(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/18
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Листопад , 2014/№ 46

«Ведмежа послуга» нерезиденту, або Як єдиноподатнику врахувати комісію «чужого» банку

Інколи суб’єкти господарювання беруть на себе витрати свого покупця-нерезидента на сплату комісії за переказ валюти. Надання таких «пільг» є доволі гарним маркетинговим ходом. Водночас, якщо ви платник єдиного податку, така операція інколи породжує низку проблем. Зокрема, яку суму виручки має право включити єдиноподатник до свого оподатковуваного доходу, якщо на поточний рахунок продавця надходить виручка за вирахування комісії, або як бути із зняттям операції з валютного контролю? Відповіді на ці запитання знайдете далі.

Комісія банку та єдиноподатник

Сплата комісійної винагороди банку за свого контрагента-нерезидента — справа буденна. Та все ж інколи викликає багато запитань та проблем. Проблемною, зокрема, є ситуація, коли через сплату такої комісії на поточний рахунок продавця від покупця нерезидента (як і від вітчизняного покупця) надходить не повна сума оплати, а за мінусом комісії. Тобто банк платника, або банк — посередник між банком платника та банком отримувача (зазвичай саме посередник стягує комісію у таких ситуаціях), самостійно на етапі перерахунку коштів від покупця до продавця утримав комісію з перерахованої суми.

У зв’язку з цим у єдиноподатника-продавця закономірно виникає запитання: яку суму виручки потрібно включати до оподатковуваного доходу: «чисту» суму, яку він отримав, чи «грязну» суму, яку сплатив нерезидент?

На наш погляд, щоб дати відповідь на це запитання, слід звернутися до правил визначення бази оподаткування єдиним податком.

Нагадаємо ці правила! Доходом платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). При цьому дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 292.13 та
ст. 296
ПКУ).

З вищенаведеного випливає, що до доходу потрібно включити суму виручки від продажу товарів (послуг), зазначену в договорі з покупцем.

Аргументом на користь цього є також той факт, що:

• розрахунковий документ виписується продавцем на всю суму купівлі, яка справляється з покупця, а комісія є складовою цієї плати;

• комісія фінустанови, що справляється згідно з договором про співпрацю, є ніщо інше, як витрати продавця товарів (послуг). Погодьтеся, що якби комісія перераховувалася окремо, а не справлялася відразу фінустановою, питання з розміром доходу не виникло б. Тому вважаємо, що порядок сплати комісії не повинен впливати на розмір доходу, отриманого єдиноподатником.

Отже, на наш погляд, визнати оподатковуваним доходом продавець-єдиноподатник має всю суму виручки, що мала надійти від покупця без вирахування комісії.

При цьому ви маєте пам’ятати, що сума, яка буде включена до оподатковуваного доходу, буде не співпадати із сумою вказаною у виписці банку. Річ у тім, що у виписці банку за цією операцією вказується сума фактично зарахованих на рахунок коштів без урахування суми утриманої банком комісії. Щоб визначити суму доходу за проданий товар (послугу), вам потрібно буде додати обидві суми, або взяти суму, вказану у виставленому покупцеві рахунку.

Важливо! Цей висновок стосується всіх продавців — як платників податку на прибуток, так і єдиноподатників: дохід визначається в повній сумі продажу, а не в розмірі «чистої» суми отриманої виручки (за вирахуванням комісії банку).

Водночас ДФСУ в аналогічній ситуації (при продажу товарів/послуг з розрахунком через платіжний термінал) має дещо іншу позицію (див. категорію 108.04 ЗІР ДФСУ).

У своєму роз’ясненні податківці вказують: якщо платник при здійсненні продажу товарів використовує платіжні термінали та виплачує комісійну винагороду еквайру, то його доходом є вся сума, що надійшла на поточний рахунок. Із цього роз’яснення можна зробити висновок, що єдиноподатники повинні включати в доходи лише суму коштів, яка фактично надійшла на рахунок, тобто за мінусом комісії.

Такий висновок контролерів є доволі лояльним. Та все одно поспішати його використовувати ми б не радили, оскільки:

• по-перше, він наданий лише у вигляді роз’яснення у ЗІР, а такі роз’яснення не мають сили офіційного нормативно-правового акта і не надані вам індивідуально;

• по-друге, висновок, зроблений у цій консультації, не однозначний і його можна при буквальному прочитанні розуміти і по-іншому, адже фактично продавцеві надійшла більша сума, просто з неї банк одразу утримав свою комісію та зарахував на рахунок уже різницю, розписавши ці суми у виписці.

Тому, щоб спокійно включити до оподатковуваного доходу лише «чисту» суму виручки, радимо отримати письмову індивідуальну податкову консультацію, бо у податківців пам’ять коротка та їх позиція часто змінюється.

Увага! Якщо єдиноподатник отримує дохід в іноземній валюті, то його перераховують за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком на дату отримання такого доходу, тобто на дату надходження грошей у готівковій або безготівковій формі (пп. 292.5 та 292.6 ПКУ).

Водночас оскільки зазвичай валютна виручка спочатку потрапляє на розподільчий рахунок, а тільки потім — на валютний рахунок підприємства, виникає запитання: за яким саме курсом слід робити такий перерахунок?

Податківці вважають, що слід орієнтуватися на курс НБУ, що діяв на момент надходження валюти на поточний рахунок підприємства (категорія 107.04 ЗІР ДФСУ), Аргументують вони це тим розподільчий рахунок є транзитним, тобто таким, що виконує суто технічну функцію. А отже, валюта, яка на ньому перебуває, підприємству не належить.

На наш погляд це дещо не так: при перерахунку інвалютної виручки потрібно орієнтуватися на курс НБУ, що діє на дату надходження інвалютної виручки на розподільчий рахунок підприємства. Причина проста — ви не можете продати 75 %* валюти, якщо вона вам не належить. Якщо ж вона вам усе-таки належить, ви маєте оприбуткувати цю валюту в своєму обліку за курсом НБУ, за яким її зараховано на розподільчий рахунок.

* На сьогодні діє вимога Нацбанку на обов’язків продаж 75 % інвалютних надходжень (див. «БТ», 2014, № 39, с. 5).

Вибір є, тому вирішувати вам. Детально ж про визначення розміру доходу, отриманого у іноземній валюті, читайте у «БТ», 2014, № 14, с. 40, № 32, с. 26, № 35, с. 19,

 

Як бути з валютним обмеженням?

У випадку, коли виручка за вираху­ванням комісії надходить від нерезидента, то крім вищеозвученого запитання, виникає й інше: чи не вплине надходження виручки без урахування комісії на дотримання строків розрахунків у ЗЕД?

Нагадаємо, що під контроль за розрахунками в ЗЕД попадають ЗЕД-операції з експорту з подальшою оплатою (відстроченням платежу). Суть контролю за такими розрахунками полягає в тому, що при експорті на умовах відстрочення платежу виручку резидентів в інвалюті має бути зараховано на валютний рахунок не пізніше 90** календарних днів з дати митного оформлення (ст. 1 Закону про розрахунки в інвалюті та п. 1 постанови № 515);

** Важливо! У ст. 1 Закону про розрахунки в інвалюті вказано інший строк проведення розрахунків у ЗЕД — 180 днів. Та орієнтуватися на нього, як мінімум, до 21.11.14 р. не слід («БТ», 2014, № 35, с. 12). Чи будуть «скорочені» строки ЗЕД-розрахунків застосовуватися й далі, дізнаємося ближче до закінчення строку їх дії.

Недотримання строків розрахунку загрожує вам пенею за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки в інвалюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті). При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Оскільки виручка за реалізовану нерезиденту продукцію надходить не в повному розмірі, хвилювання з приводу порушення валютного контролю є цілком закономірні. Але не виправдані.

Справа в тому, що у вищезгаданому випадку недоотримання виручки виникає не з вини контрагентів, а через неузгодження договірних відносин між іноземними та вітчизняними банками, тому в Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями Нацбанк надає резидентам шанс уникнути нарахування пені.

Щоб скористатися цим шансом, необхідно, щоб обов’язок оплатити комісії банку-нерезидента за перерахування коштів за такою операцією був покладений ЗЕД-договором на резидента (п.п. «е» п. 1.8 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями). При цьому, якщо сума сплаченої комісії за кожним окремим платежем за ЗЕД-договором:

• перевищує 50 євро або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, то сума сплаченої комісії має бути підтверджена відповідним банківським документом;

• не перевищує 50 євро або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, то жодних підтверджень перерахування такої суми резидент подавати до контролюючих органів не повинен. Тому у випадку, коли сума коштів, що надійшли на рахунок у банку, менша за суму, прописану в ЗЕД-договорі, на 50 євро, вам хвилюватися взагалі не слід.

Важливо! Із вищевикладеного випливає, що для того, щоб недо­отримання виручки через сплату комісії банку не вважалося простроченням 90-денного строку, саме у ЗЕД-договорі має бути прописано, що обов’язки зі сплати комісії банку покладено на резидента. Тому якщо ви берете на себе обов’язок зі сплати комісії за контрагента, попіклуйтеся про включення такої норми у ваш ЗЕД-договір.

Річ у тім, що у випадку, коли такої умови в ЗЕД-договорі немає, то недоотримання виручки за експортною операцією протягом 90 днів через сплату комісії за свого контрагента буде вважатися порушенням і виллється у грошове покарання. Притягувати до відповідальності вас будуть податківці (ч. 5 ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті).

Тому, щоб уникнути штрафних санкцій у цьому випадку, радимо резидентам, які готові взяти на себе витрати у вигляді комісії банка, при укладанні ЗЕД-договору попіклуватися, щоб у договорі з нерезидентом містилася щонайменше умова про те, що сплачувати комісію має саме резидент. А якщо ви бажаєте уникнути таких ситуацій, то слід або проводити розрахунки через іноземні банки, які не стягують комісію за перерахування коштів на рахунки резидента, або покласти обов’язок щодо сплати таких сум на нерезидента.

 

Висновки

  • Платник єдиного податку, з виручки якого банк нерезидента утримав комісію за перерахування валюти, має включити до оподатковуваного доходу всю суму виручки, яку сплатив покупець.

  • При перерахунку інвалютної виручки потрібно орієнтуватися на курс НБУ, що діє на дату надходження інвалютної виручки на розподільчий рахунок підприємства.

  • Щоб не було проблем із зняттям зовнішньоекономічної операції з контролю через недоотримання виручки за рахунок комісії банку, необхідно, щоб у ЗЕД-договорі містилася умова про сплату комісії за рахунок резидента.

Документи статті

Закон про розрахунки в інвалюті — Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Постанова № 515 — постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.14 р. № 515.

Інструкція з контролю за ЗЕД-операціями — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.

s.detsyura@id.factor.ua

комісія банка, нерезидент, єдиноподатник додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті