(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 22
  • № 21
  • № 20
  • № 18-19
  • № 17
  • № 16
  • № 15
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
15/25
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Червень , 2015/№ 23

Не стільки пива, скільки дива, або Торгівля пивом за «алкогольними правилами»

З 01.07.15 р. пиво увіллється в когорту алкогольних напоїв. Ця подія не тільки переверне з ніг на голову спокійне життя торговців пивом, а й змусить їх зовсім по-іншому організовувати торгівлю таким товаром. Доведеться придбати РРО, обзавестися ліцензією тощо, тобто дотримуватися тих самих правил, що і при реалізації алкоголю. Про особливості реалізації пива як алкогольного напою поговоримо далі.

Пиво — алкогольний напій!

Як ви пам’ятаєте, на початку цього року Закон № 71 («БТ», 2015, № 1-2, с. 16) здійснив переворот в системі оподаткування. Але визначний він не тільки податковими змінами. Окрім них, цим Законом було підкориговано і ряд положень інших нормативно-правових актів, які не мають прямого відношення до оподаткування.

Одним із таких нововведень стало віднесення пива до алкогольних напоїв. Так, з 01.07.15 р. у визначенні терміна «пиво», крім хімічних характеристик цього напою та способу його приготування, міститиметься пряма вказівка на те, що пиво — це «алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць» (п.п. 14.1.144 ПКУ).

Звертаємо увагу! Щоб такий напій став повноправним членом «алкогольної сім’ї», відповідні зміни було внесено також до визначення «алкогольні напої» (п.п. 14.1.5 ПКУ та ст. 1 Закону № 481). При цьому посвячення нового члена сім’ї відбулося не напряму простим включенням назви цього напою до переліку алкогольних напоїв, а шляхом зниження нижньої межі міцності напоїв, що належать до алкогольних (з 1,2 до 0,5 % об’ємних одиниць), та включення коду 2203 «Пиво із солоду (солодове)» згідно з УКТ ЗЕД до переліку кодів напоїв, які вважаються алкогольними.

Віднесення пива до складу алкогольних напоїв на перший погляд виглядає доволі безневинно. Але насправді такі зміни перевертають з ніг на голову всі уявлення про реалізацію цього напою. Річ у тім, що такі зміни змушують осіб, які торгують пивом, переходити на нові «алкогольні правила» реалізації таких товарів. На це вказує оновлений абзац другий преамбули до Закону № 481. Із нього з 01.07.15 р. зникне норма, згідно з якою Закон № 481 не поширювався на виробництво і торгівлю пивом.

Про те, що саме слід врахувати суб’єкту, щоб торгувати пивом з 01.07.15 р., поговоримо нижче.

Ліцензія на оптову торгівлю

Перше, що відразу спадає на думку у світлі віднесення пива до алкогольних напоїв: чи потрібно імпортерам, експортерам та оптовим торговцям отримувати ліцензію на реалізацію таких напоїв?

Відповідь на це запитання однозначна: ТАК, потрібно! Тобто особи, які продають пиво оптом (у тому числі і виробники таких напоїв, які мають ліцензію на їх виробництво*), з 01.07.15 р. можуть це робити тільки за наявності ліцензії.

* Після того як пиво стане алкогольним напоєм, його виробництво, як і реалізація, перейде на «алкогольні правила». А отже, щоб виробляти такий продукт, його виробникам доведеться отримувати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (ст. 3 Закону № 481).

При цьому якщо ви лише реалізуєте пиво оптом суб’єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам, то вам достатньо отримати ліцензію на оптову торгівлю пивом (за винятком виробників такого пива, які повинні мати ліцензію на виробництво). Водночас якщо ви виступаєте ще й імпортером чи експортером пива, то, крім цієї ліцензії, вам слід отримати ліцензію на імпорт або експорт (ч. 9 ст. 15 Закону № 481). Забігаючи наперед, скажемо, що правила отримання імпортної ліцензії такі ж, як і на оптову торгівлю алкоголем, за винятком розміру плати за отримання цієї ліцензії.

Щоб отримати ліцензію на оптову торгівлю, слід подати до Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів фіскального органу відповідного рівня:

заяву для отримання ліцензії. У заяві слід зазначити вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова торгівля алкогольними напоями), та адресу місця торгівлі.

Таку заяву, як стверджують податківці (категорія 115.05 ЗІР ДФСУ), подаєте у довільній формі. Аргументують вони це тим, що форми заяви на отримання ліцензій Законом № 481 та іншими нормативно-правовими актами не встановлено;

копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату ліцензійного платежу. Розмір такого платежу для отримання ліцензії на оптову торгівлю становить 500 тис. грн. на рік, а на імпорт і експорт пива — 780 грн. на рік.

До уваги! Якщо ви уже маєте відповідну ліцензію на оптову торгівлю (імпорт чи експорт) інших алкогольних напоїв (але не спирту або тютюнових виробів!), то нову окрему ліцензію саме на алкогольний напій під назвою «пиво» вам отримувати не потрібно. Достатньо вже існуючої ліцензії. Із цим погоджуються і контролери у категорії 115.05 ЗІР ДФСУ.

Ліцензія видається заявнику не пізніше 10 календарних днів із дня одержання заяви та супровідних документів. Термін дії такої ліцензії складає 5 років.

Протягом дії ліцензії оптові торговці пивом мають вносити щорічну ліцензійну плату до початку наступного року дії ліцензії. Тобто якщо ви отримали ліцензію на оптову торгівлю 01.07.15 р., то наступний річний платіж за ліцензію необхідно буде здійснити до 01.07.16 р. Якщо платіж буде здійснено несвоєчасно, то орган ліцензування має призупинити дію ліцензії на термін до сплати заборгованості. При цьому дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію про її призупинення, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

При цьому вносити ліцензійну плату за весь термін дії ліцензії, тобто за 5 років наперед, не дозволяється (категорія 115.02 ЗІР ДФСУ).

Увага! Отримувати ліцензію на оптову торгівлю (експорт чи імпорт) слід усім суб’єктам господарювання, які здійснюють такі види діяльності. У разі неотримання такої ліцензії вам загрожують чималі штрафи. Так, за безліцензійні імпорт, експорт, оптову (а також, забігаючи наперед, — роздрібну) торгівлю пивом вас можуть покарати штрафом у розмірі 200 % вартості партії товару, але не менше 17 000 грн. (абзац п’ятий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Роздрібна ліцензія на торгівлю пивом

Щоб торгувати пивом у роздріб (у тому числі і на розлив), суб’єкту (у тому числі й виробнику пива, який торгує ним у роздріб) потрібно отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (ч. 12 ст. 15 Закону № 481), якщо, звичайно, у нього немає такої ліцензії на інші алкогольні напої (категорія 115.05 ЗІР ДФСУ).

Для отримання роздрібної ліцензії торговцю пивом потрібно подати до Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів фіскального органу відповідного рівня заяву для отримання ліцензії у довільній формі (категорія 115.05 ЗІР ДФСУ). У заяві обов’язково вказуєте таку інформацію:

• вид господарської діяльності, на провадження якого одержуєте ліцензію (роздрібна торгівля алкогольними напоями);

• адресу місця торгівлі;

• перелік РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформацію про них: модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дату початку їх обліку в органах ДФСУ.

Роздрібна алкогольна ліцензія видається на один рік (ч. 18 ст. 15 Закону № 481) у строк не пізніше 10 календарних днів з дати одержання заяви на її видачу (ч. 26 ст. 15 Закону № 481<>/a). Видана ліцензія підлягає обов’язковій реєстрації в органі ДФСУ, а у сільській місцевості — ще й додатково в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Плата за видачу роздрібної ліцензії становить:

у містах — 8 000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії РРО (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі;

на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 грн. на кожний РРО (КОРО).

Сплачуєте такий ліцензійний платіж щоквартально рівними частинами (>ч. 17 ст. 15 Закону № 481). У випадку несвоєчасної сплати квартального ліцензійного платежу дія роздрібної, як і оптової, ліцензії призупиняється (див. с. 17).

Ще раз нагадаємо: без ліцензії торгувати пивом з 01.07.15 р. не можна. Якщо ж ви після цієї дати будете й надалі робити це без ліцензії, то вам загрожує такий же штраф, як і за торгівлю пивом без оптової ліцензії, — 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн. (абзац п’ятий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Крім цього, якщо ліцензія не отримана, ви фактично реалізуєте пиво через РРО, який не внесений до такої ліцензії (його до ліцензії, а саме до її додатка, вносить орган ДФСУ на підставі заяви на отримання ліцензії), тому вам загрожує також специфічний роздрібно-торговий штраф за торгівлю алкогольними напоями через РРО (КОРО), не зазначений у ліцензії, у розмірі 200 % реалізованої через РРО (КОРО) продукції, але не менше 10 000 грн. (абзац шостий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Зберігання пива

Після того як пиво стане алкогольним напоєм, торговці цим товаром також мають дотримуватися і специфічних вимог до місць зберігання таких товарів. Так, з початку ІІ півріччя 2015 року торговці пивом будуть змушені включити місця складування пива незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, до Єдиного державного реєстру місць зберігання (ч. 35 ст. 15 Закону № 481). При цьому оптові торговці включають до цього реєстру всі місця зберігання пива, а от роздрібні — тільки ті, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, тобто магазин чи кіоск, в якому продається пиво (ч. 38 ст. 15 Закону № 481).

Для включення місць зберігання до Єдиного реєстру слід подати до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДФСУ (п. 2 Порядку № 25):

1) заяву про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до цього реєстру. Подається вона за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 25. У такій заяві обов’язково зазначаєте місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв, а також:

• для юросіб — найменування, місцезнаходження та код ЄДР;

• для фізосіб-підприємців — прізвища, імена, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) нотаріально посвідчену копію ліцензії на відповідний вид діяльності, копію документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності тощо).

Строк видачі довідки про реєстрацію складає 7 календарних днів від дати подання заяви. Цю довідку вам видасть орган ліцензування самостійно або надішле рекомендованим листом на вашу адресу.

Звертаємо увагу! За зберігання пива в неналежному місці, тобто у місцях, не включених до Єдиного реєстру, вам загрожує штраф у розмірі 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 грн. (абзац одинадцятий ч. 2 ст. 17 Закону № 481). Тому краще зареєструвати свої місця зберігання пива (склади), щоб не потрапити під штраф.

Інші вимоги

«Підвищення» пива до статусу алкогольних напоїв жодним чином не вплинуло на обмеження щодо його продажу, а саме, як і раніше, забороняється продаж пива (ст. 153 Закону № 481):

1) особами, які не досягли 18 років;

2) особам, які не досягли 18 років;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

6) з торгових автоматів;

7) з рук;

8) у не визначених для цього місцях торгівлі.

Крім того, тепер на споживання пива поширюються також обмеження, установлені не тільки ст. 152, а й ст. 151 Закону № 481, які раніше на пиво не розповсюджувалися. Але, як би там не було, головні обмеження для торговців містяться у ст. 153 Закону № 481, про які ми вже згадали.

Слід також пам’ятати, що після того, як пиво стане алкогольним напоєм, на нього теоретично поширяться і всі інші специфічні правила продажу алкогольних напоїв. Але не всі вони діють. Так, зокрема:

маркування алкогольних напоїв. Хочемо вас відразу заспокоїти — маркувати пиво акцизними марками не потрібно. Річ у тім, що на сьогодні у Положенні № 1251 чітко вказано, що маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту до 8,5 % об’ємних одиниць не здійснюється («БТ», 2015, № 21, с. 9). Міцність пива зазвичай не перевищує цієї межі, тому і «прикрашати» його акцизними марками не доведеться;

застосування мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін. На сьогодні для пива не встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін (додаток до постанови КМУ від 30.11.08 р. № 957), тому можете здихнути з полегшенням — поки що жодних мінімальних меж не встановлено. Але це тільки поки що, а тому не факт, що з часом щось може змінитися. Якщо це станеться, ми обов’язково про це вас повідомимо на сторінках нашого видання;

вимоги до площі місць торгівлі. Як ви всі пам’ятаєте, реалізувати алкогольні напої, у тому числі на розлив, слід у торгових приміщеннях (будівлях) торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнаних РРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону № 481). Враховуючи це, у багатьох торговців пивом виникає запитання: чи слід і їм дотримуватися вимог щодо площі торговельного об’єкта?

Відповідь на це запитання приємна: орієнтуватися на ці вимоги не потрібно. Річ у тім, що законодавці, коли відносили пиво до алкогольних напоїв, попіклувалися про те, щоб ці вимоги не стосувалися пива. Отже, реалізувати пиво можна у будь-яких за площею торгових місцях, тобто як і тютюнові вироби (ст. 1 Закону № 481).

Єдиний податок і пиво

Ще одним доволі цікавим питанням після віднесення пива до алкогольних напоїв є співіснування його з єдиним податком. Перш за все нагадаємо, що всім єдиноподатникам забороняються виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).

Підакцизним товаром згідно з п. 215.1 ПКУ, як ви пам’ятаєте, є і пиво (крім безалкогольного — категорія 116.07 ЗІР ДФСУ). Тому на перший погляд здається, що єдиноподатники не можуть торгувати і пивом.

Водночас для фізосіб-підприємців зроблено виняток. Їм дозволено, перебуваючи на єдиному податку, торгувати пивом, але тільки в роздріб. При цьому, як бачимо, головним фактором для сплати єдиного податку є віднесення пива до підакцизних податків, а не надання таким товарам статусу алкогольних напоїв. Отже, з 01.07.15 р. у частині торгівлі єдиноподатниками пивом нічого не змінилося.

Зауважимо: на думку податківців, торгувати в роздріб пивом можуть лише фізособи, які перебувають у групах 2 та 3 єдиного податку. Ті ж фізоособи, які обрали групу 1, такими пільгами скористатися не зможуть. Аргументують вони це тим, що ФОП-єдинники групи 1 мають право торгувати тільки на ринках (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ), а за правилами торгівлі пивом (абзац чотирнадцятий ст. 1 Закону № 481 і категорія 115.03 ЗІР ДФСУ) робити це можуть суб’єкти господарювання лише в торговельному приміщенні або будівлі. У зв’язку з цим фіскали стверджують: оскільки ринок не визнається торговельним приміщенням, то ФОП-єдиннику групи 1 торгувати пивом, зокрема на розлив, не можна ( п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, категорія 107.01 ЗІР ДФСУ).

Юрособи-єдинники, як ви зрозуміли, незалежно від групи торгувати пивом (крім безалкогольного), як і раніше, не можуть.

Документи статті

Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 р. № 71-VIII.

Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Порядок № 25 — Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затверджений наказом ДПАУ від 28.05.02 р. № 251.

Положення № 1251 — Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1251.

пиво, алкоголь додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті