(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
15/22
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Лютий , 2015/№ 9

Роздрібний акциз: відображаємо в обліку

Роздрібний акциз поповнив когорту «проблемних» податків. Правила його обчислення виписані у ПКУ дуже скупо. Більше того, одні норми «не стикуються» з іншими. Є і термінологічні «прогалини», які намагаються сьогодні заповнити податківці. Як же правильно вести облік за таких непростих умов? Давайте розбиратися разом.

Найбільша кількість запитань сьогодні виникає щодо визначення об’єкта обкладення роздрібним акцизом. Дивимося у п.п. 213.1.9 ПКУ — таким об’єктом виступає реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів вважається продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 ПКУ, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування. Про це вже зазначено у п.п. 14.1.212 ПКУ*.

* Нюанси потрапляння тих чи інших товарів (наприклад, безалкогольного пива) «під ковпак» роздрібного акцизу ви знайдете у  «БТ», 2015, № 5, с. 26.

З цього можна зробити висновок, що роздрібний акциз справляється при одночасному виконанні двох умов:

1) проводять операцію роздрібного продажу підакцизних товарів;

2) підакцизні товари продають для особистого некомерційного використання.

Але. З форми додатка 6 до декларації з акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» випливає, що до вартості підакцизних товарів, які реалізовані в роздрібній торговельній мережі, у тому числі в мережі громадського харчування, можуть включатися товари, реалізовані для комерційного використання.

Якщо ставитися до цього принципово, то проводити таке розмежування (комерційне та некомерційне використання) у роздрібній торгівлі неправомірно. Причому для торговців алкоголем і тютюном це може призвести до вкрай сумних наслідків. Пояснимо, у чому річ.

 

«Комерційна» небезпека для алко-тютюнового роздробу

Під роздрібною торгівлею у  ст. 1 Закону про алкоголь розуміють діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив в ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

У свою чергу, оптова торгівля там визначена як діяльність з придбання і відповідної переробки товарів для подальшої їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.

Ці визначення відповідають і загальноправовим поняттям. Так, згідно з ч. 1 ст. 698 ЦКУ за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який провадить підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцю товар, який зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.

У п. 4.4 ДСТУ 4303-2004 роздрібна торгівля визначена як вид економічної діяльності у сфері товарообороту, який охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг.

У свою чергу під оптовою торгівлею розуміють вид економічної діяльності у сфері товарообігу, який охоплює купівлю-продаж товарів за договорами постачання партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого використання та надання пов’язаних з цим послуг (п. 4.5 ДСТУ 4303-2004).

Отже, доходимо висновку: роздрібна торгівля за визначенням має на увазі, що товар продається споживачу саме для особистого некомерційного використання. Власне, за цією ознакою оптова торгівля відрізняється від роздрібної.

Увага: продаж товарів для перепродажу або для виробничого використання вважається оптом!

А тепер припустимо, що роздрібний торговець алкоголем або тютюном заповнив у додатку 6 до декларації гр. 4 «в тому числі від реалізації товарів для комерційного використання». Тим самим він підтверджує, що продав товар іншому суб’єкту господарювання з метою його подальшого перепродажу. Отже, він сам підписується під тим, що здійснював в звітному періоді оптову торгівлю.

Якщо перевіряючі встановлять (а заповнена гр. 4 додатка 6 до декларації це підтвердить), що суб’єкт господарювання проводив оптову торгівлю, його можуть оштрафувати за відсутність «оптової» ліцензії. А за це передбачені чималі штрафи. Згідно зі ст. 17 Закону про алкоголь оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій загрожує накладенням штрафу у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Важливо. Ураховуючи ці обставини, ми не рекомендуємо роздрібним торговцям алкоголем і тютюном показувати в обліку обороти з продажу такої продукції для «комерційного» використання, що не обкладаються роздрібним акцизом. Економія на 5 % податку може обернутися великими штрафами за «не ту ліцензію».

 

Комерційне використання для інших роздрібних торговців

Решті роздрібних торговців підакцизними товарами (не алкоголем і тютюном) потрібно мати на увазі таке. Термін «комерційне використання» передбачає, що товари реалізовувалися-таки оптом.

Підтвердження тому знаходимо в наведених вище визначеннях оптової та роздрібної торгівлі.

Ну тоді причому тут роздрібні торговці? Це запитання слід поставити депутатам, а ми лише можемо припустити, що вони мали на увазі.

Імовірно, у цьому випадку передбачалося, що через РРО можуть проводитися операції як роздрібної, так і оптової торгівлі. Так-от, в останньому випадку роздрібний акциз сплачувати не потрібно.

При такому розкладі роздрібним акцизом не обкладають ті продажі, в яких покупець придбаває товар:

1) для перепродажу іншим особам;

2) для використання у власній виробничій діяльності (це підтверджує наведене вище визначення оптової торгівлі з ДСТУ 4303-2004).

Однак хочемо попередити, що податківці визнають звільнення від роздрібного акцизу лише для першої групи операцій. Це видно з опису порядку заповнення гр. 4 «в тому числі від реалізації товарів для комерційного використання» додатка 6 до декларації. Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. V Порядку № 14 // «БТ», 2015, № 6, с. 8 у цій графі проставляють суму реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Отже, позицію про звільнення від роздрібного акцизу другої групи операцій (продаж для виробничого використання) доведеться відстоювати перед податківцями, причому, імовірно, в суді. Це є актуальним для тих же продавців ПММ.

Відповідно, перш ніж зважитися на такі дії, потрібно отримати письмову індивідуальну податкову консультацію на підставі ст. 52 ПКУ, яку в разі чого можна буде оскаржити до суду. Це обійдеться дешевше, ніж оскарження винесеного за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення.

Якими документами підтвердити факт комерційного використання? Ми вважаємо, що для цих цілей можна використовувати письмовий договір з покупцем, в якому чітко буде зазначено, що: «товар отримується з метою подальшого продажу або для використання у власній виробничій діяльності покупця (для комерційного використання)».

 

Обліковуємо роздрібний акциз

У бухгалтерському обліку суму акцизного збору не включають до доходу (п. 6.1 П(С)БО 15 «Дохід») і показують так (див. табл. 1 на с. 32).

 

Таблиця 1. Облік операцій з продажу товарів, що обкладаються роздрібним акцизом

Дата операції

Господарська операція

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

дебет

кредит

20.02.15

Отримано виручку до каси від продажу товарів, що обкладаються роздрібним акцизом

301

702

12600

20.02.15

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641/ПДВ

2000

20.02.15

Нараховано акциз

702

641/акциз

600

 

Будь-яких окремих регістрів для відображення роздрібного акцизу не передбачено, тому для зручності їх можна розробити самостійно та вести в комп’ютерній формі. Наведемо зразок (табл. 2).

 

Таблиця 2. Відомість розрахунку суми акцизного податку
 з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів
 (для платників ПДВ)

Дата

Продаж товарів для некомерційного використання

Продаж товарів для комерційного використання

сума виручки, грн.
 (гр. 3 + гр. 4 + гр. 5)

сума без ПДВ, грн.

сума акцизу, грн.
(гр. 3 х 6 %)

сума ПДВ, грн.
(гр. 3 х 20 %)

сума виручки, грн.
(гр. 7 + гр. 8)

сума без ПДВ, грн.

сума ПДВ, грн.
(гр. 7 х 20 %)

1

2

3

4

5

6

7

8

20.02.15

12600

10000

600(1)

2000

1200

1000

200

 

 

 

 

 

 

 

Разом за місяць

 

 

 

 

 

 

 

(1) Процедура розрахунку акцизного податку була викладена в листі ДФСУ від 20.01.15 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17 // «БТ», 2015, № 4, с. 7.

 

Якщо роздрібний торговець не є платником ПДВ, то відповідні ПДВшні графи не заповнюють.

 

Роздрібний акциз у платників ЄП

На думку податківців, з якою важко сперечатися, платники ЄП не звільнені від сплати роздрібного акцизу (консультація в  категорії 116.01 ЗІР ДФСУ).

Як же визначити ЄП з урахуванням появи «на арені» роздрібного акцизу? Чіткої відповіді на це запитання ПКУ не надає, тому є варіанти.

Варіант 1 (обережний). У ньому ЄП «накручують» і на акциз. Основний аргумент тут полягає в тому, що в ПКУ не передбачено виключення акцизного податку із сум доходу, що обкладається ЄП (п. 292.11 ПКУ).

У обережному підході єдиноподатники-підприємці заповнюють дані Книг так:

• платники ЄП груп 1 і 2 і платники ЄП групи 3, які не є платниками ПДВ, — у гр. 2 Книги обліку доходів «вартість проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, сума, грн.» вказують суму з урахуванням акцизного податку;

• платники ЄП групи 3, які є платниками ПДВ, — у розділі I Книги обліку доходів і витрат у гр. 2 «вартість проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, сума без ПДВ, грн.» проставляють суму без ПДВ, але з урахуванням акцизу (за даними табл. 2 — (10000 + 600)).

Варіант 2 (зважений). Цей підхід ґрунтується на системному прочитанні ПКУ. Так, відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ПКУ доходом для юридичної особи на ЄП признається будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відокремлених підрозділів такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковою та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Згідно з п. 292.13 ПКУ дохід визначають на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ. У свою чергу п.п. 296.1.3 ПКУ говорить, що платники ЄП групи 3 (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку про доходи та витрати з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ. Тобто такі особи за нормами П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» складають Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва за ф. № 1-мс, 2-мс (вони зазвичай належать до суб’єктів мікропідприємництва).

А у статті «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» ф. № 2-мс відображають дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг без непрямих податків і зборів, тобто без роздрібного акцизу. Ми вже зазначали, що роздрібний акциз не включають до доходу також за загальними засадами бухобліку, викладеними в п.п. 6.1 П(С)БО 15.

Усе це надає підстави стверджувати, що роздрібний акциз, як і ПДВ, не повинен обкладатися єдиним податком. Адже ці податки мають однаковий статус — вони належать до непрямих.

Важливо. Водночас «мінус» цього системного підходу полягає в тому, що він не прописаний у ПКУ. Отже, і тут краще заручитися письмовою індивідуальною податковою консультацією.

Якщо ви все ж зважилися на використання цього варіанта, дані Книги платника ЄП — підприємця будуть заповнені так:

• платники ЄП груп 1 і 2 і платники ЄП групи 3, які не є платниками ПДВ, указують ПДВ у гр. 2 Книги обліку доходів без акцизного податку;

• платники ЄП групи 3, які є платниками ПДВ, проставляють в розділі I Книги обліку доходів і витрат у гр. 2 суму без ПДВ і без акцизу.

 

Заповнюємо податкову накладну

Окремої графи для відображення роздрібного акцизу в податковій накладній не передбачено. Тут слід виходити з того, що суму акцизу завдяки ліберальним роз’ясненням контролерів не обкладають ПДВ.

З урахуванням викладеного, на нашу думку, суму акцизу можна вказати у гр. 13 розділу II підсумкової податкової накладної «Зворотна (заставна) тара»*. Приклад такої податкової накладної наведено на рисунку (див. на с. 34).

* Раніше податківці так рекомендували діяти щодо податку на рекламу.

 

 

Ми розповіли вам про облікові особливості роздрібного акцизу, а нюанси його розрахунку можна знайти у статтях: «Роздрібній акциз: «слідами» ваших запитань» // «БТ», 2015, № 5, с. 26, «Роздрібній акциз: нюанси подання і заповнення декларації» // «БТ», 2015, № 7, с. 21. Про відображення акцизу в чеку РРО  читайте у «БТ», 2015, № 8, с. 8.

 

Висновки

  • У роздрібній торгівлі алкоголем і тютюном украй небажано показувати продаж товарів для комерційного використання, оскільки такі операції віднесені до оптової торгівлі, що потребує отримання ліцензії на оптову торгівлю.

  • Виходячи із загальноправових понять продаж товарів для комерційного використання означає, що проводилася оптова торгівля. Тоді роздрібним акцизом не обкладають ті продажі, в яких покупець придбаває товар для продажу іншим особам, або ж для виробничого використання.

  • Факт придбання покупцем товару для «комерційного» використання можна підтвердити письмовим договором, у якому чітко вказати, що: «товар отримується з метою подальшого продажу або використання у виробничій діяльності покупця (для комерційного використання)».

  • Оскільки окремих регістрів для відображення роздрібного акцизу не передбачено, для зручності їх можна розробити самостійно та вести в комп’ютерній формі.

  • У податковій накладній суму акцизу можна вказати у гр. 13 розділу II «Зворотна (заставна) тара».

  • Єдиним податком обкладають суму доходу. В обережному варіанті з урахуванням акцизного податку (без ПДВ).

Документи та скорочення статті

Закон про алкоголь — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Порядок № 14 — Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку, затверджений наказом МФУ від 23.01.15 р. № 14.

ЄП єдиний податок.

акциз, роздрібна торгівля додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті