Рентна плата за спецводокористування: звітуємо за І квартал 2017 року

Платники

Рентну плату за спецводокористування сплачують водокористувачі. Їх перелік порівняно з минулим роком не змінився. Як і раніше, це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юрособи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юрособи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізособи-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі) ( п. 255.1 ПКУ).

Вторинні водокористувачі сплачують рентну плату за воду, тільки якщо одночасно дотримуються дві умови:

1) вони уклали з первинним водокористувачем договір на постачання води ( абз. 2 п.п. 255.11.2 ПКУ). Якщо вторинний водокористувач отримує воду без такого договору, то платником рентної плати є постачальник води, а не водокористувач (категорія 121.01 ЗІР ДФСУ);

2) використовують воду на господарські цілі, а не виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб ( п.п. 255.4.1 ПКУ). Якщо суб’єкт господарювання використовує воду виключно на санітарно-гігієнічні цілі, то він звільняється від сплати рентної плати.

До відома! З наступного року все зміниться. Справа в тому, що з 01.01.18 р. платниками рентної плати за спецводокористування будуть лише первинні водокористувачі, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

У зв’язку з цим з наступного року кількість платників рентної плати за спецводокористування зменшиться в декілька разів. На жаль, це відбудеться не в цьому році.

За І квартал 2017 року вторинні водокористувачі мають нарахувати і сплатити рентну плату за воду за звичними правилами, але слід врахувати деякі нюанси. Про них ми поговоримо далі.

Правила розрахунку плати

Правила розрахунку рентної плати за спецводокористування за І квартал 2017 року такі ж самі, як і в минулому році. Тобто розмір плати розраховується за фактично використаний обсяг води, з урахуванням обсягу втрат води в системах водопостачання ( п. 255.2 ПКУ). Визначають такий обсяг або за даними лічильників, або за технологічними даними, якщо такі прилади (лічильники не встановлені). Водночас якщо можливість установити лічильники є, але за фактом їх немає, то сплатити збір потрібно у 2-кратному розмірі.

Крім того, варто пам’ятати, що при розрахунку плати за спецводокористування важливе значення мають ліміти на використання води, які має практично кожен водокористувач, що сплачує рентну плату за спецводокористування (первинний водокористувач бере їх із дозволу на спецводокористування, а вторинний — із договору на поставку води, що укладений із первинним водокористувачем). Впливають ліміти на розмір рентної плати так:

• у межах ліміту плата розраховується у звичайному розмірі;

• за понадлімітний обсяг води плату стягують у підвищеному 5-кратному розмірі.

Увага! Якщо у вас немає лімітів (первинний водокористувач не отримав дозволу або у договорі на поставку води не виділено лімітів для вторинного водокористувача), то фіскали вважають, що у водокористувача відсутній ліміт, а тому плата за весь обсяг використаної води справляється як за понадлімітне використання.

Для розрахунку суми рентної плати водокористувач має перемножити фактичний обсяг використаної води на ставку плати. Для розрахунку податку платники беруть розмір ставок, диференційованих залежно від водного об’єкта, з якого забирається вода.

Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати понижуючий коефіцієнт 0,3 ( п. 255.7 ПКУ).

Важливо! З 1 січня 2017 року діють нові, збільшені на 10,4 % ставки плати. Для того, щоб дізнатися реальний розмір ставок, вам слід заглянути у п. 255.5 ПКУ або у таблицю нижче.

Вода зі змішаних джерел

У деяких регіонах вода, що постачається вторинному водокористувачу, добувається з різних водних об’єктів. Наприклад, у місті Харкові до міського водогону потрапляє вода із місцевих річок та підземні води. Якщо так відбувається і у вашій місцевості, то пам’ятайте: для розрахунку рентної плати вам слід використовувати ставки, встановлені для змішаних джерел ( п. 255.10 ПКУ).

Щоб розрахувати плату, вам слід розподілити об’єм використаної води на воду, отриману з кожного водного об’єкта, що сформували це змішане джерело. Такий розподіл роблять, спираючись на співвідношення, у якому формується змішане джерело. Знайти його можна у дозволах на спецводокористування та/або у договорах на поставку води. Якщо в цих документах воно не вказано, то вам доведеться орієнтуватися на усереднене співвідношення, яке можна дізнатися в місцевих органах ДФС. Після того як ви довідалися це співвідношення, ви зможете доволі просто розрахувати розмір плати.

При цьому існує два підходи до розрахунку розміру плати і відображення даних у звітності.

Перший полягає в тому, що отриману воду з одного змішаного джерела у звітності відображають як отримання води з кожного джерела окремо ( п.п. 255.11.3 ПКУ). У цьому випадку суб’єкту господарювання доведеться подати два додатки 5 до декларації з рентної плати. У кожному з них слід розрахувати плату, спираючись на обсяг отриманої води, розподілений у співвідношенні, визначеному коефіцієнтом розподілу, і ставку податку, яка встановлена для цього водного об’єкта. Саме так пропонують нараховувати рентну плату податківці суб’єктам господарювання, які із змішаного джерела отримують воду для виробництва напоїв (див. лист ДФСУ від 27.01.16 р. № 2604/7/99-99-15-04-02-17).

Водночас є й інший підхід. За ним співвідношення, у якому формується змішане джерело, застосовується не до обсягів отриманої води, а при визначенні ставки плати. Якщо дотримуватися цього підходу, то податок можна розрахувати шляхом подання одного додатка 5 до декларації. У ньому ви вказуватимете обсяг отримання води із змішаного джерела як з одного водного об’єкта, а ставку визначатимете самостійно як середньозважену ставку по змішаному джерелу, у тому співвідношенні, в якому сформовано таке змішане джерело.

Цей варіант, на наш погляд, є більш практичним. Він усуває проблеми з розподілом ліміту, виділеного для змішаного джерела, між різними об’єктами, з яких водокористувач отримує воду.

На наш погляд, обидва варіанти мають право на життя. Який саме варіант обрати, вирішувати вам. Крапку в цьому питанні можуть поставити тільки податківці. Тому якщо ви ще не визначилися, радимо звернутися до контролерів за індивідуальним роз’ясненням.

Звітуємо

Звітувати за І квартал 2017 року платники рентної плати будуть з використанням нової форми декларації. Вона затверджена наказом Мінфіну від 07.11.16 р. № 927 («БТ», 2017, № 3, с. 4).

Декларація. Нова форма декларації схожа зі своєю попередницею. Відмінність тільки в тому, що цю декларацію платники рентної плати можуть використовувати тепер без вдосконалень для звітування за місячні звітні періоди. У зв’язку з цим у табличній частині з’явилися нові графи, в яких відображається нарахування рентної плати з місячних платежів.

Що ж стосується нарахування рентної плати за спецводокористування, то правила відображення їх у новій декларації, порівняно зі старою, практично не змінилися. Так, у табличній частині декларації ви маєте, як і раніше, заповнити:

• у розділі 4 рядок 4.4. До нього ви маєте перенести показники ряд. 13 додатка 5 (якщо додатків декілька, то у ряд. 4.4 заносите суму даних ряд. 13 цих додатків);

• у розділі 5 вказати у відведеному для цього місці кількість додатків 5, які ви заповнили і подаєте разом з декларацією.

Додаток 5. Рентну плату за спецводокористування, як і раніше, розраховуйте у додатку 5. Один додаток заповнюється на один водний об’єкт, з якого використовується вода. Тобто заповнюєте додаток 5 на кожний окремий:

• дозвіл на спеціальне використання води;

• договір на поставку води;

• водний об’єкт, з якого сформовано змішане джерело, якщо плату ви розраховуєте, спираючись на розподіл обсягу отриманої води.

Новий додаток 5, в якому розраховуються податкові зобов’язання з рентної плати, зазнав деяких правок. Тепер у ньому не виділено окремих рядків, в яких можна одночасно розрахувати податок за отримання води з підземного та поверхневого джерела.

По суті це лише коректурні правки. Оскільки і до цих змін в одному додатку 5 не можна було плату розрахувати за два об’єкти (незалежно від того, мають вони одну природу чи різну). Річ у тім, що в одному додатку нараховується податок лише щодо одного дозволу на спецводокористування. Такий дозвіл зазвичай видається на забір води з одного джерела. Тому два рядки (для забору води із поверхневого і підземного джерела) у додатку 5 і раніше не заповнювали.

Водночас наявність таких рядків доволі часто призводила до казусів. Нерідко дані про забір води з поверхневого об’єкта вказували у рядку для відображення даних із підземного об’єкта і навпаки. Напевно, щоб таких казусів більше не було, додаток 5 і спростили.

Все інше залишилося незмінним. Якщо ви захочете згадати правила заповнення додатка 5 до декларації з рентної плати за спецводокористування, то загляньте до «БТ», 2016, № 5, с. 27.

Строки подання. Що стосується строків подання декларації, то за І квартал її слід подати за місцем податкової реєстрації платника не пізніше 10.05.17 р. Одночасно з декларацією необхідно подати також і паперові копії дозволу на спецводокористування або договору на поставку води (у разі внесення змін до дозволу на спецводокористування або до договору на поставку води подається їх копія). А ті водокористувачі, що складають річну звітність про використання води за ф. № 2-ТП (водгосп), подають і її копію.

Увага! Якщо воду використовує ваша філія, відділення чи інший відокремлений підрозділ (самостійний платник податків), то декларацію подає сам підрозділ за своїм місцем податкової реєстрації ( п.п. 255.11.17 ПКУ).

Якщо ж мова йде про структурні підрозділи, які розташовані не за місцезнаходженням головного підприємства (несамостійні платники), то декларацію подає головне підприємство за місцезнаходженням водного об’єкта ( п.п. 255.11.18 ПКУ). Щоб подати таку декларацію, воно має стати на облік у податковому органі за місцезнаходженням водних об’єктів — як за неосновним місцем обліку (лист ДФСУ від 02.02.16 р. № 3267/7/99-99-15-04-01-17).

Перерахувати до бюджету плату за спецводокористування за I квартал 2016 року потрібно не пізніше 19.05.17 р. ( п. 257.5 ПКУ).

А наприкінці декілька слів скажемо про те, як відмовитися від подання цієї декларації у випадку відсутності з початку року об’єкта оподаткування (наприклад, ви плануєте використовувати воду виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб). Податківці у листі від 30.01.17 р. № 2069/7/99-99-12-03-04-17 (див. «БТ», 2017, № 7, с. 5) зазначають: щоб не подавати декларацію у 2017 році, вам слід подати контролерам заяву про відсутність об’єкта оподаткування. Складають таку заяву у довільній формі і подають не пізніше граничного терміну подання податкової звітності за І квартал 2017 року.

На наш погляд, такі вимоги податківців неправомірні. Річ у тім, що порядок інформування про відсутність об’єкта оподаткування з рентної плати у ПКУ не передбачений. Тому таку вимогу податківців можна ігнорувати. Тим паче що у п. 49.2 ПКУ прямо вказано, що у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, суб’єкт господарювання без будь-яких заяв може не подавати декларацію. Водночас якщо ви не хочете сперечатися з контролерами, то подайте таку заяву. Це нескладно.

На завершення наведемо ставки рентної плати за водокористування (див. табл. 1 — 3).

Таблиця 1. Ставки рентної плати за поверхневі води

Таблиця 2. Ставки рентної плати за використання води у напоях та в інших випадках

Таблиця 3. Ставки рентної плати за підземні води