У листі, що коментується, податківці вкотре приділили увагу можливості включити до складу податкового кредиту (ПК) ті податкові накладні (ПН), якими не скористався покупець протягом 365 календарних днів з дати їх складання.
Найцікавіше — контролери зробили досить несподівані висновки. «Стару» ПН можна включити:
1. До складу ПК наступних звітних періодів у межах 365 календарних днів, якщо така ПН:
• належним чином оформлена та зареєстрована в ЄРПН;
• з дати її складання не минуло 365 календарних днів.
У цьому випадку слід скористатися поточною ПДВ-декларацією (відобразити суми «вхідного» ПДВ у розд. II «Податковий кредит»).
Дійсно, подавати уточнюючий розрахунок (УР) у цьому випадку буде зайвим гаянням часу («БТ», 2016, № 14, с. 36).
2. До складу ПК того звітного періоду, в якому ПН була складена, якщо вона:
• не була включена до ПК протягом 365 календарних днів;
• належним чином оформлена і своєчасно зареєстрована в ЄРПН.
Очевидно, якщо ПН зареєстрована в ЄРПН з простроченням, то уточнити можна період, в якому сталася така реєстрація.
Увага! Податківці нарешті визнали, що в цьому випадку платник ПДВ припустився помилки. І для того, щоб її виправити, такому платнику необхідно подати УР до ПДВ-декларації того періоду, в якому він уперше набув право включити зазначену ПН до складу ПК. При цьому потрібно враховувати строк давності, визначений у ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів!
Зауважте: на цей раз податківці не стали скупитися і дозволили включити до ПК усю суму ПДВ із забутої ПН. Раніше вони не були такими добрими. Контролери ні за що не хотіли визнавати права на ПК за ПН, простроченою більш ніж на 365 днів (лист МГУ ДФС-ЦО з ОВП від 18.12.15 р. № 27376/10/28-10-06-11 і численні роз’яснення з категорії 101.14 ЗІР ДФСУ, що нещодавно втратили чинність).
Фіскали робили виняток тільки для імпортного ПДВ. Логіка тут була такою: оскільки суми імпортного ПДВ уключають до ПК на підставі митної декларації (а не ПН), отже, й обмеження в 365 днів їх не стосується (категорія 101.10 ЗІР ДФСУ).
Податківці довго захищали зайняту позицію. Ситуація несподівано змінилася на початку 2016 року з появою листа ДФСУ від 26.01.16 р. № 1465/6/99-95-42-01-15 // «БТ», 2016, № 9, с. 6.
У цьому документі контролери вперше:
• визнали помилкою часткове включення суми ПДВ до складу ПК у ПДВ-декларації на підставі отриманої ПН, зареєстрованої в ЄРПН;
• вирішили її виправити з допомогою УР, тобто включити частину забутого ПДВ до складу ПК.
Проте вони продовжували наполягати: якщо платник зовсім забув про ПН і не врахував усю суму «вхідного» ПДВ за такою ПН у складі ПДВ-декларації в межах 365 днів з дати її складання, виправити таку помилку він уже не мав права.
Тобто фіскали, користуючись неоднозначністю норм ПКУ, розглядали період у 365 днів як скорочений строк давності для реалізації права на ПК.
З такою позицією ми були не згодні. Адже п. 198.6 ПКУ (на який постійно посилалися контролери) обмежує 365 днями відображення сум ПДВ саме у складі ПК поточного періоду. А ось для виправлення помилок слід застосовувати загальний строк — 1095 днів, причому незалежно від того, частково чи повністю платник не включив суми ПДВ до ПК.
Як бачите, податківці все ж таки дійшли такого самого висновку.
Але будьте уважні: ураховуючи те, що це всього лише «перша ластівка», що дозволяє включати ПН старше 365 днів до складу ПК після довгого «забороненого» періоду, для підстрахування краще отримати індивідуальну податкову консультацію, в якій будуть зроблені ідентичні висновки. І тільки після цього сміливо включати до ПК «старенькі» ПН.
І насамкінець нагадаємо. Якщо ви подаєте УР, то контролери автоматично набувають права перевірити ще раз помилковий період ( п. 50.3 ПКУ).
