(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 27-28
  • № 26
  • № 25
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/24
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Липень , 2016/№ 29

Піврічна декларація з податку на прибуток

«На носі» у прибутківців черговий звітний період — півріччя. Отже, час би вже згадати важливі моменти і правила складання декларації з податку на прибуток. Не зашкодять у цій справі як старі, так і свіжі рекомендації контролерів. Думаємо, зволікати особливо немає чого. Тож скоріше розберемося з декларацією за півріччя і — гайда у відпустку.

Перш ніж узятися до складання самої декларації з податку на прибуток, нагадаємо кілька важливих організаційних моментів. По-перше, встигнути подати декларацію за півріччя потрібно не пізніше 9 серпня 2016 року.

При цьому зверніть увагу: розраховувати авансовий внесок платникам, які подають декларацію за півріччя, ще не потрібно. Його у розмірі 2/9 податку на прибуток доведеться нарахувати тільки в декларації за три квартали 2016 року і сплатити до 31 грудня (див. підкатегорію 102.23.02 ЗІР ДФСУ).

По-друге, сплатити податок на прибуток за півріччя слід у загальному порядку, прописаному в п. 57.1 ПКУ, тобто не пізніше 19 серпня 2016 року.

Далі розберемося, кому ж усе-таки слід потрудитися над піврічною декларацією, а кому — чекати закінчення року.

Хто подає декларацію

Високодохідні «старі» платники. Серед традиційних платників податку на прибуток звітувати щоквартально (в обов’язковому порядку) з 2016 року повинні високодохідники (тобто ті платники, у яких бухдохід за минулий 2015 рік склав понад 20 млн грн.). Отже, для них не за горами черговий звітний період з податку на прибуток — півріччя. А далі — ще три квартали і рік ( п. 137.4 ПКУ).

Складати піврічну декларацію не потрібно малодохідникам, сільгоспникам (виробникам сільгосппродукції — спецрежимникам) і новачкам ( п. 137.5 ПКУ).

Щоправда, є один момент стосовно сільгоспників. Декому з них піврічну декларацію подати все ж доведеться. Нагадаємо, що річним звітним періодом за вибором сільгоспника може бути або звичайний календарний рік (з 1 січня по 31 грудня), або зміщений на півроку ( п.п. «б» п. 137.5, п.п. 137.4.1 ПКУ). Тому, якщо сільгоспник з 01.01.16 р. перейшов із групи 4 ЄП у прибутківці і хоче вибрати «особливий» річний період (з 1 липня нинішнього року по 30 червня наступного), то спершу йому доведеться відзвітувати за півроку (подавши окремо піврічну декларацію за період з 01.01.16 р. до 30.06.16 р.). А далі вже з чистою совістю звітувати за вибраний «особливий» рік, тобто за період з 01.07.16 р. по 30.06.17 р. (листи ДФСУ від 31.05.16 р. № 11819/6/99-99-15-02-02-15 і від 22.04.16 р. № 9143/6/99-95-42-01-15).

Усі прибутківці, що переходять на спрощенку з III кварталу. Ще одна категорія платників податку на прибуток (причому не лише високодохідники, а й малодохідники з бухдоходом за 2015 рік не більше 20 млн грн.), яка неодмінно повинна буде відзвітувати за півріччя, — ті, хто прийняли рішення з III кварталу 2016 року стати єдиноподатниками. Останнім звітним періодом з податку на прибуток у такому разі для них буде півріччя. І подати декларацію їм доведеться протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду (див. підкатегорію 102.23.01 ЗІР ДФСУ).

А от у зворотній ситуації — у разі переходу протягом року зі спрощеної системи на загальну — податківці таких платників зараховують до «новачків» (див. підкатегорію 102.12 ЗІР ДФСУ). Тому з огляду на п. 137.5 ПКУ сплатити податок на прибуток уперше такі платники повинні будуть тільки на підставі річної декларації за період діяльності у звітному (податковому) році. Для таких платників «річний» період починається з дати переходу на загальну систему і закінчується 31 грудня 2016 року. Отже, такі платники можуть узяти тайм-аут до закінчення року.

Тепер перейдемо до заповнення декларації. Поки що проект змін до декларації з податку на прибуток* висить у повітрі. Тому складаємо її за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897.

* Див. за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2016-rik/66992.html.

Доходи та фінрезультат (ряд. 01 і 02)

Платники податку на прибуток (крім малих підприємств та суб’єктів мікропідприємництва, про яких ще скажемо далі) повинні подати разом з декларацією з податку на прибуток за півріччя також фінзвітність за цей період. Проміжна (квартальна) фінзвітність включає Баланс (Звіт про фінансовий стан) за ф. № 1 та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за ф. № 2. На це звертають увагу і податківці (див. підкатегорію 102.23.02 ЗІР ДФСУ).

Для обчислення об’єкта оподаткування беремо бухфінрезультат, визначений саме у фінансовій звітності підприємства ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Отже, по суті, піврічний дохід (ряд. 01) та фінрезультат (ряд. 02) великі високодохідники повинні узяти із фінзвітності за півріччя і:

• у ряд. 01 показати дохід як суму: ряд. 2000 + ряд. 2120 + ряд. 2200 + ряд. 2220 + ряд. 2240 + додаткові рядки (ряд. 2121 + ряд. 2241) ф. № 2;

• до ряд. 02 занести фінрезультат із ряд. 2290 (прибуток) або ряд. 2295 (збиток) ф. № 2 (див. «перевірочний» лист № 321**).

** Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 15.01.16 р. № 321/7/04-36-15-03-22.

Обережно з округленням! Яким же чином погодити між собою одиниці виміру у фінзвітності та в декларації з податку на прибуток? Адже у фінзвітності (згідно з НП(С)БО 1) фінрезультат відображається в тис. грн. без десяткового знака. Як підлаштувати це округлення для декларації з податку на прибуток?

Податківці зовсім недавно заявили, що не можна просто узяти показник, округлений до тисяч у фінзвітності, і у такому вигляді поставити його в декларацію з податку на прибуток. Потрібно складати декларацію на підставі первинних документів (див. консультацію з підкатегорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ на с. 35).

Одиницею виміру для декларації мають бути не тис. грн. (як округлено у фінзвітності), а гривні без копійок.

Саме такі одиниці виміру передбачають власне форма декларації та додатки до неї.

Як же бути? Якщо дотримуватися приписів податківців, то при заповненні ряд. 01 і 02 слід орієнтуватися на відповідні показники фінзвітності ще до округлення в тис. грн. Тобто брати «реальні» показники доходу та фінрезультату у гривнях з копійками з регістрів бухобліку, на підставі яких і заповнюється фінзвітність***, та округлювати до гривень. Щодо переведення тисяч гривень у гривні простим додаванням трьох нулів податківці, мабуть, проти.

*** Детальніше про складання фінзвітності див. «БТ», 2016, № 3, с. 10 та № 4, с. 11.

Хоча раніше вони в «перевірочному» листі № 321 схилялися до даних із фінзвітності.

Тепер розберемося, як же бути малим та «мікро»-високодохідникам. На які показники орієнтуватися їм?

Хто без фінзвітності. Суб’єкти малого підприємництва ( п. 46.2 ПКУ), тобто юрособи, у яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 чоловік, а річний дохід — не більше 10 млн євро за середньорічним курсом НБУ ( ч. 3 ст. 55 ГКУ), подають податківцям тільки річну фінзвітність.

Такі підприємства складають квартальну фінзвітність суб’єкта малого підприємництва (за ф. № 1-м «Баланс» та № 2-м «Звіт про фінансові результати» ф. № 2) тільки для статистики. Тому при визначенні піврічного доходу та фінрезультату можна орієнтуватися на дані з фінзвітності, що подається органам статистики:

• у ряд. 01 показати дохід з ряд. 2280 ф. № 2-м;

• у ряд. 02 — фінрезультат із ряд. 2290 ф. № 2-м.

Щоправда, все ж доведеться порахувати їх реальні (до округлення) показники з регістрів бухобліку, на підставі яких заповнюється фінзвітність.

Малі та «мікро»-підприємства звільнені від обов’язку подання фінзвітності разом з піврічною декларацією з податку на прибуток.

А от «мікро»-високодохідники, тобто ті, у кого середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 10 осіб, а річний дохід — не більше 2 млн євро за середньорічним курсом НБУ ( ч. 3 ст. 55 ГКУ), складають спрощену фінансову звітність — Спрощений фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва за ф. № 1-мс «Баланс» та № 2-мс «Звіт про фінансові результати» тільки за підсумками року ( п. 46.2 ПКУ, передостанній абзац п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, п. 2 П(С)БО 25).

Отже, їм нічого не залишається, крім як піврічний дохід (ряд. 01), а також фінрезультат (ряд. 02) зібрати з регістрів бухобліку, на підставі яких зазвичай заповнюється фінзвітність.

Обчислюємо різниці (ряд. 03, додаток РІ)

Високодохідникам-квартальникам нікуди не дітися від різниць. Отже, високодохідні підприємства неодмінно повинні скласти додаток РI, що відповідає за розрахунок різниць.

До того ж при заповненні додатка РI обов’язково доведеться заповнити «амортизаційний» додаток АМ, а у разі операцій з цінними паперами — ще й «ціннопаперовий» додаток ЦП.

У додатку РІ відображають як різниці з розд. III ПКУ, так і «перехідні» різниці з підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Крім того, однією з різниць є податкові збитки минулих років.

Заповнюючи додаток РI, важливо пам’ятати про два дуже важливі моменти.

По-перше, цей додаток у високодохідників має бути заповнено навіть у тому випадку, коли підсумкові показники різниць за півріччя (що збільшують і одночасно зменшують фінрезультат) у результаті утворюють нуль. Наочним прикладом є амортизаційна різниця. Річ у тім, що у деяких платників сума податкової амортизації за звітний період може виявитися рівною сумі бухгалтерської амортизації. У результаті виходить нульова різниця. Але ігнорувати її не потрібно: суму бухгалтерської амортизації неодмінно слід зазначити в ряд. 1.1.1 РІ, а суму податкової амортизації — у ряд. 1.2.1 РІ. Також потрібно обов’язково заповнити додаток АМ (графа 5 додатка АМ = ряд. 1.2.1 додатка РІ).

По-друге, деякі різниці потрібно формувати, навіть якщо операції, що беруть у них участь, ще не вплинули на бухгалтерський фінрезультат.

Це в першу чергу стосується амортизаційної різниці. Враховуючи норми пп. 138.1, 138.2 і 138.3 ПКУ, амортрізниці відображають саме в періоді нарахування (!) амортизації. При цьому чекати, коли нарахована амортизація піде на витрати і візьме участь у визначенні фінрезультату, не потрібно (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 11.11.15 р. № 25363/10/28-10-06-11, а також лист ДФСУ від 30.05.16 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15).

Незалежно від участі у фінрезультаті слід відображати, зокрема, і різницю, що коригує (збільшує) фінрезультат за операціями з «особливими» нерезидентами згідно з п.п. 140.5.4 ПКУ. Тобто фінрезультат слід збільшити на 30 % вартості куплених у нерезидента товарів (робіт, послуг) незалежно від того, чи відображено бухвитрати на їх придбання у звітному періоді у складі фінрезультату (див. лист ДФСУ від 17.12.15 р. № 27017/6/99-99-19-02-02-15). Тому, щоб не припуститися помилки у звітності, зверніть увагу на ці тонкощі.

Тепер трохи зупинимося на деяких «ходових» різницях.

Амортизаційні різниці. Згадуємо приємні листи ДФСУ від 05.02.16 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-15 (див. «БТ», 2016, № 12, с. 6) та від 30.05.16 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15, а також роз’яснення в підкатегорії 102.05 ЗІР ДФСУ (див. с. 35). Податківці пояснили, що малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), а також бібліотечні фонди, земельні ділянки, природні ресурси не належать у податковому обліку до основних засобів (ОЗ) і за ними не виникають «амортизаційні» різниці.

Щоправда, якщо ви керуватиметеся зазначеним роз’ясненням і не відобразите амортизацію МНМА та бібліотечних фондів, вам слід пам’ятати, що податківці можуть вимагати від вас пояснень, чому не виконується рівність ряд. 1.1.1 РІ = ряд. 2515 «Амортизація» ф. № 2, згадана в «перевірочному» листі № 321.

Адже, якщо вірити цьому листу, то за такою рівністю-нерівністю при порівнянні показників декларації та фінзвітності фіскали визначатимуть ризики заниження об’єкта оподаткування. Тож будьте готові до такого повороту.

Але якщо ваш першоквартальний досвід з невідображенням в АМ амортизації МНМА та інших не-ОЗ пройшов «на ура», то продовжуйте в тому ж дусі. На це у вас є цілком законне право, підкріплене нормами самого ПКУ (точніше, його п.п. 14.1.138).

Оскільки внутрішньорічні декларації заповнюються наростаючим підсумком, то усі «перехідні» з минулого року суми, що потрапили до декларації за I квартал, візьмуть участь і при розрахунку податку на прибуток за півріччя.

Перенесення минулорічних відсотків, що «не зіграли». Увага, платники, що нараховують проценти за борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами ( п. 140.1 ПКУ)!

Майте на увазі, що при складанні піврічної декларації можна врахувати минулорічні проценти — ті, що «не зіграли» у 2015-му (через 50 % обмеження з п. 140.2 ПКУ) в податковому обліку (якщо такі не зарахувалися / не повністю зарахувалися в I кварталі). Адже їх дозволено переносити на майбутнє — на наступні періоди до повного погашення (щоправда, щорічно в дещо урізаному обсязі — у розмірі 95 % від суми, що «не зіграла», п. 140.3 ПКУ, і знов-таки з урахуванням обмеження з п. 140.2 ПКУ).

Нагадаємо, що минулорічні проценти, що «не зіграли», фігурували в ряд. 3.1.1 додатка РІ до декларації за 2015 рік. Тому 95 % від цієї суми можна показати в ряд. 3.2.1 додатка РІ до піврічної декларації, якщо дотримується умова: проценти, нараховані пов’язаним особам — нерезидентам за півріччя 2016 року з надбавкою до них таких минулорічних 95 %, вписуються в обмеження з п. 140.2 ПКУ. На це звертають увагу і податківці (див. листи ДФСУ від 24.05.16 р. № 11229/6/99-99-15-02-02-15 та від 30.05.16 р. № 11751/6/99-99-15-02-02-15). Приємно, що стосовно квартальників контролери погоджуються з можливістю урахування минулорічних процентних сум, що не «зіграли», вже в квартальних деклараціях — за I квартал, півріччя, три квартали, а не, скажімо, тільки аж у декларації за рік.

Проте якщо за півріччя отримано збитки (у рядку 02 декларації з податку на прибуток — збиток) і від’ємний фінрезультат зберігається після додавання до нього фінвитрат з амортвідрахуваннями, то, на жаль, поки за півріччя в податковому обліку врахувати проценти не вийде (причому ані минулорічні, що «не зіграли», ані «свіжі» — першого півріччя). І навіть більше — у разі збитків на всю суму «свіжих» процентів (нарахованих пов’язаним особам — нерезидентам у першому півріччі) доведеться збільшити фінрезультат (виникне «збільшуюча» різниця у ряд. 3.1.1 додатка РІ, лист ДФСУ від 24.05.16 р. № 11229/6/99-99-15-02-02-15).

Перенесення минулорічних податкових збитків (ряд. 3.2.4 додатка РІ). Зверніть увагу, що минулорічні податкові збитки 2015 року (у яких можуть «сидіти» і зовсім старі збитки, облік яких регулюється п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) не обриваються. Їх переносять далі на наступні періоди до повного погашення такого від’ємного значення ( п.п. 140.4.2 ПКУ).

Такі податкові збитки минулих років — це зменшуюча різниця, для якої передбачено окремий «збитковий» ряд. 3.2.4 додатка РІ. Фактично до цього рядка переносили минулорічні податкові збитки ще при складанні декларації за I квартал 2016 року. Тому тепер ту ж їх величину продублюємо і в ряд. 3.2.4 додатка РI до декларації за півріччя.

Своя історія — з ціннопаперовими збитками. Вони обертаються тільки усередині додатка ЦП (оскільки оподатковується тільки позитивний фінрезультат від операцій з цінними паперами, тобто «позитивне» значення ряд. 4.1.3 додатка ЦП, п.п. 141.2.5 ПКУ).

Тому якщо до ряд. 03 додатка ЦП до декларації за I квартал 2016 року ви перенесли минулорічні ЦП-збитки («мінусове» значення ряд. 4.1.3 додатка ЦП з декларації за 2015 рік), то зазначте цю ж суму у рядку ряд. 03 додатка ЦП і до декларації за півріччя.

Зменшення податку (ряд. 16, додаток ЗП)

Щоб заповнити додаток ЗП, користуємося рекомендаціями податківців, які надані ще при складанні декларацій за 2015 рік і I квартал 2016 року. Так, у ПКУ немає жорсткої прив’язки до черговості усіх зменшувачів податку на прибуток, зібраних у додатку ЗП. Але, на думку податківців, тут слід спиратися на «формулу» за рядками цього додатка «згори вниз» (див. лист ДФСУ від 01.04.16 р. № 7148/6/99-99-19-02-01).

Тобто першими на черзі у зменшення податку на прибуток будуть суми податку на нерухомість (ряд. 16.2), другими — авансові внески у зв’язку з виплатою дивідендів (ряд. 16.3).

Суми податку, сплаченого за кордоном, зменшуватимуть податок на прибуток, розрахований у декларації за півріччя 2016 року, останніми.

А тепер кілька слів про кожен зменшувач податку на прибуток.

Податок на нерухомість. Податок на прибуток зменшується на суму податку з нежитлової нерухомості, нарахованого (!) за той самий звітний період ( абзац перший п. 137.6 ПКУ), хоча сам «нерухомий» податок буде сплачено в наступному кварталі (лист ДФСУ від 12.03.16 р. № 5379/6/99-99-19-02-02-15). До ряд. 16.2 додатка ЗП слід вписати суму показників з граф 7 і 8 декларації з податку на нерухомість****, але (!) беремо не за рядком «УСЬОГО», а збираємо виключно в частині нежитлової нерухомості за відповідними кодами з графи 2.

**** За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.15 р. № 408.

І не хвилюйтеся, якщо за підсумками півріччя податок на нерухомість вийде більшим, ніж податок на прибуток, і не увесь зарахується у зменшення. Списувати з рахунків суму, що «не зіграла», не потрібно. Вона ще візьме участь у зменшенні податку на прибуток у наступних звітних періодах у межах року. Детальніше про це див. «БТ», 2016, № 26, с. 5.

Дивідендні аванси. У ряд. 16.3 додатка ЗП слід показати «свіжі» дивідендні аванси, тобто ті, які встигли сплатити в першій половині 2016 року (із суми перевищення). Хоча дотепер певні сумніви із цього приводу викликає досі не тронутий п.п. 57.11.2 ПКУ, який випускає квартальників з уваги і, як і раніше, говорить про можливість заліку авансів з дивідендів тільки в декларації за рік. Гадаємо, законодавці просто забули його підкоригувати. Тоді як, наприклад, у проекті змін до декларації такий «поквартальний» дивідендний залік видно досить чітко. Підтверджують можливість такого заліку і податківці (див. лист ДФСУ від 16.06.16 р. № 13468/6/99-99-15-02-02-15).

Крім того, якщо у ряд. 16.3 додатка ЗП до декларації за I квартал переходив «хвіст» минулорічних авансів з дивідендів, що не зіграли у зменшення податку за підсумками 2015 року, їх також відображаємо у ряд. 16.3 додатка ЗП до декларації за півріччя. З можливістю їх перенесення згодні й податківці (листи ДФСУ від 28.01.16 р. № 2779/7/99-99-19-02-01-17, від 12.03.16 р. № 5375/6/99-99-19-02-02-15, лист ГУ ДФС у м. Києві від 09.02.16 р. № 2534/10/26-15-11-02-11).

«Закордонні» податки. Оскільки спеціального рядка для них немає, контролери рекомендували на суму «закордонних» податків збільшити показник ряд. 16 додатка ЗП і, керуючись п. 46.4 ПКУ, розшифрувати суми, що формують значення цього рядка у спецполі (детальніше про це поле — далі).

При цьому списувати з рахунків суму «закордонподатків», що «не зіграла» в декларації за I квартал 2016 року, не варто. Вона візьме участь у зменшенні податку на прибуток у інших звітних періодах у межах року.

А те, що у вас не перекриється податком на прибуток за підсумками року, уже не зменшить податок на прибуток у наступних звітних роках ( абзац третій п.п. 141.4.9 ПКУ та пояснення до нього у листі ДФСУ від 24.05.16 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15).

Важливі відмітки в декларації

У кінці декларації є три поля для відміток, які не варто ігнорувати.

Поле «Наявність додатків». У ньому наводиться інформація про додатки, які подаються разом з декларацією. Навпроти додатка, що подаєте разом з декларацією, просто поставте відмітку «+». Виняток: комірка під «ПН». У ній треба зазначити кількість поданих ПН (оскільки ПН складається на кожного нерезидента).

Поле «Наявність доповнення». Діюча форма декларації, на жаль, у повному обсязі не відповідає усім останнім змінам ПКУ. Тому ті суми в декларації за півріччя, які «нестандартно» включені до складу декларації, вам доведеться пояснити і розшифрувати у вигляді доповнень у довільній формі. Наприклад, пояснити суми податку, сплаченого за кордоном (див. лист ДФСУ від 01.04.16 р. № 7148/6/99-99-19-02-01), або суми дивідендних авансів.

У цьому полі зробіть відмітку «+», а також пронумеруйте і розшифруйте кожне доповнення (якщо їх декілька). Такі доповнення вважатимуться невід’ємною частиною декларації і будуть використані податківцями при аналізі її показників.

Поле «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності». Воно призначене для позначення форм фінзвітності, які подаються до податкової разом з піврічною декларацією. Великим підприємствам у цьому полі слід поставити відмітку «+» навпроти ф. № 1 «Баланс» та ф. № 2 «Звіт про фінансові результати».

Так само діють підприємства, що складають звітність за МСФЗ. Майте на увазі: до фінзвітності платників, які складають її за МСФЗ, додатково в її складі подаються примітки в самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). Сама ж відмітка про подання приміток до фінзвітності, складеної за МСФЗ, у полі «Відомості…» не проставляється (див. підкатегорію 102.23.02 ЗІР ДФСУ).

А от малі та «мікро»-підприємства, як ми вже зазначали, фінзвітність у складі піврічної декларації з податку на прибуток взагалі не подають. Отже, це поле у них узагалі залишається без відміток.

Звіт про пільги

У піврічній декларації з податку на прибуток деякі платники (не рахуючи тих, хто виконує особливі пільгові договори) можуть «засвітити» й інші пільги щодо податку на прибуток. Про які пільги йдеться? Наприклад (див. Довідник № 79/2 інших податкових пільг станом на 01.07.16 р.):

• сума зменшення фінрезультату до оподаткування на збитки минулих років згідно з п.п. 140.4.2 ПКУ (під кодом 11020301);

• сума від’ємного фінрезультату за ЦП (під кодом 11020302).

Отже ті, хто в декларації з податку на прибуток за півріччя покаже пільгові суми, не забудьте включити їх до Звіту про пільги, склавши його за період шість місяців за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233 (ср. 025069200).

Подати Звіт до податкової треба буде у ті самі строки, що й декларацію з податку на прибуток за півріччя.

Якщо ж платник у звітному періоді (півріччі) пільгами не користувався, а також у нього немає за цей період пільг за іншими податками, то подавати Звіт йому не потрібно.

Висновки

  • Декларацію за півріччя подають високодохідники (тобто платники з доходом за минулий рік понад 20 млн грн.), а також усі платники, що переходять з III кварталу 2016 року на спрощену систему.
  • Платники, які обчислюють різниці, повинні разом з піврічною декларацією також подати додаток РІ.
  • У піврічній декларації можна зменшити податок на прибуток на усі суми, що не зіграли в I кварталі 2016 року.
  • Оскільки форму декларації не поновили, не забудьте додатково пояснити «нестандартні» суми.
декларація з податку на прибуток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті