Законодавці вкотре розширили коло соціальних гарантій захисникам Батьківщини. Для тих, хто відслужив за призовом під час мобілізації, передбачені і додаткові відпустки при звільненні, і мораторій на черговий призов у зв’язку з частковою мобілізацією — на 6 місяців із дня звільнення. Найголовніше, щоб законодавчі норми виконувалися на практиці.
Є серед нововведень і моменти, які зацікавлять роботодавців.
Так, якщо ви прийняли на роботу колишнього військовослужбовця, призваного під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб офіцерського складу, то знайте, що такому працівнику потрібно буде надати:
• щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві (ст. 10 Закону про відпустки*);
• переважне право залишитися на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці (ст. 42 КЗпП);
• перше робоче місце на строк не менше 2 років (для працездатної молоді віком від 15 до 28 років) (ст. 197 КЗпП).
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Також такі працівники належать до осіб, на яких поширюються додаткові гарантії у працевлаштуванні — встановлюється квота згідно зі ст. 14 Закону про зайнятість**: підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб — 5 % середньооблікової кількості штатних працівників за попередній календарний рік. Детальніше про це читайте у «БТ», 2015, № 1 — 2, с. 12.
** Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.12 р. № 5067-VI.
Доповнили важливим положенням і популярну нині ст. 119 КЗпП. Так, робоче місце та посада, компенсація з бюджету середнього заробітку зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби:
• отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) і перебувають на лікуванні в медичних установах;
• потрапили в полон або визнані безвісно відсутніми.
Гарантії зберігаються за такими працівниками на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військкоматах після їх звільнення з військової служби в разі закінчення ними лікування незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Тобто якщо мобілізований працівник не просто повернувся цілим і неушкодженим, а поранений (на лікуванні) або безвісно зник, то гарантії за ним зберігаються більше року.
Важливий момент! А де ж норма, яка подовжує збереження гарантій для мобілізованих працівників до 18 місяців замість 12? А немає її! Нагадаємо: така пропозиція надходила безпосередньо перед голосуванням за прийняття законопроекту № 2283. Однак у результаті Закон, що коментується, повернувся з підпису Президента без проанонсованої норми. Чому? Законодавці передумали чи просто забули її додати? Відповіді немає, але факт залишається фактом — як і раніше, діє річний період. Тобто робоче місце, посада та компенсація середнього заробітку зберігаються за призваним працівником на період мобілізації, але не більше року.
Довгоочікувані роз’яснення про порядок компенсації середнього заробітку ви знайдете у «БТ», 2015, № 14, с. 32.
Якщо працівник повернувся на робоче місце після демобілізації, то вам буде корисно знати, як обліковувати збережений за ним середній заробіток з метою розрахунку середньої зарплати для нарахування відпускних, лікарняних, відрядних та інших виплат. Про це читайте у «БТ», 2015, № 15, с. 33.
Закон діє з 15.04.15 р.
