У листі, що коментується, фіскали дали чіткі вказівки: середній заробіток, збережений за мобілізованим працівником, потрібно відображати в розрахунку за ф. № 1ДФ за «зарплатною» ознакою доходів «101». Тим самим вони підтвердили свою фіскальну і, на наш погляд, помилкову позицію, викладену в консультації з категорії 103.25 ЗІР ДФСУ.
Податківці стоять на своєму: оскільки немає порядку компенсації цих коштів роботодавцям, плюс у держбюджеті на 2014 рік не закладено відповідної статті витрат, то ПДФО бути!
До речі, так само податківці мислять і щодо ЄСВ (підтвердження — у листі ДФСУ від 29.09.14 р. № 5655/7/99-99-17-03-01-17 // «БТ», 2014, № 41, с. 4) та військового збору (лист ДФСУ від 08.09.14 р. № 3095/6/99-99-17-03-03-15 // «БТ», 2014, № 39, с. 6).
Що ж залишається робити роботодавцям, чиї працівники відправилися захищати Батьківщину? У роботодавців є два шляхи: боротися за правду в суді або погодитися з податківцями і нести їм «дань» — обкладати середній заробіток мобілізованих працівників, збережений за ними, ПДФО, ЄСВ та ВЗ. Причому у другому випадку не забудьте відкоригувати минулі періоди, коли ви керувалися законним звільненням.
Який би шлях ви не обрали, шукайте підказки у статті «Середній заробіток мобілізованого: хто винен і що робити?» // «БТ», 2014, № 40, с. 27.
