Військовий збір: «немає нічого більш постійного…»

Напевно мало хто сумнівався, що «тимчасовий» ВЗ буде продов­жено. Так і сталося. Дію ВЗ продов­жили до набуття чинності рішенням ВР про завершення реформи ВСУ, тобто до невизначених часів. Відповідні зміни до ПКУ внесено горезвісним Законом № 71, що набув чинності з 1 січня 2015 року.

Важливо. Пролонгація дії ВЗ — не єдина новина. Але перш за все декілька слів про те, що залишилося незмінним. Розмір ставки ВЗ досі не змінився і становить 1,5 %. Також колишніми залишилися механізм утримання ВЗ і строки його сплати.

Об’єкт обкладення. Нещодавні нарікання на невдало сформульований об’єкт обкладення ВЗ тепер здаються смішними.

З 01.01.2015 р. у ПКУ красується нове формулювання об’єкта обкладення ВЗ.

Тепер об’єктом є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) (див. рисунок).

Що ж ми бачимо? Об’єкт обкладення не просто розширився — він кардинально змінився. До переліку доходів, що є об’єктом обкладення ВЗ, потрапили доходи, перелічені в п. 164.2 ПКУ, іноземні доходи, а також підприємницькі доходи ФОП на ЗС і доходи від здійснення незалежної професійної діяльності. А доходи, які не потрапляють під обкладення ВЗ, ви знайдете у ст. 165 ПКУ. Але, як ви розумієте, їх значно менше, ніж оподатковуваних доходів.

Хто сплачує. Оскільки ВЗ офіційно визнано «двійнятком» ПДФО (але з нюансами), це, зокрема, означає, що сплачувати ВЗ будуть не тільки податкові агенти. З окремих доходів фізособи самі сплачуватимуть ВЗ. Відповідь на запитання, хто є відповідальним за сплату ВЗ, дає ст. 171 ПКУ.

Так, сплачувати ВЗ зобов’язані:

• роботодавець — з доходів у вигляді заробітної плати;

• податковий агент — з оподатковуваних доходів з джерелом їх походження в Україні, які остаточно обкладаються ВЗ при їх нарахуванні (виплаті, наданні);

• платник податку — з іноземних доходів і доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) ВЗ до бюджету.

До 1 січня 2015 року фактично обов’язок зі сплати ВЗ покладався тільки на податкових агентів. Адже до об’єкта обкладення ВЗ потрап­ляли тільки ті доходи, які виплачували податкові агенти.

Тепер ситуація кардинально змінилася. До об’єкта потрапили і доходи фізосіб, отримані не від податкових агентів, і інвестприбуток, і доходи підприємців та незалежних професіоналів. Тобто ті доходи, за якими ПДФО фізособи сплачують самостійно за підсумками декларації. А як же сплачувати з таких доходів ВЗ? Очевидно, так само, як і ПДФО, — за підсумками декларації. Підтвердження тому знаходимо в п.п. 168.2.1 ПКУ, до якого, до речі, нас відправляє профільний у питаннях ВЗ п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Ось тільки потрібна нова форма декларації для таких цілей.

Зарплата та винагороди за ЦПД

За новими правилами роботодавець повинен утримати ВЗ з доходів у вигляді зарплати, нарахованої (виплаченої) відповідно до умов трудового договору (кон­тракту) (п.п. 164.2.1 ПКУ), і з інших виплат працівникам, що потрапили до оподатковуваного доходу згідно з п. 164.2 ПКУ. Якщо раніше вдавалося вишукувати окремі «зачіпки», щоб обмежитися тільки ФОП, то тепер шансів немає. Коло таких доходів, що обкладаються ВЗ, значно ширше за коло виплат, які потрапляють до ФОП.

Нагадуємо, що суму доходу для обчислення ВЗ не можна зменшити на ЄСВ, ПСП і ПДФО, тобто під ударом «грязна» (нарахована) сума доходу. Якщо дохід виплачують у негрошовій формі, то ВЗ справляємо із суми, збільшеної на «натуральний» коефіцієнт, розрахований для ПДФО-цілей (знайдете їх у «БТ», 2015, № 3, с. 24). «Натуральний» коефіцієнт для ВЗ окремо не визначається.

Ще гірше йдуть справи з виплатами за ЦПД. Нагадаємо, що раніше збором обкладалися тільки винагороди за договором підряду і договором про надання послуг (лист ДФСУ від 15.09.14 р. № 4551/7/99-99-17-02-01-17). Відповідно, виплати за ЦПД, не пов’язані з «роботами-послугами», ВЗ не обкладалися (зокрема, орендна плата).

Тепер про це можна забути: орендна плата, роялті та авторська винагорода зазначені в п. 164.2 ПКУ, а тому обкладаються ВЗ. З тієї самої причини привілейоване положення втратили дивіденди (крім зазначених у п.п. 165.1.18 ПКУ) і відсотки: утримувати ВЗ з таких доходів тепер обов’язково! Не обійшов ВЗ і інвестприбуток.

Щодо винагород за договором підряду і договором про надання послуг нічого не змінилося: ВЗ справляється в обов’язковому порядку.

ФОП на ЗС і незалежні професіонали

Жили-були підприємці Єдинчук Є. П. (сплачував єдиний податок) і Загальносистеменко З. С. (сплачував ПДФО). Але грянув 2015 рік з його «військовозбірними» змінами.

Єдинчук Є. П. може розслабитися: єдиноподатний дохід не включається до загального оподатковуваного доходу (завдяки п.п. 165.1.36 ПКУ!). Отже, ані ПДФО, ані ВЗ такі виплати не обкладаються.

А ось Загальносистеменко З. С. не позаздриш, так само як і фіз­особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність (зокрема, адвокатам і нотаріусам).

Річ у тім, що для загальносистемників і незалежних професіо­налів у частині ВЗ звільняючих «зачіпок» немає. Для них об’єктом обкладення ВЗ є чистий оподатковуваний дохід. Інакше кажучи, за аналогією до ПДФО, підприємець (незалежний професіонал) повинен за підсумками року сплатити ВЗ «за себе». Надія одна: законодавці одумаються та звільнять їх від сплати ВЗ.

Але це ще не все! Проблеми поч­нуться вже зараз. Якщо ФОП на ЗС або незалежному професіоналу дохід виплачує податковий агент, то формально він зобов’язаний нарахувати, утримати і сплатити ВЗ. Врятувати у цьому випадку могли б пп. 177.8 і 178.5 ПКУ, які звільняють податкового агента від сплати ПДФО з доходу підприємця-загальносистемника і незалежного професіонала. Тоді згідно з п.п. «б» п. 171.2 ПКУ обов’язок зі сплати ВЗ ляже безпосередньо на самозайняту особу. Інакше кажучи, ці громадяни будуть самі розбиратися зі сплатою ВЗ зі своїх доходів.

Важливо. Проте податківці в усних роз’ясненнях наполягають на неможливості застосування цих норм з огляду на те, що в п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ посилань на ст. 177 і 178 ПКУ немає. Зауважте: знову-таки формально податковий агент змушений утримати ВЗ з усієї суми нарахованого доходу. Адже суму чистого доходу самозайнятої особи він не знає.

Залишається сподіватися на ДФСУ, яка може дати офіційні роз’яснення щодо цієї проблеми. За наявною в нас інформацією, податківці вже обговорюють долю підприємницького та «незалежного» доходу і схиляються до того, що податковий агент не повинен утримувати ВЗ. Водночас, яким буде вирішення проблеми — передбачити складно. Поки що рекомендуємо отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.

… продав майно? Плати ВЗ!

Практично «розстрільним» є п.п. 164.2.4 ПКУ. Якщо дивитися крізь «військовозбірну» призму, отримуємо, що ВЗ обкладається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначено ст. 172 і 173 ПКУ.

Наприклад, надумає мільйонер Мажоров О. О. купити острів і для цього продасть свій любий-любесенький Bentley, а за ним і Rolls-Royce Phantom. Продаж Bentley пройде гладко, а ось на Rolls-Royce Phantom посипляться і ПДФО, і ВЗ (і все через п.п. 164.2.4 і п 173.2 ПКУ). Як би не довелося продавати ще що-небудь...

Те саме і з продажем нерухомості: продав замок, терем і курінь — готуйся сплачувати ВЗ. Тішить, що хоча б ПДФО-пільги, установлені п. 172.1 ПКУ, тут теж діють. Таким чином, з першого продажу (наприклад, замок, яким ви володієте більше трьох років або який вам дістався у спадок) збір не справляють (якщо виконуються всі умови, перелічені в п. 172.1 ПКУ). А ось із продажу терему та куреня (якщо вони «підуть з молотка» услід за замком у звітному році) — 1,5 % хоч із нігтя виколупни, та дай!

Важливо. ВЗ знімуть з договірної вартості майна, але не нижче за оціночну.

Але якщо продаєте легковий автомобіль, мотоцикл, мопед, то для цілей справляння ВЗ договірну вартість потрібно порівняти не тільки з оціночною, але і з середньоринковою вартістю відповідного транспортного засобу (на вибір платника податків). Відповідно, ВЗ справляють з вартості, що обкладалася ПДФО в момент продажу.

І ще один важливий «пунктик». При продажу майна, що вимагає нотаріального посвідчення, платник податків сплачує ПДФО до укладення оборудки. При цьому нотаріус контролює сплату податку (без платіжного документа операція не відбудеться). Такий порядок сплати податку передбачено спеціальними ст. 172 і 173 ПКУ. Водночас щодо сплати ВЗ ПКУ відправляє нас до ст. 168. Виходить, що одержувач доходу має самостійно сплатити ВЗ за підсумками декларації (п.п. 168.2.1 ПКУ). Таким чином, формально нотаріуси контролювати попередню сплату ВЗ не повинні. А як буде насправді — залишається тільки здогадуватися.

… обдарували, допомогли — під сплату ВЗ підвели

Потрапляють під обкладення ВЗ спадщина та подарунки (їх згадали в п.п. 164.2.10 ПКУ). При цьому ось яка штука: для цілей сплати ПДФО важливий ступінь спорідненості спадкодавця і спадкоємця (дарувальника і обдаровуваного). Наприклад, власність, успадкована членами сім’ї першого ступеня спорідненості, є об’єктом оподаткування, але ставка податку становить 0 %.

А ось із ВЗ все набагато сумніше: оскільки отримання спадщини — оподатковувана операція, то вартість будь-якого об’єкта спадщини, переліченого в п. 174.1 ПКУ, обкладається ВЗ за ставкою 1,5 %. Те саме справедливо і для подарунків.

Важливо. У 2015 році з негрошових подарунків вартістю не більше 609 грн. ВЗ не справляється. Підстава — такий дохід не включається до об’єкта оподаткування згідно з п.п. 165.1.39 ПКУ.

У свою чергу, різниця між вартістю негрошового подарунка, визначеною за звичайними цінами, і неоподатковуваною сумою, збільшена на «натуральний» коефіцієнт, буде для обдаровуваної фізособи оподатковуваним доходом. І ось тут від ВЗ не відкрутитися.

Не веселі перспективи і в додаткових благ, а також оподатковуваної благодійної, у тому числі матеріальної, допомоги. З таких доходів доведеться сплачувати ВЗ, оскільки тепер вони потрапили до об’єкта обкладення.

Зауважте: якщо надати благодійну допомогу особі, яка вже отримала статус учасника бойових дій (іншій особі, зазначеній у п.п. 165.1.54 ПКУ), від ВЗ можна піти.

ВЗ з вартості подарунків, допомоги від фізосіб, спадщини фізособа сплатить самостійно. Якщо дохід у вигляді подарунка чи благодійної допомоги виплачує податковий агент, саме він сплачує і ВЗ.

… у чужім краї працюй тяжко, та вдома плати збір без поблажки

Іноземні доходи, отримані резидентами, також потрапили під обкладення ВЗ (зазначені в п.п. 163.1.3 ПКУ). Наприклад, фізособа-резидент, яка працює за кордоном за трудовим або ЦП-договором та одержує за свою роботу винагороду, зобов’язана сплатити ВЗ.

Відповідальним за сплату ВЗ з іноземних доходів є безпосередньо їх отримувач-фізособа.

Отже, ВЗ обкладаємо майже все, та не все. Основний пласт доходів, що не обкладаються ВЗ, визначено у ст. 165 ПКУ.

На щастя, як і раніше, не потрібно справляти ВЗ, зокрема, з декретних (п.п. 165.1.1 ПКУ), аліментів, що виплачуються фізособі від резидента згідно з рішенням суду (п.п. 165.1.14 ПКУ). Не потрапили «під приціл» профспілкові виплати (п.п. 165.1.47 ПКУ), допомога на лікування (п.п. 165.1.19 ПКУ), допомога на поховання від профспілки, від роботодавця в розмірі не більше 3420 грн. (п.п. 165.1.22 ПКУ). Проте на загальному фоні катастрофи це така крихта...

Насамкінець зауважимо, що для податкових агентів досі не запровадили звітність (обіцяний апгрейд форми № 1ДФ, де вони повинні відображати і ВЗ, поки що не відбувся). А тепер і декларація про доходи вимагає змін. Тож чекаємо…

Висновки

• З 01.01.2015 р. об’єкт обкладення ВЗ визначається ст. 163 ПКУ. З доходів, перелічених у ст. 164 ПКУ, потрібно справляти ВЗ. Доходи, яким пощастило, зазначено у ст. 165 ПКУ.

• Підприємцям на єдиному податку пощастило. Виплати на їх користь ВЗ точно не обкладаються. З підприємцями на загальній системі ситуація гірша. Мало того, що їх доходи обкладаються ВЗ, податківці поки що прямо не визнають, що ВЗ ними повинен сплачуватися самостійно, а не утримуватися податковими агентами з виплачуваної винагороди.

• Нові правила також «б’ють» по операціях купівлі-продажу нерухомого і рухомого майна — з отриманого доходу потрібно сплатити ВЗ.

• ВЗ сплачують з оподатковуваної благодійної допомоги, орендної плати, роялті, дивідендів, спадщини, подарунків.

Документи та скорочення статті

Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 р. № 71-VIII (перший аналіз його норм знайдете в Темі тижня «Податкова реформа — 2015» // «БТ», 2015, № 1-2, с. 16).

ФОП на ЗС — фізособа-підприємець на загальній системі оподаткування.

ФОП — фонд оплати праці.

ЦПД — цивільно-правовий договір.