(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
19/19
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Листопад , 2014/№ 45

Інвентаризація-2014. Частина I (організація та проведення)

Щоб річна фінансова звітність була достовірною, вона повинна базуватись на реальних даних. Для цього звіряють бухгалтерські дані про активи і зобов’язання, що є рахуються «на папері», із реальними речами, до яких можна «доторкнутись». Тобто проводять інвентаризацію. Ця процедура традиційна, але час від часу, життя дарує сюрпризи і виникають ситуації, з якими раніше не стикались. Щоб полегшити інвенратизаційний клопіт, сьогодні ми нагадаємо, як організувати, провести інвентаризацію та оформити її результати. В наступному номері ми розкажемо, як врегулювати виявлені розбіжності та відобразити їх у обліку.

Організація інвентаризації

 

Законодавча база

Щоб забезпечити достовірність даних бухобліку та як результат складеної на його основі фінансової звітності, підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань. Під час інвентаризації має бути перевірено та документально підтверджено наявність об’єктів обліку, їх стан та оцінку (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік).

Провести інвентаризацію активів та зобов’язань підприємства саме перед складанням фінзвітності вимагає п. 12. Порядку № 419. Аналогічні підстави для обов’язкового проведення інвентаризації згадуються в п.п. «б» п. 3 Інструкції № 69.

Інвентаризації, які були проведені до 1 жовтня поточного року з інших підстав, не враховуються. А от будівлі, споруди та інші нерухомі об’єкти основних засобів можна інвентаризувати один раз на три роки. Бібліотечні фонди ще рідше — один раз на п’ять років, або щорічно вибірково (не менше 20 % одиниць бібліотечного фонду).

Важливий момент! Інвентаризацію окремих об’єктів обліку слід проводити за специфічними правилами, які встановлені профільними документами:

• готівки та документів, що зберігаються в касі підприємства, — Положенням № 637;

• дорогоцінностей — Інструкцією № 1230;

• нафти та нафтопродуктів — Інструкцією № 281;

• нематеріальних активів — Методрекомендаціями № 1327 та Порядком № 732.

Підприємства, майно яких знаходиться у зоні АТО, провести інвентаризацію не завжди можуть. Звісно, це не означає, що такі підприємства не мають права складати фінансову звітність чи така фінзвітність автоматично буде недостовірною. Просто бухгалтерам таких підприємств слід урахувати, що одним із основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є обачність (ст. 4 Закону про бухоблік). Тобто в бухгалтерському обліку слід застосовувати методи оцінки, які повинні запобігати:

• заниженню оцінки зобов’я­зань та витрат;

• завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

 

Інвентаризаційні комісії

Для забезпечення інвентаризаційного процесу на кожному підприємстві потрібно створити постійно діючу інвентаризаційну комісію. Її очолює керівник підприємства або його заступник. До складу цієї комісії потрібно включити керівників структурних підрозділів та головного бухгалтера. Така комісія працює на підприємстві цілорічно та виконує переважно організаційні, регулювальні та контрольні функції (п.п. 11.3 Інструкції № 69).

На підприємствах з великим обсягом інвентаризаційних робіт можна створювати робочі інвентаризаційні комісії, які проводять інвентаризацію ТМЦ в місцях зберігання та виробництва. Їх функції описані в п.п. 11.4 Інструкції № 69. Якщо на підприємстві не створені такі комісії (це характерно для невеликих підприємств), то їх функції виконує постійно діюча інвентаризаційна комісія.

Мінфін у своєму листі від 27.05.14 р. № 31-08410-07-29/12918 (див. «БТ», 2014, № 43, с. 7) повідомив, що у випадку, коли у штаті підприємства є лише один працівник — директор, то інвентаризаційна комісія може складатись із однієї особи (директора). Крім того, не заборонено включати до складу інвентаризаційної комісії осіб, які залучені для цього за цивільно-правовим договором.

 

Наказ про інвентаризацію

Для проведення інвентаризації керівник підприємства має видати наказ про її проведення. У такому документі зазначаються: дата, на яку проводиться інвентаризація, строки її проведення, види активів і зобов’язань, що інвентаризуються. Як правило, в ньому затверджується і склад робочих інвентаризаційних комісій.

Зверніть увагу! Строки та порядок проведення інвентаризації можна встановити в наказі про облікову політику. В такому випадку видавати наказ про проведення щорічної інвентаризації не потрібно. Наказом керівника може призначатись лише склад робочих інвентаризаційних комісій.

Інвентаризація повинна проводитися повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності МВО (касира, завідувача складу тощо). Без МВО інвентаризація можлива лише в разі її смерті, хвороби тощо. Відсутність хоча б одного члена інвентаризаційної комісії є підставою для визнання недійс­ними результатів інвентаризації. Отже, якщо член інвентаризаційної комісії відсутній, наприклад, у зв’язку з хворобою, відрядженням чи мобілізацією, то керівник підприємства має замінити його. Для цього потрібно видати наказ про затвердження нового складу такої комісії.

 

Підготовка до інвентаризації

Про проведення планової інвентаризації потрібно завчасно попередити МВО, які повинні підготувати ТМЦ до інвентаризації: згрупувати, розсортувати та розкласти за назвами, сортами, розмірами в порядку, зручному для підрахунку (п. 8 Інструкції № 69). Якщо проводиться раптова інвентаризація, таке сортування ТМЦ проводиться в присутності інвентаризаційної комісії.

До початку перевірки інвентаризаційна комісія повинна отримати від МВО останні звіти про рух матеріальних цінностей та грошових коштів з додаванням усіх прибуткових та видаткових документів. Також треба взяти розписки від МВО в тому, що на початок інвентаризації:

• всі видаткові та прибуткові документи здані до бухгалтерії або передані комісії;

• всі цінності, що надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Аналогічні розписки треба отримати від осіб, які мають підзвітні суми на придбання або довіреність на одержання цінностей.

Нюанс! Якщо форма документа, яким оформляється результат інвентаризації, містить таку розписку, то оформляти її як окремий документ немає потреби. Наприклад, Інвентаризаційний опис основних засобів, наведений у постанові № 241.

До дня закінчення зняття фактичних залишків бухгалтерія підприємства має закінчити обробку всіх документів щодо приходу та витрат цінностей, зробити відповідні записи в регістрах аналітичного обліку та вивести залишки на день інвентаризації.

Як правило, спочатку бухгалтерія складає інвентаризаційні описи матеріальних цінностей підприємства у розрізі МВО та місць зберігання, а вже потім інвентаризаційна комісія перевіряє їх наявність за інвентарними номерами та найменуваннями.

Інвентаризації підлягає все майно підприємства, яке значиться в нього на балансі, незалежно від його місцезнаходження. Згідно з п.п. «а» п. 7 Інструкції № 69 перевіряється фактична наявність: основних засобів (ОЗ); нематеріальних активів; ТМЦ; коштів; цінних паперів та інших грошових документів; незавершеного виробництва.

Крім того, при інвентаризації необхідно перевірити, наскільки реальною є вартість вказаних вище об’єктів обліку, а також фінансових вкладень, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів (п.п. «д» п. 7 Інструкції № 69).

Комісія виявляє ТМЦ, які частково втратили свою первинну якість, не придатні для використання в господарській діяльності (зіпсовані, прострочені або не придатні до експлуатації). Усі ці дані знаходять відображення у відповідних інвентаризаційних описах.

Зверніть увагу! Також треба проінвентаризувати ТМЦ та інші види майна, що не належать підприємству: значаться в бухгалтерському обліку на позабалансових рахунках (майно, що перебуває на відповідальному зберіганні, орендовані основні засоби, сировина та матеріали, що надійшли для переробки).

Інвентаризацію проводять окремо за місцезнаходженням цінностей та за кожною МВО, на зберіганні в якої перебувають ці цінності.

Для наочності зобразимо дії, які потрібно виконати при підготовці до інвентаризації на рис. 1.

 

Рис. 1. Підготовка до інвентаризації

 

 

Особливості інвентаризації деяких об’єктів

 

 

Основні засоби

Після виконання підготовчих процедур інвентаризаційна комісія перевіряє фактичну наявність об’єктів ОЗ та оглядає кожний об’єкт.

Якщо виявлено об’єкти, які не значаться в обліку, чи про них вказані неправильні дані, то до інвентаризаційного опису вносять такі об’єкти (відомості). При цьому інвентаризаційна комісія зобов’язана з’ясувати, коли та за чиїм розпорядженням зведені (придбані) виявлені інвентаризацією невраховані об’єкти, куди списані витрати на їх зведення (придбання), та відобразити це у протоколі.

При виявленні придатних для використання об’єктів ОЗ, залишкова вартість яких дорівнює нулю, інвентаризаційна комісія оформлює пропозиції щодо їх переоцінки — визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості (пп. 16 та 17 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Зверніть увагу! Щоб за всіма правилами провести переоцінку ОЗ для цілей бухгалтерського обліку, потрібно залучити фахівця-оцінювача (ст. 7 Закону про оцінку). Водночас визнання активом об’єктів ОЗ, виявлених під час інвентаризації, на які відсутні прибуткові документи, та його оцінка не є переоцінкою. Тому залучати сторонніх фахівців (відповідно, оплачувати їх послуги) «звичайним» (не бюджетним) підприємствам не обов’язково.

Описи орендованих об’єктів складаються окремо за кожним орендодавцем (п. 5 Інструкції № 69). У них, крім установлених відомостей, зазначається також найменування орендодавця та строк оренди. Один примірник такого опису надсилають (передають) орендодавцю.

На ОЗ, що не придатні до експлуатації та не підлягають відновленню, інвентаризаційна комісія складає окремі інвентаризаційні описи. В них вказують час введення об’єкта в експлуатацію та причини, що призвели до непридатності цих об’єктів (псування, повний знос тощо).

 

Нематеріальні активи (НА)

Інвентаризація НА та оформлення її результатів відбуваються в загальному порядку, установленому Інструкцією № 69 (п. 7.1 Метод­рекомендацій № 1327).

При інвентаризації об’єктів НА їх наявність установлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) відповідні права. Зокрема, з метою ідентифікації об’єктів нематеріальних активів інвентаризаційна комісія пересвідчується у наявності та чинності документів, що засвідчують правомірність набуття прав власності, прав використання об’єктів інтелектуальної власності, — патентів, свідоцтв, дипломів, ліцензій, договорів тощо.

До Інвентаризаційного опису (ф. № НА-4, затверджена наказом № 732) заносять об’єкти НА, ідентифіковані (виявлені) під час інвентаризації.

Крім того, під час інвентаризації з’ясовують, чи відповідають наявні активи критеріям віднесення до НА, установленим П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а також оцінюють фактичний стан об’єктів, що інвентаризуються (придатні до подальшого використання чи ні). Ті НА, які не придатні до подальшого використання в господарському обороті та не відповідають вимогам П(С)БО 8, підлягають списанню з балансу на підставі оформленого Акта вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. № НА-3).

 

ТМЦ

При інвентаризації ТМЦ їх переважують, обмірюють, підраховують у порядку розміщення цінностей, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого (п. 11.8 Інструкції № 69).

Якщо ТМЦ зберігаються в різних ізольованих приміщеннях у однієї МВО, то інвентаризацію проводять послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовують і комісія переходить у наступне приміщення.

Інвентаризаційні описи складають окремо на ТМЦ, що знаходяться:

• в дорозі;

• не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності;

• перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).

Кількість ТМЦ, які зберігаються у непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини таких ТМЦ.

На прибуткових документах на ТМЦ, що надійшли під час інвентаризації, МВО у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робить відмітку «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записані ці цінності. Таку ж відмітку ставлять і на видаткових документах про ТМЦ, які відпущені зі складу під час інвентаризації. Вони заносяться до окремого опису.

Допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

 

Розрахунки

При інвентаризації розрахунків підприємства-кредитори повинні передати виписки всім дебіторам про їх заборгованість. Ці виписки пред’являють інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості.

Підприємства-дебітори зобов’язані протягом 10 днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

На суми заборгованості постачальників з невідфактурованих поставок після їх перевірки бухгалтерія повинна вимагати від постачальників розрахунково-платіжні документи. Постачальники зобов’язані подати покупцям такі документи або повідомити причини їх неподання чи про відсутність такої заборгованості.

У результаті такої звірки на рахун­ках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядниками, іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися виключно погоджені суми.

В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишились не з’ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними.

Зацікавлена сторона зобов’язана передати матеріали про розбіжності на вирішення відповідних органів (до суду).

До акта інвентаризації розрахунків додається довідка про дебіторську і кредиторську заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, із зазначенням осіб, вин­них у тому, що термін позовної давності заборгованості минув, а також назви і адреси дебіторів або кредиторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості.

 

Готівка

Інвентаризацію каси інвентаризаційна комісія проводить в такій послідовності:

• спочатку записує останні номери прибуткового та видаткового касових ордерів;

• підраховує фактичну наявність у касі готівкових коштів (шляхом повного їх покупюрно-помонетного перерахунку), грошових документів, цінних паперів тощо;

• перевіряє правильність оприбутковування та списання готівкових коштів, а також оформлення грошових документів;

• порівнює фактичну наявність готівкових коштів, грошових документів, цінних паперів тощо з даними бухгалтерського обліку (за касовою книгою). Якщо підприємство застосовує РРО, то суму наявної готівки порівнюють із сумою, зазначеною в денному Х-звіті РРО (у розрахункових книжках та Книзі обліку розрахункових операцій);

• оформляє Акт про результати інвентаризації наявних коштів.

Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком (п. 4.10 Положення № 637). Якщо при інвентаризації комісією виявлено, що готівкових кош­тів у касі зберігається менше, ніж за обліковими даними, то така ситуація розцінюється як нестача.

За результатами інвентаризації каси складають Акт про результати інвентаризації наявних коштів (додаток 7 до Положення № 637) у двох примірниках. Виявлені нестачі або надлишки коштів (цінностей) в касі комісія відображає в такому Акті та з’ясовує обставини їх виникнення.

Для цього матеріально відповідальна особа дає письмові пояснення причин, унаслідок яких виникли нестачі або надлишки. Також до Акта заноситься рішення щодо цього питання, прийняте керівником підприємства.

 

 

Оформлюємо результати інвентаризації

 

Інвентаризаційні документи

Під час інвентаризації комісія складає документи, в яких відображаються наявні цінності (інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості тощо). Інструкція № 69 не встановлює типових форм описів та звіряльних відомостей. Для деяких цінностей форми інвентаризаційних документів встановлені в окремих нормативних актах.

Наприклад, для готівки форма акта затверджена в додатку 7 до Положення № 637. Якщо ж таких форм немає, підприємство може розробити свої форми (з урахуванням вимог ст. 9 Закону про бухоблік) або скористатись формами, затвердженими постановою № 241. Незважаючи на те що постанову № 241 було прийнято ще за часів СРСР, її положення продовжують діяти і понині. Адже, як передбачено постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-ХII, до прийняття відповідних актів законодавства України застосовуються акти законодавства Союзу РСР.

До речі, на правомірність застосування суб’єктами господарювання типових форм первинної документації, затверджених постановою № 241, звертав увагу і Держкомстат у листі від 30.01.03 р. № 03-04-05/18. До того ж, застосовувати згадані типові форми первинної облікової документації до затвердження нових наказує також п. 13 Положення № 158.

Перелік інвентаризаційних документів зі  стислим описом особ­ливостей їх складання ми навели у таблиці (с. 45).

Зверніть увагу! У кінці інвентаризаційного опису МВО дають розписку, яка підтверджує перевірку комісією цінностей в їх присутності, про відсутність до членів комісії будь-яких претензій та прийняття перелічених в описі цінностей на відповідальне зберігання.

Якщо в інвентаризаційному описі виявлено помилку, то її виправляють в усіх примірниках цього документа. При цьому неправильні записи закреслюють та проставляють над ними правильні дані. Виправлення мають бути обумовлені та підписані всіма членами інвентаризаційної комісії та МВО.

Порядок складання та розгляду інвентаризаційних документів наведено на рис. 2 (с. 45).

Приклади заповнення документів, які найчастіше заповнюють при інвентаризації, ви можете знайти у «БТ», 2013, № 43, с. 19.

 

Рис. 2. Порядок розгляду та затвердження інвентаризаційних документів

 

Інвентаризаційні документи

Інвентаризаційний документ

Особливості заповнення

1

2

Основні засоби, інші необоротні матеріальні активи (НМА) та нематеріальні активи (НА)

Інвентаризаційний опис основних засобів (ф. № інв-1)

Об’єкт інвентаризації — ОЗ:

• будівлі, споруди та інші нерухомі об’єкти ОЗ (один раз на 3 роки);

• бібліотечні фонди (один раз на 5 років або щороку з охопленням інвентаризацією не менше 20 % одиниць бібліотечного фонду);

• ОЗ та інші НМА, крім названих вище (обов’язково один раз на рік)

Складається в одному примірнику окремо щодо кожного місцезнаходження цінностей та посадової особи, відповідальної за збереження ОЗ. На орендовані ОЗ складається окремий опис

Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. № НА-4)

Форму, затверджену наказом МФУ від 22.11.04 р. № 732, можна застосовувати для інвентаризації всіх НА, а не тільки для прав інтелектуальної власності.

Складається в одному примірнику щодо кожного місцезнаходження об’єктів права інтелектуальної власності (НА) та кожної особи, відповідальної за використання цього об’єкта. До інвентаризаційного опису включається кожен окремий об’єкт

Звіряльна відомість результатів інвентаризації основних засобів (ф. № інв-18)

Складається бухгалтерією в одному примірнику для відображення результатів інвентаризації ОЗ, інших НМА та НА, щодо яких виявлено відхилення від облікових даних.

До неї додають пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання

Товарно-матеріальні цінності

Інвентаризаційний опис (типова ф. № М-21) або Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-3)

Складається в одному примірнику на ТМЦ(1), що знаходяться на підприємстві.

Форму № інв-3 застосовують у частині, що не суперечить типовій формі № М-21 (лист Держкомстату від 15.07.10 р. № 14/2-18/72)

Не застосовується для інвентаризації:

• ТМЦ, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання, матеріалів і товарів, що перебувають у дорозі (застосовують окремі ф. № інв-5 та ф. № інв-6);

• дорогоцінних металів, каміння та виробів з них, у тому числі наявних у відходах і брухті (застосовують ф. № інв-8, ф. № 8а та № 9).

Торговельні підприємства для інвентаризації товарів, тари можуть застосовувати типові форми № інв-12 (для оптової торгівлі) і № інв-13 (для роздрібної торгівлі) та відповідні їм звіряльні відомості типових форм № інв-20 і № інв-21, затверджені наказом ЦСУ СРСР від 10.06.76 р. № 453. Підприємства громадського харчування можуть відображати залишки продуктів та напівфабрикатів в описі типової форми № інв-14, затвердженої цим самим наказом

Інвентаризаційний ярлик (ф. № інв-2)

Використовується, якщо відсутня можливість для інвентаризаційної комісії відразу здійснити підрахунок ТМЦ і записати їх до інвентаризаційного опису. Заповнюється в одному примірнику та зберігається разом із переліченими ТМЦ за їх місцезнаходженням. Дані використовуються для заповнення форми № М-21 (№ інв-3)

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (ф. № інв-5)

Складається в одному примірнику на ТМЦ, що перебувають на складах інших підприємств або прийняті від інших підприємств та зберігаються на нашому підприємстві: на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці

Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що перебувають у дорозі (ф. № інв-6)

Складається в одному примірнику на ТМЦ, що перебувають у дорозі (наприклад, переміщуються всередині одного підприємства з одного складу на інший)

Акт інвентаризації дорогоцінних металів та виробів з них

(ф. № інв-8)

Інвентаризацію проводять двічі на рік — на 1 січня і на 1 липня.

Складається у двох примірниках, підписується та передається до бухгалтерії

Інвентаризаційний опис дорогоцінних металів, що містяться в напівфабрикатах, вузлах і деталях обладнання, приладах та інших виробах

(ф. № інв-8а)

Інвентаризацію проводять двічі на рік — на 1 січня і на 1 липня.

Складається у двох примірниках, підписується та передається до бухгалтерії

Акт інвентаризації дорогоцінного каміння, природних алмазів та виробів з них (ф. № інв-9)

Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (ф. № інв-19)

Складається бухгалтерією в одному примірнику для відображення результатів інвентаризації ТМЦ, щодо яких виявлено відхилення від облікових даних.

До неї додають пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання ТМЦ

Каса

Акт про результати інвентаризації наявних коштів

(додаток 7 до Положення № 637)

При інвентаризації проводиться покупюрне перерахування усіх готівкових коштів і перевірка інших цінностей, що зберігаються в касі.

При автоматизованому веденні касової книги потрібно здійснювати перевірку правильності роботи програмних засобів обробки касових документів.

У разі застосування реєстраторів розрахункових операцій звіряється сума готівки на місці, проведення касиром розрахунків із сумою, зазначеною у звіті реєстратора розрахункових операцій (у розрахункових книжках та Книзі обліку розрахункових операцій).

Періодичність проведення встановлюється керівником

Складається у двох примірниках, їх підписують члени інвентаризаційної комісії та МВО (касир). Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, другий залишається у МВО. При зміні МВО акт складається у трьох примірниках (для МВО, яка здала цінності, МВО, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії)

Бланки суворого обліку

Інвентаризаційний опис цінностей та бланків документів суворої звітності (ф. № інв-16)

Складається у двох примірниках, підписується інвентаризаційною комісією та МВО.

Один примірник опису передається до бухгалтерії, другий залишається у МВО

Розрахунки

Акт звірки розрахунків

(у довільній формі)

Складається стороною, яка ініціює проведення звірки розрахунків, керуючись п.п. 11.11 Інструкції № 69.

Цей документ не є первинним документом, тому за його даними не здійснюють записи в бухгалтерському та податковому обліку.

Дебітор зобов’язаний повернути акт протягом 10 днів з дня його отримання, підписаним з підтвердженням заборгованості або з аргументованими запереченнями (п.п. «а» п.п. 11.11 Інструкції № 69)

Довідка до акта інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами (додаток до ф. № інв-17)

Складається в розрізі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку на підставі актів звірки розрахунків.

Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами (ф. № інв-17)

Складається в одному примірнику на підставі Довідок (додаток до ф. № інв-17). Акт звірки розрахунків разом з Актом інвентаризації розрахунків після рішення власника (керівника) підприємства про регулювання розбіжностей у даних про заборгованість відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік є підставою для відображення суми заборгованості у бухгалтерському обліку у складі поточної, сумнівної, безнадійної заборгованості та інших операційних доходів (лист МФУ від 18.09.07 р. № 31-34000-10-10/18896)

Витрати майбутніх періодів та забезпечення майбутніх витрат і платежів

Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів (ф. № інв-11)

Об’єкт інвентаризації — витрати майбутніх періодів, що обліковуються в бухобліку на рахунку 39 (витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового полісу, оплата торгового патенту; передплата газет, журналів, періодичних і довідкових видань тощо)

Складається в одному примірнику

Акт інвентаризації забезпечення майбутніх витрат і платежів (у довільній формі)

Об’єкт інвентаризації — сума створених забезпечень (на оплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризацію, виконання зобов’язань у разі припинення діяльності; виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами тощо).

Форму акта слід розробити самостійно, можна взяти за основу ф. № інв-11.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, за потреби, коригується — збільшується або зменшується (п. 18 П(С)БО 11)

Складається в одному примірнику, підписується та передається до бухгалтерії

Незавершений ремонт ОЗ та НЗВ

Акт інвентаризації незавершених ремонтів основних засобів (ф. № інв-10)

Складається в одному примірнику, підписується та передається до бухгалтерії.

При автоматизованій обробці даних щодо обліку результатів інвентаризації ф. № інв-10 комісії видають із заповненими графами 1 — 6, 8 і 9. Комісія на підставі перевірки стану робіт у натурі заповнює графу 7.

Ця форма застосовується для ремонтів, які відображаються на рахунках 15 та 23. Тобто для «капітальних» ремонтів ОЗ (поліпшення, переобладнання, модернізації) та ремонтів, які проводяться виробничим методом

Акт інвентаризації НЗВ (у довільній формі) або Інвентаризаційний опис НЗВ (типова форма № інв-7)

Відображають фактичну наявність запасів (деталей, вузлів, агрегатів) та не закінчених виготовленням і складанням виробів, що перебували у виробництві. ТМЦ, які не піддавалися обробці, відображають у типовій формі № М-21 (№ інв-3)

Складається в одному примірнику щодо кожного цеху, підписується та передається до бухгалтерії

(1) Для інвентаризації нафти і нафтопродуктів спільним наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансу і Держтехрегулюваннявід 20.05.08 р. № 281/171/578/155 розроблено свої форми документів, якими оформляють інвентаризацію: для підприємств — ф. № 24-НП, для АЗС — ф. № 25-НП, для суден — ф. № 26-НП, щодо нафтопродуктів, які не належать підприємству, — ф. № 30-НП, порівняльна відомість результатів інвентаризації — ф. № 27-НП. Інвентаризацію нафти і нафтопродуктів проводять щомісяця.

 

Висновки

  • Перед складанням річної бухгалтерської звітності, але не раніше 1 жовтня, підприємства зобов’язані провести інвентаризацію активів та зобов’язань.

  • Проводять інвентаризацію лише повним складом спеціально створених робочих інвентаризаційних комісій чи постійно діючої інвентаризаційної комісії та виключно у присутності МВО.

  • Інвентаризаційна комісія складає (заповнює) інвентаризаційні описи перевірених цінностей. Якщо «сучасні» форми таких документів не затверджені, то можна використовувати форми, затверджені ще за часів СРСР постановою № 241.

  • У протоколі інвентаризаційної комісії наводять пропозиції щодо регулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, а також заліків за пересортицею.

  • Після затвердження його керівником підприємства бухгалтерія відображає результати інвентаризації у бухгалтерському та податковому обліку.

Документи та скорочення Теми

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Порядок № 732 — Порядок застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затверджений наказом Мінфіну України від 22.11.04 р. № 732.

Положення № 158 — Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затверджене постановою КМУ від 02.03.93 р. № 158.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

Інструкція № 69 — Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. № 69.

Інструкція № 1230 — Інструкція про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у редакції затвердженій наказом Мінфіну України від 28.11.12 р. № 1230.

Інструкція № 281  Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансу та Держспоживстандарту від 20.05.08 р. № 281/171/578/155.

Методрекомендації № 1327 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджені наказом Мінфіну України від 16.11.09 р. № 1327.

Постанова № 241 — постанова Держкомстату СРСР «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій» від 28.12.89 р. № 241.

МВО — матеріально відповідальна особа.

НЗВ — незавершене виробництво.

ТМЦ — товарно-матеріальні цінності.

ОЗ — основні засоби.

НА — нематеріальні активи.

НМА — необоротні матеріальні активи.

n.shpakovich@id.factor.ua

інвентаризація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті