про новий товар, що поставляється, зі знаком «+».

При цьому ПН на новий товар не складається.

Нагадаємо: якщо відбувається повернення раніше поставленого товару з одночасним постачанням товару нової номенклатури, податківці вимагають, щоб продавець (категорія 101.07 ЗIР ДФСУ):

• через РК до ПН видалив товар «старої» номенклатури зі знаком «-»;

• оформив постачання товару іншої номенклатури у звичайному порядку з оформленням нової ПН.

2. При одночасній зміні ціни та кількості товарів у ПН, виписаній на частковий аванс.

Приклад. Підприємство отримало аванс за корм для собак у сумі 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). Ціна корму за 1 кг становить 60 грн. (у тому числі ПДВ — 10 грн.). Відповідно, постачальник виписав ПН на суму отриманої передоплати, в якій вказав кількість товару — 100 кг. Згодом ціну товару збільшили до 72 грн. (у тому числі ПДВ — 12 грн.). Продавець складає РК до раніше виписаної ПН на отриманий аванс.

Нагадаємо: якщо дата зміни ціни збігається з датою зміни кількості товарів/послуг, то відповідні записи роблять в одному РК (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ).

Більше того, податківці пропонують внести дані до такого РК одним рядком
(категорія 101.07 ЗІР ДФСУ). Отже, необхідні такі дії:

• у гр. 6 вписати значення (зі знаком «-»/«+»), на яке зменшується/збільшується кількість (обсяг) товару/послуги, зазначена у гр. 6 ПН, що коригується;

• у гр. 7 — ціну товару/послуги, вказану у гр. 7 ПН;

• у гр. 8 — значення (зі знаком «-»/«+»), на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, вказана у гр. 7 ПН;

• у гр. 9 — кількість (обсяг) товару/послуги, вказану у гр. 6 такої ПН і зменшену/збільшену на значення гр. 6 цього РК;

• у гр. 10 (11, 12, а тепер і у гр. 13) — значення (зі знаком «-»/«+»), на яке зменшуються/збільшуються обсяги постачань без урахування ПДВ.

У нашому випадку РК виглядатиме так, як показано на рисунку (див. с. 22).

«Нульові» РК потрапляють і до ПДВ-звітності, а саме:

• до Реєстру. Оскільки в ньому вказують всі без винятку ПН, РК, МД на ввезення товарів та інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг (п. 1 розд. ІІІ і п. 1 розд. IV Порядку № 958);

• до декларації з ПДВ. А точніше, до додатка Д1. Адже в декларації з ПДВ у ряд. 16 (у покупця) залишиться занести «0». Тому покупцю достатньо відобразити РК у додатку Д1. Оскільки у гр. 9 і гр. 11 за рядком «Усього» таблиці 2 додатка Д1 отримаємо «0», то цей рядок не заповнюємо (в електронній звітності), а на паперових носіях ставимо прокреслення (п. 5 розд. ІІІ Порядку № 966).

Важливо. Не вносити «нульовий» РК до додатка Д1 не можна, оскільки в ньому відображається не лише зміни в обсязі постачання та сумі ПДВ, але й зазначаються інші дані (номер ПН, що коригується, підстава для коригування тощо).

Для чого потрібно складати «нульові» РК? Для того щоб і в постачальника, і в покупця не виникала розбіжність між даними виписаної ПН і видатковою (прибутковою) накладною в ціні та кількості товару. Інакше (якщо податківці виявлять таку невідповідність під час перевірки), у покупця право на ПК з ПДВ на підставі «невідкоригованої» ПН опиниться під загрозою

Нульові коригування ми пишемо при зміні ціни та за наявності часткової передоплати, щоб зрештою збіглася кількість. Чи правильно ми робимо?

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

<…>

25112014

Зміна вартості і кількості

Корм для собак

2309103100

кг

-16,66667

50,00

+10,00

83,3333

0,00

Усього

0,00

<…>

Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту

0,00

<…>

Зразок заповнення РК

Строки давності для складання РК

Строки передоплати, отриманої від покупців і передоплати, перерахованої постачальникам, становлять понад 1095 днів. Чи маємо право на зменшення ПЗ і ПК при поверненні передоплати сторонами? Чи виписується коригування?

Якщо була проведена передоплата, то це означає, що відбулася «перша подія». Отже, продавець нарахував ПЗ (п. 187.1 ПКУ), а покупець мав право відобразити ПК (п. 198.2 ПКУ).

Цілком логічно, що при поверненні передоплати контрагентам необхідно провести коригування на підставі п. 192.1 ПКУ.

Зверніть увагу: податківці мають двояку точку зору з цього приводу (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ). Так, вони стверджують, що при поверненні передоплати, отриманої від покупців, після закінчення 1095 днів, починаючи з періоду, в якому постачальник товарів/послуг нарахував ПЗ, продавець уже не може відкоригувати свої ПЗ.

Підставою для таких висновків у контролерів є п. 102.5 ПКУ.

Ми з такою позицією не згодні. У ПКУ, у ЦКУ, в судовій практиці є достатньо аргументів для того, щоб її оспорити.

По-перше, згідно зі ст. 192 ПКУ строк позовної давності до коригування ПЗ з ПДВ продавця жодним чином не має відношення.

По-друге, строк у 1095 днів у ст. 102 ПКУ визначений строком давності для:

• донарахування ПЗ контролюючим органом (а не платником податків; п. 102.1 ПКУ);

• подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування (п. 102.5 ПКУ).

По-третє, згідно з ЦКУ, навіть якщо минає 1095 днів з дати перерахування передоплати, то це зовсім не означає, що минув строк позовної давності за цією операцією (детальніше у «БТ», 2014, № 44, с. 29).

Тобто коригувати ПЗ у будь-якому разі можна. Відбудеться повернення передоплати до закінчення строку позовної давності чи передоплата буде повернена після закінчення цього строку, не має значення.

Зверніть увагу: нещодавно податківці визнали право постачальника відкоригувати ПЗ за передоплатою, за якою минув термін позовної давності та яка не повернена покупцю (лист Міндоходів від 23.06.14 р. № 11237/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2014, № 37, с. 6). Підстава для такого коригування — відсутність постачання.

Тому правомірність коригування ПЗ у разі повернення авансу, що «запізнилося», узагалі не повинна викликати запитань.

А ось при поверненні передоплати, перерахованої постачальникам у строк понад 1095 днів, податківці категоричні не настільки. У цьому випадку вони дозволяють покупцю відкоригувати свій ПК, оскільки вважають, що на цю операцію не поширюються строки давності (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ)

 

Сплата ПДВ до бюджету

Запитання

Відповідь

Якщо ми займаємося імпортом, куди сплачуватимуться платежі: на митницю чи на ПДВ-рахунок?

Як і раніше, суми «ввізного» ПДВ потрібно буде сплачувати «на митниці» при оформленні імпортних товарів. При цьому такі суми збільшуватимуть ваш «ліміт реєстрації» через складову «формули» ∑Митн.

Відповідно, сплачений «ввізний» ПДВ, хоча й не потрапить на ваш електронний ПДВ-рахунок у СЕА, однак дозволить вам не «заганяти» туди гроші додатково під час реєстрації своїх ПН, складених на постачання імпортних товарів (і не лише)

Що буде після 31.12.14 р. з коштами на особовому рахунку з ПДВ, підтвердженими податковою рішенням за формою Б2?

Статус БВ, яке підтверджене «в рахунок майбутніх платежів», дуже специфічний. По суті, це заборгованість бюджету, але використати її можна лише на погашення зобов’язань з ПДВ платника перед бюджетом. Отримати її у вигляді грошових коштів неможливо.

З 01.01.15 р. зміниться порядок сплати ПДВ до бюджету. Суму ПДВ, визначену до сплати в декларації, будуть списувати з ПДВ-рахунка у СЕА (нова редакція п. 200.2 ПКУ). Для цього ДФСУ направлятиме казначейству, в якому відкриють ПДВ-рахунки, реєстр платників із сумами податку, що підлягають перерахуванню до бюджету за звітний період.

Ось тут-то починається найцікавіше. Платник ПДВ, у якого є залишок підтвердженого БВ, не повинен потрапити до такого реєстру. Адже у такого платника є переплата. Однак формальні вимоги п. 200.2 ПКУ не передбачають, що таку переплату потрібно врахувати. Там ідеться лише про суми ПДВ, визначені у декларації з ПДВ.

Сподіваємось, що цей момент буде урегульований у підзаконних актах або відповідні зміни будуть внесені до ПКУ.

Адже не логічно забирати в бюджет кошти з ПДВ-рахунка платника, якому сам бюджет винен кошти (невідшкодований ПДВ). Однак гарантувати, що така «логіка» буде втілена в життя зараз, ми не можемо

Якщо за підсумками декларації січня 2015 року до сплати 100 грн., а в картці платника значиться переплата 150 грн. (ряд. 23.2 декларації-2014), чи списуватимуться якісь кошти

зі спецрахунка організації?

Як враховуватиметься ПДВ, що вже є в підприємства у вигляді БВ, у рахунок майбутніх періодів?

Як у 2015 році податківці списуватимуть ПЗ за підсумками місяця: за даними декларації чи за підсумком картки особового рахунку? Чи братимуть до уваги переплату на картці платника податків при списанні ПЗ за декларацією?

Нова редакція п. 200.2 ПКУ передбачає, що з ПДВ-рахунка у СЕА мають списувати суму ПДВ, зазначену у декларації. Тому сьогодні немає формальних підстав для того, щоб урахувати переплату, яка є у картці особового рахунка платника, при погашенні ПЗ у 2015 році.

Якщо така переплата утворилась за рахунок помилково чи надміру сплачених коштів, то ви можете їх отримати. Для цього подайте заяву у довільній формі до органу ДФСУ (ст. 43 ПКУ, п. 5 Порядку № 882). Детальніше про те, як іще можна використати таку переплату, читайте у «БТ», 2013, № 11, с. 45

Чи перенесуть на ПДВ-рахунок (автоматично або за заявою) переплату з ПДВ на особовому рахунку грошима та відшкодування в рахунок майбутніх платежів з ПДВ?

Ні грошова переплата, ні підтверджені раніше суми БВ на ваш ПДВ-рахунок не будуть перенесені. Норми ПКУ та Порядку № 569 цього не передбачають.

Грошову переплату ви зможете отримати, подавши заяву згідно з Порядком № 882. Залишки БВ, які виникли до 01.01.15 р., мають відшкодувати за «старими правилами»

(п. 1 розд. II Закону № 1621)

Чи відшкодовуватиметься ПДВ у січні 2015 року, задекларований у листопаді - грудні 2014 року?

Який буде в 2015 році сам процес відшкодування ПДВ?

Суми БВ, заявлені до 01.01.15 р., відшкодовуватимуться за «старими правилами» (п. 1 розд. II Закону № 1621).

Серед новацій 2015 року варто відзначити такі:

1) декларувати БВ не обов’язково (див. відповідь на наступне запитання);

2) заявити можна лише суму, розраховану за «формулою» на дату подання декларації;

3) БВ можна буде задекларувати лише на поточний рахунок (відшкодування в рахунок майбутніх платежів не буде)

Якщо в січні 2015 року утворюється дебетове сальдо з ПДВ, то чи обов’язково подавати на відшкодування?

Ні, не обов’язково.

У новій редакції п. 200.3 ПКУ передбачені такі напрямки використання від’ємного значення ПДВ:

а) ураховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у частині, що не перевищує суму, обчислену за «формулою» згідно з п. 2001.3 ПКУ на момент подання декларації. Таке «врахування» є обов’язковим, якщо у платника є податковий борг з ПДВ;

б) зараховується до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду, або

в) підлягає БВ за заявою платника в частині, що не перевищує суму, обчислену за «формулою» на момент подання платником податкової декларації.

Отже, вибір між зарахуванням до ПК та декларуванням БВ з 01.01.15 р. буде добровільним

Підприємство застосовує касовий метод (є ЖЕКом). Чи зможемо ми отримати БВ, якщо ми перерахували кошти постачальнику через декілька місяців?

Щоб платник ПДВ мав право заявити від’ємне значення ПДВ до БВ, у нього має бути відповідний «ліміт відшкодування», розрахований за «формулою».

Одну із складових цієї формули (∑НаклОтр) для вас формуватимуть постачальники при реєстрації в ЄРПН виданих вам ПН. Причому той факт, що такі ПН ви не включатимете до ПК до моменту оплати (касовий метод), не впливатиме на формулу. Отже, із «лімітом відшкодування» у вас не повинно бути проблем. Він створюватиметься «на перспективу».

У звітному періоді, в якому ви розрахуєтесь із постачальником, ви зможете включити сплачені суми ПДВ до ПК (п. 187.10 ПКУ). Інакше кажучи, може виникнути право на БВ, яким ви можете скористатись у межах «ліміту відшкодування»

Від’ємне значення ПДВ виникло у зв’язку з наявністю документів, що надають право на ПК (готельні рахунки, транспортні квитки тощо). Як вплинуть такі документи на ПДВ-рахунок і взагалі на розрахунки з бюджетом, враховуючи, що права на БВ на поточний рахунок підприємство не має (немає власних основних фондів)?

Документи — замінники ПН (готельні рахунки, транспортні білети тощо) не будуть враховуватись у формулі для визначення «ліміту реєстрації» (він же «ліміт відшкодування»). Адже за такими операціями постачальник складатиме підсумкові ПН за день та реєструватиме їх у ЄРПН з умовним ІПН покупця.

Щоб виправити ситуацію, ви можете вимагати від постачальників, крім документів-замінників, ще й ПН на кожну таку операцію.

А от включити до ПК такі документи ви зможете і без ПН (п. 201.11 ПКУ). Відповідно, такі документи, як і раніше, зменшать суму ПДВ, яку потрібно сплатити до бюджету за декларацією. Відповідно, збережеться сума коштів на вашому ПДВ-рахунку в СЕА.

Щодо права на БВ без наявності власних основних фондів, то тут слід дещо уточнити.

Не маючи власних необоротних активів, платник ПДВ не може претендувати на автоматичне БВ (п.п. 200.19.3 ПКУ). А от відшкодування у «звичайному» порядку йому не заборонене. Адже у п. 200.5 ПКУ є обмеження лише для платників ПДВ, які «молодші» за 12 місяців, та платників, які не мають достатніх обсягів постачання за попередні 12 місяців. При цьому жодних вимог щодо наявності власних необоротних активів для «НЕавтоматичного» БВ у ПКУ немає

Чи відшкодовується ПДВ взагалі?

Чи можна зробити взаємозалік сум БВ із зобов’язаннями за іншими податками?

Як заявляє керівництво ДФСУ (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/170533.html), поточний борг з ПДВ відшкодовується своєчасно.

Порядок БВ, описаний у п. 200.3 ПКУ, сьогодні передбачає відшкодування ПДВ або грошовими коштами, або шляхом зарахування в рахунок майбутніх платежів (лише з ПДВ).

Після 01.01.15 р. залишиться лише перший варіант — отримання грошових коштів. Перекинути БВ як «звичайну» грошову переплату на погашення грошових зобов’язань з інших податків не можна. Порядок № 882 не поширюється на відшкодування ПДВ (п. 1 Порядку № 882)

Якщо в січні 2015 року життя почнемо з перерахування грошей на ПДВ-рахунок, то чи можна буде за грудень ПЗ за поданою декларацією сплатити грошима зі спецрахунка?

Декларація з ПДВ за грудень 2014 року хоча й складатиметься за новою формою (наказ МФУ від 23.09.14 р. № 966 // «БТ», 2014, № 44, с. 7), але за «старими» правилами. Тобто суми ПЗ, які потраплять до декларації з ПДВ, не матимуть жодного відношення до грошей, які будуть перераховані у 2015 році на ПДВ-рахунок у СЕА. Тому сплачувати ПДВ за грудень 2014 року, швидше за все, доведеться власними коштами зі свого поточного рахунка в банку. Якщо формально виконати вимоги нової редакції п. 200.2 ПКУ, яка вже буде чинною на момент звітування за грудень, то «прогін» сум ПДВ за грудневою декларацією через ПДВ-рахунки автоматично збільшить «ліміт реєстрації» у СЕА

 

Розподіл «вхідного» ПДВ

Запитання

Відповідь

Як працюватиме з 01.01.15 р. механізм розподілу ПК, якщо платник має як операції, що обкладаються, так і такі, що не обкладаються ПДВ?

Норми ст. 199 ПКУ, яка регламентує розподіл «вхідного» ПДВ, не зміняться з 01.01.15 р. Тому, як і раніше, ПДВ за товарами/послугами та необоротними активами, які одночасно використовуються як в операціях, що обкладаються, так і таких, що не обкладаються ПДВ, потрібно буде розподіляти через

ряд. 15 декларації.

Як не дивно, але «вхідний» ПДВ за такими придбаннями в повній сумі враховується в «формулі» і збільшує «ліміт реєстрації». Тому у платників, які розподіляють «вхідний» ПДВ, виникатиме своєрідний запас «ліміту реєстрації».

Це дозволить їм реєструвати свої ПН у ЄРПН без поповнення ПДВ-рахунка в СЕА.

На цьому «переваги» такої ситуації закінчуються. Якщо в декларації з ПДВ виникатимуть ПЗ до сплати, то щоб їх погасити, доведеться «загнати» на ПДВ-рахунок «живі» гроші. Навіть за наявності запасу «ліміту реєстрації».

Безумовно, така ситуації є недоліком СЕА. Адже ПДВ, який не потрапляє до ПК покупця (ряд. 10.2, 13.1, 14, 15.2 декларації з ПДВ), логічно було б виключити з «ліміту реєстрації». Найімовірніше, «формулу» згодом удосконалять

Як проводитиметься розподіл ПК за звільненими операціями та як це впливатиме на розрахунок «ліміту реєстрації» ПН?

Експорт послуг за територію України. Як перераховувати ПК для неоподатковуваних та оподатковуваних операцій з 2015 року?

Порядок відображення ПК за такими операціями з 01.01.15 р. не зміниться.

Нагадаємо. Якщо місце постачання послуг за межами митної території України, то ці послуги не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ).

1. Придбання товарів/послуг для здійснення необ’єктних операцій не надає права на ПК (п. 198.4 ПКУ). Такі придбання відображають у ряд. 10.2 декларації з ПДВ.

2. Якщо придбані товари/послуги частково використовуються в необ’єктних операціях, то «вхідний» ПДВ потрібно розподілити:

• або за фізичними параметрами (якщо можна виділити частину, яка пішла на необ’єктні послуги) між ряд. 10.1 (10.1.1 або 10.1.2) і 10.2 декларації з ПДВ;

• або через ряд. 15 (якщо товари/послуги одночасно використовуються в оподатковуваних і необ’єктних операціях).

3. Якщо ж товари/послуги придбані для оподатковуваних операцій, то «вхідний» ПДВ за ними не потрібно розподіляти.

Зверніть увагу! «Вхідний» ПДВ за всіма описаними вище придбаннями в повній сумі враховується у «формулі» та збільшує «ліміт реєстрації» (див. попереднє запитання)

Підприємство разом з оподатковуваними операціями здійснює операції з виконання послуг за межами території України (надання будівельного персоналу). Чи потрібно розподіляти ПК пропорційно обсягу операцій? А якщо є отримані товари та послуги, які прямо належать лише до оподатковуваної діяльності, наприклад, послуги генпідрядника з діяльності в Україні або купівля бензину для України?

 

ПЗ-ПК — 2015

Запитання

Відповідь

Акційний продаж товару за ціною нижче собівартості або за 1 грн. Як відображатиметься ця операція у 2015 році?

З 01.01.15 р. база обкладення ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, як і раніше, визначатиметься, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін).

Але! З деяких доповненням. Так, з настанням нового року база обкладення ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче за ціну придбання таких товарів/послуг.

«Проскочили» у цьому випадку, тільки:

• товари/послуги, ціни за якими підлягають держрегулюванню;

• газ, що поставляється для потреб населення.

Отже, при продажу товарів за ціною нижче за ціну придбання підприємство має визначати базу оподаткування на рівні витрат на придбання такого товару.

Тобто, по суті, доведеться визначити собі додаткові податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з різниці між ціною продажу і «вхідною» ціною.

При цьому ПК з ПДВ, відображений при придбанні таких товарів, коригувати не потрібно, оскільки жодних законодавчих підстав для цього немає.

Приклад. Підприємство реалізує товар за ціною нижче за ціну придбання (неконтрольована операція). Купувальна ціна товару — 4200 грн. (у тому числі ПДВ — 700 грн.). Продажна ціна — 3000 грн. (у тому числі ПДВ — 500 грн.).

Якщо раніше (у 2014 році) підприємство мало право відобразити ПЗ у сумі 500 грн., то з 1 січня 2015 року воно зобов’язане відобразити ПЗ у сумі 700 грн. І це незважаючи на те, що від покупця воно отримує тільки 3000 грн. (у тому числі ПДВ — 500 грн.).

Відповідно, підприємство має виписати дві ПН:

• першу ПН — на суму 3000 грн. (ПДВ — 500 грн.);

• другу ПН — на суму 1200 грн. (ПДВ — 200 грн.).

У Порядку № 1129 передбачено спеціальні правила заповнення додаткової (другої) ПН:

• у верхній частині ПН потрібно буде поставити код типу причини «15» «Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання»;

• у гр. 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» потрібно буде вписати — «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № __»

І не забудьте! Обидві ПН необхідно буде зареєструвати в ЄРПН. А для цього потрібно, щоб у вас був забезпечений достатній «ліміт реєстрації», розрахований за «формулою» з п. 2001.3 ПКУ (якщо електронні новації не скасують).

Які товари підлягають ціновому регулюванню? Чи входять до цього переліку сигарети?

Держрегулюванню підлягають ціни тільки на ті товари та послуги, які (ст. 12 Закону про ціни):

• чинять визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;

• мають істотну соціальну значущість;

• виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) положення на ринку.

Перелік таких товарів і послуг міститься в постанові № 1548. Конкретний же асортимент продовольчих товарів визначають місцеві органи влади виходячи зі структури споживання в регіоні. Додатково уряд може запроваджувати тимчасове цінове регулювання на окремі товари. Наприклад, Перелік № 361 передбачає, що в окремі місяці запроваджується державне регулювання на пшеницю, жито, цукор та іншу сільгосппродукцію.

Увага! Сигарети в цих переліках не згадуються.

Максимальні роздрібні ціни на сигарети встановлюють виробники/імпортери згідно зі ст. 111 Закону № 481. Інформація про ці ціни наноситься на упаковку сигарет.

Підстави для ненарахування ПЗ виходячи з ціни придбання згідно з п188.1 ПКУ у зв’язку з держрегулюванням цін за сигаретами навряд чи можуть виникнути. Адже це можливо тільки в тому разі, коли ви придбали сигарети за ціною вищою, ніж максимальна роздрібна ціна, а продавати їх змушені за ціною, що не вище максимальної роздрібної ціни

Яким чином можна буде продати залишки товару на 31.12.14 р. у 2015 році?

Продаючи залишки товарів, які були придбані у 2014 році, а продаються у 2015 році, потрібно враховувати нові правила.

1. Потрібно визначати ПЗ ураховуючи ціну придбання. База оподаткуванні буде не нижче за ціну придбання (п. 188.1 ПКУ).

2. ПН на постачання таких товарів потрібно обов’язково зареєструвати в ЄРПН. При цьому потрібно, щоб у вас був забезпечений достатній «ліміт реєстрації», розрахований за «формулою» з п. 2001.3 ПКУ

Чи є податкові ризики при збитковому продажу товарів/послуг на експорт пов’язаній особі?

Кажучи про постачання пов’язаним особам, ми повинні визначити — потрапляють такі операції до складу контрольованих чи ні.

Для цього важливий не тільки статус контрагента (а він у нас уже пов’язана особа), а й річний обсяг здійснених платником податків з таким контрагентом операцій, — який (без урахування ПДВ) має дорівнювати або перевищувати 50 млн грн.

Так, якщо експортна операція потрапляє під трансфертне ціноутворення, то база обкладення ПДВ для такого постачання має бути не нижче звичайної ціни товарів/послуг, що експортуються, визначеною згідно зі ст. 39 ПКУ.

А з 01.01.15 р. ще й не нижче:

• ціни придбання — для товарів/послуг;

• балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснювалося постачання, — для необоротних активів.

Виняток зроблено тільки для товарів/послуг, ціни за якими підлягають держрегулюванню, і газу, що поставляється для потреб населення.

Тобто за базу оподаткування обрати доведеться найбільшу з величин:

• або фактичну ціну;

• або звичайну ціну;

• або ціну придбання (з 01.01.15 р.)

Але як би там не було, застосування тієї чи іншої бази обкладення ПДВ для товарів, що експортуються, і навіть продаж таких товарів за заниженою ціною, не повинна містити жодних податкових ризиків для підприємства. Адже в будь-якому разі операція з вивезення товару за межі митної території України обкладається ПДВ за ставкою «0 %». Тому, яка б ціна не застосовувалася, це не повинно призвести до нарахування додаткових ПЗ при «збитковому» продажу.

Проте в податківців щодо контрольованих операцій інша позиція. На їх думку, якщо експортне постачання товарів здійснюється за ціною нижче звичайної, на дату оформлення МД, платник ПДВ зобов’язаний виписати дві ПН (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ):

• першу ПН — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни товарів, що експортуються;

• другу ПН — на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною.

При цьому вони вважають, що обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартості товару, що експортується, тому нульова ставка до нього не застосовується. А отже, у другій ПН необхідно визначити суму ПДВ за основною ставкою — 20 %.

Відповідно, можна припустити, що подібне донарахування ПЗ очікає платників ПДВ і при «збитковому» постачанні товарів/послуг нерезиденту.

Ми не згодні. Адже в п.п. 195.1.1 ПКУ чітко зазначено, що вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту обкладається за нульовою ставкою. І яким би чином не визначалася база оподаткування такої операції, суті самої операції це не змінює

ПДВ кінцевому споживачу. ПЗ і ПК — як усе розрахувати?

ПК. При формуванні ПК дотримуємося загальних правил. Тобто визначаємо його, виходячи з договірної вартості товарів/послуг, формуємо його із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) протягом такого звітного періоду у зв’язку з (п. 198.3 ПКУ):

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Говорячи звичною мовою, ПК формується з тих сум ПДВ, які ви сплатили під час придбання товарів/послуг. У 2015 році такі суми мають бути підтверджені ПН, зареєстрованими в ЄРПН.

ПЗ. У 2014 році базу для нарахування ПДВ визначаємо виходячи з договірної вартості товарів/послуг (п. 188.1 ПКУ).

Увага! А ось з 01.01.15 р. запроваджується додатково обмеження — база обкладення ПДВ не може бути нижче:

• для товарів/послуг — ціни придбання;

• для необоротних активів — балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснювалося постачання.

Що це означає, давайте розберемо на прикладі.

Приклад. Підприємство-платник ПДВ придбало в оптового постачальника 100 стільців за ціною 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.), про що свідчить належно оформлена ПН. Під час рекламної акції у 2015 році підприємство продало 10 стільців за ціною 180 грн. (у тому числі ПДВ— 30 грн.). Для подальшого продажу кінцевому споживачу встановлено ціну за 1 стілець у розмірі 360 грн. (у тому числі ПДВ — 60 грн.).

1. Формуємо ПК. На підставі ПН, отриманої від постачальника, суму «вхідного» ПДВ у розмірі 4000 грн. (40 х 100) уключаємо до складу ПК, оскільки стільці планується використовувати в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності.

2. Нараховуємо ПЗ. Припустимо, 10 січня 2015 року було продано 10 стільців за ціною 180 грн.

за 1 стілець.

Оскільки продажна ціна 1 одиниці товару не перевищила ціну придбання, то продавець змушений виписати дві ПН:

• підсумкову ПН на роздрібне постачання на суму 1800 грн. (180 х 10), в якому нараховано ПЗ у сумі 300 грн.;

• додаткову ПН на суму 600 грн. — різницю між ціною придбання 10 стільців і ціною їх реалізації (240 х 10 - 180 х 10). Сума ПДВ у такій ПН становитиме 100 грн.

Зауважте: обидві ці ПН підлягають реєстрації в ЄРПН. Для цього потрібно, щоб у вас був забезпечений достатній «ліміт реєстрації», розрахований за «формулою» з п. 2001.3 ПКУ.

При подальшому продажу стільців за ціною вище за ціну їх придбання (360 грн.), підприємство виписує одну підсумкову ПН за кожен день

Як діятиме п. 187.7 ПКУ (оплата бюджетними коштами) при новому адмініструванні ПДВ?

З 01.01.15 р. датою виникнення ПЗ з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, як і раніше, буде (п. 187.7 ПКУ):

• або дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку;

• або дата отримання відповідної компенсації в будь-якій іншій формі, уключаючи зменшення заборгованості такого платника податків за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Тобто при постачанні бюджетникам ПЗ виникають за касовим методом. На цей момент запровадження СЕА не вплине.

Єдине, на що потрібно звернути увагу, — ПН, яку постачальник виписує в день отримання оплати він зобов’язаний зареєструвати в ЄРПН, а для цього потрібний достатній «ліміт реєстрації», розрахований за «формулою» з п. 2001.3 ПКУ

Як сільгоспвиробнику (овочі) визначати ціну не нижче за собівартість, якщо списуємо вже гнилля наприкінці липня-серпня?

У п. 188.1 ПКУ з 01.01.15 р. Буде передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче за ціну придбання таких товарів/послуг.

Формально це означає, що порівнювати можна ціни придбання та продажу тільки одних і тих самих товарів.

Якщо ви придбали овочі, а потім продаєте їх частину за зниженою ціною, то тоді включається ця норма — потрібно нарахувати додаткові ПЗ.

А ось у ситуації, коли ви придбали насіння, ПММ, добрива тощо, а продаєте частину вирощених овочів за зниженою ціною, то говорити про те, що база оподаткування цих товарів нижче за ціну придбання таких товарів, не можна, оскільки у вас немає документів на їх придбання.

Не виключено, що податківці «творчо» підійдуть до цієї проблеми. Наприклад, замість ціни придбання вони можуть «пристосувати» собівартість одиниці товару. Проте, як то кажуть в Одесі, «це дві великі різниці»

Як визначити ПЗ за послугами (не нижче за ціну придбання)? Чи діє ця норма для послуг?

Так, з 01.01.15 р. діятиме. У п. 188.1 ПКУ прямо зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст39 ПКУ).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче за ціну придбання таких товарів/послуг (п. 188.1 ПКУ).

Тому, якщо ви «перепродаєте» послуги, наприклад, для їх надання залучили субпідрядника, то вам доведеться визначати ПЗ за такими послугами виходячи з ціни придбання

Що таке ціна придбання — собівартість чи ціна інвойса?

Це ціна інвойса. Зараз пояснимо, чому.

У п. 188.1 ПКУ передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче за ціну придбання таких товарів/послуг.

Ототожнювати «ціну придбання» з бухгалтерським терміном «первісна вартість запасів» (собівартістю) немає підстав. Адже собівартість запасів (п. 9 П(С)БО 9 «Запасів») складається з фактичних витрат:

• суми, сплаченої постачальнику, за вирахуванням непрямих податків;

• ввізного мита;

• сум ПДВ, що не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельних витрат;

• інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням і доведенням запасів до стану, придатного для використання.

Як бачите, ціна придбання, про яку йдеться в п. 188.1 ПКУ, є тільки однією зі складових витрат, які формують собівартості придбаних товарів

У результаті затоплення складу був зіпсований товар. Комісія прийняла рішення про зниження ціни товару. Які податкові наслідки з ПДВ реалізації цього товару нижче за ціну придбання (платник ЄП)?

З 01.01.15 р. правила визначення бази обкладення ПДВ трохи зміняться. ПЗ за «неконтрольованими» операціями продавець визначає виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче (п. 188.1 ПКУ):

• ціни придбання — для товарів/послуг;

• балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснювалося постачання, — для необоротних активів.

Винятком стали тільки:

• товари/послуги, ціни на які підлягають держрегулюванню;

• газ, що поставляється для потреб населення.

Тому при продажу знижених у ціні товарів доведеться донарахувати ПДВ-зобов’язання на різницю між ціною придбання і «продажною» ціною. Відповідно, постачальник виписує дві ПН:

• першу ПН — на суму ПДВ, розраховану виходячи з фактичної ціни знижених у ціні товарів;

• другу ПН — на суму ПДВ, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.

Приклад. Підприємство придбало партію товару на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). У результаті затоплення складу товар було зіпсовано. Комісія прийняла рішення про його зниження ціни до вартості реалізації, що дорівнює 3600 грн.(у тому числі ПДВ — 600 грн.).

Знижений у ціні товар продано «непідконтрольному» покупцю.

Підприємство виписує дві ПН:

• першу ПН — на суму 3600 грн. (ПДВ — 600 грн.);

• другу ПН — на суму 2400 грн. (ПДВ — 400 грн.).

Обидві ПН продавець зобов’язаний зареєструвати в ЄРПН. Для цього потрібно, щоб у вас був забезпечений достатній «ліміт реєстрації», розрахований за «формулою» з п. 2001.3 ПКУ

 

ВЕЗ «Крим»

Запитання

Відповідь

Продаж товару до Криму. Як правильно відобразити ПЗ?

Юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 Закону № 1636).

Для цілей митного оформлення постачання товарів із території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України прирівняне до імпорту. Постачання товарів із материкової території України до Криму відповідно прирівняне до експорту (п.п. 5 п. 12.4 Закону № 1636).

Оскільки при експорті товарів застосовується нульова ставка ПДВ (п.п. 195.1.1 ПКУ), то й при вивезенні товарів на територію ВЕЗ «Крим» застосовується нульова ставка ПДВ.

Такі операції оформлюють за допомогою МД. Крім того, на такі постачання потрібно скласти ПН із типом причини 07 «експортні постачання» (п. 10. Порядку № 957)

Які підстави для застосування ставки ПДВ 0 % при продажу товару до Криму?

Чи вважається експортом операція (ПДВ за ставкою 0 %), якщо місце постачання — територія ВЕЗ «Крим», а покупець є резидентом, зареєстрованим у м. Києві?

Так, вважається.

Експорт (остаточне вивезення) ― це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (ч. 1 ст. 82 МКУ). Отже, якщо договором, укладеним із материковим резидентом, передбачено, що товари повинні бути вивезені за межі митної території України, зокрема, до ВЕЗ «Крим», то ця операція буде вважатись експортом. Відповідно до неї потрібно застосовувати нульову ставку ПДВ

За якою ставною ПДВ обкладаються транспортні послуги (автоперевезення) з території України на територію ВЕЗ «Крим» при оформленні ТТН чи CMR?

Згідно з п.п. «а» п.п. 195.1.3 ПКУ послуги з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. При цьому перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

У розд. 2 УПК № 610 податківці навели перелік документів, якими оформлюються міжнародні перевезення. Зокрема, там згадується міжнародна автомобільна накладна (CMR). Отже, якщо перевезення вантажів до Криму буде оформлене за допомогою CMR, то формальні вимоги ПКУ щодо визнання перевезення як міжнародного будуть виконані. Тому до такої операції можна сміло застосувати нульову ставку незалежно від того, хто є перевізником.

Якщо ж транспортні послуги будуть оформлені за допомогою ТТН (документ на внутрішні перевезення, навіть якщо на ній є позначки російської митниці), то потрібно застосовувати загальні правила визначення місця постачання послуг.

За цими правилами місцем постачання транспортних послуг є місце реєстрації постачальника, тобто перевізника (п. 186.4 ПКУ, УПК № 610). Адже транспортні послуги не згадуються у пп. 186.2 та 186.3 ПКУп.п. 186.2. 1 ПКУ згадуються лише послуги, які пов’язані із перевезенням, а не власне перевезення).

Отже, материковий перевізник, який перевозить товари до Криму за ТТН, повинен нараховувати ПДВ за ставкою 20 %

Наше підприємство здійснює вантажоперевезення. У листопаді 2014 року машина завантажується з м. Дніпропетровська до м. Сімферополь (Крим). Вантаж замитнений (2-й варіант завантаження за ТТН — вантаж не замитнений). За якою ставкою оподатковувати це перевезення (послугу): 0 % чи 20 %? На ТТН є відмітки (печатка, підписи) митниці Росії

Чи діє 90-денний ліміт за ЗЕД-розрахунками з «нерезидентами» щодо Криму?

На жаль, діє.

Нещодавно Нацбанк у п. 1 постанови № 699 (див. «БТ», 2014, № 46, с. 5) вказав, що для цілей застосування нормативно-правових актів НБУ:

• особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється до нерезидента;

• договори, укладені з такими суб’єктами є документами, що використовуються замість ЗЕД-договорів.

Отже, скорочені до 90 днів строки розрахунків з нерезидентами, які встановлені Нацбанком, діють і на розрахунки з кримськими «нерезидентами»

При експорті ТМЦ до Криму вивезення було оформлено двома ВМД, окремо на ТМЦ і окремо на поворотну тару. Скільки ПН я маю виписати, як і де відобразити суму поворотної тари в ПН і в Реєстрі?

Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази обкладення ПДВ не включається (п. 189.2 ПКУ). У новій формі ПН вартість такої тари відображають у гр. 13 розділу II «Зворотна (заставна) тара».

Отже, на експортну операцію можна скласти одну ПН (з типом причини «07»), в якій ви вкажете:

• вартість товарів, що експортовані (розд. I);

• вартість заставної тари (розд. II).

У Реєстрі немає спеціальних граф для відображення суми, яка не включається до бази оподаткування. Контролери в аналогічній ситуації із коштами, які надходять бюджетній установі як компенсація комунальних послуг, рекомендують їх вказати як операції, що не є об’єктом оподаткування (категорія 101.21 ЗІР ДФСУ).

Таким чином, у новій формі Реєстру експортне постачання ви вкажете у гр. 15, а вартість заставної тари ― гр. 14 розд. I Реєстру.

Зверніть увагу! Навіть якщо заставна тара не буде повернута протягом 12 місяців, як цього вимагає п. 189.2 ПКУ, то на податковий облік постачальника це не вплине (категорія 101.02 ЗІР ДФСУ)

Які особливості (податкові, облікові) при поверненні ТМЦ від кримських суб’єктів господарювання за умови, що ці ТМЦ були поставлені ще в березні 2014 року?

Товари, що були вироблені, достатньою мірою перероблені або ввезені на митну територію України до набуття чинності Законом № 1207 (тобто до 27.04.14 р.), вважаються товарами з українським статусом. Вони вільно переміщаються на іншу територію України без застосування заходів тарифного і нетарифного регулювання ЗЕД до 01.01.15 р. (п. 6.4 Закону № 1636). Отже, такі товари можна ввезти без сплати «ввізного» ПДВ до 01.01.15 р., але при цьому потрібно буде підтвердити походження цих товарів. Для цього потрібно отримати сертифікат про походження товару форми «У-1» у ТПП (лист ДФСУ від 07.10.14 р. № 6547/7/99-99-25-02-08-17)

Як рахувати знижки (бонуси), які видаються покупцю за підсумками місячного періоду, якщо покупець є нерезидентом (ВЕЗ «Крим»)?

За якою ставкою ПДВ оформляти акт на знижки за раніше поставленою продукцією?

Схоже, що йдеться про мотиваційні виплати дистриб’ютору, який знаходиться в Криму. Детальний аналіз порядку оподаткування таких операцій ви можете знайти у статті «Заохочення дистриб’юторів: відображаємо в обліку» // «БТ», 2012, № 43, с. 36.

Із запитання не зовсім зрозуміло, який саме метод заохочення дистриб’ютора використовується. Тому розглянемо найближчі до описаної ситуації.

1. Знижки на придбаний товар. Якщо знижка надається у вигляді коригування ціни придбаного товару (зменшується дебіторська заборгованість), то цю операцію оформлюють як коригування (зміна суми компенсації за поставлений товар). У бухобліку продавця такі знижки показують як зменшення доходу на субрахунку 704 «Вирахування з доходу».

При цьому продавець зменшує доходи згідно п. 140.2 ПКУ. Також він має відкоригувати ПЗ (ст. 192 ПКУ). Однак покупець — кримський «нерезидент». Отже, при постачанні йому товарів після 27.09.14 р. застосовувалась нульова ставка ПДВ (п.п. 5 п. 12.4 Закону № 1636). Відповідно і при оформленні РК на суму знижки буде зменшена лише база оподаткування. На суму ПДВ такі знижки не вплинуть.

2. Грошова премія. У цьому варіанті постачальник перераховує дистриб’ютору грошову компенсацію на суму знижки. Податківці в УПК № 123, лояльно підійшли до цього питання і дозволили продавцю включати до складу витрат на збут суми таких бонусів. Але факт надання послуг дистриб’ютором має бути підтверджено первинними документами (категорія 102.07.06 ЗІР ДФСУ). Як правило, ці послуги класифікують як маркетингові чи рекламні.

Для ПДВ-обліку потрібно встановити місце їх постачання. У ст. 186 ПКУ маркетингові послуги не згадуються. Місце їх постачання визначаємо за п. 186.4 ПКУ — за місцем реєстрації постачальника (лист ДПА у м. Київі від 08.04.11 р. № 3816/10/31-605). Тому маркетингові послуги, отримані від кримського «нерезидента», не обкладаються ПДВ.

А от рекламні послуги вказані в п.п. «б» п. 186.3 ПКУ. Цей підпункт передбачає, що місце постачання вказаних у ньому послуг — це місце реєстрації отримувача. Отже, місце постачання рекламних послуг ― територія України.

Таким чином, постачальник товарів, який виплачує грошову винагороду кримському дистриб’ютору, як оплату за рекламні послуги повинен нарахувати ПДВ за ставкою 20 % за першою подією (п. 187.8 ПКУ). А потім зможе включити їх до ПК (п. 198.2 ПКУ). Докладніше див. «БТ», 2014, № 48, с. 38

 

Сільгосп-ПДВ, особливі операції

Запитання

Відповідь

Які зміни чекають з 01.01.15 р. на переробні підприємства в частині ПДВ?

Для переробних підприємств зміна одна, але значна: з 01.01.15 р. вони будуть сплачувати ПДВ за загальновстановленими правилами. Річ у тім, що спецрежим для переробників, який був встановлений п. 1 підрозд 2 розд. XX ПКУ, припинить свою дію. Його було запроваджено лише на термін до 01.01.15 р. Підстав для того, щоб розраховувати на його продовження, поки немає.

Тобто з початку 2015 року переробні підприємства вже не будуть суму ПДВ, визначену в декларації з ПДВ, розподіляти у порядку, визначеному у п.п. 6 п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, між спецфондом держбюджету і спеціальним рахунком, відкритим переробними підприємствами в органах Держказначейства для виплат відшкодування тваринникам. Ці кошти будуть перераховувати бюджету.

Сплачувати ПДВ переробники будуть, як і всі інші платники ПДВ, за новими правилами (якщо, звичайно, електронне адміністрування ПДВ не скасують — див. с. 43 номера). Тобто з використанням «формули», наведеної у п. 2001.3 ПКУ, та ПДВ-рахунків. Детально про це читайте у «БТ», 2014, № 42, с. 14; № 45, с. 7; № 47, с. 12 та 18.

Увага! До Нового року ще майже місяць, а тому не виключено, що законодавці можуть поставити все з ніг на голову і, наприклад, продовжити термін дії спецрежиму для переробних підприємств. Хоча податківці у такий розвиток подій не вірять. Про це, зокрема, говорить Проект змін до нової форми декларації з ПДВ (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2014-rik/63397.html). Так, у шапці декларації, яку пропонують запровадити у 2015 році, відсутня позначка (140) про подання переробними підприємствами спецдекларації

Які оновлення з 01.01.15 р. чекають на сільгосппідприємства платників фіксованого сільгоспподатку у частині застосування спецрежиму з ПДВ?

 

Великою мірою нічого екстраординарного не станеться. Платники фіксованого сільськогосподарського податку мають право використовувати, як і раніше, спецрежим з ПДВ (ст. 209 ПКУ). Суть цього спецрежиму не зміниться: сума ПДВ, нарахована на вартість поставлених сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні спецрежимника. Її використовують для відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано ПК, а за наявності залишку такої суми — для інших виробничих цілей (п. 209.2 ПКУ).

Водночас, якщо з 01.01.15 р. почне діяти електронне адміністрування ПДВ, то деякі «технічні» нововведення все-таки відбудуться. Перш за все, сільгосппідприємства, як і інші платники ПДВ, стануть учасниками нової СЕА. Вони повинні будуть реєструвати всі виписані ПН у ЄРПН. А для того, щоб виписати ПН, їм доведеться орієнтуватися на «формулу». Про ці нововведення сказано вже багато. Детально про них читайте у «БТ», 2014, № 42, с. 14; № 45, с. 7; № 47, с. 12 та 18.

Що ж стосується сільгосппідприємств, то для них найголовнішою зміною з вищеперелічених нововведень є зміна правил акумулювання сільгосп-ПДВ. Суть цих змін зводиться до того, що з 01.01.15 р. перерахування ПДВ на спецрахунок буде проводитись з ПДВ-рахунку в СЕА (абзац другий п. 209.2 ПКУ), а не з поточного рахунку в банку, як було раніше. Тобто, щоб сільгосп-ПДВ потрапив на спецрахунок він має пройти транзитом через ПДВ-рахунок у СЕА.

Зміна алгоритму акумулювання коштів вписується в логіку електронного адміністрування ПДВ: відсторонення платника від безпосереднього перерахування суми ПДВ до бюджету чи на спецрахунок. Тобто всі розпорядчі функції з перерахування коштів до бюджету і на спецрахунок прибирають до своїх рук податківці.

Функції сільгосппідприємства зводяться до того, що воно має перераховувати кошти зі свого поточного рахунку на ПДВ-рахунок в СЕА для виписки ПН, або для перерахування їх в бюджет чи на свій спецрахунок (п. 2001.4 ПКУ).

Увага! Прямо у п. 2001.4 ПКУ не йдеться про поповнення ПДВ-рахунку в СЕА у випадку недостатності коштів для акумулювання їх на спецрахунку, та все ж вважаємо, що це робити доведеться. Інакше виконати приписи п. 209.2 ПКУ не вдасться.

Також у світлі нових нововведень дещо не зрозуміло, як бути сільгосппідприємству із вимогою п. 3 Порядку № 11 відносно щомісячного подання копій платіжних доручень про фактично зараховані на спецрахунок суми ПДВ, визначені за спецдекларацією. Як ми з вам вже знаємо, з 01.01.15 р. зарахування таких коштів на спецрахунок буде проводитися податківцями, а не самим сільгосппідприємством, тому таких первинних документів у сільгосппідприємства не буде. Вважаємо, що швидше за все такий обов’язок із сільгосппідприємств буде знято. От тільки коли це буде зроблено, не зрозуміло. Сподіваємося, що податківці з цим тягнути не будуть і до початку 2015 року розставлять все на свої місця.

Всі інші правила роботи на спецрежимі з ПДВ залишилися незмінними

Сільгосппідприємство на кінець 2014 року на спецрахунку матиме, доволі значну суму коштів. Чи буде в нас право ними користуватися у 2015 році після запровадження електронного адміністрування ПДВ?

Правила використання коштів із сперахунку залишаються незмінними, на відміну від правил їх зарахування на цей рахунок (детально про це див. вище). Тобто, як і раніше, кошти, закумульовані на спецрахунку, сільгосппідприємство має право використати для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано ПК, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей (п. 209.2 ПКУ)

Зауважимо: п. 209.2 ПКУ, як і раніше, не обмежує цілі використання сум ПДВ на спецрахунку. Тобто можна використовувати їх не лише на сплату ПДВ постачальникам. З цим погоджуються і податківці у листі від від 05.11.13 р. № 14686/6/99-99-19-04-02-15. У ньому вони чітко вказали, що сільгосппідприємство має право оплачувати за рахунок коштів, акумульованих на спецрахунку, повну вартість товарів/послуг, які призначені для використання у виробництві сільсгосппродукції, в тому числі і ПДВ, який нараховується постачальником на вартість таких товарів/послуг.

Тому, якщо на початок 2015 року на вашому спецрахунку будуть знаходитися не використані у 2014 році кошти, то ви можете використати їх на будь-які виробничі цілі, наприклад, для придбання дизельного палива, добрив, посадкового матеріалу тощо. Головне, щоб їх використання було пов’язане із сільськогосподарською діяльністю

Чи буде діяти у 2015 році пільга з ПДВ для металобрухту?

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання а також імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що встановлені п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, було надане лише тимчасово, до кінця 2014 року. І от цей час невдовзі сплине.

Чи продовжать законодавці дію цієї пільги на наступний рік?

До кінця року ще цілий місяць, може статися все, що завгодно. Про зміни в цьому питанні ми вас обов’язково проінформуємо на сторінках нашого видання.

Але, якщо до кінця року нічого не зміниться, то з 01.01.15 р. оподатковувати операції з металобрухтом доведеться за загальновстановленими правилами

Чи будуть особливі зміни з 01.01.15 р. правил обліку транспортно-експедиційної діяльності та застосування 0 % ставки з ПДВ?

Крім запровадження електронного адміністрування ПДВ, жодних змін у правилах оподаткування транспортно-експедиційної діяльності чи застосування 0 % ставки з ПДВ поки не планується.

Детально про електронне адміністрування ПДВ читайте у «БТ», 2014, № 42, с. 14; № 45, с. 7; № 47, с. 12 та 18

 

Зона АТО

Запитання

Відповідь

Які на сьогодні діють особливості сплати податків і подання звітності підприємствами, зареєстрованими в зоні проведення АТО?

Для підприємств, які працюють у зоні АТО, Закон № 1669 на період проведення АТО як пільговиків звільнив від:

1) обов’язку сплачувати плату за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (ст. 6 Закону № 1669). Тобто до закінчення АТО перераховувати плату за землю (земельний податок) в частині орендної плати не потрібно. В той же час іншу частину цього податку платити доведеться, оскільки цю складову плати за землю звільнення обійшло стороною.

Водночас від подання звітності з цього податку суб’єктів не звільнили. А тому якщо підприємство подає звітність з плати за землю щомісячно або АТО не закінчиться до середини лютого (а саме до 20 лютого, коли прийде час подавати річної декларації) вам, щоб уникнути штрафів, доведеться її подати. При цьому в ній ви маєте вказати у ряд. 13 лише річну суму розрахованого податку, а помісячно її зазначати не потрібно, щоб по вашому особовому рахунку не пройшли «звільнені» суми нарахованого податку (саме із граф 10— 21 ряд. 13 відбування перенесення сум податку до особового рахунку).

Крім того, разом з такими деклараціями слід подати пояснення до заповнення цих рядків, у якому ви маєте обґрунтувати звільнення від сплати орендної плати. Оформити їх можна у вигляді додатка 2 «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок» до декларації з плати за землю, оскільки спеціального додатка для пільг з орендної плати не існує.

Звертаємо увагу! Особливості стягнення орендної плати почали діяти заднім числом з 14.04.14 р. (деталі у «БТ», 2014. № 42, с. 4), а отже, саме з цієї дати ви звільнені від сплати орендної плати. Таким чином, фактично ви, самі про це не відаючи, нараховували і сплачували податок за звільнені від сплати землі. Тому, щоб повернути вам ці кошти, необхідно провести уточнення нарахованих зобов’язань. Як це зробити, читайте у «БТ», 2014, № 18, с. 29;

2) необхідності своєчасно і в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п. 93 розд VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ). Підставою для цього послужить заява платника в довільній формі, подана до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем тимчасового проживання. Головне, подати її не пізніше 30 календарних днів після дня закінчення АТО.

Крім того, протягом проведення АТО вас не можуть притягти до відповідальність чи накласти штрафні та фінансові санкції за порушення порядку стягнення і сплати ЄСВ. А сума недоїмки, що виникла у суб’єкта господарювання, визнається безнадійною та підлягає списанню;

3) відповідальності за недотримання строків, установлених для надання фінзвітності (п. 4 ч. 4 ст. 11 Закону № 1669). Отже, якщо ви подасте несвоєчасно або взагалі не подасте фінзвітності, то притягти вас до адмінвідповідальності за таке порушення до закінчення АТО контролери не зможуть.

Увага! Щоб суб’єкт господарювання міг скористатися вищенаведеними послабленнями, він має працювати у населених пунктах, які знаходяться на території проведення АТО. На жаль, на сьогодні після втрати чинності розпорядження КМУ від 30.10.14 р. № 1053-р (див. «БТ», 2014, № 45, с. 6 та № 47, с. 10) перелік населених пунктів, що входять в зону АТО, не визначено. Тому всі в очікуванні такого переліку.

Сплачувати інші податки і збори, а також подавати звітність ви маєте за загальновстановленими правилами

Підприємство, яке знаходиться в зоні АТО, не подавало звітність і не сплачувало податки із серпня. У середині листопада з’явилася можливість продовжити свою діяльність. Чи достатньо, щоб уникнути штрафів, подати звіти і сплати відображені у них суми податкових зобов’язань?

 

Ні, цього буде не достатньо. Справа у тому, за таких дій вас обов’язково покарають як порушників. Податківці розцінять такі дії як несвоєчасне подання звітності і сплати зобов’язань, що загрожує накладанням штрафну та пені.

Для того щоб уникнути таких покарань, вам потрібно показати, що такі порушення були здійсненні не через вашу необачність, а у зв’язку з виникненням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), через проведення АТО.

Саме так вважають і податківці у листах від 07.10.14 р. № 18208/10/28-10-06-2-11 та від 07.07.14 р. № 16042/7/99-99-19-03-02-17.

Для цього вам слід продовжити строки подання звітності та відповідно сплати податкових зобов’язань за нею.

Щоб це зробити, вам потрібно:

• по-перше, отримати у ТПП Сертифікат про встановлення форс-мажору на вашій території. Про те, як отримати такий Сертифікат, читайте у «БТ», 2014, № 38, с. 31;

• по-друге, протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, подати до податкового органу заяву в довільній формі, де обґрунтувати продовження граничних строків подання звітності та послатися на Сертифікат, отриманий від ТПП. Вимоги до заяви описано у п. 8 Порядку № 1044;

• по-третє, зачекати 20 календарних днів від дня отримання заяви на прийняття контролерами рішення з приводу вашого прохання. Рішення надішлють на вашу адресу поштою з повідомленням про вручення або видадуть під розписку.

Увага! Якщо рішення буде позитивне, то штрафи протягом строків продовження подання декларацій застосовуватися не будуть (п. 102.6 ПКУ). А ті штрафи за несвоєчасне подання звітності, які вже були нараховані та перетворилися на податковий борг, можна буде визнати безнадійними і списати на підставі п.п. 101.2.4 ПКУ. Для цього вам слід подати відповідну заяву податківцям.

Щоб відстрочити сплату раніше нарахованих податкових зобов’язань чи вже податкового боргу з будь-якого податку, слід:

• отримати у ТПП Сертифікат про встановлення форс-мажору на вашій території;

• подати до податкового органу заяву за формою додатка 1 до Порядку № 574, а також економічне обґрунтування, такого відстрочення/розстрочення (п. 3.1 Порядку № 574);

• зачекати протягом 30 днів на рішення податківців. При позитивному рішенні ви укладете договір про відстрочення грошових зобов’язань (його форму наведено в додатку 4 до Порядку № 574). Із дати підписання договору та до закінчення його дії пеня і штрафи на відстрочені грошові зобов’язання (податковий борг) не нараховуються. Водночас вам доведеться сплатити проценти за кожен календарний день користування відстроченням (п. 1.6 Порядку № 574).

Важливо! Відстрочення надають окремо щодо кожного податку, збору, штрафної (фінансової) санкції, пені. Тому якщо ви прострочили сплату не одного, а декількох податків, то заяву з обґрунтуванням слід подати щодо кожного податку окремо.

Якщо ви все вірно зробите, то зможете уникнути відповідальності за невиконання зобов’язань із подання звітності і сплати податкових зобов’язань через проведення АТО. А розмір ваших втрат буде дорівнювати розміру процентів за кожен календарний день користування відстроченням

У підприємства, яке знаходиться на загальній системі оподаткування, із орендованого складу, що знаходиться в зоні АТО, було викрадено товарно-матеріальних цінностей. Чи має право підприємство віднести вартість викрадених матеріалів до складу витрат?

На жаль, зробити цього ви не можете. Для цілей визначення об’єкта обкладення податком на прибуток крадіжка товарів розцінюється як використання товарів в операціях, не пов’язаних з господарською діяльністю підприємства. А отже, такі витрати не відповідають визначенню терміна «витрати», наведеному в п.п. 14.1.27 ПКУ. У зв’язку з цим витрати на придбання викрадених запасів не включаються до складу податкових витрат.

Віднести витрати до податкових в момент передачі запасів в експлуатацію в загальному випадку не можна, оскільки витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей підприємство може врахувати у зменшення об’єкта оподаткування тільки у періоді списання їх з балансу у зв’язку з продажем (одночасно з відображенням доходів від їх реалізації). У момент же оплати вартості товарів або при їх оприбуткуванні податкові витрати не виникають (п. 138.4 ПКУ).
Доволі прикро.

Водночас в цьому є і позитив. Так, якщо винного у крадіжці буде встановлено і він відшкодує вам вартість викрадених товарів, то суму компенсації ви не будете відносити до складу доходів підприємства (п.п. 136.1.5 ПКУ). З цим погоджуються і податківці у консультації, наведеній в 

категорії 102.06.06 ЗІР ДФСУ.

Увага! Якщо ідеться про крадіжку МШП, то тут є деякі особливості. Річ у тім, що вартість таких предметів, зазвичай потрапляє до податкових витрат при передачі в експлуатацію (п. 138.5 ПКУ). Тому при викраденні таких цінностей постає закономірне запитання: чи не доведеться в цьому випадку відкоригувати такі витрати?

На наш погляд, робити цього не потрібно. Аргументуємо це тим, що після передачі МШП у експлуатацію такі цінності вважаються вже використаними в госпдіяльності підприємства, а отже, визнавати такі активи як ті, що були використані не в госпдіяльності ,не потрібно. Тільки щодо таких видів запасів ви маєте право на витрати.

Водночас, якщо винна особа відшкодує вам вартість таких цінностей, то вам доведеться включити її суму до своїх податкових доходів (п.п. 136.1.5 ПКУ). Цей підхід підтримують і податківці в категорії 102.06.06 ЗІР ДФСУ.

Детально про оформлення і відображення в обліку крадіжки ТМЦ читайте у «БТ», 2014, № 37, с. 24; № 38, с. 22

Підприємство знаходиться в зоні проведення АТО. При виконанні трудових обов’язків у нашого працівника було відібрано автомобіль. Як про таку подію повідомити правоохоронні органи та як відобразити це в обліку?

Оформлення крадіжки. Насамперед зазначимо, що крадіжка — це один із видів злочинів проти власності. За їх скоєння передбачено або кримінальну (ст. 185 — 191 КК), або адміністративну відповідальність. До адмінвідповідальності притягуються особи, які вчинили дрібну крадіжку, тобто крадіжку майна, вартість якого не перевищує 0,2 нмдг (ст. 51 КпАП).

Увага! Під нмдг для цілей кваліфікації адмінпорушень та злочинів розуміють розмір податкової соціальної пільги, встановленої п.п. 169.1.1 ПКУ (див. лист Міндоходів від 29.07.13 р. № 7692/6/99-99-10-04-02-15/2667).

У вашому випадку викрали автомобіль, вартість якого набагато перевищує встановлену межу для дрібної крадіжки, а тому маємо справу з кримінальним правопорушенням. Щоб оформити його виникнення, потрібно звернутися до правоохоронних органів зручним для вас способом — подати заяву особисто, зателефонувати тощо. Робити таке повідомлення має керівник підприємства або уповноважена на це особа. Після цього невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту їх повідомлення (подання заяви) про вчинене правопорушення прибудуть (мають прибути) співробітники органів МВС (ст. 214 КПКУ). Вони проведуть огляд місцевості, де відбулася крадіжка, та зафіксувають у протоколі всю необхідну інформацію про правопорушення (ст. 104 та 237 КПКУ).

Підтвердженням того, що підприємство зверталося до органів МВС, буде витяг з ЄРДР (інформацію в реєстр правоохоронці заносять або під час повідомлення про правопорушення, або після огляду місця його здійснення — ст. 214 КПКУ), а якщо ви як представник підприємства звернулися до міліції особисто, то у вас на руках буде ще й талон-повідомлення.

Після цього, як працівники органів МВС встановлять факт викрадення автомобіля, у вас є всі підстави для проведення інвентаризації. ЇЇ слід провести в день установлення факту крадіжки після огляду місця злочину співробітниками міліції (п.п. «г» п. 3 Інструкції № 69 і п. 12 Порядку № 419).

Після проведення інвентаризації інвентаризаційна комісія складає протокол, в якому вказується, який об’єкт відступній і причини його відсутності. Після його затвердження керівником підприємства у бухгалтера є всі підстави для списання викрадених об’єктів основних засобів з балансу. Оформлюється списання Актом списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3) або Актом списання автотранспортних засобів (типова форма № ОЗ-4). На основі цих актів вносять запис у інвентарну картку обліку основних засобів (форма № ОЗ-6), де роблять відповідні записи про вибуття викрадених об’єктів та формуються бухгалтерські проводки.

Податковий облік. Після складання первинних документів, що підтверджують факт крадіжки автомобіля, підприємство збільшує свої податкові витрати на суму вартості викраденого об’єкта, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої за ним амортизації (п. 146.16 ПКУ).

Зауважимо: вартістю основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, виступає первісна або переоцінена вартість таких активів за вирахуванням ліквідаційної вартості (п.п. 14.1.19 ПКУ). Тобто, якщо для викраденого автомобіля встановлено ліквідаційну вартість, то вона до податкових витрат при його списанні не потрапить.

Витрати на списання вкрадених основних засобів відносять до інших витрат (п.п. 138.12.1 ПКУ) і відображають у ряд. 06.4.18 додатка IВ до декларації з податку на прибуток.

Увага! Податкові витрати у зв’язку зі списанням викраденого автомобіля можна збільшити лише в разі, якщо цей об’єкт підлягає податковій амортизації (п. 144.1 ПКУ). Якщо він не амортизувався (отриманий безоплатно або належить до категорії невиробничих), то про витрати можете забути.

Припиняти нараховувати амортизацію на вкрадений автомобіль слід з місяця, наступного за місяцем виведення його з експлуатації, тобто крадіжки (п. 146.15 ПКУ).

Якщо винну у крадіжці особу знайдуть і вона відшкодує вартість автомобіля, то вам доведеться:

• залишкову вартість автомобіля, зафіксовану на момент крадіжки, включити до складу інших доходів (п.п. 135.5.15 ПКУ);

• ввести автомобіль в експлуатацію за цією залишковою вартістю (п. 146.15 ПКУ);

• з наступного місяця після введення в експлуатацію продовжити амортизувати автомобіль виходячи з його залишкової вартості.

Що стосується ПДВ, то при крадіжці автомобіля податкові зобов’язання з ПДВ нараховувати не потрібно. Це прямо вказано у п. 189.9 ПКУ. Крім того, крадіжка речі відповідно до п.п. 14.1.191 ПКУ не вважається постачанням товарів, а оскільки постачання немає, то і немає податкових зобов’язань з ПДВ.

Водночас слід пам’ятати, що для ненарахування ПДВ вам слід документально підтвердити факт крадіжки. Такими документами є повідомлення про внесення відомостей за матеріалами кримінальної справи до ЄРДР, талон-повідомлення тощо. Крім того, на думку податківців, підтвердними документами можуть бути акти на списання викрадених основних засобів типової форми № ОЗ- 3 і № ОЗ-4 (категорія 101.06 ЗІР ДФСУ). Подавати такі документи контролерам потрібно разом із декларацією з ПДВ за звітний період, у якому встановлено факт крадіжки. У такому випадку ви матимете залізні підстави для ненарахування ПЗ з ПДВ.

Хоча податківці наполягають: якщо під час придбання викрадених основних засобів підприємство скористалося правом на ПК, воно має нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з балансової вартості таких об’єктів. Своє роз’яснення вони обґрунтовують тим, що вкрадені основні засоби неможливо більше використовувати в госпдіяльності підприємства. Однак такий підхід є доволі спірним. Адже якщо викрадений об’єкт основних засобів було введено в експлуатацію і його почали амортизувати, то він уже взяв участь у госпдіяльності підприємства. А тому право на ПК є цілком виправданим і коригувати його не потрібно.

Детально про відображення в обліку крадіжки основних засобів читайте у «БТ», 2014, № 40, с. 39

Підприємство знаходиться в зоні АТО. В результаті бойових дій одне із виробничих приміщень, що нам належить, було зруйноване. Які сам в обліку відобразити таке руйнування?

Документальне оформлення. Перш за все слід оглянути об’єкт, встановити ступінь його руйнування і вирішити напрямок подальших дій з об’єктом (ремонтувати чи ліквідувати). Проводити огляд об’єкта, який постраждав від бойових дій, при першій ліпшій нагоді має створена за наказом керівника постійно діюча комісія (п. 41 Методрекомендацій № 561). Ця комісія після огляду об’єкта визначає придатність/непридатність його до подальшого відновлення, установлює причини, обставини та осіб, винних у руйнуванні об’єкта, визначає можливість отримання та використання ТМЦ від розбирання об’єкта, здійснює їх оцінку.

Якщо за результатами своєї роботи комісія прийде до висновку, що об’єкт слід повністю або частково ліквідувати, складається Акт списання основних засобів. Цей Акт підписується членами комісії, головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства. До нього додають висновки відповідних служб (пожежної інспекції, архітектурно-будівельної інспекції тощо) та держорганів, які підтверджують причину руйнування об’єкта. На підставі такого Акта вноситься запис у первинні документи з обліку основних засобів, оформляється наказ про повну або часткову ліквідацію об’єкта. Тому далі розглянемо кожен із цих випадків докладно.

Повна ліквідація. У бухобліку на зруйнований об’єкт припиняють нараховувати амортизацію з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта із складу основних засобів, а його вартість списують з балансу шляхом віднесення його залишкової вартості до складу інших витрат, тобто в дебет субрахунку 976 (п. 29 П(С)БО 16, пп. 29 та 33 П(С)БО 7).

У податковому обліку при списанні зруйнованого об’єкта до податкових витрат потрапляє вартість об’єкта, що амортизується (як визначити цю вартість, дивіться на с. 37), за вирахуванням сум накопиченої за ним амортизацією (п. 146.16 ПКУ). Ці суми, як і в бухобліку, визнають іншими витратами (п.п. 138.12.1 ПКУ) і відображають у рядку 06.4.18 додатка ІВ до декларації.

Що стосується ПДВ, то у випадку руйнування об’єкта через бойові дії можна податкові зобов’язання не нараховувати (п. 189.9 ПКУ). Але для цього потрібно, щоб платник подав податковому органу відповідний документ про знищення об’єкта, унаслідок чого він не може використовуватися за первісним призначенням. Таким підтвердженням виступатимуть акти списання основних засобів чи висновок експертної комісії про неможливість використання об’єкта в майбутньому (див. категорію 101.06 ЗІР ДФСУ). Щоб ненараховувти ПДВ, податківці вимагають подати такі підтвердження разом з декларацією з ПДВ за той період, у якому відбувається ліквідація об’єкта основних засобів.

Про облік цінностей, що утворилися в результаті ліквідації, і методи їх використання читайте у «БТ», 2014, № 29, с. 16.

Часткова ліквідація. Якщо об’єкт нерухомості навіть після обстрілу залишається придатним для експлуатації, але лише частково, то зруйновану частину слід або відремонтувати, або ліквідувати. Що стосується ремонту основного засобу, то в цьому вам допоможе стаття у «БТ». 2014, № 28, с. 36 та 2013, № 48, с. 21.

Якщо ж мова іде про часткову ліквідацію, то відображається вона в обліку аналогічно ліквідації всього об’єкта основних засобів. Тобто в бухобліку слід зменшити залишкову вартість об’єкта нерухомості. Для цього первісна (переоцінена) вартість об’єкта і його знос відповідно зменшуються на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта основних засобів. Визначення суми, на яку зменшується вартість нерухомості, проводиться комісією пропорційно встановленого нею критерію. Визначена сума ліквідації списується до складу інших витрат підприємства (дебет субрахунку 976),

В податковому обліку, як і в бухгалтерському, недоамортизирована частина вартості нерухомості, що ліквідується, включається до інших витрат та у рядок 06.4.18 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток (п. 146.16 ПКУ). При цьому вартість частково ліквідованої частини нерухомості, на наш погляд, можна визначити за бухобліковими даними.

Що стосується ПДВ, то в цьому випадку також можна не нараховувати податкові зобов’язання (п. 189.9 ПКУ). Але для слід документально підтвердити факт часткового розбирання об’єкта нерухомості. Для цього, на наш погляд, підійде акт часткової ліквідації об’єкта основних засобів

 

ЄСВ, ПДФО, індексація

Запитання

Відповідь

Працівники не виходять на роботу в зоні проведення АТО. Заяв на звільнення ніхто не подавав. Як правильно оформити відсутність працівників і заповнити звіт з ЄСВ у цьому випадку?

Якщо діяльність на підприємстві «заморожена» повністю, тобто на роботу не виходять всі працівники, то підприємству доцільно оформити простій. Оскільки маємо справу саме з простоєм, розібратися допоможе «БТ», 2014, № 23, с. 28; № 39, с. 44. У Табелі обліку використання робочого часу (типова ф. № П-5) дні простою позначайте кодом «П» («23»). Такі дні оплачують працівникам не нижче 2/3 тарифної ставки (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Зауважте: якщо простій пов’язаний з виробничою ситуацією*, небезпечною, зокрема, для життя та здоров’я працівників, то й час простою оплачується у розмірі середнього заробітку (ч. 3 ст. 113 КЗпП і ч. 3 ст. 6 Закону про охорону праці).

Якщо неявка працівників має частковий характер, діяльність підприємства не «заморожена», то ситуація складніша. Мінсоцполітики вважає, що в такому разі невихід працівників на роботу не є простоєм, тобто тут вже підприємство само вирішує, оформляти простій чи ні (див. коментар до листа Мінсоцполітики України від 11.08.14 р. № 8946/0/14-14/13 у «БТ», 2014, № 35, с. 9).

Якщо простій не оформляється, щодо таких працівників у Табелі дні невиходу на роботу відображайте кодом «І» («30») — інші причини неявок. «Простойні» гарантії тут не діють. Тобто працівник позбавляється заробітку в повному обсязі.

Важливо! Звільнити працівника за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП не можна (пригадайте лист Мінсоцполітики від 08.07.14 р. № 7302/3/14-14/13 // «БТ», 2014, № 29, с. 7).

«Простойні» виплати в ЄСВ-звіті відображаються як зарплата. Якщо на підприємстві не оформлений простій, але працівнники не виходять на роботу, їм нічого не нараховують. Однак при заповненні таблиці 6 забувати про них не можна. Необхідно заповнити графу 15, вказавши кількість календарних днів, протягом яких працівник перебував у трудових відносинах з підприємством

* Хоча тут ідеться про виробничу ситуацію, однак вважаємо, що діяльність підприємства в зоні активних бойових дій цілком може підпасти під таку норму.

У жовтні працівник відпрацював неповний місяць: першу половину місяця працював через день, а другу — перебував у відпустці. За жовтень йому нараховані частина окладу та відпускні в сумі 750 грн.

Чи можна застосувати ПСП? Як індексувати його дохід?

Розмір зарплатного доходу дозволяє працівнику скористатися правом на ПСП (нагадаємо, що у 2014 році «стандартна» межа становить 1710 грн.). Однак майте на увазі, що застосувати її можна не «автоматично», а виключно за заявою працівника.

Важливо. Робота в режимі неповного робочого часу не призводить до зменшення межі для застосування ПСП.

Що стосується індексації, то в разі не повністю відпрацьованого місяця індексацію слід виплачувати пропорційно відпрацьованому часу (абз. 7 п. 4 Порядку № 1078). В описаній ситуації потрібно врахувати і норму робочого часу (0,5 ставки), і кількість фактично відпрацьованих днів (приклади розрахунків див. у «БТ», 2014, № 46, с. 37).

Це що стосується індексації окладу. Сума відпускних індексації не підлягає (як виплата, яка розраховуються виходячи із середньої ЗП)

Чи можна застосовувати ставку ЄСВ 8,41 % до доходу інваліда (II група), який працює за сумісництвом?

Так, можна. «Пільгова» ставка ЄСВ (8,41 %) у частини нарахувань на зарплату, лікарняні та декретні інвалідів установлена для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди (ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ; п. 3.11 Інструкції № 455). Заборони застосовувати пільгову ставку до доходу інваліда-сумісника немає. Група інвалідності на можливість її застосування також не впливає.

Нагадуємо, що ставка 8,41 % застосовується з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання роботодавцем посвідченої копії довідки з акта огляду в МСЕК про встановлення інвалідності

Підприємство зареєстроване 27.06.14 р. Цього ж дня до штату за сумісництвом прийнятий один працівник (директор), якому надана відпустка за свій рахунок. Чи потрібно подавати

ф. № 1ДФ?

У такій ситуації не потрібно подавати Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ за II квартал 2014 року. Отже, і штраф за неподання підприємству не загрожує.

Так, податкові агенти подають Податковий розрахунок лише в разі нарахування сум доходів платнику податку протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ПКУ). Оскільки у II кварталі дохід єдиному працівнику підприємства не нараховувався і не виплачувався (директор у день реєстрації прийнятий на роботу за сумісництвом і того ж дня відправлений у відпустки без збереження зарплати), то порожню форму № 1ДФ подавати не потрібно

 

Єдиний податок, підприємці

Запитання

Відповідь

Чи можна відносити на витрати при розрахунку податку на прибуток послуги, отримані від ФОП (груп 2 і 3 ЄП)?

Так, можна. Ви маєте право включити до податкових витрат вартість послуг, придбаних у ФОП-єдиноподатників будь-якої групи (звичайно, за умови, що витрати підтверджені документально та пов’язані з госпдіяльністю).

У випадку з ФОП — єдиноподатником групи 3 узагалі жодних проблем не виникає, оскільки він може провадити будь-які види діяльності, не заборонені для єдиноподатників, і надавати послуги будь-яким контрагентам, у тому числі загальносистемникам.

Що стосується ФОП — єдиноподатника групи 2, то йому дозволено надавати послуги лише таким самим платникам ЄП та/або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Якщо ФОП надасть послуги вам як загальносистемнику, то він повинен буде обкласти отриманий дохід (без зменшення його на витрати) податком за ставкою ЄП 15 % (п.п. 4 п. 293.4 ПКУ) і перейти на загальну систему оподаткування (п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Важливо. Але це «головний біль» самого ФОП. Ви право на витрати за отриманими від нього послугами не втратите

Щоб підтвердити види діяльності ФОП, підприємство робить роздруківки із сайту, але там немає дати. Чи можна самим ставити дату?

Детально про оподаткування підприємницьких і громадянських доходів ФОП ми розповідали у «БТ», 2014, № 22, с. 38. Тут лише нагадаємо, що для ПДФО-цілей для нас не має значення, відповідають «договірні» види діяльності ФОП даним Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців (далі — ЄДР) чи ні.

Якщо ФОП-загальносистемник надав вам копію виписки або витягу з ЄДР, або свідоцтво про держреєстрацію (якщо ФОП зареєстрований до 07.05.11 р. і після цієї дати не вносив зміни до ЄДР), при цьому в договорі зазначено, що фізособа діє як підприємець, то виплати за договором не обкладаємо ПДФО.

Нагадаємо, що вимагати ці копії у випадку із загальносистемником зобов’язує п. 177.8 ПКУ.

Підприємницькі доходи, які ви виплачуєте ФОП-ЄП, також ПДФО не обкладаються. На якій групі «сидить» ФОП-ЄП, дозволена йому ця діяльність чи ні, для нас не має значення. При цьому, щоб переконатися в ЄП-статусі ФОП, вважаємо, достатньо на дату виплати доходу перевірити наявність відомостей про нього в Реєстрі платників ЄП (про це говорять і самі податківці в консультації з категорії 107.12 ЗІР ДФСУ). Нагадаємо, що цей Реєстр доступний на сайті ДФСУ (http://www.sfs.gov.ua/rpep).

Винятки щодо виплат єдиноподатникам: доходи ФОП-ЄП, зазначені у п.п. 1 п. 292.1 ПКУ (проценти, дивіденди, роялті, страхові виплати, дохід від продажу нерухомості та зареєстрованого автотранспорту). Ці доходи ФОП-єдиноподатника в будь-якому разі оподатковуємо ПДФО за громадянськими правилами (утримуємо ПДФО за громадянськими правилами).

А ось для ЄСВ-цілей завжди є важливим, відповідають «договірні» види діяльності ФОП за договорами на виконання робіт (надання послуг) даним ЄДР чи ні. Якщо відповідають — ЄСВ не справляємо. Інакше нараховуємо та утримуємо ЄСВ за ставками 34,7 % і 2,6 %.

Це правило діє як для ФОП-загальносистемників, так і для ФОП-ЄП.

Перевірити відповідність можна, перейшовши за посиланням http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html. Можна, звичайно підстрахуватися та зробити роздруківку із сайту з видами діяльності ФОП. Проте, як ви вірно відзначили, відомості із сайту не датуються.

У принципі, ніщо не заважає поставити позначку про дату роздрукування самим. Але в разі виникнення спору довести перевіряючим, що роздруківку ви робили саме на зазначену дату, це навряд чи допоможе.

Як вихід можна отримати витяг з ЄДР на дату, що цікавить, у минулому.

Насамкінець попередимо: податківці по-старому вимагають отримувати від ФОП копію виписки з ЄДР з видами діяльності (див. консультації з категорії 301.02 ЗІР ДФСУ). Ми вважаємо такі вимоги зайвими. До того ж у виписці види діяльності не вказуються. Їх ви знайдете лише у витягу з ЄДР.

Дебіторка в єдиноподатника (ставка ЄП 5 %) на кінець року декларується як дохід без оплати в річній декларації чи можна почекати на оплату, якщо вона буде?

Платники ЄП відображають дохід:

• на дату надходження грошових коштів у готівковій або безготівковій формі;

• на дату підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

• на дату списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (стосується лише платників ЄП груп 3 і 5 на ставці з ПДВ, а також платників ЄП груп 4 і 6).

Про дебіторську заборгованість, як бачимо, не йдеться.

Таким чином, у річній декларації не потрібно відображати неоплачену дебіторську заборгованість як дохід. Ви покажете дохід наступного року — тоді, коли отримаєте оплату від контрагента.

Якщо оплата так і не надійде, то «прострочену» дебіторку можна буде просто списати. На величину доходу це ніяк не вплине

Який потрібен оборот для єдиноподатника-юрособи (турагент) для того, щоб залишитися на ЄП?

Згідно з п. 292.4 ПКУ в разі надання послуг за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди агента, тобто різниця між сумою коштів, які надійшли єдиноподатнику від туриста, і сумою, яку він перераховує туроператору.

У роз’ясненні з категорії 108.04 ЗІР ДФСУ податківці визнали, що доходом юрособи-єдиноподатника за агентським договором (турагент) є сума отриманої винагороди в розмірі, передбаченому договором.

Таким чином, до єдиноподатного доходу юрособи-турагенти включають лише суму своєї винагороди.

Нагадаємо, що гранична сума річного доходу для платників ЄП групи 4 становить 5 млн грн., групи 6 — 20 млн грн. (вам допоможе Шпаргалка бухгалтера «Менше податків плати — єдиний податок обери!» // «БТ», 2014, № 48, с. 21).

Маємо попередити, що стосовно ФОП-ЄП податківці продовжують займати фіскальну позицію. Вони стверджують, що ФОП-ЄП, яка виступає в ролі турагента та діє від свого імені, не вважається комерційним агентом у розумінні ст. 295 ГКУ. З цього випливає, що ФОП-ЄП, які є турагентами, повинні включати до доходу всю суму коштів, що надходить на рахунок (див. консультацію з категорії 107.01 ЗІР ДФСУ)

Чи повинен ФОП-загальносистемник, крім РРО і Z-звітів, вести касу (виписувати прибуткові і видаткові касові ордери)? Якщо касу не вести, що за це буде?

Обов’язок виписувати прибуткові та видаткові касові ордери і вести касову книгу покладено лише на юросіб. ФОП незалежно від того, загальносистемники вони чи єдиноподатники, касову книгу не ведуть і касові ордери не оформляють. Визнають це й податківці (див. категорію 109.15 ЗІР ДФСУ).

У ситуації, що розглядається, отриману готівку в повній сумі слід обліковувати в КОРО (на підставі фіскальних звітних чеків РРО), а дані з КОРО потрібно обов’язково переносити до Книги обліку доходів і витрат.

Пам’ятайте! Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки загрожує штрафом в 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу № 436/95)

Чи повинен буде єдиноподатник

2 групи (роздрібна торгівля) працювати з РРО у 2015 році?

Почнемо з того, що за нині чинним законодавством усі ФОП-ЄП від РРО звільнені (див. Шпаргалку бухгалтера «Менше податків плати — єдиний податок обери!» // «БТ», 2014, № 48, с. 21). І досі немає ознак того, що в цьому плані щось з Нового року зміниться.

Податківці дійсно просувають ідею, суть якої полягає в тому, щоб зобов’язати використовувати РРО всіх госпсуб’єктів, які займаються роздрібною торгівлею.

До лав «безРРОшних» щасливчиків, імовірно, потраплять ті, хто торгує на ринках і здійснює виїзну торгівлю.

Але знову ж таки, це лише плани. Та й плани ці не конкретні.

Зауважимо, що ми стежимо уважно за цією ініціативою і в разі появи додаткової інформації обов’язково вам про це розповімо

Чи зобов’язаний ФОП-єдиноподатник 3 групи використовувати РРО у 

2015 році при наданні юридичних послуг?

Чи потрібний РРО ФОП-єдиноподатнику групи 2, який здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування?

На сьогодні всі ФОП-єдиноподатники незалежно від групи та виду діяльності звільнені від застосування РРО (п. 6 ст. 9 Закону про РРО).

Схоже, що запитання також пов’язане з ініціативами податківців (див. запитання вище). Вони хочуть ФОП-ЄП, яка торгує вроздріб, змусити проводити розрахунки через РРО (див. попереднє запитання)

Чи може ФОП-єдиноподатник групи 2 надавати приміщення в оренду юрособі на загальній системі оподаткування?

Ні, не може.

Підпункт 2 пункту 291.4 ПКУ дозволяє ФОП-єдиноподатникам групи 2 надавати послуги таким самим платникам ЄП та/або населенню. Здавати нерухомість в оренду юрособі-загальносистемнику у групі 2 ЄП заборонено.

Підказка. Можна здати приміщення єдиноподатнику групи 3, а той вже здасть його загальносистемнику (вам допоможе пошта редакції «ПриПЄП групи 2 хоче здати приміщення в оренду з правом надання суборенди загальносистемнику» // «БТ», 2014, № 38, с. 43)

Чи обов’язково реєструватися платником ПДВ ФОП-єдиноподатнику 3 групи, який досяг 1 млн грн. обороту?

З 01.01.15 р. «планка» обов’язкової ПДВ-реєстрації піднімається з 300 тис. грн. до 1 млн грн. При цьому граничний обсяг річного доходу для ФОП-ЄП групи 3 залишається на рівні

3 млн грн.

Правила ПДВ-реєстрації єдиноподатників наступного року залишаються ті самі: якщо ви працюєте у групі 3 на ставці ЄП 5 % і ваш річний дохід менше 3 млн грн., то реєструватися платником ПДВ ви не зобов’язані.

Обов’язок реєструватися платником ПДВ може виникнути в разі, коли:

• ви переходите зі ставки ЄП без ПДВ на ставку ЄП з ПДВ (змінюєте ставку ЄП на 3 % усередині групи з або переходите до групи 5 на ставку ЄП 5 %);

• ви переходите на загальну систему оподаткування (добровільно чи примусово) й обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищив 1 млн грн. (без урахування ПДВ).

Детально про ПДВ-реєстрацію читайте у «БТ», 2014, № 9, с. 19 і с. 27

Юрособа працює на ЄП без ПДВ. Як відображати ПДВ у 2014 та у 2015 роках?

Неплатники ПДВ уключають суму сплаченого податку до первісної вартості придбаних основних засобів, нематеріальних активів, запасів (п. 8 П(С)БО 7, п. 11 П(С)БО 8, п. 9 П(С)БО 9). Будь-яких змін у порядку обліку ПДВ наступного року не передбачається

 

Інші питання

Запитання

Відповідь

Оприбутковування зразків товару

Підприємство отримало товар як зразки (за договором з іноземним постачальником без оплати, однак у договорі зазначена загальна сума контракту лише для митних цілей). У митній декларації були проставлені ціни. За якими цінами в бухгалтерському та податковому обліку оприбутковувати ці товари?

При оприбутковуванні товарів слід виходити з того, що ви їх отримали безоплатно, але понесли певні витрати на їх доставку (зокрема, сплатили митні платежі).

У бухгалтерському обліку згідно з п. 12 П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, визнають їх справедливу вартість з урахуванням витрат, зазначених у п. 9 П(С)БО 9.

Справедливу вартість товарів визначають як ціну реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічних товарів (додаток до

П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»). У вашій ситуації можна вважати справедливою ціну, зазначену в митній декларації, оскільки вона ґрунтується на ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 57 МКУ).

До первісної вартості запасів уключаються також суми ввізного мита та суми непрямих податків, сплачених у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству. Тут слід мати на увазі, що податківці не дозволяють включати до податкового кредиту суми імпортного ПДВ, пов’язаного з ввезенням безоплатних товарів (див. консультацію в категорії 101.10 ЗІР ДФСУ). Ця позиція є небезперечною, що підтверджували раніше і самі податківці (див. лист ДПСУ від 27.03.12 р. № 5434/6/23-50.0114 // «БТ», 2012, № 33, с. 8). Однак обережним платникам краще мати її на увазі, оскільки інший підхід призведе до судових розглядів. Якщо ви не претендуватимете на податковий кредит з ПДВ, то суму імпортного ПДВ слід також уключити до первісної вартості товарів.

Крім того, до первісної вартості запасів входять транспортно-заготівельні витрати.

Підсумуємо: у бухгалтерському обліку первісну вартість зразків можна визначити як їх митну вартість плюс митні платежі (уключаючи імпортний ПДВ) і транспортно-заготівельні витрати.

У податковому обліку права на витрати за товарами не буде, оскільки відсутній факт їх оплати. Водночас підприємство зобов’язане включити безоплатно отримані товари до доходів за звичайною ціною на підставі п.п. 135.5.4 ПКУ. На це звертають увагу і податківці (консультація з категорії 102.06.02 ЗІР ДФСУ). При визначенні звичайної ціни в неконтрольованих операціях податківці в роз’ясненні з категорії 102.06.06 ЗІР ДФСУ наказують орієнтуватися на норми п.п. 14.1.71 ПКУ, відповідно до якого звичайна ціна — ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлене ПКУ. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Тому доходи можна показати виходячи з вартості, зазначеної в договорі з іноземним постачальником

Списання дебіторської заборгованості

При переході на 1с8 не хочу переносити стару дебіторську заборгованість (сума 20 тис. грн.). Чи можна операцією списати на витрати в бухгалтерському обліку, а в податковому обліку не включати? Чи виникнуть у фіскалів запитання під час перевірки?

У вашому випадку потрібно врахувати, що дебіторську заборгованість у бухгалтерському обліку включають до витрат лише за наявності відповідних підстав.

Так, згідно з п. 11 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» з балансу списують безнадійну дебіторську заборгованість — поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності.

Причому впевненість у неповерненні заборгованості ґрунтується на таких обставинах, з яких однозначно (тобто на 100 %) випливає, що вона не буде погашена. Зокрема, упевнено говорити про неповернення заборгованості можна в таких випадках:

1) боржник був ліквідований, у тому числі й унаслідок визнання його банкрутом, і заборгованість перед підприємством не була погашена (зверніть увагу: не перебуває у стадії банкрутства, а саме був ліквідований);

2) борг контрагенту пробачив, у тому числі за умовами мирової угоди;

3) підприємство подало позов до суду про стягнення заборгованості з контрагента, але суд його відхилив (це стає зрозумілим за результатами оскарження). Інші підстави для визнання заборгованості безнадійною можна побачити в п.п. 14.1.11 ПКУ.

Якщо таких обставин не було, і строк позовної давності не минув, підстав для списання дебзаборгованості з балансу немає. До того ж і списану заборгованість за Інструкцією № 291 обліковують на забалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостерігання за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника.

Припустимо, що ви маєте підстави для списання заборгованості. Тоді потрібно мати на увазі, що процедура її списання залежить від того, про яку саме дебіторську заборгованість (грошову чи товарну) ідеться.

Безнадійну грошову заборгованість, за якою ваш покупець не розрахувався за раніше поставлені товари (роботи, послуги), у загальному випадку списують за рахунок резерву сумнівних боргів (кореспонденція Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» — Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»). І лише якщо такого резерву немає, заборгованість списують на витрати проводкою Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 36. Аналогічно списують і товарну дебіторську заборгованість, за якою продавець не поставив товари в рахунок перерахованої передоплати (Дт 944 — Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами»).

У податковому обліку передчасне списання дебзаборгованості може призвести до несприятливих наслідків. Зокрема, якщо дебітор за грошовою заборгованостю з вами в подальшому розрахується, то перевіряючі можуть наказати включити таку суму до доходів як безповоротну фінансову допомогу. Нагадаємо, що до неї відносять суму безнадійної заборгованості, відшкодованої кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості (пп. 14.1.257,  135.5.4 ПКУ).

А за товарною дебзаборгованістю при списанні необхідно відкоригувати податковий кредит з ПДВ (якщо такий відображався при перерахуванні передоплати). На цьому наполягають податківці (роз’яснення в категорії 101.16 ЗІР ДФСУ).

З урахуванням викладеного, списувати дебзаборгованість без вагомих підстав ми не рекомендуємо

Списання основних засобів

Вантажний автомобіль є дуже зношеним, однак має залишкову вартість. Прийнято рішення про його ліквідацію. Які документи необхідно мати для списання автомобіля?

Відповідно до п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби» об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття в результаті невідповідності критеріям визнання активом. Ці норми уточнюються в п. 40 Методрекомендацій № 561, де зазначено, що об’єкт основних засобів списується з балансу, зокрема, в разі його вибуття в результаті остаточного псування або з інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Для визначення непридатності основних засобів до використання, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівник підприємства створює постійно діючу комісію, яка (п. 41 Методрекомендацій № 561):

• здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

• встановлює причини невідповідності критеріям активу;

• визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

• визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, які можуть бути отримані під час демонтажу, розбирання (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість;

• складає та підписує акти на списання основних засобів.

Рішення комісії про необхідність ліквідації об’єкта основних засобів оформляють протоколом, на підставі якого видають наказ про списання. Потім складають акт списання автотранспортних

засобів типової форми № ОЗ-4 (затверджена наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352) у двох примірниках, його підписують члени комісії, головний бухгалтер та затверджує керівник підприємства. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, а другий залишається в особи, відповідальної за збереження основних засобів.

До акта на списання додають інвентарну картку обліку основних засобів (форма № ОЗ-6), у якій роблять записи про вибуття. Крім того, роблять відповідні записи в описі інвентарних карток з обліку основних засобів (форма № ОЗ-7), картці обліку руху основних засобів (форма № ОЗ-8), інвентарному списку основних засобів (форма № ОЗ-9).

Нюанс: для ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ з операцій ліквідації основних засобів (п. 189.9 ПКУ) платник податків повинен додати акт на списання форми ОЗ-4 до декларації з ПДВ за період, у якому здійснювалося списання автомобіля (консультація в категорії 101.06 ЗІР ДФСУ). Знадобиться також висновок експертної комісії про неможливість використання в майбутньому автомобіля за первісним призначенням (див. консультацію в категорії 101.06 ЗІР ДФСУ)

Обов’язковість проставляння печатки на договорі

Як підтверджувати реальність правочину з введенням Закону № 1206-VII (скасування печатки)?

Дійсно, вимогу про те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, відносять до загальних вимог, дотримання яких є необхідним для дійсності правочину (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).

Важливо. Реальність правочину ніяк не залежить від наявності печатки на договорі. Це випливає, зокрема, з листів ВАдСУ від 06.05.11 р. № 742/11/13-11, від 02.06.11 р. № 742/11/13-11, листа ДПСУ від 15.02.13 р. № 3848/7/10-1017/575. Там наголошується, що наявність укладеного між учасниками госпоперації цивільно-правового договору чи відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним саме собою не свідчить про реальність здійснення відповідної операції.

Для визначення реальності операції суди досліджують такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції; встановлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних засобів, імпортом товарів (послуг), інших понесених витрат і госпдіяльністю платника податків.

У печатки  інше призначення. Відбитком печатки посвідчують на документі підпис відповідальної особи та тим самим підтверджують її повноваження на вчиненя правочину. За відсутності печатки повноваження підтверджує лише підпис. Оскільки норми чинного законодавства сьогодні це прямо передбачають (ч. 1 ст. 581, ч. 4 ст. 62, ч. 1 ст. 181 ГКУ, ч. 2 ст. 207 ЦКУ), то жодних негативних наслідків відсутність відбитку печатки на договорі не повинна мати.

Але як підтвердити, що уповноважена особа проставляє саме свій підпис на документі? Нормативні акти цього не застерігають. Ми вважаємо, що тут можна діяти так само, як з банківськими документами. Або зробити ксерокопію банківських карток з підписами посадових осіб, або заповнити таку картку та посвідчити її у нотаріуса для потреб підприємства. Можна її нотаріально і не посвідчувати — тут все залежить від порядку, установленого у статуті та у внутрішніх документах підприємства.

Майте на увазі: якщо сторони домовилися про скріплення договору печаткою, але не зробили цього, на думку Мін’юсту, такий договір може бути визнаний неукладеним (див. лист Мін’юсту України від 14.08.14 р. № 6820-0-4-14/8.1 // «БТ», 2014, № 46, с. 7). А ось Держкомпідприємництва вважає, що і в цьому випадку негативних наслідків для сторін договору не буде (лист Держкомпідприємництва України від 04.08.14 р. № 6255/0/20-14 // «БТ», 2014, № 46, с. 7).

Та все ж за ситуації, коли на підприємстві печатка є, потрібно продовжувати її використовувати — тоді однозначно проблем поменшає (вам буде цікавий матеріал «Печаткове» питання: уточнюємо ступінь добровільності» // «БТ», 2014, № 44, с. 47)

 

Документи і скорочення Теми тижня

МКУ — Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI.

КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III.

КПКУ — Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.12 р. № 4651-VI

Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

Закон про ціни ― Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.12 р. № 5007-VI.

Закон № 481― Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

Закон № 1206 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.14 р. № 1206-VII.

Закон № 1207 — Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.14 р. № 1207-VII.

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.14 р. № 1621-VII.

Закон № 1636 — Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.14 р. № 1636-VII.

Закон № 1669 — Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.14 р. № 1669-VII.

Указ № 436/95 — Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів України від 14.01.14 р. № 10.

Порядок № 11 — Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою КМУ від 12.01.11 р. № 11.

Порядок № 419  Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

Порядок № 574 — Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міндоходів України від 10.10.13 р. № 574.

Порядок № 882 ― Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затверджений наказом Міндоходів України та МФУ від 30.12.13 р. № 882/1188.

Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957.

Порядок № 958  Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 958.

Порядок № 966 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 23.09.14 р. № 966.

Порядок № 1044 — Порядок застосування норм пунк­тів 102.6 — 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1044.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078.

Порядок № 1129 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957, у редакції наказу МФУ від 14.11.14 р. № 1129 (набуває чинності з 01.01.15 р.).

Постанова № 1548 — постанова КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад з регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548.

Постанова № 699 ― постанова Правління НБУ «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території ВЕЗ «Крим» від 03.11.14 р. № 699.

Перелік № 361 — Перелік об’єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2014 — 2015 роках, затверджений постановою КМУ від 20.08.14 р. № 361.

УПК № 123 Узагальнююча податкова консультація щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затверджена наказом ДПСУ від 15.02.12 р. № 123.

УПК № 610 ― Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.12 р. № 610.

Інструкція № 69  Інструкція по інвентаризації основ­них засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом МФУ від 11.08.94 р. № 69.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

Інструкція № 455  Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів України від 09.09.13 р. № 455.

Методрекомендації № 561  Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.03 р. № 561.

Класифікатор ДК 011-96 — Державний класифікатор України «Класифікатор системи позначень одиниць виміру та обліку ДК 011-96», затверджений наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8.

БВ — бюджетне відшкодування ПДВ.

ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.

ЄП — єдиний податок.

ЄРДР — Єдиний реєстр досудових розслідувань.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ІПН — індивідуальний податковий номер.

КОРО — книга обліку розрахункових операцій.

ПК — податковий кредит.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПН — податкова накладна.

ОЗ — основні засоби.

Реєстр  Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

РРО  реєстратор розрахункових операцій.

СЕА — система електронного адміністрування ПДВ.

МД — митна декларація.

ТТН — товарно-транспортна накладна.

ТПП — Торгово-промислова палата України.

ЕЦП — електронно-цифровий підпис.

електронне адміністрування ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті