Починаємо з 1 грудня
Наказ Мінфіну України від 22.09.14 р. № 958 набере чинності з 01.12.14 р. (див. с. 21 цього номера). Отже, саме з 1 грудня потрібно реєструвати ПН у новому Реєстрі.
Нагадаємо, що з 1 грудня зміниться і форма ПН (див. «БТ», 2014, № 45, с. 14).
Сподіваємось, що до цього «визначного» моменту розробники програмного забезпечення встигнуть внести корективи до програм, якими користуються платники ПДВ. Адже, на відміну від ПН, які поки ще можна складати на паперових носіях, Реєстр «живе» виключно в електронній формі. Тому, щоб не мати зайвого клопоту з перенесенням записів із старої форми Реєстру до нової форми, бажано отримати нове програмне забезпечення до 1 грудня.
Час для цього ще є.
Поки комп’ютерні генії роблять свою роботу, ми розберемось із змінами, що відбулись у формі Реєстру та в порядку його складання.
Зміни у формі Реєстру
Візуально форма Реєстру майже не змінилась (див. с. 12). Перше, що впадає в око, — це суттєве збільшення кількості граф в обох розділах. Але є ще досить багато дуже важливих «дрібничок».
1. Шапка. У шапці Реєстру змінились дані документа, яким його затверджено. Замість тексту «Наказ Міністерства доходів і зборів України 25.11. 2013 № 708» тепер записано «Наказ Міністерства фінансів України 22 вересня 2014 року № 958».
Крім того, із шапки Реєстру зникло поле «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість», яке втратило свою актуальність ще з 01.01.14 р. Оскільки Свідоцтва платникам ПДВ уже майже рік не видають.
2. Розділ I. У розділі I «Видані податкові накладні» з’явились нові графи.
По-перше, це давно очікувані графи для відображення операцій з продажу ліків та медвиробів, за якими нараховують ПДВ за ставкою 7 % (гр. 10 та 11).
По-друге, розділено на дві окремі графи операції, за якими ПДВ не нараховується:
• операції, звільнені від оподаткування, будемо відображати у гр. 13;
• операції, які не є об’єктом оподаткування, — у гр. 14.
Нагадаємо. Звільнені операції вказані у ст. 197 та підрозд. 2 розд. XX ПКУ. До таких операцій віднесені, зокрема, постачання продуктів дитячого харчування; освітні послуги; постачання послуг з охорони здоров’я тощо. Їх відображають у ряд. 5 декларації з ПДВ.
Операції, які не є об’єктом оподаткування, вказані у ст. 196 ПКУ, зокрема, емісія або продаж цінних паперів за грошові кошти; надання страхових послуг; розрахунково-касове обслуговування тощо. Ці операції відображають у ряд. 3 декларації з ПДВ.
Ще одна відмінність між такими операціями: на звільнену операцію потрібно виписати «пільгову» ПН (з позначкою «Без ПДВ» у гр.12 розд. III ПН). А от на операції, які не є об’єктом оподаткування, ПН взагалі не складають. Однак до Реєстру такі операції теж потрібно заносити (абзац п’ятий п. 1 розд. ІІІ Порядку № 958). Їх записують на підставі первинних документів. При цьому в гр. 4 «вид документа» потрібно поставити позначку «БО» (документ бухгалтерського обліку).
3. Розділ II. У розділі II «Отримані податкові накладні» з’явились ще більше нових граф.
По-перше, у гр. 9 потрібно буде вказати показник ЧВ (частка використання), за яким проводиться первинний розподіл «вхідного»ПДВ за товарами/послугами, котрі придбані для подвійного використання (для оподатковуваних та неоподатковуваних операцій).
Нагадаємо, що ПН, отримані на таке придбання, записують в Реєстр одним рядком, а вартість товарів та суму «вхідного» ПДВ розподіляють між «оподатковуваними» та «пільговими» графами. Раніше коефіцієнт розподілу доводилось «тримати в голові». Хіба що можна було підглянути у ряд. 15 декларації з ПДВ. Тепер для нього виділили спеціальну графу Реєстру. Отже, процес розподілу можна буде досить просто автоматизувати.
По-друге, придбання для оподатковуваних операцій (раніше їх вписували у гр. 9 та 10 Реєстру) рознесли аж на 6 окремих граф. Тобто залежно від того, за якою ставкою ПДВ (20 %, 7 % чи 0 %) обкладається операція, в котрій передбачається використати придбані товари/послуги.
Зрозуміло, що у випадку, коли ви придбали ліки для подальшого продажу, цю операцію потрібно вписати до гр. 12 та 13. Саме там будемо відображати придбання для операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 7 %.
А от що робити, коли придбані товари/послуги призначені для одночасного використання в операціях, котрі обкладаються ПДВ за різними ставками? Наприклад, комунальні послуги, канцтовари тощо.
Жодних вимог про необхідність вести окремий облік витрат, пов’язаних із кожним видом операцій, які обкладаються ПДВ за різними ставками, в законодавстві немає. Та і право на ПК не залежить від того, за якою ставкою обкладається та чи інша операція. Головне, щоб вона обкладалась ПДВ.
Обережно! Коефіцієнт ЧВ, про який ми згадували вище, не має жодного відношення до розподілу «вхідного» ПДВ між гр. 11, 13 та 15 розд. II Реєстру.
На наш погляд, можливі два підходи до розподілу «вхідного» ПДВ між операціями, які обкладаються ПДВ за різними ставками:
1) взагалі не розподіляти. Тобто включити всю суму ПДВ до графи, яка відповідає операціям, де переважно використовуються придбані товари/послуги.
Так, якщо у вас основна маса продажів обкладається ПДВ за ставкою 20 %, то усі придбання для одночасного використання в оподатковуваних операціях можна включити до гр. 10 та 11 Реєстру. Якщо ж у вас більшість операцій обкладається ПДВ за ставкою 7 % (аптека), то оплату оренди приміщення аптеки, можна включити до гр. 12 та 13 Реєстру.
Навряд чи сподобається такий підхід податківцям, але негативних наслідків для платника не буде, адже методики розподілу в Порядку № 958 немає;
2) розподілити пропорційно обсягу продажів за різними ставками ПДВ. Цей варіант набагато складніший. Доведеться розрахувати коефіцієнти розподілу для кожної ставки ПДВ. Але це рівняння з багатьма невідомими і в прямому і в переносному значенні.
По-перше, які дані використовувати для розрахунку коефіцієнтів розподілу — поточного періоду чи попередніх періодів?
Аналогію з розподілом за ст. 199 ПКУ, на наш погляд, проводити не варто, тому в кожному звітному періоді потрібно розрахувати свій коефіцієнт. Оскільки новий Реєстр будемо використовувати лише у грудні, то й дані для розподілу потрібно буде взяти саме за грудень.
По-друге, доки не буде заповнено розд. I декларації з ПДВ, платник не зможе розподілити «вхідний» ПДВ між операціями, які обкладаються ПДВ за різними ставками. Тому Реєстр доведеться заповнювати в два етапи:
• на першому проводимо первинну реєстрацію ПН. Усі ПН «заганяємо» до гр. 10 та 11 Реєстру;
• на другому (на початку січня) перед тим як подати електронну копію Реєстру податківцям, перерозподіляємо дані гр. 10 та 11 між гр. 10 — 15.
Для розрахунку коефіцієнтів скористаємось даними про обсяги поставок (без ПДВ) із вже заповненого розділу I нової декларації з ПДВ (див. таблицю на с. 14).
Коефіцієнти для розподілу «вхідного» ПДВ між операціями,
які обкладаються ПДВ за різними ставками
Показник | Операції, які обкладаються ПДВ за ставкою: | ||
20 % | 7 % | 0 % | |
Обсяг постачання | Рядок 1.1 нової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. | Рядок 1.2 нової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. | Рядки 2.1 + 2.2 нової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. |
Загальний обсяг оподатковуваних операцій | Рядки 1.1 + 1.2 + 2.1 + 2.2 нової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. | ||
Коефіцієнти розподілу |
|
|
|
Формули для рахунку суми «вхідного» ПДВ в Реєстрі(1) |
|
|
|
(1) Якщо придбані товари/послуги крім того, що частково використовуються в операціях, котрі обкладаються ПДВ за різними ставками, використовуються частково ще й у операціях, які не обкладаються ПДВ (приймають участь у розподілі за ст. 199. ПКУ), то до кожної з наведених формул потрібно додати ще один множник — коефіцієнт розподілу ЧВ (показник гр. 9 Реєстру). (2) СПДВ — це ставка ПДВ, за якою обкладались товари/послуги при їх придбанні (число 20, 7 чи 0). |
Увага! Розподіл проводимо лише за тими товарами/послугами, які одночасно використовуються в операціях, котрі обкладаються ПДВ за різними ставками.
До речі, доцільність розподілу «вхідного» ПДВ між операціями, які обкладаються ПДВ за різними ставками, дуже сумнівна. Навіть у новій формі декларації з ПДВ, яка теж почне застосовуватись із грудня 2014 року (наказ Мінфіну України від 23.09.14 р. № 966), податковий кредит за операціями, що обкладаються ПДВ за ставками 20 % та 0 %, потрібно буде декларувати згорнуто (ряд. 10.1.1 нової Декларації з ПДВ).
Однак маємо те, що маємо. Принаймні, найближчим часом безробіття не загрожує бухгалтерам.
4. Підписи в Реєстрі. У формі Реєстру зникло спеціальне поле для підпису фізичної особи — підприємця, яка зареєстрована платником ПДВ. Тепер для цього будуть використовувати загальне поле «Керівник».
Принципового значення це не має, адже електронні копії Реєстрів «підписують» за допомогою електронних цифрових підписів. А порядок такого підписування не змінився.
Крім того, розшифрували, які саме особи можуть (мають відповідні повноваження) підписати Реєстри. По суті, комплект підписів у формі Реєстру тепер має такий саме вигляд, як у декларації з ПДВ.
Порядок заповнення Реєстру
У п. 5 розд. I Порядку № 958 тепер вказано, що в Реєстрі окремо обліковуються операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються ПДВ за основною ставкою, ставкою 7 % чи нульовою ставкою. Таке ж розмежування передбачено і для придбаних товарів/послуг, які будуть використовуватись в операціях, що обкладаються ПДВ за різними ставками. Те, що оновлені форми це дозволяють, ми вже з’ясували. Крім того, з’явились ще деякі новації.
1. Умовний ІПН. Нарешті правила заповнення Реєстру «догнали» правила заповнення ПН, які не видають покупцям. У п. 2 розд. III Порядку № 958 передбачено, що у разі якщо платник податку виписує ПН, де у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється умовний ІПН, то при заповненні гр. 6 Реєстру також проставляється умовний ІПН.
Порядок № 708 оперував ще застарілими поняттями: коли замість ІПН покупця і в ПН і в Реєстрі ставили 0 (нуль). Після того, як правила заповнення ПН змінились на початку 2014 року, логічно було переносити дані про умовний ІПН покупця із ПН до гр. 6 Реєстру. Згодом із цим погодились і податківці та розмістили відповідну консультацію в підкатегорії 101.21 ЗІР ДФСУ. Тепер такий порядок заповнення гр. 6 Реєстру легалізовано.
2. Касовий метод. У п. 2 розд. IV Порядку № 958 передбачили спеціальні правила для ведення Реєстру платниками, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань*. Такі платники заносять до Реєстру ПН у звітному періоді, на який припадає фактична дата компенсації. Якщо часткова оплата, то до розд. II Реєстру заносяться показники ПН у розмірі отриманої частки компенсації з пропорційним вирахуванням суми ПДВ. Звісно, що сумарні показники часткових записів про ПН не повинні перевищувати загальні показники ПН.
* Детальну інформацію про особливості обліку ПДВ за касовим методом ви знайдете у «БТ», 2012, № 15, с. 39.
По суті в цій частині автори Порядку № 958 узаконили вже усталену практику відображення в Реєстрі ПЗ та ПК за касовим методом.
А от що новенького, так це спеціальні позначки до виду документа (гр. 5 розд. II Реєстру). До «стандартного» позначення виду документа додається літера «К». Наприклад, ПНПК — паперова ПН, за якою сума ПДВ уключається до ПК за касовим методом — у звітному періоді, на який припадає фактична дата компенсації.
3. Бухдовідки. У п. 2 розд. IV Порядку № 958 підкориговані правила складання бухдовідок для коригування ПК.
Як і раніше, йдеться про те, що цей документ складають до ПН, митних декларацій та інших документів, які дають право на формування ПК. Але при цьому прибрали згадку про необхідність урахувати норми п. 198.6 ПКУ. Раніше контролери посилання на цю норму розглядали як підставу для заборони включати до ПК суми ПДВ за ПН, які «старші» за 365 днів. Ці вимоги були дискримінаційними щодо платників, котрі придбали товари/послуги для неоподатковуваних операцій та отримали правильну ПН, але не мали права на ПК. Якщо через рік ситуація змінилась і такі товари/послуги почали використовувати в оподатковуваних операціях, то нелогічно заперечувати право на ПК, адже правильну ПН платник своєчасно (протягом 365 днів) відобразив у своєму Реєстрі, а тепер змінює напрямок використання товарів/послуг.
Сподіваємось, що позиція фіскалів у цьому питанні стане більш лояльною, хоча сама норма п. 198.6 ПКУ нікуди не ділась і надалі вимагає підтверджувати ПК правильно складеними ПН**. При цьому право на ПК зберігається протягом 365 календарних днів з дати складання ПН.
** З 01.01.15 р. до ПК можна буде включати лише ПН, які зареєстровані в ЄРПН.
Серед підстав для складання бухдовідок тепер згадують коригування ПК при здійсненні контрольованих операцій (ряд. 16.7 декларації з ПДВ). Якщо обсяг постачання за звичайною ціною менше ніж обсяг постачання за фактичною ціною, то покупець має скласти бухдовідку на таку контрольовану операцію. У ній вказують номер та дату ПН, номенклатуру товарів/послуг, фактичну та звичайну ціни придбання таких товарів/послуг, суму коригування (зменшення) ПК.
Цю бухдовідку записують у розд. II Реєстру таким чином: у гр. 2 — дата її складання, у гр. 3, 4, 6, 7 — відповідно дата складання, порядковий номер ПН (РК), найменування та ІПН постачальника, який її склав, у гр. 5 — зазначається вид документа «БО», до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується здійснення контрольованої операції з постачання, та літери «КО». Наприклад, БОПНПКО — коригування ПК на підставі бухдовідки до паперової ПН, складеної за контрольованою операцією. При цьому суми у гр. 10, 11, або гр. 12, 13, або гр. 14, 15 зазначають зі знаком «мінус».
Документи та скорочення статті
Порядок № 958 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.14 р. № 958.
Порядок № 708 — Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міндоходів від 25.11.13 р. № 708 (втратить чинність з 01.12.14 р.).
ІПН — індивідуальний податковий номер.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
ПЗ — податкові зобов’язання.
ПК — податковий кредит.
ПН — податкова накладна.
Міністерство фінансів України
Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення
Наказ від 22 вересня 2014 року № 958
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 жовтня 2014 р. за № 1228/26005
Відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказую:
1. Затвердити такі, що додаються:
форму реєстру виданих та отриманих податкових накладних*;
Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 25 листопада 2013 року № 708 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2013 року за № 2118/24650.
* Форма реєстру не публікується. Детальний аналіз змін див. на с. 10.— Прим. ред.
<…>
4. Цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.
<…>
Міністр О. Шлапак
Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних
Затверджено наказом від 22 вересня 2014 року № 958
I. Загальні положення
1. Упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) обумовлене вимогами пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі — Кодекс).
Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.
Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.
Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.
2. Реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.
Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють придбання/постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право ведення частини Реєстру в межах діяльності такої філії (структурного підрозділу). Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий код (номер, шифр), про що письмово проінформувати контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. У разі якщо платником податку делеговано філіям або структурним підрозділам право ведення частин Реєстрів, дані таких частин Реєстрів є складовими частинами Реєстру платника податку.
Під час виконання договорів про спільну діяльність або договорів управління майном Реєстр ведеться особою, яка веде облік результатів такої діяльності.
Реєстр ведеться інвестором (оператором), який веде окремий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.
Платники податку на додану вартість складають окремі Реєстри за такими видами діяльності:
сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 розділу V Кодексу, — з позначкою 022;
сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, — з позначкою 023;
переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), спрямовують суми податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету та на спеціальний рахунок, — з позначкою 024.
Особа, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність або договорів управління майном, інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції, ведуть окремі Реєстри із зазначеної діяльності.
3. Реєстр ведеться в електронному вигляді у затвердженому форматі та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.
Усі графи Реєстру, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.
Платники податку щомісяця в строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі ті платники податку, для яких встановлено звітний податковий період — квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді. Копії записів у Реєстрах подаються за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у затвердженому форматі.
Особа, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, і першим звітним (податковим) періодом якої є період, що розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця, має надати до контролюючого органу окремо копії записів у Реєстрах за місяць, у якому відбулась реєстрація платником податку, та окремо за місяць, що настає за місяцем реєстрації.
4. При проведенні планової або позапланової виїзної документальної перевірки платник податку зобов’язаний забезпечити доступ посадових осіб контролюючих органів до Реєстру.
5. У Реєстрі окремо обліковуються операції:
з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою, ставкою 7 % чи нульовою ставкою, звільнених від оподаткування та тих, що не є об’єктом оподаткування, послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України;
з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою, ставкою 7 % чи нульовою ставкою, звільнених від оподаткування та тих, що не є об’єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.
6. Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.
II. Особливості заповнення службових полів Реєстру
1. У службовому полі для відмітки про тип декларації (рядки 011 — 012) та службовому полі для відмітки про подання податкової декларації з позначкою (рядки 021 — 024) проставляється позначка «X» у рядку службового поля, яке відповідає типу декларації, до якої складено Реєстр.
При поданні платником податку на додану вартість нової звітної податкової декларації з податку на додану вартість до такої декларації додаються копії записів у Реєстрах, де у рядку 012 «Звітної нової» проставляється позначка «X».
У разі подання платником окремих Реєстрів у службовому полі для відмітки про форму податкової декларації (рядки 021 — 024) проставляється позначка «X» у рядку службового поля, яке відповідає декларації з позначкою, а саме: 021 — декларації з позначкою 0110 (загальна); 022 — декларації з позначкою 0121/0122/0123 (стаття 209 розділу V Кодексу); 023 — декларації з позначкою 0130 (пункт 209.18 статті 209 розділу V Кодексу); 024 — декларації з позначкою 0140 (пункт 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
2. У службовому полі «номер порції реєстру» (рядок 013) зазначається номер порції Реєстру від 01 до 99. При цьому стандарт порції становить не більше 20 тисяч записів.
3. У службовому полі 03 «Звітний (податковий) період» зазначається звітний (податковий) період (місяць), за який подається Реєстр.
У разі подання Реєстру платником, у якого звітним (податковим) періодом є квартал, заповнюється службове поле «ознака квартального звітування».
4. У разі ведення частини Реєстру філіями та структурними підрозділами платника (відповідно до пункту 2 розділу I цього Порядку) у службовому полі 04 «Платник» зазначається найменування платника і через дріб найменування та номер, установлений для цих філій та інших структурних підрозділів.
III. Порядок заповнення розділу I Реєстру
1. У розділі I Реєстру відображаються складені платником податку податкові накладні, у тому числі ті, усі примірники яких залишаються у такого платника, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної, затвердженої відповідним наказом (далі — додаток 2 до податкової накладної)), митні декларації (далі — МД), документи бухгалтерського обліку.
Облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов’язань, дата виникнення яких визначається відповідно до вимог статті 187 розділу V Кодексу.
Облік операцій з постачання товарів/послуг ведеться на підставі податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
Записи на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) здійснюються у разі проведення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.
Облік операцій з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог статті 196 розділу V Кодексу, ведеться на підставі документів бухгалтерського обліку.
2. Особливості заповнення деяких граф розділу I Реєстру.
У графі 1 зазначаються порядковий номер податкової накладної (порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі), номер розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
При цьому нумерація записів здійснюється зручним для платника податку способом або з першого номера кожного звітного податкового періоду (щомісяця, щокварталу), або наростаючим підсумком з початку року.
У графі 2 зазначаються дата складання податкової накладної (дата складання податкової накладної відповідає даті запису в Реєстрі), дата складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
У графі 3 зазначаються порядковий номер податкової накладної, що відповідає номеру з графи 1, номер розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
У разі якщо платником здійснюються операції з вивезення товарів за межі митної території України, у графі 3 проставляється номер МД.
У графі 4 зазначається вид документа згідно з такими позначеннями:
ПНП — податкова накладна, складена на паперових носіях;
ПНЕ — електронна податкова накладна.
У разі складання податкової накладної за окремими операціями, за якими усі примірники таких податкових накладних платник податку залишає у себе, до виду документа додається тип причини (наприклад, ПНП01 — паперова податкова накладна, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною);
РКП — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), складений на паперових носіях;
РКЕ — електронний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної);
МДП — митна декларація, складена на паперових носіях;
МДЕ — електронна митна декларація;
БО — документ бухгалтерського обліку.
У разі якщо дані документа включаються до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період, до виду документа додається літера «У» (наприклад, ПНЕ — електронна податкова накладна, ПНЕУ — електронна податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків).
У графі 5 зазначається найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи — підприємця) покупця.
У графі 6 вказується індивідуальний податковий номер (далі — ІПН) покупця — платника податку на додану вартість.
У разі якщо платник податку виписує податкову накладну, де у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється умовний ІПН, то при заповненні графи 6 також проставляється умовний ІПН.
У графах 7 — 16 відображається інформація щодо постачання товарів/послуг.
У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком (+ чи -).
IV. Порядок заповнення розділу II Реєстру
1. У розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), МД на ввезення товарів, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.
Придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внеску до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності), на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), МД, а також:
товарних чеків, або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів/послуг, що додається покупцем товарів/послуг до податкової декларації за звітний (податковий) період, — у разі відмови продавця цих товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;
транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
касових чеків, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника), — на загальну суму отриманих товарів/послуг не більше 200 гривень за день (без урахування податку).
Операції з ввезення товарів на митну територію України відображаються на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
Операції з отримання послуг від нерезидента на митній території України відображаються на підставі податкової накладної, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації з податку на додану вартість попереднього періоду.
Облік придбаних товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, ведеться на підставі документів, що засвідчують постачання таких товарів/послуг.
2. Особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру.
У графі 1 зазначаються номер запису податкової накладної, номер розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), номери інших подібних документів, указаних в пунктах 201.10 та 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, номер МД на ввезення товарів на митну територію України. Указані номери запису переносяться на зазначені документи відповідно.
У графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, зазначеного в абзаці другому цього пункту.
При занесенні до Реєстру податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та видані покупцю у місяці, що настає за місяцем їх складання, зазначається фактична дата їх отримання незалежно від того, в якому звітному періоді вони будуть відображені у складі податкового кредиту (у звітному періоді їх складання чи у звітному періоді їх отримання).
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, заносять до Реєстру податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у звітному періоді, на який припадає фактична дата компенсації. У разі отримання часткової компенсації до Реєстру заносяться показники податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної у розмірі отриманої частки компенсації з пропорційним вирахуванням суми податку. При цьому сумарні показники записів такої податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної не повинні перевищувати їх загальні показники.
До граф 3, 4 переносяться відповідні реквізити податкової накладної чи іншого документа, указаного в абзаці другому цього пункту.
У графі 5 зазначається вид документа згідно з такими позначеннями:
ПНП — податкова накладна, складена на паперових носіях;
ПНЕ — електронна податкова накладна.
У разі застосування касового методу податкового обліку до позначення виду документа додається літера «К» (наприклад, ПНПК — паперова податкова накладна, за якою суми податку включаються до податкового кредиту у звітному періоді, на який припадає фактична дата компенсації);
РКП — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), складений на паперових носіях;
РКЕ — електронний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної);
МДП — митна декларація, складена на паперових носіях;
МДЕ — електронна митна декларація;
ЧК — касовий чек.
У разі якщо загальна сума отриманих товарів/послуг за касовим чеком перевищує 200 гривень, платник податку не має права віднести до складу податкового кредиту ані всю суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ані її частину. У цьому разі платник податку у графі 5 проставляє позначення «ЧК» — касовий чек та заповнює графи 18 та 19 Реєстру;
ТК — транспортний квиток;
ГР — готельний рахунок;
ПЗ — рахунок за послуги зв’язку;
ПО — послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку;
ЗП — заява платника та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу;
НП — документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість;
БО — документ бухгалтерського обліку, в тому числі бухгалтерська довідка, яка складається у разі:
коригування внаслідок часткового використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського та переробного виробництва (рядок 16.2 податкової декларації з податку на додану вартість);
коригування із постачання сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту (переноситься з декларації з позначкою 0121/0122/0123 або декларації з позначкою 0140);
коригування, що проводиться у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях за останній податковий період календарного року (рядок 16.4 податкової декларації з податку на додану вартість);
якщо до податкового кредиту включаються суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів та/або з яких були визначені податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 стат- ті 198 розділу V Кодексу, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
Бухгалтерська довідка має бути складена до податкових накладних, МД, інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У Реєстрі бухгалтерська довідка записується таким чином: у графі 2 — дата складання бухгалтерської довідки, у графах 3, 4, 6, 7 — відповідно дата складання, порядковий номер податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), найменування та індивідуальний податковий номер постачальника, який її склав, у графі 5 — зазначається вид документа БО, до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується операція з постачання (БОПНП — у разі віднесення до податкового кредиту сум податку на підставі паперової податкової накладної, БОПНЕ — на підставі електронної податкової накладної тощо). При цьому суми у графах 10, 11, або графах 12, 13, або графах 14, 15 зазначаються зі знаком «+», а в графах 16, 17, або графах 18, 19, або графах 20, 21 — зі знаком «-»;
коригування (зменшення) податкового кредиту, що виникає при здійсненні контрольованих операцій (рядок 16.7 податкової декларації з податку на додану вартість). У разі якщо при здійсненні контрольованих операцій обсяг постачання за звичайною ціною менше ніж обсяг постачання за фактичною ціною, складається бухгалтерська довідка на таку контрольовану операцію, в якій обов’язково зазначаються номер та дата податкової накладної, номенклатура товарів/послуг, фактична та звичайна ціна придбання таких товарів/послуг, сума коригування (зменшення) податкового кредиту.
Зазначена бухгалтерська довідка записується таким чином: у графі 2 — дата складання бухгалтерської довідки, у графах 3, 4, 6, 7 — відповідно дата складання, порядковий номер податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), найменування та індивідуальний податковий номер постачальника, який її склав, у графі 5 — зазначається вид документа БО, до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується здійснення контрольованої операції з постачання, та літери «КО» (БОПНПКО — у разі віднесення до податкового кредиту сум податку на підставі паперової податкової накладної, БОПНЕКО — на підставі електронної податкової накладної тощо). При цьому суми у графах 10, 11, або графах 12, 13, або графах 14, 15 зазначаються зі знаком «-».
У разі якщо дані документа включаються до уточнюючих розрахунків за звітний період, до виду документа додається літера «У» (наприклад, ПНП — паперова податкова накладна, ПНПУ — паперова податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків, ПНЕ — електронна податкова накладна, ПНЕУ — електронна податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків).
У графі 6 зазначається найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи — підприємця) постачальника.
У разі придбання товарів за межами митної території України та отримання послуг від нерезидента на митній території України у графі 6 проставляються країна нерезидента та найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) — для фізичної особи) нерезидента.
У графі 7 зазначається індивідуальний податковий номер постачальника — платника податку на додану вартість.
У разі якщо товари/послуги, придбані у нерезидента, не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, у графі 7 відображається умовний ІПН «200000000000».
Якщо товари/послуги придбані у нерезидента, у графі 7 відображається умовний ІПН «300000000000».
У разі якщо товари/послуги придбані в особи, яка не зареєстрована як платник податку, у графі 7 відображається умовний ІПН «400000000000».
У графі 8 зазначається загальна сума, включаючи податок на додану вартість.
У графі 9 зазначається частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами та необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.
У графах 10, 12, 14, 16, 18 та 20 зазначається вартість товарів/послуг та необоротних активів без податку на додану вартість.
У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком («+» чи «-»).
У графах 11, 13, 15, 17, 19 та 21 зазначається сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість за товарами/послугами та необоротними активами, визначена, виходячи з їх вартості, зазначеної у графах 10, 12, 14, 16, 18 та 20 відповідно.
Сума податку на додану вартість, зазначена в графах 17, 19 та 21, до податкового кредиту не включається.
У разі придбання у платника податку на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, звільнених від оподаткування та тих, що не є об’єктом оподаткування, а також придбання в особи, не зареєстрованої платником податку на додану вартість, у графах 11, 13, 15, 17, 19 та 21 проставляється нуль.
У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) такі записи здійснюються з відповідним знаком («+» чи «-»).
У разі якщо платником проводиться розподіл сум податкового кредиту відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, в день отримання податкової накладної сума, що відповідає частці використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, записується у графах 10, 11, або графах 12, 13, або графах 14, 15 Реєстру, а сума, що відповідає частці використання в операціях, звільнених від оподаткування та тих, що не є об’єктом оподаткування, — у графах 16, 17, та/або графах 18, 19, та/або графах 20, 21.
Коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях за підсумками календарного року, здійснюється на підставі бухгалтерської довідки. При реєстрації такої бухгалтерської довідки у розділі II Реєстру за останній податковий період календарного року робиться такий запис: у графі 2 — дата останнього дня звітного періоду календарного року, у графі 3 — дата складання бухгалтерської довідки, у графі 5 — вид документа (БО), у графі 11 — сума коригування податку на додану вартість, визначена у додатку 7 до декларації (рядок 16.4 декларації з податку на додану вартість), з відповідним знаком («+» чи «-»).
Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять такий розподіл сум податкового кредиту в останній день звітного (податкового) періоду та здійснюють запис щодо коригування записів податкових накладних, відповідно до яких придбавались такі товари/послуги.
При цьому у графі 5 до виду документа додається літера «Р» (наприклад, ПНПР — паперова податкова накладна, за якою проведено розподіл суми податкового кредиту, ПНЕР — електронна податкова накладна, за якою проведено розподіл суми податкового кредиту).
На суму коригування, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях, звільнених від оподаткування та тих, що не є об’єктом оподаткування, проводяться такі записи: зі знаком «-» у графах 10, 11, або 12, 13, або 14, 15 та одночасно зі знаком «+» у графах 16, 17, та/або графах 18, 19, та/або графах 20, 21.
V. Порядок здійснення уточнення показників
1. Платники податку у звітному (податковому) періоді щодня визначають підсумки зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків за кожним розділом.
2. При виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вносяться два записи: помилковий запис зі знаком «-» та правильний запис зі знаком «+».
Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: у графі 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; графах 2 — 6 розділу I та/або графах 2 — 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних графах 7 — 16 розділу I та/або графах 9 — 21 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-». При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку робиться окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.
В. о. директора Департаменту податкової,
митної політики та методології бухгалтерського обліку
Ю. П. Романюк