Розмір ставки ПДФО — який підсумок баталій
Який відсоток ПДФО необхідно сплачувати при виплаті дивідендів фізичним особам, якщо розмір чистого прибутку ТОВ дорівнює 38 тис. грн.?
Сьогодні ставка ПДФО з дивідендів фізособам дорівнює 5 %, причому незалежно від їх розміру.
Такого остаточного висновку дійшли законодавці ще в серпні поточного року. Нагадаємо, що всі коливання в питаннях зміни ставки ПДФО за дивідендами почалися із Закону № 1166 («БТ», 2014, № 14, с. 4). Цим нормативним документом було запроваджено нові правила обкладення дивідендів ПДФО:
• збільшена ставка до 15 %;
• установлений обов’язок:
— за підсумками року декларувати доходи у вигляді дивідендів;
— проводити перерахунок суми ПДФО із застосуванням прогресивної шкали ставок (15 %, 20 % і 25 %) у річній декларації («пасивний» перерахунок). Розмір ставки в цьому випадку залежав від розміру прожиткового мінімуму в поточному році*, а точніше від суми, що дорівнює 204 прожитковим мінімумам (ПМ).
* При цьому Закон № 1166 не уточнював, який саме та на яку дату необхідно використовувати показник прожиткового мінімуму. На нашу думку, законодавці мали на увазі показник ПМПО, тобто прожитковий мінімум, установлений на працездатну особу на 1 січня звітного року.
Так, у 2014 році ставку ПДФО, що дорівнює 15 %, необхідно було застосовувати, якщо розмір нарахованих дивідендів не перевищив 248472 грн. (204 ПМ у 2014 році), 20 % — якщо він виявився в межах 248473 грн. — 482328 грн. включно і 25 % — якщо перевищив 482328 грн. (детальніше читайте у «БТ», 2014, № 15, с. 35).
При цьому розмір чистого прибутку, отриманого підприємством, на обкладення дивідендів ПДФО не впливав. Розрахунок планувалося здійснювати, виходячи із суми дивідендів, нарахованих конкретному засновнику — фізособі.
Такі правила повинні були запрацювати з 01.07.14 р. Однак прийняття Закону № 1200 припинило це нововведення («БТ», 2014, № 17, с. 4). Час «Х» (час, коли запрацюють нові правила оподаткування дивідендів) був відстрочений до 01.01.15 р.
Увага. Таким чином, ставка ПДФО у 2014 році так і залишилася на рівні 5 %.
Далі — більше. Зміни, унесені Законом № 1588 до п.п. 170.5.4 ПКУ,кардинально змінили ситуацію («БТ», 2014, № 32, с. 4). Так, вони:
• повністю скасували «пасивний» перерахунок за підсумками року;
• установили ставку ПДФО для обкладення дивідендів за звичайними акціями на рівні 5 % (це саме правило поширюється і на одержувачів дивідендів — нерезидентів);
• затвердили оподаткування дивідендів за акціями, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів, здійснювати в колишньому порядку, тобто як доходи у вигляді зарплати (15 або 17 %).
Зверніть увагу! Тепер дію таких змін не було обмежено будь-якими тимчасовими рамками. Тому доти, поки законодавцям не спаде на думку нова ідея, діють зазначені правила обкладення ПДФО дивідендів, у тому числі й у 2015 році. Про щонайменші зміни в цьому питанні ми вас повідомимо негайно.
Висновок: на сьогодні, як і раніше, при виплаті дивідендів фізичним особам застосовуємо ставку ПДФО в розмірі 5 % (за звичайними акціями незалежно від суми), 15 % і 17 % (за акціями, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів).
Якщо засновник став ФОП…
Один із засновників ТОВ у 2011 році зареєструвався підприємцем зі сплатою єдиного податку (ЄП). Однак і досі у статуті він значиться як фізична особа (громадянин). Чи впливає це на ставку ПДФО для оподаткування дивідендів?
Ні, не впливає. На ставку ПДФО для оподаткування дивідендів факт реєстрації засновника підприємцем не вплине. Пояснимо, чому.
Річ у тім, що засновник, зареєструвавшись фізособою-підприємцем (ФОП), не перестає бути учасником відносин як звичайна фізична особа. Він стає суб’єктом, що поєднує в собі одночасно риси двох різних видів громадських відносин.
З одного боку, він підпадає під дію норм права, що регулюють відносини між господарюючими суб’єктами. З іншого боку, він, як і раніше, залишається учасником цивільних, сімейних, житлових та інших правовідносин як фізична особа.
Таким чином, засновник може займатися будь-якою діяльністю і як звичайна фізособа, і як фізособа-підприємець. Прикладом можуть бути орендні відносини. Так, будь-який громадянин може надавати в оренду власне житло і як звичайна фізична особа, і як ФОП.
Крім того, у ч. 1 ст. 3 Закону про госптовариства передбачено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Отже, підприємець не може бути засновником ТОВ.
Висновок: оскільки засновником підприємства, як і раніше, є фізична особа — громадянин (непідприємець), то обкладати ПДФО нараховані йому дивіденди ви повинні в такому самому порядку, як для звичайної фізичної особи, незалежно від того, пройшла вона реєстрацію і стала ФОП чи ні. Про всі нюанси оподаткування дивідендів залежно від статусу підприємства ви можете довідатися з «БТ», 2014, № 14, с. 32.
РРО та виплата дивідендів через касу
Чи можна виплачувати дивіденди з виручки, отриманої за товар (покупець — ФОП на ЄП вніс гроші до каси), якщо на підприємстві немає касового апарату?
Для того щоб відповісти на це запитання, необхідно з’ясувати два моменти:
• чи можна виплачувати дивіденди з виручки та в якій сумі;
• чи можна виплачувати дивіденди без РРО.
На перше питання можна відповісти ствердно. Для цього ми маємо дві підстави:
• у п. 2.9 Положення № 637 міститься пряма вказівка на те, що підприємства можуть використовувати готівкові грошові кошти для потреб, що виникають у процесі їх функціонування, не встановлюючи жодного обмеження таких потреб;
• будь-яких додаткових перешкод для виплати готівкою з каси підприємства (у тому числі і з отриманої виручки) дивідендів фізичним особам (у тому числі і нерезидентам України) Положення № 637 не встановлює.
А отже, підприємство має право використовувати готівкові грошові кошти з каси підприємства для виплати дивідендів фізичним особам.
Причому зберігати такі суми (для виплати дивідендів) у себе в касі підприємство може протягом трьох робочих днів, уключаючи день отримання готівки в банку, навіть якщо така сума перевищує встановлений на підприємстві ліміт каси (п. 2.10 Положення № 637).
Увага! Потрібно враховувати «готівкові» обмеження, установлені п. 2.3 Положення № 637 і п. 1 постанови № 210: 10 тис. грн. для розрахунків між госпсуб’єктами і 150 тис. грн. — госпсуб’єктів з фізособами. Нещодавно НБУ нагадав, що ці обмеження потрібно враховувати і при виплаті дивідендів (лист НБУ від 01.08.14 р. № 11-117/41539// «БТ», 2014, № 45, с. 9).
Тепер про РРО. Ви напевно вже знаєте, що юрособи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), як і ФОП, які здійснюють операції за розрахунками в готівковій і безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послу, повинні проводити розрахункові операції на повну суму купівлі (надання послуги) через РРО (ст. 3 Закону про РРО).
Отже РРО необхідно використовувати для проведення розрахункових операцій. Та й сама назва РРО говорить сама за себе. Але чи є видача дивідендів розрахунковою операцією? Відповідь очевидна — ні.
Адже до розрахункових належать такі операції (ст. 2 Закону про РРО):
• приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);
• видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (надану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа з оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або в разі повернення товару (відмови від послуги) оформлення розрахункових документів на перерахування коштів до банку покупця.
Отже, видавати дивіденди з каси можна не використовуючи при цьому РРО. Для цього достатньо оформити або витратні касові ордери, або витратні відомості (п. 3.4 Положення № 637).
Висновок: видавати дивіденди з каси можна і без застосування РРО, але при цьому слід враховувати обмеження, установлені для готівкових розрахунків (10 тис. грн. на день з іншими суб’єктами господарювання і 150 тис. на день з фізособами).
Рішення про виплату дивідендів
Як скласти протокол зборів засновників і наказ про виплату дивідендів, якщо підприємство має двох засновників?
Так, дійсно, рішення про виплату дивідендів приймається зборами засновників (учасників) і оформляється протоколом.
Нагадаємо, що збори засновників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють більше 60 % голосів (ч. 8 ст. 41, ч. 1 ст. 60 Закону про госптовариства).
Періодичність проведення зазначених зборів для госптовариств, які не є акціонерними, чітко не регламентована. Вони можуть виплачувати дивіденди щороку, щокварталу або навіть щомісяця залежно від тієї періодичності, яка встановлена статутом товариства (лист Мін’юсту від 10.06.11 р. № 379-0-2-11-8.1). Акціонерні товариства, як і товариства, які працюють на підставі Модельного статуту, виплачують дивіденди лише 1 раз на рік.
Рішення про розподіл прибутку господарського товариства приймається простою більшістю голосів (ч. 3 ст. 59 Закону про госптовариства).
Будь-якої стандартної форми протоколу зборів засновників про виплату дивідендів не існує. Тому складайте його як звичайний протокол зборів. Головне — зазначте в ньому:
• суму прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів;
• розмір дивідендів, що припадає на одну акцію (в акціонерному товаристві) або на частку кожного учасника (у ТОВ);
• порядок виплати дивідендів;
• строки початку та закінчення їх виплати.
Приклад протоколу загальних зборів учасників про виплату дивідендів ви знайдете на рис. 1 (див. с. 32).
Рис 1. Приклад протоколу загальних зборів учасників про виплату дивідендів
Згодом, на підставі цього протоколу, керівник підприємства повинен буде видати наказ про нарахування та виплату дивідендів (рис.2 на с. 33). І вже на підставі наказу бухгалтерія здійснить безпосередню виплату дивідендів в розмірі, порядку та в терміни, визначені зборами.
Рис. 2. Приклад наказу про виплату дивідендів
Документи та скорочення статті
Закон № 1166 — Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.14 р. № 1166-VII.
Закон № 1200 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» від 10.04.14 р. № 1200-VII.
Закон № 1588 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» від 04.07.14 р. № 1588-VII.
Закон про госптовариства — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.
Положення № 637 — Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.
Постанова № 210 — постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.13 р. № 210.
РРО — реєстратор розрахункових операцій.
