Насамперед зазначимо, що виписувати податкову накладну (ПН) орендодавець повинен на вимогу орендаря на всі поставлені ним товари/послуги ( п. 201.1 ПКУ). При цьому електроенергія також вважається товаром, а описана в запитанні ситуація — постачанням товару ( п.п. 14.1.191 ПКУ).
Далі декілька слів про саму діяльність з постачання електроенергії. Отже, діяльність у сфері електроенергетики (крім діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом (постачання незалежним електропостачальником)) підлягає ліцензуванню з урахуванням вимог Закону про електроенергетику* (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону № 222**).
* Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.97 р. № 575/97-ВР.
** Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.15 р. № 222-VIII. Цей Закон набув чинності з 28.06.15 р. З деталями ліцензійних нововведень ви можете ознайомитися у «БТ», 2015, № 21, с. 29.
Згідно зі ст. 13 Закону про електроенергетику для того щоб займатися постачанням електроенергії, потрібна ліцензія. Таку ліцензію видає Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
Висновок: просто перепродати отримувану від постачальника електроенергію орендодавець не має права (якщо він, звичайно, не має відповідної ліцензії). Тому орендодавець має два варіанти взаємовідносин з орендарем у питанні електроенергії:
• надати орендарю можливість укласти безпосередньо договір з постачальником електроенергії (без участі орендодавця). У такому разі орендодавець повинен надати орендарю технічну можливість споживати електроенергію. Такий випадок передбачений у п. 1.5 Правил № 28***. Постачанням електроенергії такий варіант взаємовідносин не вважається;
*** Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96 р. № 28.
• отримувати компенсацію своїх витрат на оплату електроенергії, яку формально за договором з постачальником отримує сам орендодавець, однак фактично споживає орендар. Реалізувати це можна або включивши вартість електроенергії до орендної плати, або через оплату за окремим рахунком (наш варіант).
А тепер про «акцизний» бік питання. Дійсно, з 01.01.15 р. Закон про податкову реформу від 28.12.14 р. № 71-VIII вписав електроенергію до переліку підакцизних товарів ( п. 215.1 ПКУ).
У зв’язку з цим виникли питання щодо складання ПН. Тому ДФСУ в листі від 28.05.15 р. № 11249/6/99-99-19-03-02-15 зазначила: при постачанні підакцизних товарів, у тому числі електроенергії, платники ПДВ на всіх етапах постачання у гр. 4 ПН повинні вказувати код УКТ ЗЕД. Для електроенергії — це 2716 00 00 00.
Найпростіший варіант — переписати дані з ПН, отриманої від постачальника електроенергії (місцевого Обленерго). У гр. 3 такої ПН можна вказати просто «електроенергія» (без конкретизації, постачання це чи компенсація вартості), а у гр. 4 — код УКТ ЗЕД. Однак на додаток не завадило б мати інший первинний документ, що підтверджує факт отримання саме компенсації за спожиту електроенергію (наприклад, акт). Такий документ убезпечить вас від претензій контролерів. Крім того, у договорі оренди потрібно передбачити порядок компенсації вартості спожитої електроенергії.
Порада: такий варіант має деякі гострі моменти. Простіше та безпечніше «вписати» вартість електроенергії до складу орендної плати. У такому разі у ПН буде вказана просто орендна плата.
З нюансами бухгалтерського обліку оренди майна ви можете ознайомитися у «БТ», 2015, № 23, с. 20 і 44.
