Теми статей
Обрати теми

Помилки в податкових накладних: як виправити та відобразити в декларації

Кравченко Дар’я, податковий експерт, d.kravchenko@id.factor.ua
Платники ПДВ, діставши можливість з 01.01.15 р. виправляти помилки в податкових накладних (ПН), вже встигли переконатися, що універсальні правила (на всі випадки життя) застосувати неможливо. Кожен вид помилок потребує свого особливого алгоритму виправлення. Більш того, з початком роботи СЕА (коли на перший план вийшов розмір реєстраційного ліміту) важливу роль почав відігравати ще й звітний період, до якого повинні потрапити такі ПН/РК. А це ще більше все заплутує. Сьогодні ми вам допоможемо розібратися з нюансами коригування найпопулярніших огріхів.

ПН з неправильними реквізитами

ПН виписана 17.06.15 р. і вчасно зареєстрована постачальником у ЄРПН, але з помилкою в даті та номері договору. Помилку виявлено у вересні 2015 року. Як виправити помилку? У ПДВ-декларації якого періоду продавець і покупець повинні відобразити таку ПН?

Допущена помилка має свою специфіку, оскільки вона:

• не впливає на числові показники, зазначені в ПН;

• стосується лише реквізитів її заголовної частини.

Але будьте уважні! До цієї групи помилок не можна віднести помилки в даті складання та порядковому номері ПН. Формально їх заборонено виправляти (п. 21 Порядку № 957), але вийти з ситуації можна (див. трохи далі). Про виправлення помилок в ІПН покупця ви можете прочитати в «БТ», 2015, № 21, с. 27.

Для того щоб виправити помилку, допущену в усіх інших реквізитах шапки ПН, постачальник (на дату виявлення помилки) складає РК, в якому (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17):

• усі правильно заповнені реквізити «помилкової» ПН повторює без змін;

• реквізит, в якому допущено помилку, заповнює правильно;

• графи з 1 по 13 табличної частини РК залишає порожніми.

Зверніть увагу: дата складання ПН тут значення не має. Тобто у такий спосіб можна виправити ПН, складену як в епоху до СЕА (до 01.02.15 р.), так і в епоху СЕА, тобто як протягом дії тестового режиму СЕА (з 01.02.15 р. і до 01.07.15 р.) так і після переходу на повнофункціональну роботу СЕА (після 01.07.15 р.).

Сама ідея полягає в тому, що РК «перезапише» дані поверх неправильних даних «помилкової» ПН в ЄРПН. При цьому кількісні показники ПН залишаться непорушеними. А отже, помилка не вплине на суми ПЗ продавця та ПК покупця. Так само не станеться змін розміру РЛ ні у постачальника, ні у покупця. Але щоб усе пройшло гладесенько-рівнесенько, доведеться дещо підкоригувати в ПДВ-звітності.

Нюанс! Законом № 643 з переліку обов’язкових реквізитів ПН були виключені такі реквізити як «Місцезнаходження (податкова адреса продавця)» та «Вид цивільно-правового договору». При цьому сама форма ПН залишилася незмінною і досі містить зазначені реквізити. Коли до неї внесуть правки, наразі невідомо.

У такій ситуації податківці дозволили платникам ПДВ не заповнювати в ПН ті її реквізити, які згідно з п. 201.1 ПКУ не належать до обов’язкових, а також ті, які не вважаються обов’язковими (лист ДФСУ від 29.07.15 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17 // «БТ», 2015, № 32, с. 37), а саме:

• місцезнаходження (податкова адреса продавця);

• місцезнаходження (податкова адреса покупця);

• номер телефону (продавця та покупця);

• вид цивільно-правового договору, його номер і дата;

• форма проведених розрахунків.

При цьому контролери акцентували увагу на тому, що наявність чи відсутність у ПН заповнених полів необов’язкових реквізитів не буде підставою для виключення такої ПН зі складу ПК (звісно, якщо на те немає інших підстав).

Більш того, навіть помилки у зазначених реквізитах не можуть вплинути на дійсність ПН. Адже в п. 201.10 ПКУ тепер чітко зазначено, що покупця позбавляють права на включення сум ПДВ до ПК тільки ті помилки, які допущені в обов’язкових реквізитах ПН. А отже, усі інші промахи не вплинуть на формування ПК (але їх все одно краще виправити до приходу контролерів).

У той же час Закон № 643 набрав чинності 29.07.15 р. Тому не звертати увагу на правильність заповнення в ПН реквізиту «Вид цивільно-правового договору» або його повну відсутність, на наш погляд, можна тільки в тих ПН, що складені після цієї дати.

У ПН, складених до 29.07.15 р., вважаємо, так робити небезпечно. Річ у тім, що на момент складання таких ПН діяли інші правила. Стара редакція п. 201.10 ПКУ свідчила: покупець не має права на ПК, якщо допущено помилки у порядку заповнення ПН, у тому числі і в реквізиті «Вид цивільно-правового договору». А тому безпечніше буде орієнтуватися на них.

Тобто якщо ви допустили помилку у згаданому вище реквізиті ПН, складеної до 29.07.15 р., то рекомендуємо все одно її виправити і спати спокійно.

Відображаємо в ПДВ-декларації. Для продавця все просто. Він зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ на дату складання ПН, незалежно від того, була вона з помилкою чи ні. Тому період виписки «помилкової» ПН і виправляючого РК при складанні ПДВ-звітності значення не матиме. Адже постачальник припустився не арифметичної помилки, яка призвела до зміни в обсягах постачання, а швидше текстової описки.

Але зверніть увагу! Податківці у своїх консультаціях дозволяють не відображати в додатку Д1 ті РК, які не змінюють суму компенсації вартості товарів/послуг (категорія 101.23 ЗІР ДФСУ). Проте, на наш погляд, керуватися такими рекомендаціями вкрай небезпечно (детальніше в «БТ», 2015, № 18-19, с. 44). Тому відобразити РК в додатку Д1 все ж доведеться.

А от із ПК у покупця все набагато цікавіше. Для нього період виписки «помилкової» ПН і РК до неї матиме вирішальне значення. Розглянемо два варіанти.

1. Дата складання ПН з помилкою та момент виявлення помилки припадають на один звітний період.

Якщо описка ― в необов’язкових реквізитах ПН, її можна спокійно включати до ПК звітного періоду (ряд. 10 ПДВ-декларації). Головне, щоб на момент перевірки контролюючими органами помилку було виправлено за допомогою РК.

Навіть якщо помилка була допущена в обов’язкових реквізитах, але вона оперативно (у том у ж звітному періоді) виправлена за допомогою РК, то проблем з ПК не має виникнути. Адже складаючи декларацію покупець вже має виправлену ПН.

2. Факт виписки ПН та факт виявлення помилки припадають на різні звітні періоди.

Формувати ПК на підставі ПН з помилкою в обов’язкових реквізитах не варто. Краще це зробити з допомогою УР після отримання РК.

Якщо покупець не формував ПК за «помилковою» ПН у червні, тоді йому достатньо скласти УР до червневої ПДВ-декларації та виправити помилку (звичайно, після отримання РК).

Що робити у ситуації, коли покупець не помітив помилки і включив «вхідний» ПДВ за «помилковою» ПН до ПДВ-декларації (в нашому випадку ― червневої), податківці поки не роз’яснили.

Найбезпечніший варіант — виключити таку ПН з ПК за допомогою УР. При цьому доведеться сплатити самоштраф (3 чи 5 %) та ще й пеню. Адже, якщо до моменту отримання «виправляючого» РК до вас завітають контролери на перевірку, то вони «виріжуть» з ПК помилкову ПН та застосують ще більші штрафи (25 або 50 %).

Після отримання «виправляючого» РК формальні перепони для формування ПК зникають. Адже помилка в ПН вже виправлена. Відповідно платник знову може скористатись правом на ПК. Таку ПН можна включити до ПК поточного звітного періоду (абзац четвертий п. 198.6 ПКУ) або подати УР до червневої декларації.

Звісно, виглядає дещо дивакувато ситуація, коли платник спочатку виключає суму з ПК, а потім цю ж суму занову повертає до ПК. При цьому платить ще якісь штрафи.

На наш погляд, якщо ви ще не встигли виправити помилку в декларації, а вже отримали «виправляючий» РК, то зменшувати та збільшувати ПК не варто. Навіть якщо до вас прийдуть контролери пізніше, то ви вже зможете підтвердити право на ПК комплектом документів (ПН + РК). Адже в абзаці другому п. 198.6 ПКУ йдеться про відповідальність платника, якщо на момент перевірки суми ПК не підтверджені відповідними документами. А на момент перевірки помилка вже виправлена.

Зверніть увагу, як і постачальнику, покупцеві доведеться заповнити додаток Д1 до декларації.

ПН з помилками в табличній частині

ПН виписана 15.06.15 р. і вчасно зареєстрована постачальником в ЄРПН, але з помилкою в номенклатурі товару. Помилку виявлено у вересні 2015 року. Як виправити помилку? У ПДВ-декларації якого періоду продавець та покупець повинні відобразити таку ПН?

Помилки в номенклатурі товарів/послуг, кодах УКТ ЗЕД, одиницях виміру (умовних позначеннях та їх кодах) теж належать до помилок, які не впливають на числові показники в ПН (не призводять до зміни в обсягах постачання). Проте виправити їх за допомогою РК тим самим методом, що й помилки в реквізитах заголовної частини ПН, не вийде.

Річ у тім, що номенклатура товарів зазначається в табличній частині ПН. І якщо постачальник, скориставшись попереднім алгоритмом виправлення, просто внесе правильні дані до РК, це призведе до їх задвоєння. Що негативно позначиться на розмірі РЛ самого продавця (він зменшиться).

Тому алгоритм виправлення буде іншим. Як і в першому випадку, постачальнику доведеться виписати РК, але в ньому необхідно зазначити (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17):

• зі знаком «-» дані «помилкового» рядка;

• зі знаком «+» правильні дані.

При цьому в гр. 2 потрібно зазначити причину коригування. Але не «Зміна номенклатури», а «Виправлення помилки». Заголовну частину РК заповніть у загальному порядку.

Відображаємо в ПДВ-декларації. А от за відображенням у ПДВ-декларації такі помилки аналогічні попереднім.

1. Продавець зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ вже на дату складання «помилкової» ПН.

2. Покупець:

• формує ПК у ПДВ-декларації звітного періоду — якщо складання «помилкової» ПН та «виправляючого» РК відбувається у рамках одного звітного періоду;

• не включає до ПК «помилкову» ПН, поки не отримає «виправляючий» РК (так безпечніше);

• може ризикнути і залишити ПН у складі ПК (якщо вже включив помилкову ПН до ПК), розраховуючи отримати РК раніше, ніж прийдуть контролери на перевірку. І не забудьте: як постачальник, так і покупець повинні показати РК в додатку Д1.

Помилки — «винятки з правил»

ПН виписана 15.07.15 р. та вчасно зареєстрована постачальником в ЄРПН. Проте 02.09.15 р. з’ясувалося, що ПН було складено не тим числом (на дату другої події). ПН має бути датована 01.07.15 р. Як виправити помилку? У ПДВ-декларації якого періоду продавець і покупець повинні відобразити таку ПН?

Так, цей вид помилки також належить до «несумових» помилок у реквізитах заголовної частини ПН. Проте, хочемо нагадати, що п. 21 Порядку № 957 (ср. ) забороняє виправляти помилки, допущені в даті та порядковому номері ПН. Тому будь-який із способів виправлення, перелічених вище, не підходить для усунення такої помилки.

Що ж робити? Адже залишати без уваги таку ПН не можна, оскільки зазначені в ній суми вхідного ПДВ були нелегально враховані при складанні ПДВ-декларації за липень. Тому дані «помилкової» ПН потрібно виключити з декларації.

Зробити це можна таким чином:

• постачальник виписує «зменшуючий» РК, яким обнуляє «помилкову» ПН. Зареєструвати такий РК доведеться покупцеві. До того моменту, поки покупець цього не зробить, постачальник не має права зменшити ПЗ з ПДВ.

• потім постачальник виписує нову ПН з правильною датою (за правилом першої події).

Зверніть увагу! З 01.07.15 р. РЛ був обнулений. Тому усі ПН/РК, які були складені до 01.07.15 р., не будуть враховані при формуванні РЛ (чи своєчасно вони будуть зареєстровані ― не має значення). У той же час РК, які складені починаючи з 01.07.15 р. до ПН, що були складені і зареєстровані в ЄРПН до цього дня і які видаються покупцям, до РЛ потраплять (ст. 2001.3 ПКУ).

В нашому випадку ПН і РК складені після 01.07.15 р., тому вони впливають на РЛ. Зареєстрований РК зменшить РЛ покупця і збільшить РЛ продавця. Нова ПН, виписана на правильну дату (01.07.15 р.), збільшить РЛ покупця і зменшить РЛ продавця.

Іноді покупці відмовляються реєструвати РК на зменшення. Вони просто виключають ПК, відображений за помилковою ПН, з декларації (подають УР). Тому, перш ніж виписати нову ПН і зареєструвати її в ЄРПН, рекомендуємо постачальникові дочекатися, коли покупець зареєструє РК в ЄРПН.

Інакше постачальник не лише не зможе вплинути на покупця (єдиний важіль впливу — без правильної ПН покупець не зможе сформувати ПК), а й не зможе відкоригувати ПЗ за помилковою ПН (таке зменшення можливе тільки після реєстрації РК в ЄРПН).

Відображаємо в ПДВ-декларації. Якщо помилку виявили і виправили протягом звітного періоду, в якому було складено неправильну ПН, продавцю достатньо було б нарахувати ПЗ з ПДВ у звітному періоді за двома ПН (п. 201.10 ПКУ) і показати їх у ряд. 1 ПДВ-декларації. РК зайняв би своє місце в ряд. 8 декларації з ПДВ.

Але в нашому випадку ці події припали на різні періоди. Тепер постачальнику доведеться подати УР у зв’язку із викривленням суми ПЗ в ПДВ-декларації за липень (донарахувати ПЗ за ново-старою ПН). Більш того, оскільки помилка призвела до заниження ПЗ (правильна ПН не була своєчасно віднесена до ПЗ) в липні, йому доведеться сплатити ще й штраф 3 (5) % згідно з п. 50.1 ПКУ.

А от штраф за несвоєчасну реєстрацію правильної ПН в ЄРПН йому не загрожує. Оскільки норми п. 1201.1 ПКУ не застосовуються при порушенні строків реєстрації в ЄРПН ПН, складених до 01.10.15 р. (п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Хоч якась радість.

Що ж до РК на зменшення, то тут виникає проблема з тим, коли його відображати: в періоді складання чи в періоді, коли допущено помилку. Річ у тім, що п. 192.1.1 ПКУ говорить про період, коли було зроблено перерахунок. Виходячи з цього вважаємо, що таким періодом є дата складання зареєстрованого РК. Саме тоді (на дату виявлення помилки) було зроблено безпосередній перерахунок суми компенсації.

У той же час можна наполягати на тому, що помилкова ПН вже при її складанні не відповідала вимогам ПКУ (не було підстав для її складання). Жодних господарських операцій, які були б підставою для складання РК, теж не буде. Отже ніщо не заважає скласти РК «заднім числом» (у тому ж звітному періоді, що й «помилкова» ПН — липні). Благо, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК не діють до 01.10.15 р. В цьому випадку РК можна через УР включити до періоду складання помилкової ПН. І тоді, якщо брати наш конкретний випадок, можна уникнути штрафних санкцій за заниження ПЗ (дані РК і нової ПН «згорнуться»). Для покупця теж є ризик. Оскільки, якщо продавець зволікатиме з реєстрацією правильної ПН і термін реєстрації буде порушений більш ніж на 365 календарних днів від дати її складання, відобразити ПК за такою ПН покупець уже не зможе (п. 198.6 ПКУ).

Що стосується відображення в звітності, то, якщо помилку виправлено в тому звітному періоді, коли і складена помилкова ПН, тоді покупцеві не потрібно відображати в ПДВ-декларації ні «помилкову» ПН, ні РК до неї. Достатньо правильну ПН врахувати при заповненні ряд. 10 ПДВ-декларації:

• у періоді складання ПН — якщо реєстрація такої ПН в ЄРПН пройшла вчасно (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17);

• у періоді реєстрації ПН — якщо строк реєстрації порушено.

Проте в нашому випадку йдеться про різні звітні періоди. Тому покупцеві доведеться додатково відкоригувати липневу ПДВ-декларацію за допомогою УР. Адже помилка в обов’язкових реквізитах ПН не дає права на ПК (п. 201.10 ПКУ). Більш того, якщо були занижені ПЗ з ПДВ — сплатити «самоштраф» у розмірі 3 (5) % від суми недоплати (п. 50.1 ПКУ).

При цьому як правильно проводити уточнення, досі не зрозуміло. Є два варіанти:

1) виключити помилкову ПН з ПК. Але тут виникає запитання про те, що робити з РК. За логікою у такому разі РК ніде більше відображати не потрібно (оскільки це призведе до подвійного зменшення ПК). Він виконає лише роль для коригування РЛ;

2) включити до липневої декларації РК, складений «заднім числом».

Так, обидва варіанти не ідеальні, але дають можливість правильно відобразити в ПДВ-декларації розмір ПК. Тому вибирати, як діяти в цій ситуації, краще вам.

Така плутанина виникла тому, що в п. 192.1.1 ПКУ прописані правила відображення РК для повернення товарів/послуг, а не для відображення інших ситуацій коригування зобов’язань. Тому доки податківці не скажуть, як діяти в цьому випадку, ці проблеми виникатимуть і надалі.

ПН із «сумовими» помилками

ПН виписана 12.06.15 р. та зареєстрована в ЄРПН вчасно. Проте при її складанні постачальник помилився в ціні товару (у гр. 7 ПН зазначив «50000» замість «5000»). У результаті було завищено суму ПДВ. Помилку виявили у вересні 2015 року. Як її виправити? У ПДВ-декларації якого періоду продавець і покупець повинні відобразити таку ПН?

Арифметичні помилки — це завжди помилки в табличній частині ПН. А їх ми виправляємо простим коригувальним способом. Тобто постачальник виписує РК, в якому зазначає:

• зі знаком «-» дані «помилкового» рядка, прибираючи тим самим помилкові дані;

• зі знаком «+» (у другому рядку) правильні показники.

Зверніть увагу, що в гр. 2 потрібно зазначити причину — «Виправлення помилки». А заголовну частину РК заповнити в загальному порядку. Зареєструвати РК до ПН доведеться покупцеві, оскільки в результаті коригування сталося зменшення суми компенсації товарів (п. 22 Порядку № 957).

РК до ПН, що складена до 01.07.15 г, як ми сказали вище, впливатиме на розмір РЛ. Тобто зменшить РЛ у покупця і збільшить у продавця.

Відображаємо в ПДВ-декларації. Якщо помилку виявлено і виправлено в одному звітному періоді, в якому і складена «помилкова» ПН, тоді:

• постачальник відобразить ПН у ряд. 1, а РК — у ряд. 8 ПДВ-декларації звітного періоду;

• покупець покаже ПН у ряд. 10, а РК — у ряд. 16 ПДВ-декларації звітного періоду.

І обидва вони обов’язково розшифрують дані в додатку Д1.

Проте в нашому випадку зазначені події сталися в різні періоди. Тому продавець повинен відкоригувати свої ПЗ за зареєстрованим РК на дату проведення перерахунку. Що саме вважати цією подією, наразі не зрозуміло (дивися вище). Є два варіанти виправлення:

• просто включити РК до декларації в періоді його складання (вересневої);

• скласти УР до червневої ПДВ-декларації, в якій раніше було відображено «помилкову» ПН (до ряд. 8 ПДВ-декларації).

А от покупець:

• якщо включив ПН з помилкою до червневої ПДВ-декларації на повну суму зазначеного в ній ПДВ — повинен оформити УР до такої декларації, чим відкоригувати ПК. Якщо були занижені ПЗ — ще й сплатити самоштраф згідно з п. 50.1 ПКУ;

• якщо не включив — виписати УР до декларації за червень і включити до ПК правильну суму ПДВ.

При цьому постачальнику потрібно бути уважним. Адже в нашому прикладі складено «зменшуючий» РК. А це означає, що до того часу, поки покупець не зареєструє його в ЄРПН, продавець не має права зменшити свої ПЗ з ПДВ (п. 16 Порядку № 569). Покупець же, навпаки, повинен буде зменшити ПК у періоді складання РК, незалежно від того, коли той буде зареєстрований (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ).

Документи та скорочення статті

Закон № 643 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.15 р. № 643-VIII.

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

РК — розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.

РЛ — реєстраційний ліміт.

УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі