(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
18/28
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Серпень , 2015/№ 33

Податок на прибуток у аграріїв: звітуємо за 2014/2015 сільгоспрік

Для більшості літо асоціюється з часом відпусток і подорожей на море. Але не для сільгосппідприємств. Для них ця спекотна пора перетворюється у визначальний етап роботи — збір урожаю. А якщо брати тільки сільгосппідприємства на загальній системі оподаткування, то цей період у них пов’язаний ще й із підбиттям підсумків за звітний податковий рік та поданням декларації з податку на прибуток.

Сільгоспрік

Розпочнемо з того, що сільгосппідприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільгосппродукції, з точки зору податку на прибуток (ПНП), вважаються річними платниками цього податку, тобто платниками, які звітують з цього податку та розраховуються з бюджетом за підсумками звітного податкового року.

При цьому річний податковий період для них може визначатись не в традиційні строки, що встановлені для звичайних платників ПНП (з початку і до кінця календарного року), а починатись з 1 липня поточного звітного року і закінчуватись 30 червня наступного звітного року ( п.п. 137.4.1 ПКУ).

Незважаючи на таку специфіку, ці підприємства все одно мають керуватися загальним правилом подання звітності з ПНП, передбаченим у  п. 49.18 ПКУ. Для сільгосппідприємств, як ми з’ясували вище, базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, а тому декларацію слід подати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року ( п.п. 49.18.3 ПКУ). Тобто граничний строк подання ними податково-прибуткової декларації за звітний сільгоспрік з 01.07.14 р. по 30.06.15 р. включно припадає на 29.08.15 р. (субота — вихідний день). З урахуванням «святково-вихідного» перенесення ( п. 49.20 ПКУ) подати звітність за цей сільгоспрік слід не пізніше 31.08.15 р. (понеділок).

Сплачувати ПНП сільгосппідприємства мають за загальними правилами, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання декларації ( п. 57.1 ПКУ). Отже, у поточному році загальну суму ПНП слід сплатити не пізніше 08.09.15 р. (вівторок).

До речі, сільгоспплатникам ПНП не потрібно сплачувати авансові внески. Річ у тім, що на них не поширюються загальні вимоги абзацу четвертого п. 57.1 ПКУ.

Хто користується такими правилами

Для сільгосппідприємств не секрет, хто має право сплачувати ПНП за підсумками звітного податкового сільгоспроку. Та все ж нагадати це не буде зайвим.

Так, щоб сплачувати ПНП за результатами сільгоспроку, необхідно, щоб ( п.п. 137.4.1 ПКУ):

1) основною діяльністю підприємства було виробництво сільгосппродукції. Такою продукцією вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 — 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку поширюється дія спецрежиму з ПДВ у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються безпосередньо платником податку — суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку — їх виробником ( ст. 209.7 ПКУ);

2) дохід підприємства від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищував 50 % загальної суми доходу. Тобто розмір так званого критерію сільгоспчастки має бути більшим 50 %;

Інакше кажучи, щоб бути платником податку на прибуток за результатами сільгоспроку, у структурі реалізації товарів сільгосппідприємства переважну частку має складати сільгосппродукція власного виробництва.

Звітуємо за двома деклараціями

Як у попередніх роках, так і в цьому році, перед аграріями постає традиційне запитання, скільки декларацій подавати? Цього разу причиною тому є не різні ставки ПНП, а різні правила визначення ПНП у 2014 та 2015 роках:

• з 01.01.14 р. по 31.12.14 р. включно — аграрії мають сплачувати ПНП за старими правилами, тобто коли доходи та витрати збирали у декларації з ПНП за податковими правилами;

• з 01.01.15 р. — розраховувати ПНП слід за новими бухобліковими правилами.

Різниця в правилах розрахунку ПНП за першу і другу половину сільгоспроку зумовлюють складання, як і в попередні роки, двох декларацій з ПНП:

• першу за період з 01.07.14 р. по 31.12.15 р. включно (далі — декларація № 1);

• другу — за період з 01.01.15 р. по 30.06.15 р. включно (далі — декларація № 2).

При цьому в першій декларації ви маєте розрахувати розмір ПНП за податковими правилами, що діяли до початку 2015 року. Тобто за тими правилами, що розраховували податок на прибуток за 2013/2014 сільгоспрік.

У другій декларації податок буде розрахований виходячи з правил нарахування ПНП, що почали діяти з 01.01.15 р. і діють на сьогодні. Тобто за тими правилами, якими вже скористалися квартальні платники ПНП при поданні звітності за  І півріччя.

Ставка ПНП протягом усього сільгоспроку залишилася незмінною і дорівнює 18 %.

Про те, чи має бути таких декларацій дві, контролери поки що нічого не сказали. Та ми у цьому точно впевнені. Тому далі розповімо, на що слід звертати увагу платникам при їх заповненні.

Декларація № 1 — «податкова»

Заповнювати декларацію № 1 аграрії будуть за тими ж правилами, що і минулорічну декларацію з ПНП, тобто орієнтуючись на податкові правила, які діяли до 01.01.15 р. Освіжити в пам’яті правила заповнення декларації за цими правилами ви можете, зазирнувши у «БТ», 2015, № 4, с. 41.

Водночас оскільки мова йде про сільгосппідприємства, то не слід забувати про те, що вони визначають оподатковуваний прибуток з урахуванням певних особливостей. Нагадаємо їх.

Доходи. Сільгосппідприємства, які обрали спецрежим з ПДВ, до оподатковуваних доходів мають включати позитивну різницю між сумами ПДВ, нарахованими таким сільгосппідприємством, на ціну поставлених ним сільгосптоварів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами ПДВ, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених ст. 209 ПКУ ( абзац другий п.п. 136.1.2 ПКУ, що діяв до 01.01.15 р.).

Наявність такої норми, на перший погляд, вказує, що віднесення позитивної різниці суми ПДВ до доходів стосується не всіх сільгосппідприємств, а лише тих, які зареєстровані як суб’єкти спецрежиму ПДВ згідно зі ст. 209 ПКУ. Тому з цього можна було зробити висновок, що сільгосппідприємства тваринницької галузі, які залишали у своєму розпорядженні суми ПДВ згідно з  п. 209.18 ПКУ, але не є платниками спецрежиму, не мали б визначати такі суми доходом.

Водночас це лише перше враження. Справа в тому, що згідно з п.п. 135.5.10 ПКУ сплатити ПНП мають сільгосппідприємства (не лише зареєстровані як суб’єкти спецрежиму ПДВ, а й незареєстровані ними), якщо вони отримали дотації, субсидії, капітальні інвестиції з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів. Ця норма є всеохоплюючою, а тому прямо стосується і сільгосппідприємств-тваринників, які залишають у своєму розпорядженні суми ПДВ згідно з  п. 209.18 ПКУ. Суми ПДВ, які не перераховані до бюджету, як ми розуміємо, і визнаються дотаціями. Навіть за відсутності транзиту коштів: спочатку до бюджету, а потім у зворотному напрямку. Тут головне — не формальний підхід, а суть: сільгосппідприємство фактично отримує бюджетну дотацію шляхом залишення суми ПДВ у своєму розпорядженні.

Тобто всі суми ПДВ (позитивне значення), які згідно зі ст. 209 ПКУ залишаються у розпорядженні сільгосппідприємств, а не сплачуються до бюджету, слід включати до доходів, тобто відображати так само, як і в бухобліку.

Що стосується від’ємного значення, яке могло виникнути у платників спецрежиму, то про нього у ПКУ нічого не сказано. Тому включити такі суми до витрат вам не вдасться. Однобокий підхід...

Не забуваймо також і про ПДВ-надходження, що аграрії отримували до 01.01.15 р. внаслідок застосування переробними підприємствами спецрежиму обкладення ПДВ згідно з  п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (втратив чинність з 01.01.15 р.). На такі кошти теж поширюються вимоги п.п. 135.5.10 ПКУ, а отже, вони мають бути включені до складу доходів та обкладені ПНП.

Особливості визначення витрат. Щодо особливостей визначення витрат, то аграрії мають пам’ятати, що до витрат вони включають плату за землю (земельний податок і орендну плату за землю), сплачену за земельні ділянки, що не використовуються в сільгоспвиробничому обороті ( п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ). Нарахування плати за таку землю відображається в додатку IВ за кодом рядка 06.4.15.

Водночас податок за землю, сплачений за ділянки, які використовуються у сільгоспдіяльності, до витрат ви не відносите. Такі суми будуть зменшувати нарахований ПНП за цей період (ст. 155 ПКУ).

Зауважимо, що тут мова йде тільки про одну частину плати за землю, а саме про земельний податок. На суму сплаченої орендної плати зменшити суму розрахованого ПНП до сплати не вдасться. Такі суми ви просто відносите до складу податкових витрат.

Зменшення нарахованого ПНП на суму податку на землю відображається в додатку ЗП до рядка 13 декларації в табл. 1 «3меншення нарахованої суми податку» за кодом рядка 13.6.

Увага! Визначати розмір плати за землю, який включається до витрат і буде зменшувати ПНП до сплати, слід орієнтуючись на ті місяці календарного року, що включаються до сільгоспроку. Тобто якщо говорити про сьогодення, то це період з 01.07.14 р. по 31.12.14 р. З цим погоджуються і контролери у підкатегорії 102.24 ЗІР ДФСУ.

Для звітування ви будете використовувати декларацію, затверджену наказом Міндоходів від 30.12.13 р. № 872 (ср. 025069200). Тобто ту декларацію, яку ви використовували при звітуванні за другу половину минулого сільгоспроку (перше півріччя календарного 2014 року).

Декларація № 2 — «бухоблікова»

За другу половину сільгоспроку (перше півріччя календарного 2015 року) декларацію вам доведеться заповняти за бухобліковими правилами. Для цього слід взяти дані про отриманий фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства за перше півріччя 2015 року і, за необхідності, скоригувати їх на податкові різниці. Зобов’язані ви це робити, коли ваші доходи за останній річний звітний (податковий) період перевищили 20 млн грн. або ви вирішили самостійно скористатися податковими різницями.

З переходом на бухоблікові правила для заповнення декларації вам потрібно лише взяти дані зі Звіту про фінансові результати (форми № 2 до НП(С)БО 1) та самостійно визначені податкові різниці.

На перший погляд, все виглядає нескладно. Водночас оскільки сільгосппідприємства, на рівні з квартальними платниками податку на прибуток, є першовідкривачами нового порядку нарахування ПНП, то перед ними постає низка складних організаційних запитань.

Перше запитання: яку форму звітності використовувати для звітування? Чинна на сьогодні форма декларації з ПНП, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.13 р. № 872, відповідає ще минулорічним правилам розрахунку ПНП, а тому за допомогою неї адекватно нарахувати податкові зобов’язання складно.

При цьому уже понад два місяці на сайті ДФСУ «висить» проект нової форми декларації з ПНП, розробленої спеціально під бухоблікові правила. Але це лише проект, і тому його використання також не принесе бажаного ефекту. Що ж робити?

Відповідь на це запитання надали податківці у  листі ДФСУ від 29.07.15 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17, в якому вони запропонували відкинути всі перестороги і подати стару форму декларації. При цьому її показники вони рекомендують розрахувати у «проектній» формі. А щоб вони могли адекватно сприйняти алгоритм відображення даних у старій декларації, просять подати ще й «проектну» форму як доповнення до старої декларації.

Такі рекомендації хоч і не вирішують проблему, але дають змогу в законний спосіб подати декларацію за другу частину сільгоспроку за чинною формою.

Хочемо зауважити: у вищезгаданому листі контролери мову вели про квартальних платників ПНП, а не про аграріїв. Та вважаємо, що ці рекомендації будуть справедливі і для сільгосппідприємств.

Застосування старої форми декларації викличе у платників інше запитання: як заповнити не пристосовану для розрахунку за бухобліковими правилами звітність? Відповіді на це запитання контролери не дали.

Наша порада: заповнюйте не всі рядки і додатки декларації, а лише ті, інформація з яких потрібна для виведення остаточного результату — податку на прибуток за звітний період (ряд. 14 декларації). Як саме заповнити стару форму декларації з ПНП за новими правилами і що слід враховувати при цьому, ми описували у «БТ», 2015, № 31, с. 21, тому повторюватися не будемо.

Погоримо лише про те, як ув’язати дані цих двох декларацій.

Поєднуємо дані

Окрім вищеописаних проблем із порядком заповнення декларацій та правилами визначення розміру податкових зобов’язань з ПНП, за кожною з них у аграріїв виникає також проблема із тим, як поєднати дані обох декларації у ситуації, коли за відповідні календарні півріччя було отримано однакові (в обох деклараціях задекларовано прибуток або збиток), або різні (в одній прибуток, а в іншій збиток) результати.

Податківці з цього приводу, як і щодо інших нюансів складання декларації з ПНП, аграріям нічого не сказали. Тому доведеться імпровізувати. І щоб імпровізація виглядала правдоподібно, підґрунтям для її складання стане давнє роз’яснення контролерів, наведене в журналі «Вісник податкової служби України» 2013, № 24, с. 14, з приводу заповнення двох декларацій, коли за різні періоди сільгоспроку діяли різні ставки.

І хоча це роз’яснення й давнє, та все ж воно дає хоч приблизне уявлення щодо того, як податківці сприймають об’єднання показників двох різних декларацій. Виходячи з цього та економічної суті відображення даних у звітності, рекомендуємо поєднувати показники двох декларацій за таким принципом:

1. За обома деклараціями отримали прибуток. У цьому випадку прибуток обкладається податком окремо за кожною декларацією і з першої до другої не переноситься. Тобто ви в кожній декларації за своїми правилами визначаєте суму податку до сплати і сплачуєте її до бюджету.

2. За декларацією № 1 отримали збиток. У цій ситуації від’ємне значення першої декларації у повному обсязі слід перенести до другої декларації. Такі збитки, на наш погляд, слід вважати витратами підприємства. Пояснюється це тим, що ПНП розраховується за сільгоспрік у цілому, а не за окремі періоди року. А тому такий збиток потрібно просто вважати як алгебраїчний проміжний результат діяльності підприємства.

Таке від’ємне значення, на наш погляд, слід уключити до складу витрат другого півріччя (як інші витрати операційної діяльності) і з урахуванням цих сум обчислити суму податку за декларацією № 2.

3. За декларацією № 1 отримали прибуток, за декларацією № 2 — збиток. У цьому випадку суму прибутку слід визнавати доходом платника податку і перенести у декларацію № 2, до складу інших доходів. Пояснюється це так, як і у попередньому випадку: аграрії розраховують податок за сільгоспрік, а тому отриманий прибуток за першу половину такого року потрібно «згорнути» з фінансовим результатом за другу половину сільгоспроку.

Висновки

  • Сільгосппідприємства за звітний 2014/2015 рік мають подати дві «прибуткові» декларації щодо двох окремих періодів: з 01.07.14 р. по 31.12.14 р. та з 01.01.15 р. по 30.06.15 р.

  • Незважаючи на те, що за першу і другу половини сільгоспроку діють різні правила визначення об’єкта оподаткування, для звітування доведеться використовувати стару форму декларації з ПНП.

  • Розрахунок податку за другу половину сільгоспроку хоч і відображатиметься у старій формі звітності, та все ж відбуватиметься за новими правилами.

податок на прибуток, сільськогосподарська діяльність додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті