З миру по нитці, або Правила роботи СЕА очима податківців

Запитання

Суть відповіді податківців / наша позиція

Правила розрахунку «овердрафту»

Чи змінюється в системі електронного адміністрування ПДВ показник «Сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали» (ряд. 10 витягу)? Якщо так, то на яку дату?

Податківці вперше висловили свою думку з приводу розрахунку показника «овердрафт» (ряд. 10 витягу із СЕА). Зокрема, вони стверджують, що сума овердрафту щокварталу підлягає автоматичному перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми овердрафту, визначеної для попереднього кварталу, з одночасним додаванням суми овердрафту, визначеної згідно з поточним перерахунком.

Такий перерахунок, на їх погляд, роблять на 1-ше число кожного нового кварталу. При розрахунку овердрафту станом на 01.10.15 р. враховуються суми податку, нараховані до сплати протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересень 2014 року — серпень 2015 року включно та уточнюючі розрахунки, термін нарахування за якими припадає на період з 01.10.14 р. по 30.09.15 р.).

Увага! Платникам податку, які станом на 1-ше число першого місяця кварталу зареєстровані платниками ПДВ менше ніж 12 місяців, таке збільшення здійснюється з 1-го числа кварталу, що настає за кварталом, у якому строк такої реєстрації досягає 12 місяців

РК до ПН, складених до 01.07.15 р.

Чому при обчисленні реєстраційної суми враховуються не всі розрахунки коригування, складені та зареєстровані в ЄРПН у липні — серпні 2015 року, до податкових накладних, виданих до 01.07.15 р.?

Як слушно відзначили податківці, причина криється у змінах, внесених Законом № 643 (див. «БТ», 2015, № 32, с. 33) до п. 200¹.3 ПКУ. Відповідно до цих змін під час обчислення показників Σ_{НаклОтр} та Σ_{НаклВид} використовуються ПН та РК, складені починаючи з 01.07.15 р.

Водночас у частині РК Законом № 643 установлено таке обмеження: із загального обсягу складених починаючи з 01.07.15 р. та зареєстрованих у ЄРПН РК до ПН, що мають дату складання до 01.07.15 р., для розрахунку реєстраційної суми враховуються лише ті РК, що підлягали наданню покупцям — платникам ПДВ. Складені починаючи з 01.07.15 р. та зареєстровані в ЄРПН РК до ПН, складених з 01.07.15 р., для розрахунку реєстраційної суми враховуються незалежно від того, підлягають вони наданню покупцям — платникам ПДВ чи залишаються у платника податку, яким були складені.

Таким чином, РК, які з 01.07.15 р. складено та зареєстровано у ЄРПН до ПН, що складені до 01.07.15 р. і не надаються покупцям — платникам ПДВ, не враховуються при обчисленні показників формули, яка визначає реєстраційну суму

Декларація з ПДВ та товари, придбані без ПДВ

У якому рядку декларації з ПДВ відображаються операції з придбання товарів у особи, не зареєстрованої як платник ПДВ?

Податківці вважають, що після того як з 01.07.15 р. змінилися правила відображення ПК (тепер ПК формується платником податку із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання), обсяги операцій, які до 01.07.15 р. відображалися у ряд. 11.2 та 14.2 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ, починаючи із зазначеної дати відображаються у ряд. 11.1 розділу ІІ цієї податкової декларації.

Звертаємо увагу! Спочатку контролери рекомендували ці дані не показувати в декларації (лист ДФСУ від 07.08.15 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17).

Але як бачимо, на сьогодні їх позиція змінилася. Про це свідчить лист ДФСУ від 24.09.15 р. № 22508/5/99-99-19-03-02-16, в якому також говориться про те, що операції з придбання товарів у особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, слід відображати у ряд. 11.1 декларації з ПДВ

Вплив УР на реєстраційну суму

Платник податку подав у серпні 2015 року УР у зв’язку із самостійним виявленням помилки у декларації за червень 2015 року. Чи збільшується реєстраційна сума на суму від’ємного значення, зазначену в УР, що зараховується до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду?

Фіскали заявляють, що після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується лише на суму від’ємного значення, задекларовану платником виключно у ряд. 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року. Якихось наступних перерахувань п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, яким запроваджено механізм збільшення реєстраційної суми на від’ємне значення попередніх періодів, не передбачено.

Тобто сума реєстраційного ліміту не перераховується у зв’язку з уточненням показників звітності з ПДВ за червень 2015 року.

Висновки податківців цілком закономірні. Механізм перерахунку реєстраційного ліміту, сформованого на 01.07.15 р., не передбачений

Реєстрація РК до ПН, складених до 01.07.15 р.

Ким має реєструватися в ЄРПН РК, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, складений після 01.07.15 р., до ПН, складеної до 01.07.15 р.?

Податківці справедливо зауважили, що РК, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, складений починаючи з 01.07.15 р., до ПН, складеної до 01.07.15 р. на покупця — платника податку, підлягає реєстрації у ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг.

Звертаємо увагу! Податківці також рекомендують РК на зменшення, які складені з 01.07.15 р., але до ПН, що були оформлені до 01.02.15 р., реєструвати також покупцем таких товарів/послуг. Хоча в  п. 192.1 ПКУ є пряма норма, яка покладає цей обов’язок на продавця. Про цю проблему читайте у «БТ», 2015, № 41, с. 5

Списуємо запаси — чи нараховувати ПЗ?

Підприємство передає на утилізацію залишки запчастин до техніки, які призначалися для гарантійного ремонту цієї техніки та були визнані не придатними для подальшої реалізації. Такі залишки запчастин обліковуються як втрати від псування, старіння, знецінення або іншим чином втраченої первісно очікуваної вигоди товарних запасів. При цьому вартість таких залишків враховується при визначенні відпускної (продажної) ціни нової техніки. Чи підлягають обкладенню ПДВ операції з передачі таких залишків на утилізацію?

Контролери, як це не дивно, доволі лояльно віднеслися до цієї ситуації. Вони стверджують, що операція з передання платником не придатних для подальшої реалізації товарних залишків на повторну переробку з метою обкладення ПДВ не розглядається як окрема операція з постачання товарів і не обкладається ПДВ.

Пояснюється це тим, що відповідно до п. 198.5 ПКУ платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, у разі якщо такі товари використовуються в операціях, які не є господарською діяльністю платника податку.

Водночас вартість переведених в категорію не придатних для подальшої реалізації та переданих на повторну переробку товарів і запчастин до них включається до вартості нової продукції при її реалізації. При цьому на вартість таких товарів збільшується база обкладення ПДВ, а отже, ПДВ буде відшкодовано споживачами продукції у складі такої вартості. Тому передані на повторну переробку товарні залишки та запчастини до них можна вважати такими, що використані в господарській діяльності. Такий самий підхід контролери запропонували в листі ДФСУ від 27.10.15 р. № 22542/6/99-99-19-03-02-15.

Увага! На наш погляд, такий висновок стосується тільки виробничих підприємств, у яких є потужності і змога виробити із бракованих товарів новий вид продукції. Якщо ж мова йде про торговельні підприємства, то на них цей висновок не поширюється