(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 21
  • № 20
  • № 18-19
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/22
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Червень , 2015/№ 22

Розкриваємо бенефіціарів: часу більше, черги менші

Останні декілька тижнів тема бенефіціарів для бухгалтерів як хвора мозоль — краще не наступати. Держреєстратори фізично не справлялися з напливом охочих відзвітувати. Але звинувачувати у величезних чергах бізнес теж не можна, адже більше половини відведеного піврічного терміну були проблеми з технічною стороною прийому інформації. Дуже добре, що парламентарі встигли продовжити термін її подання ще на 4 місяці. Крім того, з черг відсіялася значна частина «штурмовиків» — юрособи, засновники (учасники) яких виключно фізичні особи і вони ж є бенефіціарами. Також сьогодні ви отримаєте відповіді на практичні запитання, що вас хвилюють.

Що нового?

Вершину списку найочікуваніших законів місяця без перебільшення займає Закон № 475. Він вніс важливі поправки в роботу тих підприємств, які зареєстровані до набуття чинності Законом № 1701 (до 25.11.14 р.). У п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1701 прописали, що подати інформацію про КБВ або про їх відсутність «старі» підприємства повинні впродовж 10 місяців (раніше 6 місяців). Тобто тепер граничний термін «злиття» бенефіціарів — 25.09.15 р.

Крім того, тут же дописали, хто не подає відомості про КБВ:

• юрособи, в реєстраційну картку яких інформація про бенефіціарів не включається згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 755. До речі, в рядах цих щасливчиків поповнення: релігійні організації, державні і комунальні підприємства (останні, зрозуміло, не звітують про бенефіціарів згідно з прямою нормою ч. 1 ст. 641 ГКУ);

• юрособи, учасниками яких є виключно фізичні особи, і ці учасники — фізичні особи співпадають з бенефіціарами. У такому разі вам автоматично впишуть засновників (учасників) у бенефіціари.

Важливо розуміти: якщо фізособи-засновники не співпадають з КБВ, то доповісти про КБВ треба.

А ось для громадських об’єднань прописали, що вони зобов’язані не лише зберігати інформацію про своїх бенефіціарів, але ще й регулярно її оновлювати і подавати держреєстраторові у випадках, передбачених законом.

Зверніть увагу: якщо у вас є засновник-юрособа, але немає КБВ, у тому числі бенефіціара — засновника-юрособи, то про це також треба доповісти. У такому разі треба подати інформацію про відсутність КБВ. Як? Очевидно, подати треба усе ту ж реєстраційну картку за ф. № 4 з незаповненою сторінкою 4. Сподіваємося, найближчим часом отримаємо офіційну відповідь від держорганів. Цілком можливо, що форми реєстраційних карток у черговий раз підкоригують для того, щоб можна було коректно повідомити про відсутність бенефіціара.

Важливо! Якщо юрособи (окрім звільнених) не подадуть дані про КБВ або їх відсутність у відведений термін (не пізніше 25.09.15 р.), то осіб, відповідальних за подання інформації, притягнуть до відповідальності. Річ у тому, що ст. 16611 КпАП передбачає відповідальність лише за неподання держреєстратору даних про КБВ: керівника підприємства або особу, уповноважену діяти від імені юрособи (виконавчого органу), оштрафують в розмірі від 5100 до 8500 грн. Формально, відповідальність за несвоєчасне подання цією нормою не передбачена. Однак, цілком можливо, що контролери і суди зможуть скористатися поправкою до Закону № 1701, щоб покарати і за прострочення подання ф. № 4.

До речі, про покарання...

Нагадаємо, що протоколи про порушення за ст. 16611 КпАП складають суб’єкти держфінмоніторингу (ст. 255 КпАП). До них, зокрема, належать: Держфінмоніторинг, НБУ, Мін’юст (ч. 3 ст. 5 Закону № 1702). А штраф накладають тільки суди.

Однак, правила роботи в цій сфері прописані тільки для Держмоніторингу в Порядку № 436. Так, під час планових перевірок у СПФМ перевірять:

• чи встановлений бенефіціар, чи регулярно оновлюється і зберігається інформація про нього і надається держреєстраторові у випадках і в обсязі, передбачених законодавством України;

• чи встановлений бенефіціар клієнта-юрособи.

Дивіться уважно: йдеться про планові перевірки. Тож просто так заглянути до ЄДР і скласти протокол про порушення Держмоніторинг не може.

Порядок № 436 поширюється тільки на перевірки СПФМ, які надають посередницькі послуги в операціях купівлі-продажу нерухомості. Нагадаємо: до СПФМ належать банки, страховики, ломбарди, спеціально визначені СПФМ (зокрема, аудиторські фірми, госпсуб’єкти, що надають послуги з бухобліку, юридичні послуги) тощо (ч. 2 ст. 5 Закону № 1702).

Щодо питання, як перевірятимуть інших СПФМ та й «прості» підприємства, поки нічого не визначено.

Пам’ятайте про мораторій! Сьогодні діють два мораторії на перевірки контролюючих органів: один — до липня 2015 року, другий — до кінця 2016 року. Детальніше про це читайте в «БТ», 2015, № 6, с. 38. У загальному випадку перевірки можуть проводити лише з дозволу Кабміну. На цей час КМУ не давав дозволу Держмоніторингу на проведення перевірок госпсуб’єктів.

Ваші запитання — наші відповіді

Далі ми відповімо на найпопулярніші запитання, що виникають при заповненні і поданні ф. № 4.

Запитання

Відповідь

Після того, як з’явилися вимоги «здати» бенефіціарів, з’ясувалося, що їх склад не змінювався з часів створення підприємства. Чи треба подавати ф. № 4, яка призначена саме для внесення змін до даних ЄДР?

Реєстраційна картка за ф. № 4 дійсно призначена для внесення змін до даних про юрособу, що містяться в ЄДР. Тому і виникає запитання: навіщо її подавати, якщо змін не було? А тут ще й Мін’юст в листі № 193 зазначив: якщо немає відповідних змін (необхідної інформації), юрособа не подає цю реєстраційну картку.

Але! Очевидно, логіка така: раніше даних про КБВ не було взагалі, тепер порожнечу замінює інформація. Багато хто обурюється: логічніше було б вимагати ф. № 16, адже вона містить аналогічну «бенефіціарну» сторінку 6. Але держчини зупинили свій вибір саме на ф. № 4. «Плисти проти течії» − собі дорожче. До того ж краще зараз подати (надіслати поштою), ніж потім платити величезний штраф за неподання відомостей про КБВ.

Висновок: навіть якщо ви визначили КБВ і з’ясували, що ніяких змін немає, проінформувати про бенефіціарів все одно треба, і так вже вийшло, що за допомогою ф. № 4.
Ще момент: якщо після первинного внесення даних склад бенефіціарів змінився, треба наново подавати ф. № 4.

Ми радимо тлумачити висновки Мін’юсту саме з цієї позиції: якщо дані про КБВ не змінюються після того, як вони потрапили в ЄДР, подавати ф. № 4 не потрібно

Які сторінки ф. № 4 треба заповнити?

Мін’юст в листі № 193 зазначив: у ф. № 4 треба заповнювати тільки поля, які стосуються змін даних про юрособу, що вносяться в ЄДР. Тому, повідомляючи про КБВ, треба заповнити сторінки 1 і 4. При цьому підпис і печатку(1) реєстратори хочуть бачити на усіх сторінках, навіть порожніх (2, 3, 5 − 9), окрім 10-ї (її заявники не заповнюють).

Цікавий момент: деякі держреєстратори на засновників з часткою в статутному капіталі 10 − 25 % вимагають заповнити ще і стор. 5, де вказують відомості про власників істотної участі. Істотна участь — це пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 % і більше статутного капіталу або правом голосу в юрособі. Госреєстратори знайшли місце засновникам — 10-відсотковикам на стор 5. На нашу думку, ця вимога в даній ситуації незаконна, адже Закон № 1701 вимагає від «старих» юросіб подати відомості тільки про бенефіціарів. А дані про істотну участь — це вже зовсім інша історія. До того ж засновники з 10 % часткою в статутному капіталі теж можуть потрапити у бенефіціари (стор. 4), якщо вони роблять вирішальний вплив. Якщо ні — то ні

Як правильно подати ф. № 4 поштою?

Дійсно, Закон № 755 дозволяє подавати документи держреєстраторові поштовим відправленням з описом вкладення (краще рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Заповнити реєстраційну картку можна машинописом або від руки друкарськими буквами. При цьому в «поштовому» випадку достовірність підпису заявника на реєстраційній картці має бути нотаріально засвідчена.

Практична порада: роздрукуйте усі 10 сторінок ф. № 4. Заповніть тільки сторінки 1 і 4 (ряд. 4 на кожного бенефіціара). Підписи і печатку (за її наявності) проставте на усіх сторінках, окрім 10-ї (її заявник ніколи не заповнює) у присутності нотаріуса.

Нотаріус прошиває ф. № 4 і тільки тоді завіряє. Посторінково кожен підпис не завіряють. Тож платити за кожен завірений підпис не доведеться.

Спірний момент: деякі держреєстратори попереджають, що надіслати ф. № 4 поштою треба за 10 днів до граничного терміну її подання. У Законі № 755 такої вимоги немає. Та і що вважати днем подання, теж не описано. А застосовувати в цьому випадку правила подання податкової звітності, передбачені в ПКУ, немає ніяких підстав

Чи можна подати інформацію в електронній формі?

На жаль, ні. Стандартне ПЗ для спілкування з держорганами не дає такої можливості. А спроби використати спеціальні інтернет-ресурси (наприклад, http://ed.org.ua/form4/) не увінчалися успіхом: відправникам приходили листи з проханням принести ф. № 4 особисто або надіслати поштою

Реєстраційну картку за ф. № 4 подали до того, як її виклали в новій редакції наказом Мін’юсту від 10.04.15 р. № 529/5. Чи потрібно подавати регкартку наново?

Звичайно, ні. Наказ Мін’юсту від 10.04.15 р. № 529/5 усього лише виправив вигодоодержувача на бенефіціарного власника після набуття чинності Законом № 1702, що не змінило суті інформації («БТ», 2015, № 18-19, с. 9).

Ви вже відзвітували про своїх КБВ і робити це ще раз не треба.

Зауважимо: є вірогідність, що картку за ф. № 4 в недалекому майбутньому ще раз відновлять для того, щоб була можливо відзвітувати про відсутність КБВ

Чи може підписати і подати ф. № 4 не сам директор, а, наприклад, бухгалтер? Чи потрібне йому доручення, якщо він просто відносить підписану директором реєстраційну картку?

Частина 2 ст. 8 Закону № 755 вимагає, щоб підпис особи, уповноваженої діяти від імені юрособи (виконавчого органу), на реєстраційній картці був завірений відповідною посадовою особою у встановленому порядку.

Тому якщо, припустимо, ф. № 4 підписує бухгалтер, то поряд з його П. І. Б. і підписом в полі «Сторінку заповнив» треба зробити запис «Підпис … (Іванова І. І.) засвідчую. Директор Петров П. П.» (підпис директора). Плюс бухгалтер, який віддає ф. № 4 в руки держреєстратора, повинен мати при собі доручення. Доручення надає право бухгалтерові «представляти інтереси юридичної особи у державного реєстратора з питань:

внесення змін до установчих документів юридичної особи;

внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

підтвердження відомостей про юридичну особу;

отримання виписки, довідки, витягу про юридичну особу з ЄДР.

Для цього їй (йому) надається право подавати, отримувати та підписувати всі необхідні документи».

Є ще другий варіант — більш простий. Реєстраційну картку підписує сам директор, а представник юрособи (наприклад, той же бухгалтер) подає її. Але для цього теж потрібне доручення

(1) Детальніше про життя підприємств без печатки читайте в «БТ», 2015, № 18-19, с. 39.

 

Висновки

  • Закон № 475 продовжив термін подання інформації про КБВ на 4 місяці — до 25.09.15 р. включно.

  • Підприємства, учасники (засновники) яких виключно фізичні особи, що співпадають з бенефіціарами, не подають ф. № 4.

  • За неподання даних у встановлений строк теж загрожують покарання.

Документи і скорочення статті

Закон № 475 — Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» від 21.05.15 р. № 475-VIII.

Закон № 1701 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14.10.14 р. № 1701-VII.

Закон № 1702 — Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.14 р. № 1702-VII.

Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.04.03 р. № 755-IV.

Порядок № 436 — Порядок проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.15 р. № 436.

Лист № 193 — лист Мін’юсту України від 14.05.15 р. № 193-32/27.

КБВ — кінцевий бенефіціарний власник (власники).

ЄДР — Єдиний держреєстр юросіб та фізосіб-підприємців.

СПФМ — суб’єкти первинного фінансового моніторингу.

бенефіціар додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті