Стала доступною перша «офіційна реляція» податківців про сплату військового збору (ВЗ). Вийшла вона доволі значною за обсягом. Здається, до неї спробували втиснути всі актуальні на момент її підготовки роз’яснення із ЗІР ДФСУ. Ось вони:
1. Об’єктом обкладення ВЗ є лише той дохід, що належить до фонду оплати праці (ФОП). Отже, обкладати ВЗ потрібно виплати, які належать до ФОП, та виплати за договорами підряду та надання послуг (у розумінні ЦКУ). А отже, як ми й говорили раніше («БТ», 2014, № 32, с. 25, № 33, с. 20), з «обойми» об’єктів обкладення ВЗ випадають орендна плата, винагороди за договорами купівлі-продажу, виплати ФОП, пасивні доходи у вигляді банківських процентів.
І все б добре, коли б не одне велике «АЛЕ».
Важливо! У неофіційних роз’ясненнях податківці говорять про те, що вже частково змінили свою думку із цього приводу. Мовляв, стосовно виплат працівникам тільки ФОП обмежуватися не хочемо. Хочемо бачити й інші «трудові» виплати.
Підтвердження вже бачимо, наприклад, у категорії 132.02 ЗІР ДФСУ, де йдеться про обкладення ВЗ вихідної допомоги, що не належить до ФОП. Отже, далі буде…
2. Базою обкладення ВЗ є «брудний» заробіток.
Інакше кажучи, для цілей обкладення ВЗ суму доходу визначаємо без вирахування ПДФО, ПСП, ЄСВ, страхових внесків до накопичувального фонду тощо. Це податкова служба вже підкреслювала у своїх роз’ясненнях, розміщених у категорії 132.02 ЗІР ДФСУ.
3. База обкладення ВЗ при виплаті доходу в негрошовій формі не збільшується на «натуральний» ВЗ-коефіцієнт.
Податківці аргументують: застосування такого ВЗ-коефіцієнта не передбачене нормами п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Отже, якщо маємо справу з виплатою доходу в негрошовій формі, то застосовуємо до неї тільки «натуральний» ПДФО-коефіцієнт (розрахований виходячи зі ставки ПДФО — див. a target="_blank" href="J/24/138/1086">«БТ», 2014, № 32, с. 25). Від отриманої суми й обчислюємо ВЗ. Розраховувати коефіцієнт виходячи із «сумарної» ставки (ПДФО + ВЗ + + ЄСВ-утримання) не слід.
4. Середній заробіток мобілізованого працівника обкладається ВЗ.
Фіскали продовжують наполягати: така виплата є гарантійною. А отже, вона є частиною додаткової зарплати і, відповідно, об’єктом обкладення ВЗ. Свою точку зору податківці відстоюють твердо та систематично нагадують, що до того моменту, поки КМУ не затвердить відповідний порядок компенсації, вони не мають наміру її змінювати (докладніше — у «БТ», 2014, № 37, с. 47).
5. Дивіденди, нараховані за привілейованими акціями, обкладаються ВЗ.
Нагадаємо, що дивіденди, нараховані за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, котрий передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів, нарівні з лікарняними для цілей ПКУ прирівнюються до зарплати (п.п. 153.3.7 ПКУ). А отже, вони є об’єктом обкладення ВЗ («БТ», 2014, № 32, с. 14 і 25).
6. Додаткові блага ВЗ не обкладаються.
Висновок податківців є цілком очевидним, оскільки відповідно до ПКУ додаткові блага не належать ні до зарплатних виплат, ні до винагород за ЦП договорами (п.п. 14.1.47 ПКУ). А тому вони ВЗ не обкладаються.
7. Виплати, нараховані до 03.08.14 р., ВЗ не обкладаються.
Ви вже знаєте: у питанні обкладення ВЗ визначальну роль відіграє дата нарахування доходу. Так, якщо дохід нараховано до 03.08.14 р., але виплачено пізніше зазначеної дати, він не підпадатиме під обкладення ВЗ. А от із суми доходу, нарахованої після урочної години (навіть за період до 03.08.14 р.), без застережень утримуємо ВЗ. Звичайно, за умови, що такий вид доходу є об’єктом обкладення ВЗ.
8. Хто встигне самовиправитися, тому відповідальність не загрожує.
Податківці знову проводять аналогію з ПДФО у частині притягнення до відповідальності за ВЗ-порушення. Це вселяє певну надію, що їх висновки не є випадковими. Зрозуміти податківців можна так, що в разі самовиправлення помилок, які призвели до ненарахування, неутримання та/або неперерахування ВЗ до бюджету, штраф платнику податків не загрожує. Але за умови, що він встигне це зробити протягом одного звітного року. Докладніше — у «БТ», 2014, № 33, с. 27.
