(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 52
  • № 51
  • № 50
  • № 49
  • № 48
  • № 47
  • № 46
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
21/21
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Січень , 2016/№ 1-2

Податкова напівреформа — 2016

Зміни до податкового законодавства, внесені Законом № 909, мають забезпечити наповнення державного бюджету у 2016 році і є досить масштабними. Тут і перехід на квартальну звітність з ПНП, і зміна правил сплати ПДВ аграріями, і нові універсальні ставки ЄСВ та ПДФО, і перспективи запровадження електронного адміністрування акцизного податку з пального, і ще багато інших, не менш важливих змін. Більшість із них уже стартувала з 1 січня 2016 року. Тож у сьогоднішній Темі тижня ми «розкладемо все по поличках».

Адміністрування

Звітність

Із п. 46.2 ПКУ вилучили останню згадку про добровільне подання інформації про постійні та тимчасові податкові різниці як окремого документа. Тепер з податковими різницями матимуть справу лише платники ПНП, які зобов’язані або добровільно вирішили враховувати їх при визначенні об’єкта оподаткування з ПНП.

Продавців пального зобов’язали подавати податкову звітність незалежно від того, проводили вони діяльність у звітному періоді чи ні. Раніше така вимога стосувалася лише осіб, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією ( п. 49.21 ПКУ). Отже, такі особи не можуть скористатися звільненням від подання «порожніх» податкових декларацій, передбаченого у  п. 49.2 ПКУ.

У п. 49.4 ПКУ з’явилася дуже корисна норма. До речі, у Проекті № 3688 її не було.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність на паперових носіях:

• особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

• надіслати її поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Очевидно, що ця спеціальна норма має застосовуватись і щодо звітності з ПДВ (у загальному порядку ПДВ-декларації подають лише в електронному вигляді), а також щодо звітності великих та середніх підприємств. Такі платники у «звичайних умовах» теж зобов’язані подавати податкову звітність лише в електронній формі.

Сподіваємось, що тепер контролери не зловживатимуть правом на розірвання договорів про визнання електронних документів.

Хоча остаточно проблему паперова звітність не вирішить. Адже без договору на визнання електронних документів платник ПДВ, як і раніше, не зможе зареєструвати ПН в ЄРПН.

Перевірки

Підставою для направлення письмового запиту про подання інформації платнику податків також є скарга на такого платника у випадку, коли він порушив порядок складання або реєстрації податкової або акцизної накладної ( п. 73.3 ПКУ). Відсутність відповіді на такий запит тепер буде окремою підставою для проведення позапланової перевірки платника.

Як окрема підстава для проведення позапланової перевірки тепер є виявлення розбіжностей між даними ЄРАН та даними декларації з акцизного податку. Причому в такому випадку контролери не зобов’язані направляти письмовий запит платнику і чекати, поки він порушить строк надання відповіді ( п.п. 78.1.18 ПКУ).

Штрафи

Окремого порядку застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН не буде (виключили п. 1201.3 ПКУ). Водночас запроваджуються штрафи за порушення порядку складання ПН ( п. 1201.4 ПКУ). Детальніше про це читайте на с. 32.

За реалізацію пального без реєстрації платником АП передбачено штраф у розмірі 100 % вартості проданого пального ( п. 117.3 ПКУ). Крім того, запроваджуються штрафи за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних ( ст. 1202 ПКУ). Розмір таких штрафів залежить від того, наскільки порушено строк реєстрації. За мінімальне порушення (до 15 днів) — штраф 2 %. Максимальний — 50 % при порушенні строку більше ніж на 120 днів.

Податок на прибуток

Авансові внески

З 01.01.16 р. законодавці скасували щомісячні авансові внески для платників податку на прибуток (зміни до ст. 57 і п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Але поповнювати бюджет все одно якось треба. Тому для високодохідних платників запроваджується квартальна сплата ПНП (про це дещо нижче). Крім того, у «прибутковій» декларації за три квартали 2016 року платникам доведеться розрахувати авансовий внесок з ПНП у розмірі 2/9 податку, нарахованого в такій триквартальній декларації (сподіваємося, Мінфін встигне внести відповідні зміни до форми декларації).

Визначена в розрахунку авансового внеску сума вважатиметься узгодженою сумою грошового зобов’язання. Сплатити її потрібно буде до 31.12.16 р. ( п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Зверніть увагу! «Дивідендні» авансові внески, як і раніше, чинні і сплачуватимуться за «старими» правилами.

Звітний період

Для високодохідних платників (з річним доходом більше 20 млн грн.) установлено квартальний звітний період з податку на прибуток. Тобто подавати декларацію та сплачувати податок за нею високодохідники повинні щокварталу ( пп. 137.4, 137.5 ПКУ).

Решта платників звітують і сплачують податок один раз на рік (див. рис. 1 нижче).

Рис. 1. Річний звітний період з ПНП

«Нерухомий» податок зменшує прибуток

Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, як і раніше, можна зменшувати на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єктами нежитлової нерухомості ( п. 137.6 ПКУ).

Увага! Якщо у звітному періоді ви не отримаєте прибуток або сума прибутку виявиться менше, ніж сума податку на нежитлову нерухомість, то залишок такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, на наступні податкові (звітні) періоди перенести не можна.

Коригування фінрезультату

Законодавці відкоригували п.п. 140.4.1 ПКУ. Для порівняння наведемо його редакцію до 01.01.16 р. і після цієї дати (див. табл. 1 на с. 31).

Як бачите, платники податку на прибуток одержали можливість зменшувати фінрезультат до оподаткування на суму доходів від участі в капіталі не тільки інших «прибутківців», а й єдиноподатників групи 4 (сільгосппідприємств).

Також фінрезультат можна буде зменшувати на суму дивідендів, що отримуються не тільки від «прибутківців», а й узагалі від усіх суб’єктів, які сплачують «дивідендні» авансові внески (у тому числі від платників ЄП).

Таблиця 1. Нові правила коригування фінрезультату за фінопераціями

Фінрезультат до оподаткування зменшується ( п.п. 140.4.1 ПКУ):

до 01.01.16 р.

після 01.01.16 р.

На суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств і у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку

На суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку групи 4 і на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів

 

Поворотна фіндопомога

У Проекті № 3688 була норма, що дозволяла платникам зменшувати фінрезультат до оподаткування на суму поворотної фіндопомоги, отриманої від неплатників податку на прибуток або пільговиків і неповерненої на 01.01.15 р.

Але до остаточного тексту Закону № 909 ця норма не потрапила. Тому в цьому питанні, як і раніше, тримаємо орієнтир на позицію податківців. А вони, нагадаємо, спочатку заперечували проти подібних коригувань, але в середині 2015 року все ж змінили свою позицію. І наразі платники сміливо можуть зменшувати фінрезультат до оподаткування на суму поверненої фіндопомоги, що була отримана від неплатників податку на прибуток або пільговиків і включена до доходу до 01.01.15 р. (див. консультацію в категорії 102.08.06 ЗІР ДФСУ).

Особливості для ОСББ

У п.п. 133.4.1 ПКУ пом’якшили вимоги до статутних документів об’єднань і асоціацій об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) для отримання ними статусу неприбуткової організації. На ОСББ не поширюється умова про наявність у статутних документах норми про передання своїх активів одній або декільком неприбутковим організаціям відповідного виду чи зарахування їх до доходу бюджету в разі припинення (ліквідації) юрособи.

Розрахунок об’єкта обкладення за 2015 рік

При розрахунку об’єкта обкладення податком на прибуток за 2015 рік потрібно врахувати одну особливість ( п. 40 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Фінрезультат до оподаткування слід зменшити на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток, платників ЄП групи 4 і на суму нарахованих дивідендів, що підлягають виплаті на користь підприємства від інших платників, які сплачують дивідендні аванси.

По суті, законодавці пропонують застосувати оновлену норму з  п.п. 140.4.1 ПКУ (див. вище) до доходів 2015 року (фактично заднім числом).

Фінансова реструктуризація

Передбачено реалізацію норм законопроекту «Про фінансову реструктуризацію» від 30.11.15 р. № 3555* (про реструктуризацію боргів підприємств і доступ до фінансування на період відновлення госпдіяльності). Це виражається, зокрема, в коригуваннях фінрезультату до оподаткування на період дії Закону про фінансову реструктуризацію (див. табл. 2 нижче).

* Розгляд цього законопроекту відкладено, тому норми, передбачені в  п. 39 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, поки що не діють.

Таблиця 2. Коригування фінрезультату в період дії Закону про фінансову реструктуризацію

Фінрезультат до оподаткування:

• зменшується

на суму доходів, визнаних відповідно до НП(С)БО або МСФЗ унаслідок списання податкового боргу підприємства, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов’язань згідно з  п. 37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і Закону про фінансову реструктуризацію

на суму доходів, визнаних відповідно до НП(С)БО або МСФЗ у зв’язку з розформуванням резервів унаслідок реструктуризації зобов’язань згідно з планом реструктуризації або планом санації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами п. 139.3 ПКУ

• збільшується

на 1/3 суми доходів, визнаних у зв’язку зі зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався фінрезультат до оподаткування, у кожному з 3 років, що настають за роком, в якому було погоджено план реструктуризації або затверджено план санації

 

ПДВ

Оновлення в СЕА

Постійна складова ∑Овердрафт. Складова ∑Овердрафт переїхала з Перехідних положень ПКУ і зайняла постійне місце в «суперформулі» розрахунку суми РЛ. Тепер вона виглядає так:

Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРахОвердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ.

При цьому умови її надання та порядок розрахунку залишилися незмінними.

Повернення переплати. Починаючи з 01.01.16 р. отримати з бюджету надмірно сплачені грошові зобов’язання з ПДВ (переплату) можна тільки на електронний ПДВ-рахунок ( п. 43.4 ПКУ). Спрямувати ж такі кошти безпосередньо на поточний рахунок або зарахувати в рахунок погашення податкового боргу тепер заборонено.

«Переплатне» джерело поповнення ПДВ-рахунка тепер зазначено і в  п.п. «г» п. 2001.4 ПКУ.

Проте не варто розчаровуватися. Повернути переплату з ПДВ-рахунка теж можна. Для цього вам досить подати відповідну заяву (Д4) у складі ПДВ-декларації. Причому незалежно від того, коли ви отримаєте гроші, уже на дату подання заяви вам зменшать РЛ через одну з його складових — ∑ПопРах ( п. 2001.6 ПКУ).

Але! З 01.01.16 р. таке зменшення зможе статися, тільки якщо воно не призведе до формування від’ємного значення РЛ.

Податкова накладна — важливі зміни

Відлік строку реєстрації в ЄРПН. Тут Закон № 909 уніс маленьке уточнення — реєстрація ПН/РК в ЄРПН має бути проведена протягом 15 календарних днів, що настають за датою виникнення ПЗ, відображених у таких ПН/РК ( п. 201.10 ПКУ).

Помилки в обов’язкових реквізитах. У ст. 201 ПКУ більше немає згадки про те, що помилки в обов’язкових реквізитах ПН позбавляють права покупця на ПК за такою ПН.

Мало того, тепер у ПКУ чітко прописано: ПН, що містять помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляються), період, сторони (постачальника/покупця) і суму ПЗ, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до ПК.

Відповідно, податківці тепер не зможуть «вирізати» ПК покупця через будь-яку дрібну погрішність у ПН.

Чому таке послаблення? А все тому, що законодавці передбачили введення штрафу в разі, якщо продавець допустив помилку в обов’язкових реквізитах ПН у розмірі 170 грн. з подальшим зобов’язанням виправити такі помарки ( п. 1201.4 ПКУ).

Але! Тільки якщо такі помилки податківців виявлять під час документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця (на підставі скарги).

Якщо протягом 10 календарних днів після отримання ППР продавець не виконає вимоги податківців (не виправить помилку за допомогою РК), його чекає додатковий штраф у розмірі від 10 % суми ПДВ, зазначеної в «помилковій» ПН (після закінчення 15 календарних днів), до 100 % в разі невиправлення після закінчення 181 календарного дня ( п. 1201.4 ПКУ).

До того ж Закон № 909 розширив підстави для подання скарги, якщо продавець ( п. 201.10 ПКУ):

• не надав ПН покупцю;

• допустив помилки в обов’язкових реквізитах такої ПН;

• порушив граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН (!). До речі, стосується це як продавця, так і покупця.

Отримавши скаргу (додаток Д8 до декларації), податківці у свою чергу:

• спочатку повинні надіслати письмовий запит про надання пояснень і документального підтвердження порушнику ( п. 73.3 ПКУ). Відповісти на такий запит необхідно протягом місяця;

• якщо не отримають необхідні відомості у відведений строк — проводять документальну позапланову перевірку за такою скаргою ( п.п. 78.1.9 ПКУ).

Зверніть увагу! Для проведення перевірки контролерам надано всього 15 днів ( абзац вісімнадцятий п. 201.10 ПКУ). А для надання інформації порушником — 1 місяць. У результаті контролери повинні або порушити порядок проведення перевірки (провести її не чекаючи відповіді), або порушити строк її проведення.

На наш погляд, якщо порушник оперативно надасть необхідну інформацію, то контролери зобов’язані обмежитися камеральною перевіркою. Адже підстав для невиїзної перевірки у них не буде.

База обкладення ПДВ — є новинки

Мінус «роздрібний» акциз. До п. 188.1 ПКУ внесено поправку, згідно з якою до бази обкладення ПДВ не потрібно включати, у тому числі акцизний податок на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

А це означає, що в протистоянні двох підходів визначення бази обкладення ПДВ підакцизних товарів переміг той із них, згідно з яким спершу на роздрібну ціну нараховують ПДВ, а вже потім до отриманої суми додають «роздрібний» акциз (лист ДФСУ від 02.09.15 р. № 18693/6/99-99-19-03-03-15// «БТ», 2015, № 41, с. 4).

Зміна мінімальної межі. З 01.01.16 р. змінюється мінімальна межа бази обкладення ПДВ при постачаннях власної продукції. Нагадаємо: раніше вона була установлена на рівні її собівартості (а якщо точніше, то виробничої собівартості — лист ДФСУ від 07.04.15 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17// «БТ», 2015, № 16, с. 4).

З прийняттям Закону № 909 законодавці повністю відмовилися від такої ідеї і встановили мінімальну планку бази обкладення ПДВ для готової продукції на рівні звичайних цін. Нагадаємо, що звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено в ПКУ. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін ( п.п. 14.1.71 ПКУ).

Поправки до ст. 198.5 ПКУ

Коли нарахування ПЗ не уникнути. Законодавці прибрали деякі неточності, завдяки яким платникам ПДВ уже точно доведеться нараховувати «компенсуючі» ПЗ:

1. У випадку з необ’єктами, зазначеними у  ст. 196 ПКУ.

Нагадаємо: згідно з колишньою редакцією п. 198.5 ПКУ з-під обкладення ПДВ випадали операції постачання товарів/послуг з місцем постачання за межами митної території України (детальніше в «БТ», 2015, № 32, с. 8).

Доповнивши п.п. «а» п. 198.5 ПКУ фразою «і місце постачання яких знаходиться за межами митної території України», законодавці виключили таку лазівку.

2. Якщо під час податкової перевірки виявлено нестачу, зафіксовану в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником ПДВ на вимогу контролюючого органу*.

* За винятком випадку, коли така нестача зумовлена знищенням у результаті дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства.

У такому разі товари, яких так і не виявили, вважаються використаними платником ПДВ в операціях, що не пов’язані з госпдіяльністю платника ПДВ, а отже, підпадають під дію п. 198.5 ПКУ.

РК-поліпшення

Те, що порядок складання, реєстрації, зберігання РК аналогічний порядку, передбаченому для ПН, було відомо давно ( п. 21 Порядку № 957). Проте тепер ПН і РК зрівняв у правах і  п. 198.6 ПКУ.

Право на ПК дає тільки РК, зареєстрований в ЄРПН (аналогічна норма й раніше була в  п. 192.1 ПКУ). А ось норми про те, що РК, зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, потрібно включати до ПК того періоду, в якому пройшла така реєстрація, раніше не було. Так само як і ПН, РК можна включати до ПК протягом 365 днів з дати його складання.

Тепер практично всі «реєстраційні» відмінності між ПН і РК стерто. Очевидно, що тепер немає підстав сперечатися за право включати РК, зареєстрований своєчасно, до ПК/ПЗ того періоду, в якому його складено, незалежно від того, в тому самому місяці він зареєстрований в ЄРПН чи в наступному.

Анулювання ПДВ-статусу — мінус одна підстава

З 01.01.16 р. наявність запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юросіб та фізосіб — підприємців більше не є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ ( п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ виключено).

Але не варто забувати: відсутність за місцезнаходженням дозволяє податківцям блокувати реєстрацію ПН в ЄРПН (на підставі наказу № 543 у випадку встановлення ознак фіктивності). Детальніше в «БТ», 2015, № 44, с. 5.

ПДВ-пільги

Нові пільги. З початку 2016 року під пільгу згідно зі ст. 197 ПКУ потрапляє більш широкий спектр операцій. До них належать:

• постачання товарів і послуг на митній території України і ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, що надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких дана в установленому законодавством порядку (а не ВРУ);

• постачання товарів та послуг на митній території України і ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, що надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана в установленому законодавством порядку;

• ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої відповідно до норм Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 р. № 1192-XIV.

Зауважте: на перелічені вище операції також не поширюється дія ст. 199 ПКУ. За ними весь «вхідний» ПДВ потрапляє до ПК без нарахування «компенсуючих» ПЗ.

«Зернова» пільга. Виключили норми ПДВ, що звільняють від оподаткування постачання зернових культур (виключені п. 197.21 і 152 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Тепер усі операції з постачання зерна будь-яким продавцем обкладаються ПДВ. Отже, усунені обмеження на право отримання БВ зернотрейдерами в разі експорту зерна.

Бюджетне відшкодування — новий порядок

Закон № 909 виключив п. 200.5 ПКУ, що обмежує право на отримання сум БВ*:

• платників ПДВ, які набули такого статусу менше 12 календарних місяців тому;

* Виняток стосувався тільки нарахування ПК унаслідок придбання або спорудження (будівництва) ОЗ.

• платників ПДВ, які мають обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше, ніж заявлена сума БВ.

А це означає, що заявити суми ПДВ до БВ можна вже за підсумками першого звітного періоду роботи в ПДВ-статусі.

Проте для отримання таких сум БВ необхідно перш за все заявити про своє бажання. Для цього платник ПДВ, як і раніше, подає заяву про повернення суми БВ у складі ПДВ-декларації ( п. 200.7 ПКУ).

Одна тільки відмінність — у такій заяві необхідно зазначити про те, відповідає такий платник ПДВ критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, чи ні. Раніше в цьому пункті було наведено критерії для автоматичного БВ. Зараз таких критеріїв залишилося всього три, і їм відповідає платник ПДВ, який:

1. Не перебуває в судових процедурах банкрутства.

2. Уключений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і до цього реєстру щодо нього не внесено записи про:

• відсутність підтвердження відомостей;

• відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

• прийняття рішень про виділення, припинення юрособи або припинення підприємницької діяльності ФОП;

• визнання повністю або частково недійсними установчих документів або змін до установчих документів юрособи;

• припинення держреєстрації юрособи або підприємницької діяльності ФОП і на цих осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться держреєстрація припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП.

3. Має необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує втричі суму ПДВ, заявлену до БВ, або отримав строком на 1 рік від банківської установи (перелік яких визначає Кабмін) фінансову гарантію, що діє з дня подання відповідної заяви, про повернення суми БВ, а також здійснює експортні операції, питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 % загального обсягу постачань.

Звичайно, порядок визначення відповідності платника ПДВ перерахованим критеріям повинен ще затвердити Мінфін ( п. 200.20 ПКУ). Поки що відомо тільки, що перевірка відповідності таким критеріям має проводитися в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного строку подання звітності.

Увага! Платник ПДВ вважатиметься відповідним критеріям, якщо він відповідатиме всім переліченим умовам одночасно ( п. 200.19 ПКУ).

У разі невідповідності переліченим критеріям податківці зобов’язані протягом 17 календарних днів після граничного строку подання звітності надіслати платнику рішення про таку невідповідність і надати детальні пояснення та розрахунки за критеріями, значення яких не дотримане ( п. 200.21 ПКУ). Інакше вважається, що платник відповідає таким критеріям.

Далі відповідно до поданих заяв ДФСУ сформує два Реєстри:

1. Реєстр заяв про повернення суми БВ платникам податків, які відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ.

2. Реєстр заяв про повернення суми БВ платникам податків, які НЕ відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ.

Вносити дані про заяви на БВ до кожного з таких Реєстрів податківці будуть протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку.

У такому самому порядку вони повинні будуть і повертати суми, заявлені до БВ ( п.п. 200.7.2 ПКУ). Звичайно, пріоритет матимуть ті платники ПДВ, які відповідають критеріям, зазначеним у  п. 200.19 ПКУ.

Увага! Порядок ведення та форму цих Реєстрів повинен ще затвердити Кабмін ( п.п. 200.7.1 ПКУ). Оскільки зміни щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування набувають чинності з 01.02.16 р., час для цього ще є.

Камеральна перевірка. Суми ПДВ, заявлені вами до БВ, контролери обов’язково перевірять протягом 30 календарних днів, що настають після граничного строку отримання ПДВ-декларації ( п. 200.10 ПКУ). Так було й раніше.

А ось підстав для проведення документальної виїзної перевірки для визначення достовірності нарахування БВ, у фіскалів залишилося тільки дві — якщо розрахунок суми БВ було зроблено за рахунок ВЗ, сформованого за операціями ( п. 200.11 ПКУ):

• за періоди до 1 липня 2015 року, не підтверджені документальними перевірками;

• з придбання товарів/послуг у платників ПДВ, які використовували спецрежим оподаткування за період до 01.01.16 р.

Зауважте: для цього до п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, що встановлює заборону на проведення документальних позапланових виїзних перевірок після 01.07.15 р., було внесено відповідні правки.

Нагадаємо: отримати БВ можна, якщо заявлені суми узгоджено податківцями під час перевірки. Якщо ж перевірка не була проведена або податківці не надсилали ППР за результатами перевірки платнику ПДВ у строк, визначений ПКУ, сума БВ вважається узгодженою податківцями з дня, що настає за днем закінчення строку проведення камеральної перевірки.

Підсумок перевірки. Якщо причин для відмови в отриманні БВ не буде, контролюючий орган може:

• або подати Казначейству висновок із зазначенням суми, що підлягає БВ;

• або за заявою платника ПДВ віднести таку суму в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника ПДВ за іншими платежами, що сплачуються до Держбюджету України.

У разі наявності податкового боргу відшкодовуватимуть заявлену суму ПДВ за мінусом такого податкового боргу.

До речі, ви можете також змінити напрям узгодженого БВ. Для цього досить подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом 5 робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

Якщо дійшло до процедури оскарження. Тут маленьке уточнення від законодавців. У разі неузгодження контролюючим органом суми БВ або її частини зобов’язання з БВ у частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якого прийнято рішення на користь платника ПДВ ( п200.15 ПКУ).

Спецрежим з ПДВ

Замість одного — три спецрахунки. Перш за все заспокоїмо сільгосптоваровиробників: спецрежим діятиме і у 2016 році, але в дещо урізаному вигляді.

Суть цього «урізання» полягає в тому, що відтепер у розпорядженні сільгосппідприємств залишається (зараховується на спецрахунок, відкритий у банку або Держказначействі) не вся сума ПДВ з ряд. 25.2 ПДВ-декларації (тобто позитивна різниця між сумою ПЗ звітного (податкового) періоду та сумою ПК звітного періоду), визначена у спецрежимній декларації, а лише певна її частина ( п. 209.2 ПКУ).

Причому розмір такої частини залежить від виду операцій, які здійснює сільгосппідприємство (див. таблицю нижче).

Таблиця 3. Порядок розподілу спецрежимного ПДВ

Вид операції

Розподіл спецрежимного ПДВ, %

на спецрахунок

до бюджету

Операції із зерновими (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, сорго, гречка, просо та насіння канаркової трави, а також інші зернові культури) і технічними (насіння свиріпи або ріпаку та соняшнику) культурами

15

85

Операції з продукцією тваринництва (вирощування ВРХ в живій вазі, а також виробництво молока та вершків, незгущених та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин)

80

20

Операції із всіма іншими сільськогосподарськими товарами/послугами, що не перелічені вище

50

50

 

Запровадження такого розподілу змусило законодавців замість одного спецрежимного електронного ПДВ-рахунка відкрити аграріям цілих три (!) таких рахунки по кожному рахунку для вищезгаданих видів сільгоспоперацій. Крім того, законодавець змінив режим використання таких рахунків порівняно з минулорічним режимом використання спецрежимного рахунка: з цих рахунків кошти на наступний операційний день після надходження (раніше — протягом операційного дня) перераховуються як на спецрахунок сільгосппідприємства, так і на загальний електронний ПДВ-рахунок (до цього кошти виключно спрямовувалися на спецрахунок) ( п. 2001.5 ПКУ).

Звертаємо увагу! Кошти, які потрапляють на будь-який спецрежимний електронний ПДВ-рахунок, відразу збільшують розмір РЛ. Але суми, які перераховують з одного спецрежимного електронного ПДВ-рахунка на загальний електронний ПДВ рахунок, на розмір РЛ не впливають ( п. 2001.3 ПКУ). Воно й не дивно. Оскільки якби такі суми збільшували розмір РЛ і при «переливанні» коштів з одного ПДВ-рахунка на інший, то відбулося б задвоєння розміру РЛ на суму такого платежу.

Спецрежимні ПЗ і ПК. Запровадження окремих рахунків для певних видів сільгоспоперацій вимагає від сільгосптоваровиробників ведення окремого обліку ПЗ та ПК, які виникають при реалізації та виробництві сільгосппродукції.

При цьому якщо мова йде про окремий облік ПЗ, то це зробити доволі легко. Просто потрібно розмежувати здійснені вами операції (складені ПН) на окремі операції (перелічені в таблиці).

А от що стосується ведення окремого обліку ПК, то тут усе набагато складніше. Річ у тім, що одні й ті ж товари/послуги чи основні засоби можуть бути використані при виробництві усіх видів сільгосппродукції. А в цьому випадку доволі складно розділити їх вартість між цими операціями.

Законодавці продумали і цей нюанс. Вони запропонували, щоб у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільгосппідприємством частково для виробництва зернових культур і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільгосптоварів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) ПК розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільгосптоварів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів ( п.п. 209.15.1 ПКУ).

Тобто тепер сільгосппідприємству доведеться не тільки щомісяця контролювати дотримання спецрежимної 75 % межі, яка дозволяє перебувати на спецрежимі, а й розраховувати частку здійснення окремих сільгоспоперацій у загальному їх обсягу. І тільки орієнтуючись на цю частку, ви зможете правильно здійснити розподіл ПК, а отже, розрахувати суму ПЗ за звітний період і перерахувати її на нововідкриті рахунки.

Крім того, варто зауважити, що подібним чином ви маєте проводити розподіл ПК у випадку, коли товари/послуги, основні фонди використовуються частково для виробництва сільгосптоварів/послуг, а частково — для інших товарів/послуг. Тільки в цьому випадку слід шукати питому вагу сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

До відома! В одній декларації здійснити такі маніпуляції, напевно, не вдасться. Справа в тому, що якщо ви вкажете у ряд. 25.1 та 25.2 згорнуті суми, які слід перерахувати до бюджету і на спецрахунок по всіх сільгоспопераціях, то контролери ніколи не зможуть визначити, чи правильно ви здійснили розподіл.

Тому, мабуть, сільгосппідприємству доведеться подавати не одну, а декілька спецрежимних декларацій з ПДВ. Теоретично таких декларацій може бути три: для операцій із зерновими і технічними культурами, операцій з продукцією тваринництва, а також інших сільгоспоперацій.

Як бачимо, такі покращення не спрощують ведення ПДВ-обліку аграріями, а навпаки, ще більш його ускладнюють.

Сподіваємось, контролери оперативно відреагують на ці зміни і пояснять, як саме використовувати нові сільськогосподарські ПДВ-рахунки.

Акцизний податок

Електронне адміністрування

Мабуть, найбільш резонансним нововведенням у межах акцизного податку стало (а точніше стане через пару місяців) впровадження системи електронного адміністрування реалізації палива. Вона змальована з СЕА ПДВ і передбачає складання електронних акцизних накладних (АН), реєстрацію їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН), розрахунок ліміту реєстрації за «акцизною суперформулою». Але одразу зауважимо: стосується це не всіх, а тільки суб’єктів, які продають паливо. І стартує це «диво» з 1 березня 2016 року (абзац четвертий п. 1 розд. II Закону № 909). Тому спочатку обговоримо більш термінові зміни, що вже набули чинності з 01.01.16 р.

Ставки та база

Ставка акцизу на спирт етиловий з 01.01.16 р. виросла до 63,50 грн. за 1 літр 100 % спирту (до цього діяла ставка — 59,96 грн.). З 01.04.16 р. ця ставка збільшиться до 89,94 грн., а з 01.01.17 р. становитиме 105,80 грн. ( п. 1 підрозд. 5 розд. XX ПКУ). Крім того, ставки акцизу підвищать і на інші види підакцизних товарів, зокрема на алкогольні напої та пиво (крім вин виноградних натуральних) — на 100 %, на сидр — на 50 %, на тютюнові вироби — на 40 % (специфічна ставка). Але ці ставки виростуть тільки з 01.04.16 р.!

Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну ставка «роздрібного» акцизу, як і раніше, становить 5 %. Для палива, реалізованого в роздріб, ставка «роздрібного» акцизу складає 0,042 євро за кожен літр ( п.п. 215.3.10 ПКУ). При цьому місцеві ради більше не можуть встановлювати ставки «роздрібного» акцизу.

Загальні ставки акцизу на спиртові дистиляти і спиртні напої, отримані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, прописані в  п.п. 215.3.1 ПКУ, застосовуватимуться не з 01.01.17 р., як передбачалося раніше, а вже з 01.04.16 р.

Але це ще не все. Крім зростання ставок, розширили й саму базу обкладення акцизом. Так, тепер при обчисленні акцизу для імпортованих і вітчизняних товарів за адвалорними ставками база оподаткування розраховується за максимальними роздрібними цінами з урахуванням ПДВ ( пп. 214.1.1 і 214.1.2 ПКУ). Також уточнили, що «роздрібний» акциз не входить до бази обкладення «звичайним» акцизом.

Зважаючи на загальноєвропейську практику, одиницю виміру палива (про те, що вважається паливом, читайте нижче) з кілограмів перетворили в літри, приведені до температури 15 °С. При цьому на перехідний період з 01.01.16 р. по 29.02.16 р. (до впровадження системи електронного адміністрування торгівлі паливом) запроваджуються тимчасові ставки на паливо: за старою одиницею виміру (євро за 1000 кілограмів), але підвищені на 13 %.

Розширили новими кодами за УКТ ЗЕД перелік речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, які можна продати або ввезти до України як сировину для хімічної промисловості за нульовою ставкою, а також передати в межах одного підприємства без оформлення податкового векселя.

Акцизні склади

З 01.01.17 р. акцизні склади, на яких проводять маніпуляції з паливом (виробляють, переробляють, змішують, відвантажують тощо), потрібно обладнати витратомірами-лічильниками і рівнемірами — лічильниками рівня палива в резервуарі. Більше того, ці апарати мають бути зареєстровані у відповідному реєстрі, порядок ведення якого повинен затвердити Кабмін. Відпускати паливо без лічильників заборонено.

Паливо

Отже, згадку про нафтопродукти, паливо моторне альтернативне та скраплений газ замінили на паливо. При цьому поняття палива за своєю суттю дещо ширше. Згідно з новим п.п. 14.1.1411 ПКУ до палива, крім нафтопродуктів, скрапленого газу, палива моторного альтернативного, належать також паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені в  п.п. 215.3.4 ПКУ.

Увага! Нові платники акцизу — особи, які реалізують паливо ( п.п. 212.1.15 ПКУ).

При цьому реалізацією палива вважаються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) палива на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, постачання, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських і ЦП-договоров або за рішенням суду, іншого компетентного держоргану чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої. Головне, щоб за такими договорами переходило право власності або право розпорядження. Також до реалізації належать відпуск, відвантаження палива на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією палива операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання ( п.п. 14.1.212 ПКУ).

Такі реалізатори (юрособи і ФОП) повинні зареєструватися до початку продажу палива за своїм місцезнаходженням або місцем проживання. Для цього потрібно подати заяву (її форму ще затвердить Мінфін) не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку реалізації палива. ДФСУ вестиме окремий реєстр платників акцизу — реалізаторів палива ( п.п. 212.3.4 ПКУ).

За реалізацію палива без реєстрації платником акцизу юрособам і ФОП загрожує штраф у розмірі 100 % реалізованого палива ( п. 117.3 ПКУ).

Відповідно з’явився новий об’єкт обкладення «загальним» акцизом ( п.п. 213.1.12 ПКУ) — реалізація будь-яких обсягів палива понад обсяги, які:

• отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими АН в ЄРАН;

• ввозяться (імпортуються) на митну територію України, засвідчені належним чином оформленою митною декларацією;

• вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування згідно з  п.п. 213.1.1 ПКУ, підтверджені зареєстрованими АН в ЄРАН.

Тут, мабуть, саме час повернутися до електронної системи адміністрування реалізації палива.

Зверніть увагу! Хоча система електронного адміністрування реалізації палива запрацює з 01.03.16 р., поняття палива та обов’язок стати платником акцизу діють уже зараз.

Акцизні накладні

Ще раз зазначимо: усі описані нижче норми набудуть чинності з 01.03.16 р. І не виключено, що до цього часу ще щось змінять, скасують чи відкоригують.

При реалізації палива платник акцизу повинен скласти в електронному вигляді АН за кожним кодом товарної категорії за УКТ ЗЕД. Складати АН мають право виключно зареєстровані платники акцизу. АН складаються також на «втрачені» обсяги палива (у межах природного убутку, при аваріях та інших форс-мажорних обставинах). Форму АН повинен затвердити Мінфін, а в п. 231.1 ПКУ можна знайти її реквізити.

Правила застосування системи електронного адміністрування реалізації палива описано на рис. 2 (див на с. 39).

Рис. 2. Система електронного адміністрування реалізації палива

Єдиний податок

Платники ЄП груп 1 — 3

Для платників ЄП груп 1 та 2 жодних змін не відбулось. А от для групи 3 є хороша новина: законодавці залишили платників ЄП групи 3 «у грі». Але доволі сильно їм «підрізали крила», а саме критерії перебування на ЄП. Річ іде про те, що тепер платником ЄП групи 3 може бути лише фізична та юридична особа незалежно від кількості працівників, але у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн грн. До 01.01.16 р. розмір граничного доходу, який давав право перебувати на ЄП у групі 3, був у 4 рази більшим (20 млн грн.).

Ці зміни мають скоротити кількість платників ЄП. Однак, на наш погляд, вони не повинні поставити у скрутне становище всіх суб’єктів господарювання, які були платниками ЄП групи 3 у 2015 році, мали дохід більше 5 млн грн. і бажали залишитися на спрощенці.

Якщо ваш дохід за 2015 рік перевищив 5 млн грн., то ви не маєте права перейти на ЄП чи змінити групу. Адже «дохідний» критерій для переходу на ЄП не буде відповідати новим вимогам (на момент переходу). Водночас «старі» єдиноподатники, які у 2015 році мали дохід не більше 20 млн грн., не порушили «дохідний» критерій, що діяв на 31.12.15 р. Тому вони не порушили умови для подальшого перебування на ЄП згідно з  п. 292.16 ПКУ.

Не виключено, що контролери можуть трактувати ці зміни по-іншому та вимагатимуть «порушників» відмовитись від спрощеної системи оподаткування.

Тоді, щоб покинути лави платників ЄП, доведеться терміново (не пізніше 20.01.16 р.) подати Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджену наказом Мінфіну України від 20.12.11 р. № 1675 (далі — Заява на ЄП), із зазначенням причини відмови від ЄП. Крім того, при переході на загальну систему через перевищення граничної суми доходу доведеться зареєструватися платником ПДВ. Для цього потрібно подати Заяву на ПДВ-реєстрацію (форма № 1-ПДВ) не пізніше 11.01.16 р. Детальніше про обов’язкову ПДВ-реєстрацію ви можете прочитати у «БТ», 2015, № 49, с. 20.

Очевидно, що такі вимоги не вписуються в європейські принципи взаємовідносин держави з платниками податків. Та й законних підстав для них у ПКУ немає.

Навіть ті суб’єкти господарювання, які бажали стати платником ЄП з початку 2016 року (подали Заяву на ЄП не пізніше 16.12.15 р.), але мали обсяг доходу більше 5 млн грн. (перевищили новий граничний розмір доходу), з 01.01.16 р. мають стати платниками ЄП. Адже рішення про їх відповідність критеріям перебування на ЄП, що передбачені у  п. 191.4 ПКУ, контролери мали прийняти до 01.01.16 р. А на той момент діяв «старий» розмір граничного доходу (20 млн грн.). Переглядати таке рішення контролери не мають права, адже Закон № 909 не має зворотної дії в часі.

Підвищені ставки ЄП

Законодавці збільшили розмір ставок ЄП групи 3 на 1 %, а саме: до 3 % — для платників, які сплачують ПДВ (раніше було 2 %), та 5 % — для неплатників ПДВ (раніше було 4 %).

Ці ставки почали діяти з початку 2016 року. Тому зобов’язання за 2015 рік всі суб’єкти господарювання, які у 2015 році були платниками ЄП групи 3, сплачують за старими ставками. Так само при декларуванні доходу за 2015 рік, який обкладається за подвійною ставкою ЄП (сума перевищення), орієнтуватись потрібно на «стару» межу — 20 млн грн., а не на 5 млн грн.

Якщо ви опинилися у числі щасливчиків, що можуть перебувати на ЄП групи 3 і вас влаштовують нововведення (збільшення ставки), то можете сміливо і далі функціонувати без будь-яких додаткових рухів.

Водночас якщо вас щось не влаштовує (наприклад, нова ставка) і ви хочете піти з ЄП, для подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування доведеться чекати закінчення I кварталу 2016 року, тобто у I кварталі вам все одно доведеться пропрацювати на ЄП і заплатити його за новими ставками.

Платники ЄП групи 4

Змін зазнали і правила роботи на ЄП групи 4, а саме:

• розмір ставок з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду зріс приблизно у 1,8 раза (оновлені ставки — у  ст. 293.9 ПКУ);

• у 2016 році база оподаткування визначатиметься з урахуванням таких особливостей ( п. 5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ):

1) для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.15 р., тобто з урахування коефіцієнта 1,249;

2) для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.15 р., тобто з урахування коефіцієнта 1,249.

Отже, нормативну грошову оцінку земель сільгосппризначення доведеться визначати не за загальновстановленими правилами, прописаними у  п.п. 2921.2 ПКУ, тобто з урахуванням коефіцієнта індексації 2015 року, а за специфічними правилами, згідно з якими індексувати нормативну грошову оцінку землі слід на коефіцієнт індексації 2014 року. Тобто, щоб визначити нормативну грошову оцінку земель для розрахунку ЄП на 2016 рік, слід взяти проіндексований розмір нормативної грошової оцінки із декларації, поданої на 2015 рік;

• з  п.п. 2921.1 ПКУ виключили норму про те, що для того, щоб земельна ділянка була включена до бази обкладення ЄП, необхідно, щоб право власності/користування такою земельною ділянкою було оформлене і зареєстроване згідно із законодавством. Така вимога говорить про те, що з 01.01.16 р. нараховувати ЄП будуть з урахуванням і тих земельних ділянок, які взяті в оренду, але речові права за таким договором ще не зареєстровані в реєстрі речових прав.

Таке нововведення може збільшити базу обкладення ЄП, але водночас воно ж і дає право сільгосппідприємству вважати продукцію, вирощену на орендованих землях, право користування якими ще не зареєстроване, власновирощеною.

Всі інші правила перебування на ЄП групи 4 залишилися незмінними.

Рентна плата

Звітність та сплата

Найголовнішими змінами із стягнення рентної плати є зміна правил звітування та сплати рентної плати за:

• користування надрами для видобування корисних копалин при видобуванні нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану;

• користування радіочастотним ресурсом України;

• транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Базовим податковим (звітним) періодом для перелічених видів рентної плати став календарний місяць (оновлені пп. 257.1 та 257.3 ПКУ). До 01.01.16 р. за цими видами ренти звітували щокварталу. У зв’язку з цими змінами тільки-но затверджена форма звітності з рентної плати (її вперше ви будете використовувати при звітування за 2015 рік) стане частково не актуальною (в частині звітування з місячних видів рентної плати) уже при звітуванні за січень 2016 року.

Дивлячись на те, як довго затверджували останню (уже застарілу) звітність з рентної плати, очікувати на те, що для звітування за січень буде затверджено оновлену звітність, не варто. Тому при звітуванні за цей період напевно доведеться використовувати застарілу квартальну форму. Про те, чи буде саме так, дізнаємося із роз’яснень податківців. Сподіваємося, що до закінчення граничного строку подання звітності (протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця) такі пояснення з’являться.

Поряд із зміною базового податкового (звітного) періоду з кварталу на місяць для «місячних» видів рентної плати змінився і порядок сплати податкових зобов’язань. Тепер платежі з цих видів ренти будуть здійснюватися в загальному порядку протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації. Тобто протягом 30 календарних днів після закінчення звітного місяця.

Нагадаємо: раніше за цими видами рентної плати податкові зобов’язання сплачували у вигляді авансових внесків до 30-го числа кожного місяця (у лютому — до 28-го або 29-го числа). При цьому розмір таких авансових внесків складався з однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий квартал з доплатою суми податку за останній звітний період. Такий порядок сплати викликав доволі багато проблем із визначенням розміру податку до сплати за перший місяць будь-якого кварталу року, оскільки дата сплати такого внеску наставала раніше, ніж граничний строк подання декларації за квартал (про цю проблему і про те, як її вирішували у 2015 році, читайте у «БТ», 2015, № 18-19, с. 6). Тепер же таких проблем виникати не повинно, оскільки орієнтуватися вам доведеться виключно на дані поданої місячної декларації (виключено п. 257.4 ПКУ).

Природний газ

Ще однією з вагомих змін у сплаті рентної плати можна вважати звільнення від стягнення рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України.

У зв’язку з цим з початку нового року з ПКУ взагалі зникли всі згадки про те, що рентна плата стягується і за транзитне транспортування трубопроводами природного газу ( п.п. 251.1.6 ПКУ). Тобто тепер ви не знайдете ані суб’єктів господарювання, які надають (організовують) послуги з транзиту територією України природного газу, серед числа платників рентної плати (виключено абзац другий п. 2561.1 ПКУ), ані об’єкта обкладення рентною платою за такий транзит, ані ставок для розрахунку податкових зобов’язань (оновлено пп. 2561.2 та 2561.3 ПКУ).

Хоча зітхнути з полегшенням особи, які здійснюють транспортування газу, не зможуть. Замість ренти з операцій транспортування газу вони будуть сплачувати ПДВ з вартості наданих транзитних послуг.

Що стосується рентної плати за видобування природного газу, то вона нікуди не ділася. Її стягуватимуть за тими ж правилами, що й раніше, але за зменшеними ставками. При цьому розмір таких ставок, як і раніше, диференційований виходячи із глибини свердловини, з якої видобувають природний газ, але є однаковим для всіх суб’єктів, які його видобувають. Так, розмір ставок рентної плати при видобуванні газу з покладів ( п. 252.20 ПКУ):

• до 5000 м становить 29 % від вартості товарної продукції гірничого підприємства;

• понад 5000 м — 14 % від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Зауважимо: раніше розмір ставок залежав не тільки від глибини свердловини, а й від напрямку реалізації природного газу. Так, розмір ставок відрізнявся залежно від того, газ реалізували для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення (при видобуванні газу з покладів до 5000 м — 70 %, а з покладів понад 5000 м — 14 %) чи для інших цілей (з покладів до 5000 м — 55 %, понад 5000 м — 28 %). Така дискримінація зникне лише з 01.01.17 р., коли почнуть діяти загальні ставки для всіх видобувачів природного газу.

Водночас протягом І кварталу при видобуванні газу з покладів до 5000 м, які спрямовані для потреб населення, ставка податку залишиться на рівні попереднього року. Тобто у розмірі 70 % від вартості товарної продукції гірничого підприємства. А у квітні — грудні 2016 року — 50 % ( п. 1 підрозд. 91 розд. ХХ ПКУ).

Крім того, у зв’язку із зменшенням розміру ставок для видобування природного газу із п. 252.22 ПКУ (яким встановлюються коригуючі коефіцієнти до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин) зник понижуючий коефіцієнт 0,55, який зменшував розмір ставки рентної плати при видобуванні природного газу для цілей, не пов’язаних із формуванням резервів для потреб населення.

Ставки рентної плати

Зазнав змін також розмір ставок рентної плати і при використанні інших природних ресурсів.

Було встановлено окрему ставку для видобування бурштину на рівні 25 % від вартості товарної продукції гірничого підприємства ( п. 252.20 ПКУ). До цього ставка рентної плати при видобуванні такої корисної копалини не встановлювалася взагалі.

Збільшені ставки рентної плати:

• за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, приблизно на 26,7 % ( п. 253.5 ПКУ);

• за користування радіочастотним ресурсом України — на 13,3 % ( п. 254.4 ПКУ);

• за спеціальне використання води — на 26,5 % ( п. 255.5 ПКУ);

• за спеціальне використання лісових ресурсів — на 40 % ( п.п. 256.3.1 ПКУ).

Податок на нерухомість

Ставки податку

Збільшено граничний розмір ставки податку на нерухомість, на який мають орієнтуватися органи місцевого самоврядування при визначенні ставки податку на 2016 рік. Так, розмір ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, не може перевищувати 3 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (у 2016 році — не більше 41,34 грн. за 1 кв. м). До цього року граничний розмір ставки не міг перевищувати 2 % розміру мінзарплати ( п.п. 266.5.1 ПКУ).

Методика розрахунку

Правила розрахунку податку на нерухомість для звичайних житлових об’єктів (на квартири, площа яких не перевищує 300 кв. м, та/або на будинки, площа яких не перевищує 500 кв. м) нічим не відрізняються від правил розрахунку податку, що діяли у 2015 році. Тобто, щоб розрахувати розмір податку, слід знайти добуток ставки податку (про те, який буде її розмір у 2016 році, читайте вище) і розміру об’єкта оподаткування (загальної площі об’єкта/об’єктів нерухомості). Для фізичних осіб як об’єкт оподаткування береться не вся загальна площа жилого об’єкта, а за вирахуванням величини, визначеної у  п.п. 266.4.1 ПКУ:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. м;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. м;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. м.

Якщо ж мова йде про «великогабаритні» житлові об’єкти (площа квартири — більше 300 кв. м та/або будинку більше 500 кв. м), то розмір податку розраховується за дещо іншою комбінованою методикою, суть якої зводиться до того, що фізособа чи юрособа має розрахувати розмір податку в два етапи:

етап 1 — визначити розмір податку за методикою, призначеною для звичайних житлових об’єктів. Її ми описали вище;

етап 2 — розрахований податок на нерухомість потрібно збільшити на 25000 грн. на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку), який віднесено до «великогабаритних» житлових об’єктів (площа квартири — більше 300 кв. м та/або будинку більше 500 кв. м).

Тобто виходить, що за кожен великогабаритний житловий об’єкт у 2016 році доведеться заплатити додатково 25000 грн. Раніше методика для всіх житлових об’єктів була однаковою. Тому проблем із розрахунком не виникало.

Звертаємо увагу! Зміна правил розрахунку податку за великогабаритні житлові об’єкти стосується як юридичних, так і фізичних осіб. Водночас юридичні особи почнуть їх використовувати при нарахуванні податку на 2016 рік, а фізичні особи — лише в наступному році. Річ у тому, що в 2016 році фізособи сплачують податок за нерухомість, яку вони мали у минулому, 2015 році, а тоді діяли інші правила розрахунку податку. За новими правилами податок нараховуватиметься лише у наступному році. Тому тим фізособам, які не в змозі сплатити цей податок у наступному році, час задуматися про зменшення розміру свого житлового об’єкта.

Пільги

Сільським, селищним, міським радам заборонено встановлювати загальні пільги зі сплати цього податку, а саме пільги у вигляді збільшення граничної межі житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування (оновлені п. 266.4 та п.п. 266.7.1 ПКУ).

Водночас встановлювати індивідуальні пільги з цього податку, як і раніше, вони мають повне право. Нагадаємо: таке право їм надано п.п. 266.4.2 ПКУ (ср. 025069200), згідно з яким місцеві органи влади мають право встановлювати пільги з цього податку на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Зауважимо! Заборона на встановлення загального розміру пільги діє з початку 2016 року. Тому якщо ваші місцеві органи на 2015 рік встановили збільшений граничний розмір житлової нерухомості, на яку зменшується об’єкт оподаткування, то саме його і мають використовувати фізособи при розрахунку податку за 2015 рік.

Інші податкові зміни

Транспортний податок

Зазнав також певних коректив і порядок стягнення транспортного податку.

1. Оновлений об’єкт оподаткування. Відтепер сплачувати транспортний податок слід лише за легкові автомобілі, які відповідають одночасно таким двом вимогам (оновлений п. 267.2 ПКУ):

• з року випуску таких автомобілів минуло не більше 5 років (включно). Тобто для розрахунку будуть братися автомобілі, випущені не пізніше 2011 року;

• середньоринкова вартість автомобілів становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2016 році ця межа буде становити 1033550 грн.). При цьому вартість кожного автомобіля визначається за методикою, затвердженою Кабміном, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля. Такі дані мають розмістити на офіційному веб-сайті Кабміну.

Увага! Сплачувати податок слід лише за ті легкові автомобілі, які відповідають обом умовам. Якщо хоч одна умова не дотримана, то сплачувати податок у розмірі 25000 грн. (розмір податку не змінився) не потрібно.

2. Дата припинення сплати податку. У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується не за весь рік, а лише за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) 5 років (новий п.п. 267.6.7 ПКУ). Тобто в році досягнення автомобілем 5-річного віку припиняється сплата цього податку. Наприклад, якщо автомобіль був випущений 23.03.11 р., тобто 5 років з дати його випуску закінчуються 23.03.16 р., то податок вам доведеться сплачувати за перші 3 місяці 2016 року. Як саме розрахувати розмір податку в цьому випадку, ПКУ не вказує. Але логічно припустити, що пропорційно кількості місяців року, протягом яких автомобілю у звітному році не виповнилося 5 років. В нашому випадку сума податку до сплати буде складати 6250 грн. (25000 грн. : 12 міс. х 3 міс.).

3. Викрадення/повернення автомобіля. З’явилися правила справляння цього податку у випадку, коли легковий автомобіль, що підпадає під оподаткування, був:

• викрадений (новий п.п. 267.6.8 ПКУ). У цьому випадку податок не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснена крадіжка.

Щоб не сплачувати цей податок, фізособі достатньо підтвердити факт крадіжки відповідним документом про внесення відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом. При цьому у  п.п. 267.6.8 ПКУ прямо не сказано, як здійснювати таке підтвердження. Тому, вважаємо, це слід робити за правилами, передбаченими для звірки даних про нарахування цього податку (про це — далі).

Юрособі потрібно також подати уточнюючу декларацію протягом 30 календарних днів із дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

• повернений (новий п.п. 267.6.9 ПКУ). Податок сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду.

При цьому фізособі, щоб виконати свій обов’язок платника транспортного податку, слід обов’язково надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту її отримання. Юрособі, крім цього, варто також подати уточнюючу декларацію протягом 30 календарних днів з дня складення постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

4. Звірка даних. Фізособі надано право проводити звірку вихідних даних щодо нарахування податку з контролюючим органом (новий п.п. 267.6.10 ПКУ). Щоб провести таку звірку, слід подати письмову заяву до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації (фізособи-нерезиденти її подають до контролюючих органів за місцем реєстрації автомобіля).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, які підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, і документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Плата за землю

Перша зміна стосується граничних ставок земподатку. Так, в оновленому п. 274.1 ПКУ прямо вказано, що ставка земподатку для земель загального користування встановлена на рівні ставки для сільгоспугідь, тобто не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки. До цих нововведень за такі землі ставка бралася не більше 3 %.

Друга зміна стосується іншої частини плати за землю — орендної плати. Так, знову для нарахування орендної плати за земельну ділянку держ- і комунвласності буде достатньо просто укласти договір оренди. Реєстрація такого договору відповідно до законодавства тепер не є обов’язковою підставою для визначення особи платником орендної плати.

Зауважимо! Вимога про обов’язкову реєстрацію договорів оренди для нарахування орендної плати була введена лише на початку минулого року. Але, як бачимо, вона не прижилася. Справа, напевно, в тому, що орендарі навмисно затягували строк реєстрації такого договору, щоб не вважатися на законних підставах платниками орендної плати. Щоб такого не було і бюджет не втрачав кошти, цю «шпаринку» прикрили (оновлений п. 288.1 ПКУ).

Третя зміна стосується обох частин плати за землю. У 2016 році для розрахунку коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільгоспугідь як індекс споживчих цін береться значення 120 %, а не індекс споживчих цін 2015 року.

Екологічний податок. Правила стягнення екоподатку залишилися незмінними. Змінилися лише розміри ставок, за якими в 2016 році будуть нараховувати податкові зобов’язання, а саме: вони зросли приблизно на 26,7 % ( ст. 243 ПКУ).

ПДФО, ВЗ, ЄСВ

Податок на доходи фізичних осіб

Ставки податку. Основна ставка — 18 %. Крім неї, є ще три ставки ПДФО — 15 % (застосовують до оподатковуваної частини пенсії), а також 5 % і 0 % (застосовують у випадках, прямо визначених ПКУ, наприклад, за ставкою 5 % потрібно оподатковувати дивіденди, нараховані платником податку на прибуток, за ставкою 18 % — неплатником).

ПСП. Пільгу в мінімальному розмірі встановили на рівні 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня 2016 року (далі — ПМПО). Отже, про заплановане її підвищення з 2016 року до 100 % ПМПО доведеться забути.

Правила застосування ПСП і категорії працівників, які мають право на ПСП, залишилися колишніми!

Декларування доходів. За підсумками 2016 року не треба буде подавати декларацію платникам податків, які отримували у 2016 році оподатковувані доходи у вигляді зарплати та винагород за ЦПД одночасно від двох і більше податкових агентів, якщо, звісно, у них немає інших приводів її подати. Пов’язано це із запровадженням єдиної ставки 18 %, яка застосовуватиметься до таких доходів.

Підприємці-загальносистемники. Змінили порядок розрахунку та строки сплати авансових платежів з ПДФО. З 2016 року авансові платежі потрібно сплачувати до 20-го числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом, крім IV:

• до 20 квітня за I квартал;

• до 20 липня за II квартал;

• до 20 жовтня за III квартал.

За IV квартал авансовий внесок не сплачується, а провадиться остаточний розрахунок з ПДФО (у декларації).

Сума авансового внеску залежатиме від фактичної величини чистого доходу, відображеного у Книзі обліку доходів і витрат за квартал, а не від даних минулого року, як було раніше. Якщо квартал є збитковим, ПДФО не сплачується.

Облік доходів і витрат не зміниться.

Військовий збір

Тут усе без змін. База обкладення залишилася тією самою, ставка колишньою — 1,5 %.

Єдиний соціальний внесок

Платники ЄСВ. Виключені наймані працівники та фізособи-непідприємці, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД. Що з цього випливає? Із зарплатно-ЦПДшних доходів ЄСВ сплачуватимуть тільки суб'єкти господарювання в частині нарахувань на базу стягнення ЄСВ. Утримань не буде.

База нарахування ЄСВ. Максимальну величину бази нарахування ЄСВ збільшили з 17 до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

Вимога щодо сплати ЄСВ з мінзарплати, якщо у працівника база стягнення ЄСВ менше мінзарплати, зберігається. Але тепер із розміром мінзарплати слід порівнювати базу нарахування ЄСВ, визначену для основного працівника без вирахування винагороди за ЦПД за виконані роботи (надані послуги), якщо вона була йому нарахована у звітному місяці.

Ставки ЄСВ. Для госпрозрахункових підприємств, бюджетників та усіх підприємців єдина ставка в частині нарахувань на базу стягнення ЄСВ — 22 %. Збережено пільгові ставки в частині нарахувань на зарплату інвалідів, які працюють у юросіб та на підприємствах і в організаціях громадських організацій інвалідів, а також для підприємств і організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

А ось підприємства суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) втратили свої пільги в частині сплати ЄСВ.

Підприємці та ЄСВ «за себе». Фізичні особи — підприємці залишилися серед платників ЄСВ у частині сплати ЄСВ «за себе». Ставка ЄСВ єдина — 22 %.

А отже, з 1 січня 2016 року всі вони вважатимуться особами, застрахованими за всіма чотирма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійного страхування, страхування на випадок безробіття, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві і, нарешті, страхування від нещасного випадку.

Круто? Ще б пак! Адже, наприклад, тепер у випадку хвороби кожен підприємець зможе претендувати на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності від Фонду соціального страхування. Укладати договори про добровільне страхування більше не потрібно!

Документи і скорочення Теми тижня

Закон № 909 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.15 р. № 909-VIII.

Проект № 3688 — проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 22.12.14 р. № 3688.

Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.14 р. № 957.

АН — акцизна накладна.

БВ — бюджетне відшкодування.

ВЗ — від’ємне значення ПДВ.

ПН — податкова накладна.

ПНП — податок на прибуток.

ППР — податкове повідомлення-рішення.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

ОЗ — основні засоби.

ЄП — єдиний податок.

МСФЗ — міжнародні стандарти фінансової звітності.

СЕА Система електронного адміністрування ПДВ.

ЄРАН — Єдиний реєстр акцизних накладних.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ФОП — фізична особа — підприємець.

податкова реформа додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті