«Offline нюанси» інтернет-торгівлі підприємців-єдиноподатників

Місце діяльності в Реєстрі платників ЄП

Особливість інтернет-торгівлі в тому, що її важко «прив’язати» до конкретної торговельної точки. Що ж вказувати єдиноподатникам у Реєстрі платників ЄП як місце провадження діяльності?

Податківці часто наполягають, що це має бути конкретна адреса, та не сприймають інші формулювання (виняток зроблений лише для торгівлі на ярмарках і виставках). Відповідно, підприємцям нічого не залишається, ніж вказати як місце провадження діяльності або адресу свого офісу, або свою податкову адресу (тобто адресу реєстрації місця проживання (прописки)).

Зауважимо: прямої заборони вказати місцем провадження діяльності житловий фонд в законодавстві немає. Якщо податківці відмовляться вносити домашню адресу, то їх рішення можна оскаржити. Крім того, ви можете спробувати внести формулювання «Дистанційна торгівля за адресою покупця», або, окрім неї, ще й адресу офісу або свою податкову адресу. А раптом місцеві податківці підуть вам назустріч.

Важливо: на об’єкти житлової нерухомості, що використовуться їх власниками-фізособами (у тому числі підприємцями) з метою отримання доходу (у тому числі для використання в підприємницькій діяльності), не надаються пільги зі сплати податку на нерухомість (для квартир на 60 кв. м або більш, якщо вирішить ваша місцева рада) (п.п. 266.4.2 ПКУ).

Відповідно, якщо фізособа вкаже в Реєстрі платників ЄП адресу своєї квартири, то на «житлову» пільгу їй вже годі сподіватися.

Зверніть увагу ще на такий нюанс: згідно з п. 293.7 ПКУ, якщо підприємець групи 2 ЄП провадить діяльність на території, що підвідомча більше ніж одній місцевій раді, то він сплачує ЄП за максимальною ставкою, тобто 20 % від мінімальної зарплати на 1 січня поточного року (із січня по листопад розмір мінзарплати становить 1218 грн.// «БТ», 2015, № 3, с. 23). Так-от, торгівлю через інтернет-магазин саме й слід розглядати як таку, що здійс­нюється на території різних міст, областей тощо.

Розрахунки ЕГ — це популярний безпечний спосіб оплати товарів інтернет-магазину. Реальні гроші перетворюються на ЕГ і нав­паки з утриманням певної комісії. Існує навіть таке поняття, як електронний гаманець — програмний засіб, який «накопичує» і переказує ЕГ.

Майте на увазі: ЕГ діляться на погоджеі з НБУ та не схвалені ним. Так-от, відомі всім WebMoney Transfer Інтернет.Гроші, UkrMoney, RBKMoney, Яндекс. Гроші, QJWI, E-gold НЕ погоджували з НБУ правила використання ЕГ (лист НБУ від 26.06.14 р. № 25-109/33434). Також Нацбанк вважає, що фізичні та юридичні особи не можуть використовувати як засіб платежу в Україні криптовалюти Bitcoin (роз’яснення НБУ від 10.11.14 р. № б/н// «БТ», 2014, № 48, с. 10).

Однак, непогоджені з НБУ системи ЕГ усе одно застосовуються на практиці.

Важливо. Водночас єдиноподатники не такою мірою переймаються нюансами обігу ЕГ. Їх головний біль полягає в іншому: чи накладено на такі розрахунки табу саме в єдиноподатному контексті?

Як відомо, п. 291.6 ПКУ вимагає, щоб платники ЄП здійснювали розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Це означає, що взаємозалік, бартер та інші негрошові розрахунки заборонені. Водночас ЕГ перетворюються на реальні грошові кош­ти не на етапі отримання оплати від покупців, а після їх «виведення» на банківський рахунок. Тому податківці забороняють єдиноподатникам приймання будь-яких ЕГ (категорія 107.04 ЗІР ДФСУ)!

І тим, хто не схильний вступати з податківцями в дискусії, краще на цьому (відмові від застосування ЕГ) і зупинитися.

Для решти зазначимо таке. Ті ж «WebMoney», крім класичного, який не вписується в умови застосування ЄП, пропонують й інші, більш безпечні для платників ЄП варіанти. Вони, по суті, мало чим відрізняються від звичайних безготівкових платежів.

Перший спосіб називається «Без гаманця, з договором». Покупець перераховує ЕГ не торговцю, а фінансовій компанії платіжної системи. Вона повідомляє про надходження ЕГ продавця, він відвантажує товар та отримує на свій рахунок безготівкові кош­ти (за вирахуванням комісії). При цьому сам підприємець не може розпоряджатися отриманими ЕГ і втрачає на комісії. Однак, з іншого боку, він не втратить клієнтів — власників ЕГ. Ще один спосіб роботи — «Без гаманця, без договору». Ви просто даєте на сайті свого інтернет-магазину посилання на сайт платіжної системи, а точніше на спеціальну форму «Адресний (банківський) платіж». Через неї клієнт дає доручення на переказ ЕГ зі свого гаманця на рахунок торговця, а як відправник переказу значитиметься банк. Це схоже на розрахунки за товар/послугу шляхом унесення грошей до банківської каси.

Однак підкреслимо, на сьогодні ви «зв’язуєтеся» з ЕГ на свій страх і ризик.

РРО-новації в інтернет-торгівлі

З 01.01.15 р. правила інтернет-торгівлі щодо застосування РРО зазанли істотних змін.

Річ у тім, що суб’єктів господарювання, які займаються продажем товарів у системах електрон­ної торгівлі, виключили з числа тих, хто звільнений від використання РРО (п. 13 ст. 9 Закону про РРО вилучений). Таким чином, з початку 2015 року при продажу товарів через мережу Інтернет (у тому числі при здійсненні розрахунків з використанням електронних грошей) суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати РРО*.

Стосовно єдиноподатників ситуа­ція дещо краща. Їм слід попіклуватися про РРО в інтернет-торгівлі не з початку цього року, а:

• групі 2 — з 01.01.16 р.;

• групі 3 — з 01.07.15 р.

Зверніть увагу: суб’єкти господарювання з 01.01.15 р., а єдиноподатники із зазначених вище дат при продажу товарів з використанням Інтернету зобов’язані своїм покупцям при передачі товарів (послуг) видавати розрахунковий документ установленої форми (чек РРО).

Карати за невикористання РРО при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) поч­нуть лише з 01.07.15 р. (єдиноподатників групи 2 — з 01.01.16 р.).

Обережно, доставка товарів!

Як відомо, єдиноподатники групи 2 можуть продавати товари кому завгодно: звичайним громадянам, юрособам і підприємцям на будь-яких системах оподаткування. Але стосовно послуг діє обмеження: їх дозволено надавати лише єдиноподатникам або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ).

Водночас, багато торговців надають додаткові послуги, наприклад, з доставки (перевезення) придбаних товарів. У тому випадку, якщо такі послуги виділено в договорі окремо, а не включено до ціни товару і при цьому така послуга надана юрособам і підприємцям на загальній системі, у наявності буде порушення. Порушивши цю умову, доведеться залишити не лише групу 2, а й спрощенку (п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ. Це підтверджує й роз’яснення податківців у категорії 107.01 ЗІР ДФСУ).

Що ж робити, якщо покупцем товару та одночасно замовником доставки буде «недозволена» особа? Як і заборону оминути, і клієнта не втратити?

Отже, якщо лише в бланку замовлення, рахунку-фактурі, накладній фігурує персона нон грата, то скористайтеся одним з простих рішень цієї проблеми:

1) включіть вартість доставки в купівельну вартість самого товару, що придбавається, і вкажіть у накладній лише її;

2) оформіть доставку товару покупцю на підставі договору з третьою особою (поштою чи кур’єрською службою).

Реклама на сайті інтернет-магазину (важливо для групи 2)

Єдиноподатникам допомагає заробляти не лише реалізація товару, а і супутні послуги, наприклад, розміщення чужої реклами на сайті магазину («БТ», 2014, № 42, с. 33). І знову виникає наболіле запитання: що робити, якщо рекламодавець є загальносистемником?

Варіанти виходу з цієї ситуації такі. Перший — знайти посередника — єдиноподатника групи 3 і укласти з ним договір комісії. Причому доручаємо йому не пошук рекламодавців, оскільки кошти, які надійдуть до єдиноподатника, усе ж таки будуть коштами клієнта-загальносистемника, перерахованими за послугу. Пускаємося на маленьку хитрість. Просимо рекламодавця укласти договір з нашим комісіонером, за яким посередник надасть йому послугу з розміщення реклами, і, звичайно ж, для цього запропонує ваш сайт.

У цьому випадку всі формальності дотримані. Договір на розміщення реклами ви укладаєте з єдиноподатником групи 3. Про те, хто є замовником послуг, він вас повідомляти не зобов’язаний, оскільки працює за договором комісії із загальносистемником, а не з вами.

Нагадаємо, що з 01.01.15 р. фіз­особи-комісіонери на єдиному податку включають до виручки лише суму комісійної винагороди («БТ», 2015, № 1-2, с. 43).

Мінус цього варіанта в тому, що на практиці клієнтам простіше розміщувати свою рекламу безпосередньо, без участі комісіонера, тому деяких доведеться «умовляти».

Другий спосіб обійти заборону на надання послуг — здати місце на сайті в оренду через посередника. Єдиноподатник групи 2 надає в оренду єдиноподатнику групи 3 місце на сайті. У свою чергу орендар надає його в суборенду третім особам (клієнтам).

Висновки

• Місцем провадження діяльності віртуального торговця найімовірніше стане його домашня адреса. Але при цьому він втратить пільги з податку на нерухомість, оскільки податківці вважатимуть, що його квартира використовується у підприємницькій діяльності.

• Приймання ЕГ для торговців-єдиноподатників заборонене. Водночас деякі платіжні системи пропонують компромісний варіант для тих, хто не хоче втратити клієнтів ЕГ. Покупець розраховуватиметься ЕГ, але продавець отримає кошти на свій поточний рахунок.

• З 01.01.15 р. правила інтернет-торгівлі зазнали істотних змін у питанні застосування РРО. Групі 2 ЄП доведеться застосовувати РРО з 01.01.2016 р., а групі 3 ЄП — з 01.07.2015 р.

• Єдиноподатникі групи 2 можуть безперешкодно реалізовувати товари через інтернет-магазин. Але із супутніми послугами, наприклад, з доставки, потрібно нашорошити вуха. Їх надають лише єдиноподатникам і населенню.

• Якщо покупець-загальносистемник бажає придбати й послуги з доставки, то слід або включити їх вартість до ціни товару, або скористатися кур’єрською (поштовою) службою.

• При розміщенні на своєму сайті реклами загальносистемника— задійте посередника — єдиноподатника групи 3.

Скорочення статті

ЄП — єдиний податок.

ЕГ — електронні гроші.