Податкова реформа — 2017. Частина I. Гарячі новини

пАдміністрування

Нові функції ДПІ

Почнемо з приємної новини. Податкові інспекції тепер здійснюють лише сервісне обслуговування платників податків, тобто надають сервісні послуги (нова ст. 19³ ПКУ):

• реєструють та обліковують платників податків та ЄСВ;

• слідкують за об’єктами оподаткування та об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням;

• формують та ведуть Держреєстр фізосіб та Єдиний банк даних про юросіб;

• виконубть інші сервісні функції.

От і все!

А як же перевірки, штрафи та інші, не дуже приємні для платників моменти?

На жаль, ці «не сервісні» функції контролерів не пропадуть. Просто їх передадуть до податкових органів вищого рівня (обласного апарату та ДФСУ).

Сподіваємось, що у зв’язку із такою централізацією контрольних функцій ревізори будуть обирати для перевірок лише тих платників податків, які дійсно «проштрафились». Відповідно сумлінні платники працюватимуть спокійніше.

Контролюючим органам заборонено:

• вимагати від платника податків надання інформації, що була отримана контролюючим органом раніше, та документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз ( п. 20.3 ПКУ);

• в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів ( п. 49.4 ПКУ).

Електронний кабінет

Для тих платників податків, які не хочуть спілкуватися з податківцями tet-a-tet, незабаром буде запроваджено повноцінний електронний кабінет ( ст. 42¹ ПКУ).

Нагадаємо, що зараз він працює у тестовому режимі. Проте дозволяє подавати звітність, переглядати стан розрахунків з бюджетом і ще має чимало корисних функцій (див. «БТ», 2016, № 13, с. 41).

Що ж нового буде у офіційному електронному кабінеті?

Він має працювати за принципом повноти функціоналу. Тобто має забезпечити можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків. Це може відбуватись онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Електронний кабінет має спростити процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорити електронний документообіг між ними.

Варто звернути увагу на такі нові можливості:

• перегляд в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами;

• проведення звірення розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків;

• управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені;

• автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;

• перегляду в режимі реального часу інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в ЄРПН зупинена;

• інформування платників податків про проведення документальної планової перевірки платника податків;

• забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів;

• інформування про статус контрагентів;

• взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (зокрема, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;

• подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету.

Увага! Для користування електронним кабінетом платник має пройти ідентифікацію онлайн за допомогою електронного підпису. Єдиною підставою для відмови у проходженні такої ідентифікації є недійсність ЕЦП.

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом: в загальному порядку чи в електронній формі. Про це він має зробити відповідну позначку.

Після обрання електронної форми взаємодії з контролюючим органом все «спілкування» з податківцями буде відбуватись через електронний кабінет. Тобто контролери не будуть направляти платнику паперових попереджень про планову перевірку, повідомлень-рішень та інших документів, які можуть надаватись в електронній формі.

Водночас платник має право в будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії з контролерами та повернутись до «паперового спілкування».

Листування

Паралельно із запровадженням електронного кабінету буде підкориговано і порядок листування платників із податківцями (зміни у ст. 42 ПКУ).

Як і раніше, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі ( п. 42.1 ПКУ).

Однак такі документи вважаються належним чином врученими, якщо вони:

1) надіслані в електронний кабінет платнику, який подає звітність в електронній формі та/або пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті. Одночасно платнику податків мають направити на його електронну адресу інформацію про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

При цьому датою вручення документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. Якщо доставка документа відбулася:

• після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день;

• у вихідний чи святковий день, — перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

На вимогу платника, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає йому відповідний документ у паперовій формі протягом 3 робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі).

Якщо контролери не отримають квитанцію про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання, то на третій день вони переходять до «паперового» варіанта спілкування (див. нижче);

2) надіслані за податковою адресою (місцезнаходженням) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Увага! Новації щодо електронного листування запрацюють після офіційного запуску електронного кабінету. А саме з 1-го числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року (ч. 1 п. 1 розд. ІІ Закону № 1797).

Податок на прибуток

Невиробничі ОЗ і НМА

Невиробничими ОЗ і НМА тепер вважаються ОЗ/НМА, не призначені для використання в госпдіяльності ( п.п. 138.3.2 ПКУ). Раніше, нагадаємо, невиробничими ОЗ вважалися ті, що не використовуються у госпдіяльності платника. Формальне прочитання попереднього формулювання дозволяло фіскалам зараховувати до невиробничих будь-які ОЗ, що тимчасово не використовуються у госпдіяльності. Наприклад, ті, що перебувають на ремонті (див. лист ДФСУ від 12.03.16 р. № 5389/6/99-99-19-02-02-15). На наш погляд, невиробничими мають визнаватися лише ті активи, які мають негосподарське призначення, а сам факт використання активу на його виробничність жодним чином не впливає. Сподіваємося, що у зв’язку з прийняттям зазначеної поправки це питання буде закрито.

Також законотворці уточнили норми щодо коригувань, пов’язаних з невиробничими ОЗ і НМА. Зокрема, встановили, що фінрезультат до оподаткування збільшується на суму:

• залишкової вартості об’єкта невиробничих ОЗ/НМА, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

• витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ/НМА, віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Фінрезультат до оподаткування тепер слід зменшувати, зокрема, на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих ОЗ/НМА і витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесені до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого невиробничого об’єкта, але не більше суми доходу (виручки) від такого продажу.

Амортизація

Законодавці на рівні ПКУ закріпили позицію, якої податківці дотримуються вже давно: щодо того, що для розрахунку податкової амортизації вартість ОЗ і НМА приймають без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної у бухобліку ( п.п. 138.3.1 ПКУ).

Позитивною для платників є можливість прискореної амортизації ОЗ четвертої групи (машини і устаткування) з використанням прямолінійного методу та мінімально допустимого строку амортизації 2 роки ( п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). При цьому щодо таких ОЗ мають одночасно дотримуватися такі умови:

• витрати на придбання ОЗ понесено після 01.01.17 р.;

• ОЗ не були введені в експлуатацію і не використовувалися на території України;

• ОЗ введено в експлуатацію в період з 01.01.17 р. до 31.12.18 р.;

• ОЗ використовуються у власній госпдіяльності платника, не продаються і не надаються в оренду іншим особам (виняток — платники, основним видом діяльності яких є послуги з надання майна в оренду).

Якщо до закінчення пільгового 2-річного строку амортизації платник починає використовувати ОЗ не в госпдіяльності або продає їх, він зобов’язаний провести коригування, що фактично перекреслюють застосування прискореної амортизації:

• збільшити фінрезультат на суму нарахованої «пільгової» амортизації;

• зменшити фінрезультат на суму амортизації, обчисленої за звичайними правилами за відповідні звітні періоди.

«Міжреформаційні» доходи/витрати

Законодавці справедливо зауважили, що доходи/витрати, враховані при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.15 р., але відображені у бухобліку після цієї дати, не повинні повторно враховуватися при формуванні об’єкта оподаткування. У зв’язку з цим фінрезультат до оподаткування необхідно збільшити на суму таких доходів і зменшити на суму таких витрат ( п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

РСБ та безнадійна дебіторка

РСБ і взагалі вся безнадійна заборгованість віднині:

1) збільшують фінрезультат на суму:

• витрат на формування РСБ (так було й раніше);

• витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ (раніше фінрезультат збільшувала тільки «понадРСБшна» дебіторська заборгованість, що не відповідає вимогам п.п. 14.1.11 ПКУ);

2) зменшують фінрезультат на суму:

• коригування (зменшення) РСБ, на яке збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО або МСФЗ (так відбувалося й раніше);

• списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ), що відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ (раніше зменшити фінрезультат на суму дебіторської заборгованості, списаної за рахунок РСБ, було неможливо);

• доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок РСБ заборгованості, що не відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ.

Отже, завдяки внесеним поправкам платники тепер дістали можливість безперешкодно зменшувати фінрезультат на суму безнадійної заборгованості, списаної за рахунок РСБ.

Підкориговано визначення терміна «безнадійна заборгованість» у частині заборгованості фізосіб ( пп. «г» і «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ). Нагадаємо: згідно з редакцією п.п. «г» п.п. 14.1.11 ПКУ, що діяла до 01.01.17 р., безнадійною вважалася заборгованість фізосіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають або перебували з ним у трудових відносинах. Законодавці уточнили, що для звільнених працівників період між датою припинення трудових відносин та датою прощення заборгованості не повинен перевищувати 3 роки. Інакше (тобто якщо роботодавець прощає борг працівника, звільненого понад 3 роки тому) така заборгованість розглядатиметься як безнадійна.

Також уточнили, що безнадійною вважається прострочена понад 180 днів заборгованість фізосіб, розмір якої не перевищує 25 % мінзарплати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року (за відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізосіб). Зниження планки з 50 % до 25 % пов’язане з підвищенням розміру мінзарплати з 01.01.17 р. удвічі — до 3200 грн.

Безповоротна фіндопомога

У п.п. 140.5.10 ПКУ з’явилося ще одне коригування не на користь платників податків. Віднині фінрезультат потрібно буде збільшувати на суму перерахованої безповоротної фіндопомоги (безоплатно переданих товарів, робіт, послуг):

• особам, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб);

• платникам, які сплачують податок на прибуток за ставкою 0 %.

Штрафи, пеня, неустойка

Новий п.п. 140.5.11 ПКУ передбачає, що фінрезультат до оподаткування збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок. Але тільки тих, які нараховані:

1) згідно з актами цивільного законодавства та цивільно-правовими договорами;

2) на користь:

• осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб);

• платників, прибуток яких оподатковується за ставкою 0 %.

Перехід з єдиного податку на загальну систему

На практиці нерідко виходить так, що підприємство відвантажує товари (виконує роботи, надає послуги) на єдиному податку, а плату за них отримує, коли вже перебуває на загальній системі оподаткування. Так от, законодавці вирішили закріпити в ПКУ норму, що зобов’язує оподатковувати такий дохід податком на прибуток: на відповідну суму доведеться збільшити фінрезультат ( п.п. 140.5.12 ПКУ).

А ось зворотна норма, що дозволяє зменшити фінрезультат на суму доходу, оподаткованого єдиним податком, в ПКУ так і не з’явилася.

Повернення «нульовиків»

Щось подібне до податкових канікул, що діяли до 01.01.16 р., закріпили в п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Вони розраховані до 31.12.21 р. і припускають застосування ставки податку на прибуток 0 % підприємствами, у яких дохід за останній рік не перевищує 3 млн грн. і розмір нарахованої за кожний місяць зарплати (доходу) кожного працівника не менше ніж 2 мінзарплати. Ці підприємства також повинні відповідати одному з таких критеріїв:

• створені після 01.01.17 р.

Зверніть увагу! Підприємства, створені після 01.01.17 р. шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації, скористатися нульовою ставкою не можуть;

• діючі, у яких протягом 3 послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту створення підприємства минуло менше 3 років) щорічний обсяг доходів задекларований у сумі, що не перевищує 3 млн грн., і в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

• були зареєстровані платниками єдиного податку в період до 01.01.17 р. і при цьому обсяг виручки від реалізації за останній календарний рік становив до 3 млн грн. і середньооблікова кількість працівників була від 5 до 50 осіб.

Перелік суб’єктів господарювання, які не можуть скористатися правом на податкові канікули, практично повністю ідентичний попередньому переліку з п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Дивіденди

Розширено визначення дивідендів ( п.п. 14.1.49 ПКУ).

Також згідно з оновленим п.п. 140.4.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування тепер не можна буде зменшити на суму дивідендів, які підлягають виплаті на користь платника податку на прибуток:

• інститутами спільного інвестування;

• платниками, прибуток яких звільнений від оподаткування (у розмірі такого звільненого прибутку).

А от дивіденди від платників єдиного податку зменшують фінрезультат (раніше, нагадаємо, можна було врахувати у зменшення фінрезультату тільки дивіденди від єдиноподатників групи 4).

Неприбутківці

Щоб отримати статус неприбуткової організації, бюджетній установі тепер не обов’язково мати в наявності установчі документи ( п.п. 133.4.1 ПКУ).

Встановлено, що новостворені установи та організації, які подали документи для внесення їх до «неприбуткового» Реєстру під час держреєстрації або протягом 10 днів з дня держреєстрації та за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, вважаються неприбутківцями з дня держреєстрації.

У новому п.п. 133.4.7 ПКУ чітко прописали, що для неприбутківців установлено річний податковий (звітний) період. Виняток — неприбутківці-порушники, які, як і раніше, зобов’язані подавати звіт у строк, визначений для місячного звітного періоду, за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою) по останній день місяця, в якому відбулося порушення. До кінця року порушник щокварталу подає фінзвітність і «прибуткову» декларацію як звичайний платник податку на прибуток. З наступного року така організація подає «прибуткову» декларацію та фінзвітність і сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Важливо! Неприбутківці, установчі документи яких не приведені у відповідність до п. 133.4 ПКУ (з урахуванням правок, унесених Законом України від 17.07.15 р. № 652-VIII), можуть це зробити до 01.07.17 р. (попередня редакція пп. 34 і 35 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ вимагала виключати з Реєстру неприбуткові організації, які не встигли подати контролерам «правильні» установчі документи до 01.01.17 р.).

Благодійність неприбутківцям

Ви, звичайно, пам’ятайте, що згідно з п.п. 140.5.9 ПКУ підприємство повинне збільшити фінрезультат на суму коштів (товарів, робіт, послуг), безоплатно переданих неприбутківцям протягом звітного року, у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Віднині ця вимога не поширюється на неприбуткову організацію, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика в такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

Придбання у неприбутківців

У зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати з 01.01.17 р. до 3200 грн. удвічі зменшено критерій вартості товарів (необоротних активів, робіт, послуг), які можна придбати у неприбутківців без необхідності збільшення фінрезультату на 30 % вартості таких товарів (необоротних активів, робіт, послуг). Не побоюючись коригувань, тепер можна купувати у неприбутківців на суму в межах 25 розмірів мінзарплат сукупно протягом року (тобто до 80000 грн. на рік) ( п.п. 140.5.4 ПКУ).

Без обмежень можна придбавати у бюджетників і неприбутківців, що є об’єднаннями страховиків, якщо участь страховика в такому об’єднанні є умовою проведення діяльності страховика відповідно до закону.

Зверніть увагу! Вимоги п.п. 140.5.4 ПКУ не поширюються на операції, визнані контрольованими згідно зі ст. 39 ПКУ. Також, як і раніше, дозволено не проводити зазначені коригування, якщо операція не є контрольованою і сума витрат підтверджується платником за цінами, визначеними відповідно до принципу «витягнутої руки», згідно з процедурою, встановленою ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Якщо ціна придбання перевищує ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», то фінрезультат коригують на різницю між вартістю придбання і вартістю, визначеною виходячи з ціни, встановленої відповідно до принципу «витягнутої руки».

Сільгоспники

Щоб розрахувати фінрезультат до оподаткування за звітний період, виробники сільгосппродукції, які обрали річний звітний період згідно з п.п. 137.4.1 ПКУ (з 1 липня минулого року по 30 червня поточного року), повинні взяти фінрезультат до оподаткування за минулий звітний рік та:

• зменшити його на фінрезультат до оподаткування за перше півріччя минулого року;

• збільшити його на фінрезультат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року.

Відповідні поправки внесено до п.п. 134.1.1 ПКУ.

Нерухомий податок

При формулюванні п. 137.6 ПКУ, що існувало раніше, податок на нежитлову нерухомість фактично зменшував податок на прибуток двічі: один раз шляхом участі витрат у фінрезультаті, а другий — зменшуючи безпосередньо суму податку на прибуток до сплати.

Тепер це «задвоєння» зникне — п. 137.6 виключено з ПКУ. Проте при визначенні об’єкта оподаткування за 2016 рік скористатися положеннями п. 137.6 ПКУ ще вдасться (див. п. 45 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Лотерейна діяльність

Порядок оподаткування доходів суб’єктів, що здійснюють випуск і проведення лотерей, визначено новим п. 141.8 ПКУ.

Зокрема, встановлено, що лотерейники щокварталу сплачують податок на дохід у порядку і в строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням декларації з податку на прибуток ( п. 137.8 ПКУ).

Розмір ставки на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей становить ( п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

• у 2017 році — 18 %;

• у 2018 році — 24 %;

• у 2019 році — 26 %;

• у 2020 році — 28 %;

• з 01.01.21 р. — 30 %.

Нарахований податок на дохід не є різницею і не зменшує фінрезультат до оподаткування.

Прибуток від здійснення іншої діяльності, не пов’язаної з випуском та проведенням лотерей, оподатковується у звичайному порядку за базовою ставкою (18 %).

Недержавне пенсійне забезпечення

Законодавці виключили п. 141.7 ПКУ, який дозволяв підприємствам включати до складу витрат у повному обсязі витрати на недержавне пенсійне забезпечення своїх працівників.

Проте це не означає, що роботодавцям відтепер заборонено включати до податкових витрат суми внесків до недержавних пенсійних фондів за своїх працівників. Адже у бухобліку зазначені внески визнаються витратами підприємства, і жодних коригувань у ПКУ щодо таких витрат не передбачено. Отже, законодавці, найімовірніше, просто визнали п. 141.7 «зайвим», тож вирішили його прибрати.

Зверніть увагу! Вимога щодо коригування фінрезультату в разі порушення умов договорів страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення ( ст. 123¹ ПКУ) залишилася чинною.

Кредити та позики від нерезидентів

1. Встановлено, що доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою 5 % у джерела виплати за рахунок таких доходів ( п.п. 141.4.11 ПКУ). При цьому одночасно повинні дотримуватися такі умови:

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, включених до переліку офшорних держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ.

2. Звільнено від оподаткування доходи, сплачені або сплачувані резидентом на користь нерезидента у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, наданим резидентам до 31.12.16 р., якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. «б» і «в» п.п. 141.4.11 ПКУ ( п. 46 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Якщо позику або фінансовий кредит було надано нерезидентом резиденту в період з 01.01.17 р. до 31.12.18 р., то доходи у вигляді процентів, які резидент виплачує нерезиденту за такою позикою або кредитом, теж звільнені від оподаткування. Єдина вимога — доходи повинні відповідати умовам нового п.п. 141.4.11 ПКУ ( п. 47 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Зауважимо також, що нерезидентам надано право щороку отримувати від контролерів підтвердження українською мовою щодо сплати податку на прибуток ( п. 137.7 ПКУ).

ПДВ—новації

Зміни в СЕА

Тут змін небагато. Зате вони досить приємні й давно очікувані.

1. Повернення ПДВ-переплати. У разі повернення надміру сплачених ПЗ після ПДВ, зарахованих до бюджету з ПДВ-рахунку (у рахунок погашення поточних ПЗ), такі кошти підлягають поверненню виключно на ПДВ-рахунок. Таке правило було й раніше, але тепер у разі відсутності такого рахунку (анульована ПДВ-реєстрація) переплату перерахують на поточний рахунок платника податків (новий п. 43.4¹ ПКУ).

Увага! Кошти, отримані з бюджету, не змінять розмір РЛ.

У формуванні РЛ, збільшуючи його через показник ∑ПопРах, беруть участь тільки кошти, перераховані ( п. 200¹.3 ПКУ):

• з власного поточного рахунку платника ПДВ з метою збільшення РЛ та сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;

• з рахунків, відкритих у Казначействі платникам, що постачають комунальні послуги, для проведення розрахунків з погашення заборгованості з податку за рахунок субвенцій з держбюджету.

Щодо того, що остання група коштів з перелічених вище впливає на розмір РЛ через показник ∑ПопРах, нардепи зазначили у відповідних нормах п. 200¹.3 ПКУ. Щоб уже напевне ніхто не сумнівався.

Але, як і раніше, порядок і строки обліку таких сум у СЕА ще повинен встановити Кабмін.

Про кошти ж, отримані з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернених у порядку, встановленому п. 43.4¹ ПКУ, — ані слова.

Хороша новина! У той же час 20.01.17 р. платникам ПДВ збільшать значення РЛ на суму коштів, повернених на ПДВ-рахунок у період з 01.01.16 р. по 01.01.17 р. згідно з п. 43.4 ПКУ, якщо вони були перераховані ( п. 49 підрозд. 2 ХХ ПКУ):

• з поточного рахунку безпосередньо до бюджету;

• з ПДВ-рахунку до бюджету за заявою платника відповідно до п. 200¹.6 ПКУ, що діяла в цей період (за додатком Д4 — з метою сплати ПДВ-зобов’язань).

При цьому в межах суми такого збільшення платник ПДВ дістає право подати заяву і перерахувати кошти з ПДВ-рахунку на його поточний рахунок відповідно до п. 200¹.6 ПКУ.

2. Використання коштів з ПДВ-рахунку. Нагадаємо, що до 01.01.17 р., якщо на дату подання ПДВ-декларації на ПДВ-рахунку виявлялося грошових коштів більше, ніж необхідно перерахувати до бюджету в поточному періоді, платник ПДВ міг подати заяву (додаток Д4) перерахувати такі кошти ( п. 200¹.6 ПКУ):

а) або до бюджету в рахунок сплати ПДВ-зобов’язань;

б) або на свій поточний рахунок.

З 01.01.17 р. залишиться тільки один вибір — на поточний рахунок і в сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених ПДВ-зобов’язань.

Водночас з’явилася можливість використовувати кошти з ПДВ-рахунку для погашення зобов’язань за уточнюючим розрахунком!

3. «Старі» ПДВ-борги. У випадках сплати ПДВ-зобов’язань, що виникли до 01.07.15 р., та/або погашення податкового боргу за ПДВ-зобов’язаннями, що виникли до 01.07.15 р., перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платників ПДВ ( п. 87.1 ПКУ). Не через ПДВ-рахунок!

З ПДВ-рахунку можна сплатити тільки той податковий борг, який виник після 01.07.15 р. Для погашення такого податкового боргу ДФСУ надсилає Казначейству окремий реєстр, в якому зазначає найменування платника ПДВ, його податковий та індивідуальний податковий номер і суму податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Зверніть увагу, така сума зазначається за вирахуванням сум податкового боргу за ПДВ-зобов’язаннями, що підлягають сплаті до держбюджету і щодо яких уже сформовано реєстр для перерахування коштів до держбюджету з ПДВ-рахунку.

4. Вирішили проблему з ПН/РК такими, що «запізнилися» в ЄРПН, через які виник показник ∑Перевищ.

Напевно, багато платників ПДВ стикалися з ситуацією, коли ПН не було зареєстровано в ЄРПН, але відображено в ПДВ-декларації. У такому разі після подання ПДВ-звітності у таких платників ПДВ виникав показник ∑Перевищ, який автоматично зменшував РЛ платника ПДВ.

Коли ж платник ПДВ наважувався виконати свій обов’язок і зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, йому доводилося поповнювати ПДВ-рахунок у подвійному розмірі суми ПДВ, зазначеної в ПН, що загубилася.

Спочатку для того, щоб прибрати «мінус», що виник через ∑Перевищ, а потім — для того, щоб догнати РЛ до того рівня, який би дозволив зареєструвати ПН/РК, що «затрималася», в ЄРПН (див. «БТ», 2015, № 40, с. 21).

З 01.01.17 р. такої проблеми вже не буде. У ПКУ з’явився новий п. 200¹.9 ПКУ. Ця норма дозволить зареєструвати «запізнілу» ПН/РК в ЄРПН на суму ПДВ незалежно від розміру РЛ.

Але! Така можливість:

• буде у тих платників ПДВ, у яких через появу ∑Перевищ РЛ пішов у глибокий «мінус»;

• і щодо ПН, складених тільки за ті звітні періоди, в яких виникла ∑Перевищ.

Причому така реєстрація буде можлива тільки на суму, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати ПЗ за періоди починаючи з 01.07.15 р. (незалежно від того, чи сплачені вони) і збільшеного на значення показника ∑ПопРах. Тобто обрахувати такий показник можна за формулою:

РЛ_{запізн. ПН} = ∑Перевищ - ПЗ _{з 01.07.15 р.} + ∑ПопРах.

5. РЛ для тих, що реорганізуються. РЛ платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформований на момент держреєстрації припинення такої юрособи, дозволено використовувати при розрахунку РЛ правонаступника такого платника ПДВ ( п. 200¹.3 ПКУ).

РЛ платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділення), сформований на момент держреєстрації припинення юрособи такого платника (державної реєстрації створення юрособи правонаступника), дозволено використовувати при розрахунку РЛ правонаступника такого платника ПДВ пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

ПН та розрахунки коригування

Напевно, саме цих змін чекають бухгалтери, затамувавши подих. Адже, як показує практика останніх років, фантазія нардепів у цій частині ПКУ не піддається опису. Що ж вони придумали цього разу?

Загальна «УКТЗЕДизація». З 01.01.17 р. код УКТ ЗЕД стає обов’язковим реквізитом для всіх товарів/послуг, зазначених у ПН/РК. Тобто кодувати доведеться не лише імпортні та/або підакцизні товари, а й інші товари і навіть послуги ( п. 201.1 ПКУ). При цьому:

• щодо товарів необхідно буде орієнтуватися на коди, зазначені в УКТ ЗЕД;

• щодо послуг — на коди послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг. Наразі це «Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010» від 01.01.12 р.

При цьому законодавці зробили дві невеликі поблажки:

• платники ПДВ (крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України) можуть зазначати код товару/послуги не повністю, але не менше 4 перших цифр відповідного коду. Наприклад, для послуг з перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами (код 49.41.19-00.00) можна зазначити код «4941».

Зверніть увагу! У нині чинній формі ПН у гр. 3 зазначають код товару за УКТ ЗЕД суцільним порядком без будь-яких розділових знаків: пробілів, крапок тощо ( п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307). Відповідні вимоги реалізовано і в електронній формі ПН. Тому «правильний» код послуги (з крапками, як зазначено у Держкласифікаторі) вписати до ПН не вийде;

• до 31.12.17 р. штрафи за помилки, допущені при зазначенні коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Держкласифікатором, не застосовуватимуться.

Обережно! Як і раніше, помилка в коді УКТ ЗЕД товару позбавляє покупця права на ПК. При цьому помилки в обов’язкових реквізитах ПН (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляються), період, сторони та суму ПЗ, не будуть причиною відмови зареєструвати ПН в ЄРПН ( п. 201.10 ПКУ).

Нові граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Спочатку про граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Тут ми фактично повертаємося до тих періодів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що діяли на старті повноцінної роботи СЕА у 2015 році. Так, з 01.01.17 р. ( п. 201.10 ПКУ):

• ПН/РК, складені з 1-го по 15-й календарний день (включно) календарного місяця, реєструємо до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

• ПН/РК, складені з 16-го по останній календарний день (включно) місяця, — до 15-го календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вони складені.

Не оминули нардепи увагою і максимально можливий строк реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Нагадаємо: податківці протягом 2015 — 2016 років наполягали на тому, що такий строк становить 180 календарних днів (листи ДФСУ від 07.08.15 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17, від 02.08.16 р. № 16689/6/99-99-15-03-02-15 // «БТ», 2016, № 36, с. 5). Навіть Мінфін не зміг вплинути на ситуацію (лист Мінфіну від 30.03.16 р. № 31-11120-09-10/9133 // «БТ», 2016, № 15, с. 7).

Крига скресла тільки з прийняттям змін до ПКУ. Що ж, починаючи з 01.01.17 р. зареєструвати ПН/РК в ЄРПН можна буде протягом 365 календарних днів, які настають за датою виникнення ПЗ, зазначеною в такій ПН/РК ( п. 201.10 ПКУ). Чи буде цей строк поширюватися і на ПН/РК, виписані до 01.01.17 р., але ще не зареєстровані в ЄРПН, наразі невідомо. На наш погляд, для цього є усі підстави.

Особливості реєстрації РК. Тут нічого екстраординарного не відбулося. Просто переписали норму, яка визначала, хто ж повинен реєструвати РК, складені до ПН, які не видаються покупцям, складених до 01.02.15 р. ( п. 192.1 ПКУ).

Тепер чітко видно, що постачальник реєструватиме:

• РК до ПН, складених до 01.02.15 р.;

• РК до ПН, які не підлягали видачі покупцю.

Увага! Ці правила не поширюються на «зменшуючі» РК, складені після 01.07.15 р. до ПН, виписаних до 01.07.15 р. Такі РК підлягають реєстрації в ЄРПН покупцем товарів/послуг. Нагадаємо: саме на такому підході раніше наполягали контролери. Хоча це суперечило нормам ПКУ.

Зведені ПН. У п. 201.4 ПКУ прописали можливість складати зведені ПН на перевищення бази обкладення ПДВ з постачання товарів/послуг (яка визначена згідно зі ст. 188 і 189 ПКУ) над фактичною ціною постачання таких товарів/послуг:

• не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання;

• з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

ПН-штрафи

1. Штраф за затримку реєстрації в ЄРПН застосовуватимуть до всіх ПН/РК, крім тих, які потрапили у винятки ( пп. 120¹.1 та 120¹.2 ПКУ). Та от перелік винятків — явно результат колективної творчості. Його можна трактувати двояко:

• з одного боку, у винятках ідеться про ПН/РК, які не видаються покупцю;

• з іншого, там згадуються ПН/РК, складені: на пільгові постачання і на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Оптимісти можуть трактувати таке поєднання як два різні класи ПН/РК. Тобто, як і раніше, не буде штрафів за нереєстрацію документів, складених на покупця — неплатника ПДВ.

Песимісти (а до їх числа, найімовірніше, потраплять і фіскали) наполягатимуть, що у винятки потрапили тільки ПН/РК, які не видаються покупцю і при цьому складені на пільгові та «нульові» постачання.

Допоки в це питання не буде внесена ясність (контролерами або судами), ми б рекомендували своєчасно реєструвати в ЄРПН усі ПН, у тому числі й складені на неплатників ПДВ.

2. Штраф за затримку реєстрації ПН/РК в ЄРПН у розмірі 40 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, застосовуватимуть у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

3. Відсутність реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом граничного строку (після 365 днів), як і раніше, загрожуватиме штрафом у розмірі 50 % суми ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК. Накласти такий штраф контролери можуть тільки після проведення податкової перевірки ( п. 120¹.2 ПКУ).

Крім того! Якщо ви не зареєструєте ПН/РК в ЄРПН протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР, ви ризикуєте отримати ще один додатковий штраф у розмірі 50 %.

Зверніть увагу! У разі, коли продавець не складе ПН на оподатковуване постачання, це його не врятує від зазначених вище штрафів. Суму штрафу контролери тепер можуть розрахувати самостійно виходячи з суми ПДВ, яка має бути нарахована за операцією постачання.

Нюанси подання додатка Д8. Одразу попереджаємо: ані можливість подати скаргу на контрагента, ані підстави для подання додатка Д8, ані терміни для такого подання не змінилися.

Коригування зазнав лише порядок проведення податкової перевірки на підставі поданої скарги, оскільки саме він викликав у 2016 році найбільшу кількість запитань (були нестикування зі ст. 78 ПКУ).

Що змінилося? З 01.01.17 р. контролери, отримавши додаток Д8, зобов’язані ( п. 201.10 ПКУ):

• провести документальну перевірку продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування їм зобов’язань з ПДВ за такою операцією протягом 90 календарних днів із дня надходження заяви-скарги;

• з урахуванням вимог, установлених п.п. 78.1.9 ПКУ (тобто у разі відсутності пояснень та документального підтвердження від порушника на письмовий запит податківців).

Крім того, оновлено п. 120¹.3 ПКУ (що стосується штрафів за допущення продавцем помилок в обов’язкових реквізитах ПН/РК, виявлених податківцями за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця). Там більше немає згадки про те, що перевірка має бути позапланова. При цьому суми штрафів не змінилися.

ПДВ-пільги

Зміни не оминули й ті операції, які випадають зі звичайного ряду операцій з поставки товарів/послуг.

Операції за нульовою ставкою. Тут коректив зазнали лише операції, які здійснюють магазини безмитної торгівлі.

Поспішаємо заспокоїти: як і раніше, такі операції оподатковуються за нульовою ставкою. Проте перелік осіб, яким такі магазини можуть поставляти товари, дещо розширено. Так, з 01.01.17 р. магазини безмитної торгівлі можуть поставляти товари виключно ( п.п. «ґ» п.п. 195.1.2 ПКУ):

• фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України;

• фізичним особам, які в’їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення;

• фізичним особам, які переміщаються транспортними засобами, що належать резидентам і знаходяться поза митним кордоном України.

«Необ’єктні» операції. У переліку «необ’єктних» операцій також з’явилися новенькі. Це ( п.п. 196.1.5 ПКУ):

• операції з відступлення прав вимоги та переведення боргу (потрапили до «необ’єктного» списку разом з операціями, пов’язаними з торгівлею за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями);

• операції з переходу права власності на об’єкт фінлізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первісного кредитора) зі збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінлізингу у разі, коли лізингодавцем (первісним кредитором) при передачі лізингоотримувачу такого об’єкта фінлізингу нараховані та відображені в податковій звітності за відповідний звітний період ПДВ-зобов’язання.

Пільгові операції. А от у цій групі операцій змін найбільше. Серед них виділимо:

1. Незначні правки. Так, наприклад:

• з 01.01.17 р. рівень акредитації вищого навчального закладу вже не впливатиме на можливість користуватися ПДВ-пільгою ( п.п. 197.1.2 ПКУ);

• у ПН, виписаних на пільгове постачання, тепер слід не лише вписувати у відповідному полі фразу «Без ПДВ», а й послатися на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, що передбачають звільнення від ПДВ-оподаткування ( п. 201.3 ПКУ). А не тільки на пункти та підпункти ст. 197 ПКУ, як було раніше;

• уточнено порядок відмови від «вугільної» пільги. Згідно з правками, внесеними до п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, заяву про відмову необхідно буде подавати до настання звітного періоду, в якому платник ПДВ не передбачає використання зазначеної пільги. При цьому безпосередньо відмова від використання пільги або зупинення її використання стартує з 1 числа звітного періоду, зазначеного в такій заяві.

2. Корективи, що продовжують/скасовують ПДВ-пільги. Згідно з ними:

• до 01.01.23 р. продовжено ПДВ-пільгу на операції, що здійснюються у межах міжнародних договорів, щодо створення космічної техніки ( п. 3 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

• до 01.01.18 р. продовжено ПДВ-пільгу на операції з постачання національних фільмів виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва, у тому числі тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, субтитрованих державною мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучування та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України ( п. 12 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

• до 01.01.19 р. продовжено «металобрухтну» пільгу в незмінному вигляді ( п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

• до 01.01.19 р. продовжено касовий метод для платників ПДВ, що здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД ( п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Увага! Крім того, з 01.01.17 р. касовий метод зобов’язані будуть використати ті платники ПДВ, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;

• при цьому скасовано всього одну ПДВ-пільгу — для операцій із ввезення на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 ( п. 197.22 ПКУ).

Негоспдіяльність. Слід сказати, разом з іншими нормами п. 198.5 ПКУ також давно потребував змін. Хоча їх можна віднести до ряду косметичних. Так, тепер:

1. Більш коректно сформульовано перелік тих «необ’єктних» операцій, у разі використання товарів/послуг у яких платник ПДВ зобов’язаний нарахувати «компенсуючі» ПЗ. Це ( п.п. «а» п. 198.5 ПКУ):

• або операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ);

• або операції, місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

2. Виділено цілком очікуваний виняток для негосподарських операцій, при використанні товарів/послуг у яких потрібно буде нарахувати «компенсуючі» ПЗ — випадки, передбачені п. 189.9 ПКУ.

Тобто ті з них, що пов’язані з ліквідацією основних засобів у разі форсмажорних обставин (без згоди платника ПДВ) та за наявності документів, що підтверджують подію.

Розподільчі операції. Згадка про річний перерозподіл ПК нарешті відходить у минуле (внесено відповідні правки до п. 199.5 ПКУ). Замість неї своє законне місце займають коригування ПЗ.

І це попри те, що новий порядок розподілу ПДВ запрацював ще з 01.07.15 р.

Пільга у вигляді розстрочки. Обраним платникам ПДВ (що здійснюють певні операції) законодавці дозволили сплачувати ПЗ з ПДВ із розстрочкою.

Так, на підставі заяви, поданої таким платником ПДВ, контролери мають право надати розстрочку (рівними частинами) щодо сплати ПДВ на строк до 36 календарних місяців, без нарахування відсотків та пені:

• при ввезенні на митну територію України в митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТ ЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній позиції 8479 30 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві ( п. 58 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

• при ввезенні на митну територію України в митному режимі імпорту обладнання та його частини для обробки гуми чи пластмаси для виробництва медичних виробів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8424 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 ( п. 59 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Увага! У разі нецільового використання обладнання, що ввозиться на митну територію України, платник ПДВ:

• втрачає право на сплату ПЗ з ПДВ у розстрочку;

• зобов’язаний буде сплатити ПЗ за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму, розраховану як позитивна різниця між сумою ПДВ, яка має бути сплачена за зазначеними операціями у момент ввезення таких товарів та фактично сплаченою сумою;

• а також сплатити пеню, нараховану на таку суму ПДВ, виходячи зі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день сплати ПЗ, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення ПЗ.

Звичайно, порядок надання такої розстрочки ще повинен затвердити Кабмін.

Прощання зі спецрежимом з ПДВ

Податкові накладні

Збулися найстрашніші кошмари аграріїв. Спецрежим з ПДВ скасовано. Враховуючи це, у Законі № 1791 законодавці потурбувалися про те, щоб сільгосппідприємства без проблем могли попрощатися із цим спецрежимом.

Перше, на що слід звернути увагу, це те, що сільгосппідприємства позбавляють статусу платника спецрежиму з ПДВ з 01.01.17 р. Проте ПН за спецрежимними операціями, які були складені до цієї дати, дозволено зареєструвати в ЄРПН до 15.01.17 р. ( п. 49 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Встановили такий строк законодавці для того, щоб платник податку міг своєчасно зареєструвати ПН/РК, складені в останній день перебування на спецрежимі, і не позбавив свого контрагента права на ПК.

Якщо ви не встигнете з якихось причин зареєструвати в цей строк ПН або РК, складені до 01.01.17 р., то пізніше зареєструвати їх вам не вдасться. І ви не тільки позбавите свого контрагента ПК, а і накличете на себе максимальний штраф за нереєстрацію ПН/РК.

Увага! Реєструвати до 15.01.17 р. ви можете лише спецрежимні ПН, складені не пізніше 31.12.16 р.

Після цієї дати спецрежимних ПН/РК сільгосппідприємство складати не може. Всі ПН будуть лише «звичайні». Тому якщо ви виявите помилку, допущену у спецрежимній ПН, то щоб її виправити, РК можна скласти тільки останнім днем дії спецрежиму.

При цьому такі строки стосуються як РК, які склав спецрежимник, а його має реєструвати загальносистемник (РК на зменшення), так і РК, які склав звичайний платник ПДВ, а реєструвати має спецрежимник. Тому радимо всім суб’єктам господарювання, які мали справу із спецрежимниками, перевірити свої ПН на правильність складання.

Електронні ПДВ-рахунки

Щоб аграріям попрощатися із спецрежимом з ПДВ, потрібно подати останню спецрежимну декларацію з ПДВ (як це зробити, читайте у «БТ», 2016, № 51, с. 14). Робити це слід місячним платникам не пізніше 20.01.17 р., а квартальним — не пізніше 09.02.17 р.

Крім того, аграрію слід перерахувати до бюджету та на свій спецрахунок, відкритий у Держказначестві, задекларовані у останній спецрежимній декларації з ПДВ податкові зобов’язання. Щоб це зробити, аграрію потрібно скористатися додатковими електронними ПДВ-рахунками.

Нагадаємо, що відповідно до положень п. 7 Порядку № 569 та п. 2 Порядку № 11 додаткові електронні рахунки планували закрити не раніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем позбавлення аграрія спецрежимного статусу. Тобто виходило, що на момент сплати податкових зобов’язань за останньою декларацією такі рахунки повинні бути закриті. Це б викликало в аграріїв значні проблеми.

Щоб цього не сталося, у п. 48 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ з’явилася норма, відповідно до якої додаткові електронні ПДВ-рахунки закриваються з дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року (31.01.17 р.), для платників, які обрали квартальний податковий період, — за IV квартал 2016 року (20.02.17 р.).

Тобто строки закриття додаткових електронних ПДВ-рахунків, передбачені у вищезгаданих Порядках, продовжено. А тому аграрії зможуть без проблем у звичайний спосіб перерахувати кошти, задекларовані у останній спецрежимній декларації з ПДВ.

До відома! Закривати додаткові електронні ПДВ-рахунки будуть податківці самостійно без участі платників ПДВ.

Від’ємне значення

В останній декларації, яку подадуть спецрежимники, може бути задекларовано не тільки зобов’язання до сплати (ряд. 18.1 та 18.2), а й від’ємне значення (ряд. 21). Всіх аграріїв тривожило запитання: яка подальша доля такого від’ємного значення?

Можете зітхнути з полегшенням. Законодавці потурбувалися про те, щоб задеклароване від’ємне значення ви не втратили ( п. 50 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Суму від’ємного значення, сформовану у декларації, поданій за результатами останнього звітного (податкового) періоду за грудень / IV квартал 2016 року, аграрії мають перенести до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, в якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Отже, від’ємне значення, яке ви сформуєте в спецрежимній декларації з ПДВ (ряд. 21) за грудень 2016 року / IV квартал 2016 року, переноситься до загальної декларації (у ряд. 16.1) за перший звітний період 2017 року (за січень / І квартал 2017 року).

Звертаємо увагу! Крім цих послаблень, аграріїв також звільнять від штрафних санкцій та пені за заниження такими сільгосппідприємствами ПЗ або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу ПК, визначеного п.п. 209.15.1 ПКУ (про перерозподіл ПК через зміну цільового використання придбаних товарів/послуг/необоротних активів), за звітні (податкові) періоди з 01.01.16 р. по 01.01.17 р. (новий п. 54 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, внесений Законом № 1797).

Дотації аграріям

Основи

Скасувавши спецрежим з ПДВ, законодавці потурбувалися про те, щоб аграрії не залишилися зовсім без державної підтримки. Для цього вони доповнили Закон № 1877-IV новим розділом V¹ «Державна підтримка виробників окремих видів сільськогосподарської продукції». Цим розділом передбачено надання екс-спецрежимникам допомоги на розвиток сільгоспвиробництва у вигляді дотації.

Відомо тільки те, що на дотації спрямовуватимуть суми ПЗ, які аграрії будуть перераховувати до бюджету від здійснення сільгоспоперацій. На це вказує новий п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Він вимагає, щоб аграрії, які хочуть отримати дотацію, подавали разом із декларацією додаток, в якому розраховано позитивну різницю між сумою ПЗ звітного (податкового) періоду та сумою ПК звітного (податкового) періоду за результатами діяльності з постачання сільськогосподарської продукції. Подавати такий додаток аграрії будуть з 01.01.17 р. і до 01.01.22 р.

Наявність такого додатка вказує на те, що аграрії, як і раніше, повинні будуть вести окремо облік результатів від спецрежимної (тепер «дотаційної») та іншої (загальної) діяльності. Водночас тепер це відбуватиметься не для того, щоб визначити суму ПЗ, яка залишиться у сільгосппідприємства, а для того, щоб проінформувати контролерів про суму, яка має бути спрямована у дотаційний фонд. Як розмір задекларованого ПЗ від сільгоспдіяльності впливатиме на розмір дотацій, поки ще не відомо.

Алгоритм надання дотації у Законі № 1877-IV не прописано. Його має затвердити Кабмін.

Водночас про те, хто може отримати таку дотацію і за яких умов, законотворці потурбувалися. Далі розглянемо ці критерії.

Отримувачі

Отримувати дотацію буде сільськогосподарський товаровиробник, який дотримується таких критеріїв (п. 16¹.1 Закону № 1877-IV):

1) основною діяльністю його є постачання сільгосптоварів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах.

Товари, які належать до числа сільськогосподарських, перелічені у п. 2.15 Закону № 1877-IV. До них віднесено товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Якщо придивитися до дотаційних товарів, то побачимо, що це ті ж групи товарів, які були віднесені до сільськогосподарських при застосуванні спецрежиму з ПДВ. Вони, як ви пам’ятаєте, були перелічені у п. 209.7 ПКУ;

2) питома вага вартості сільгосптоварів становить не менше 75 % вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (п. 16¹.1 Закону № 1877-IV). Для того щоб підтвердити, що аграрій дотримався такого критерію, як свідчить п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та п.п. «в» п. 16¹.1 Закону № 1877-IV, він має подавати щомісячно додаток разом із загальною декларацією з ПДВ, в якому розраховуватиме частку сільгосптоваровиробництва. Екс-спецрежимники і раніше робили такий розрахунок у додатку ДС9 до спецрежимної декларації з ПДВ, тому складнощів із цим у них не виникне.

До відома! З метою розрахунку 75 % межі до складу основної діяльності сільгосптоваровиробника не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності. Раніше при заповненні додатка ДС9 такого виключення не було.

Крім того, аграрії мають також у додатку до ПДВ-декларації визначити суму ПЗ, які стосуються сільгоспдіяльності (це екс-спецрежимники робили і раніше у спецрежимній декларації і додатку ДС10). Для того, щоб визначити розмір таких ПЗ, потрібно буде вести окремий облік результатів сільгоспдіяльності;

3) здійснює види діяльності, визначені п. 16¹.3 Закону № 1877-IV (п. 16¹.1 Закону № 1877-IV).

Звертаємо увагу! Дотаційними є не всі види діяльності, на які поширювався спецрежим з ПДВ. Так, із рослинництва дотаційними видами діяльності є лише вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (код 01.13 КВЕД), винограду (код 01.21 КВЕД), зерняткових і кісточкових фруктів (код 01.24 КВЕД), а також вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (код 01.25 КВЕД). Вирощування зернових і технічних культур до дотаційних видів діяльності не віднесено.

Що ж стосується тваринництва, то тут також можна констатувати про звуження переліку видів діяльності у порівнянні зі спецрежимом, на які буде надаватися допомога.

Детально із дотаційними видами діяльності ознайомимося в наступних номерах;

4) є платником ПДВ (п. 16¹.2 Закону № 1877-IV).

Щоб отримати дотацію, аграрії мають зареєструватися у Реєстрі отримувачів бюджетної дотації.

Реєстрація

Щоб зареєструватися в Реєстрі, аграрії подають до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву. Її форму має затвердити Мінфін (п. 16¹.2 Закону № 1877-IV). Така заява подається безпосередньо керівником або представником сільгосптоваровиробника з обов’язковим документальним підтвердженням особи та її повноважень.

У заяві зазначаються підстави для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та перелік видів діяльності такого сільгосптоваровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації (перелічені у п. 16¹.3 Закону № 1877-IV).

Якщо ви дотрималися усіх критеріїв, то вас включають до Реєстру отримувачів бюджетної дотації протягом трьох робочих днів після надходження до контролерів відповідної заяви.

Дані з Реєстру отримувачів бюджетної дотації, крім реквізитів рахунків сільгосптоваровиробника для перерахування бюджетної дотації, підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФСУ.

Якщо вас внесено до такого Реєстру, для отримання дотації слід виконати певні умови, а саме подання відповідних додатків до загальної декларації з ПДВ (їх поки що не затверджено) і дотримання критеріїв, які дають право отримувати дотацію.

Надаватиметься така дотація податківцями через Держказначейство в автоматичному режимі. Ще раз нагадаємо, що розмір дотацій не відомий. Все стане зрозуміло тільки після того, як Кабмін затвердить відповідні Порядки.

Детально про надання такої дотації читайте в наступних номерах.

Акцизний податок

Тютюн і алкоголь

Тютюнова сировина. Об’єктами обкладення акцизним податком (далі — АП) відтепер також є операції з ( п.п. 213.3.13 ПКУ):

• ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої (переробленої) тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або її експорт;

• реалізації тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України;

• реалізації ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів.

Заборона на продаж тютюнової сировини. Щоб уникнути виробництва немаркованих тютюнових виробів, у ПКУ передбачено штраф за реалізацію тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами. Якщо суб’єкт здійснить такий продаж, то він зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 200 % вартості реалізованої тютюнової сировини. При цьому реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню ( п. 221.5 ПКУ).

Сплата АП з тютюнових виробів. Змінено порядок сплати АП виробниками тютюнових виробів. Нагадаємо, що у 2016 році виробники тютюнових виробів сплачували АП до бюджету в два етапи:

1) при придбанні марок АП на суму, розраховану з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати АП на тютюнові вироби та ставок податку;

2) доплачували АП (у разі потреби) на день подання податкової декларації.

З початку 2017 року сплачувати АП будуть в такій же послідовності, але з урахування того, що на першому етапі сплати АП (тобто при придбанні акцизних марок) податок сплачується не відразу при їх отриманні, а протягом 5 робочих днів після отримання марок АП ( п.п. 222.1.2 ПКУ).

Подання декларації. Звільнено від подання декларації з АП імпортерів підакцизних товарів (за умови, що вони не вироблять або не продають інші підакцизні товари). Всі інші платники АП декларацію подають у ті ж строки: щомісяця не пізніше 20-го числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації ( п. 223.2 ПКУ).

Підроблений алкоголь. Змінено визначення немаркованих алкогольних напоїв. Так, з початку 2017 року вважатимуться немаркованими (підробленими) ( п. 226.9 ПКУ):

• алкогольні напої вітчизняного виробництва з марками акцизного податку, якщо зазначення суми АП, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок АП, міцності продукції та місткості тари;

• алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума АП, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок АП, діючих на момент виробництва марки.

Паливний акциз

Не вважається реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками. Після цих новацій з полегшенням зітхнуть торговці псевдопальним (побутовими розчинниками, такими як уайт-спірит) у малій тарі. Вони можуть сміливо йти зніматися з реєстрації як платники АП.

Крім того, суб’єктів, які продавали такі товари без реєстрації платником паливного акцизу, звільнили від штрафів за продаж товарів без реєстрації акцизних накладних ( п. 20¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

При відвантаженні пального на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ (тобто як сировини для виробництва хімпродукції, що обкладається за нульовою ставкою), акцизні накладні можуть бути виписані в межах ліміту квот, установлених Кабміном для отримувачів такого пального ( п. 232.3 ПКУ).

Відтерміновано ще на рік, до 01.01.18 р., виконання вимоги щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками ( п. 12 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Рентна плата

Користування надрами

Платники. Розширено перелік платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. До числа платників віднесено також суб’єктів господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримати погодження у Держгеонадр ( п.п. 252.1.6 ПКУ). В зв’язку з цим до складу об’єкта оподаткування також віднесли обсяг товарної продукції, яка видобута таким платником ( п.п. 252.3.3 ПКУ).

Об’єкт оподаткування. Змінено правила визначення суми доходу від реалізації товарної продукції гірничого підприємства.

У разі обчислення вартості товарної продукції за фактичними цінами реалізації сума доходу зменшується також на суму операцій, пов’язаних з передпродажною підготовкою, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням) ( пп. 252.8 та 252.9 ПКУ).

У разі обчислення вартості товарної продукції за розрахунковою вартістю до матеріальних витрат гірничого підприємства тепер не включаються і витрати, пов’язані з пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням) продукції ( п.п. 252.11.1 ПКУ).

Спеціальне використання води

Кардинальних змін зазнали правила стягнення рентної плати за спеціальне використання води. Головна зміна полягає в тому, що платниками рентної плати за спецводокористування будуть лише первинні водокористувачі.

Нагадаємо, що до їх числа входять лише суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юрособи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юрособи, постійні представництва нерезидентів, а також фізособи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Вторинні водокористувачі платниками спецводозбору вважатися не будуть.

Після цих коректив платити рентну плату будуть лише ті особи, які фактично забирають воду з водних об’єктів (водоканалів) або видобувають воду із надр землі (мають свердловини).

Всі, хто використовує воду, отриману від іншого суб’єкта, платити ренту не буде. В зв’язку з цим кількість платників рентної плати за спецводокористування зменшиться в декілька разів. Крім того, зникнуть проблеми з визначенням платника при оренді нерухомості і відсутності договору на поставку води, яка останнім часом турбує багатьох платників.

Увага! Ці зміни почнуть діти не відразу, а лише з 01.01.18 р. Тому ще рік доведеться потерпіти.

Спецвикористання лісу

Нарешті дочекалися змін і платники рентної плати за спецвикористання лісу. Вони стосуються правил сплати рентної плати.

Нагадаємо: у 2016 році податківці від платників ренти за спецвикористання лісу вимагали відображати всю суму рентної плати, зазначеної в спецдозволах, у періоді їх видачі (тобто на початку року у декларації за І квартал) і сплачувати цю суму за загальними правилами, встановленими для сплати рентної плати. Тобто одним платежем протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

При цьому вони не брали до уваги, коли саме буде відбуватися вирубка, і те, що дозволи видані на рік, а не на один квартал. Такі вимоги сильно били по гаманцю лісокористувачів.

Тепер же цю проблему буде вирішено. Сплачувати рентну плату за спецвикористання лісу лісокористувачі будуть щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спецдозволах, виданих у відповідному календарному році (новий абзац п. 257.5 ПКУ).

Ці правила не стосуються сум рентної плати, які сплачують суб’єкти, що звільнені від подання звітності і сплачують ренту при придбанні лісорубних квитків або спецдозволів ( пп. «а» і «б» п.п. 256.11.6 ПКУ).

Податок на нерухоме майно

Об’єкт оподаткування

Із числа об’єктів обкладення податком на нерухомість виключено (нові пп. «ї», «й», «к» та «л» п.п. 266.2.2 ПКУ):

1) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

2) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів.

Увага! Таке звільнення отримують тільки ті організації, які включені до Реєстру неприбуткових організацій. У разі виключення їх з цього Реєстру вони стають звичайними платниками. Тобто такі екс-неприбутківці мають подати декларацію з податку на нерухомість протягом 30 календарних днів з дня їх виключення з Реєстру та сплатити податок починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося таке виключення;

3) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та параолімпійської підготовки. Перелік таких баз має затвердити Кабмін;

4) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Пільги

Місцевим органам самоврядування, як і раніше, надано право встановлювати додаткові пільги з податку на нерухомість як для жилих, так і для нежилих об’єктів нерухомості ( п.п. 266.4.2 ПКУ). Водночас відтепер встановлювати такі пільги і повідомляти про них фіскалів вони будуть до 25 грудня року, що передує звітному. Раніше це вони робили не пізніше 1 лютого поточного року, тобто року, в якому почали діяти пільги.

Змінено також підхід до визначення об’єктів, які не можуть потрапити під пільги, що надані фізособам.

Спочатку нагадаємо, що відтепер під звільнення не потрапляє нерухомість фізосіб, якщо:

• площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 ПКУ;

• вона використовується їх власниками з метою одержання доходів (здається в оренду, лізинг, позичку, використовується у підприємницькій діяльності).

По-перше, об’єкти, перелічені вище, не потрапляють як під загальні звільнення, встановлені п.п. 266.4.1 ПКУ, так і під додаткові місцеві пільги, встановлені п.п. 266.4.2 ПКУ.

А по-друге, для встановлення того, діє пільга чи ні, слід брати п’ятикратний розмір загальної неоподатковуваної площі, а не пільгової площі, встановленої місцевими органами. Нагадаємо: в деяких регіонах розмір «місцевої» пільги в декілька разів перевищував розмір загальної пільги.

Після цих коректив кількість об’єктів, які матимуть право на пільгу, може суттєво скоротитися.

Плата за землю

Пільги для фізосіб

Уточнено правила застосування пільг, наданих фізособам, які мають декілька земділянок, що перелічені у п. 281.1 ПКУ.

Так, відтепер у п.п. 281.4 ПКУ прямо прописано: щоб вибрати ділянку, яка потрапить під звільнення від податку, фізособа має звернутися до 1 травня поточного року із письмовою заявою у довільній формі до податківців за місцем знаходження земділянки про самостійне обрання/зміну земділянки для застосування пільги.

Після подання такої заяви пільга до нової ділянки починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому її подано.

До цього часу податківці самостійно обирали ділянку, на яку поширюється звільнення. А фізособи, якщо були не згодні з вибором контролерів, після надходження повідомлення-рішення із нарахованою сумою податку мали його оскаржувати.

Тепер виходить, що для застосування пільги чи зміни ділянки, до якої вона застосовується, ви зобов’язані подати заяву до 1 травня. Чи будуть податківці наполягати на тому, що без подання такої заяви скористатися правом на пільгу взагалі не можна, покаже час. Але, як бачимо, підстави для такого підходу у них тепер будуть.

Пільги для юросіб

Розширено перелік пільг для юросіб. З початку 2017 року під оподаткування не потрапляють також земділянки, які належать ( пп. 282.1.5 та 282.1.6 ПКУ):

• державним та комунальним дитячим санаторно-курортним закладам та закладам оздоровлення і відпочинку, а також дитячим санаторно-курортним та оздоровчим закладам України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

• державним та комунальним центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичного здоров’я населення, центрам з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьким спортивним школам, а також центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьким спортивним школам і спортивним спорудам всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевим осередкам та відокремленим підрозділам, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових організацій.

Увага! У разі виключення організації, якій належать такі земділянки, із Реєстру неприбуткових організацій звільнення припиняє діяти. І така організація зобов’язана подати декларацію з плати за землю протягом 30 календарних днів з дня виключення її з Реєстру та сплатити податок починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося таке виключення.

Нарахування податку

Земподаток фізособі, як і раніше, нараховуватимуть податківці до 1 липня, а повідомлення-рішення, в якому буде відображено податок, надсилатимуть за місцем її реєстрації.

Крім того, відтепер у п. 286.5 ПКУ детально прописано алгоритм уточнення суми податку, нарахованої у повідомленні-рішенні фізособі. Щоб провести таке уточнення, фізособа має звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земділянки для проведення звірки даних щодо:

• розміру площі земділянки, що перебуває у її власності та/або користуванні;

• права на користування пільгою із сплати податку;

• розміру ставки податку;

• нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскалів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земділянки проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Зміна власника

Підкориговано правила нарахування податку при зміні власника (незалежно від того, це фізособа чи юрособа).

Податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув право власності ( п. 286.5 ПКУ).

До цього строк, за який сплачує податок старий власник і починає сплачувати новий, визначали за датою реєстрації права власності на земділянку.

Також звертаємо увагу на те, що у п. 286.5 ПКУ прописано правила нарахування податку фізособі при зміні власника. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника-фізособи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Орендна плата

Що стосується правил стягнення орендної плати, то змін дві:

1) договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабміном. Раніше такої вимоги не було. Тому доволі часто виникало багато проблем із розрахунком орендної плати, оскільки у договорі могли бути відсутні вихідні дані для її правильного розрахунку;

2) змінено граничні межі нарахування орендної плати, а саме:

• мінімальна межа орендної плати тепер не може бути меншою розміру земподатку, встановленого для відповідної категорії земділянок на відповідній території ( п.п. 288.5.1 ПКУ). Раніше вона не могла бути меншою 3 % НГО земдліянки;

• для баз олімпійської, параолімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабміном, встановлено граничну максимальну величину орендної плати. Ця межа не може перевищувати 0,1 % НГО земділянки ( п.п. 288.5.4 ПКУ).

Індексація НГО

Зазнав змін і порядок індексації НГО. Якщо індекс споживчих цін за рік перевищуватиме 115 %, то до НГО застосовується індекс із значенням 115. Тобто у році, в якому індекс інфляції буде вищий за 115 %, коефіцієнт індексації складатиме 1,15.

Інші податки та збори

ЄП, група 4

Обирати єдиний податок групи 4 дозволили також сільгосппідприємствам, які займаються виробництвом деяких підакцизних товарів. А саме: електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання ( п.п. 291.51.2 ПКУ)).

Всім іншим виробникам підакцизних товарів, крім вище перелічених та підприємств первинного виноробства, які виробляють виноматеріали виноградні для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вхід до цієї системи оподаткування заборонено.

Транспортний податок

Крім зміни критерію, за яким транспортний засіб обкладається транспортним податок (див. с. 15 цього номера), зазнала змін і методика визначення середньоринкової вартості. З початку 2017 року така вартість визначається Мінекономіки за методикою, затвердженою Кабміном станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального ( п.п. 267.2.1 ПКУ).

Як бачимо, відтепер із критеріїв, які слід враховувати при визначенні середньоринкової вартості, виключено пробіг автомобіля. Отже, виходить, що вартість вашого автомобіля не може бути скоригована на показник інтенсивності використання автомобіля (пробіг), а отже, буде незмінною цілий рік. Тобто якщо на початку року вартість вашого автомобіля перевищувала граничну межу, то платити податок доведеться за весь рік.

Для того щоб визначити, чи потрапили ви до числа «щасливчиків», вам, як і раніше, потрібно буде зайти на офіційний веб-сайт Мінекономіки. Перелік автомобілів, які підлягають оподаткуванню, Мінекономіки оприлюднюватиме там до 1 лютого відповідного року.

Фізособи-підприємці

Єдиний податок

Група 1. Для цієї групи законодавець нівелював «згубні наслідки» двократного збільшення мінзарплати. Ставка єдиного податку з 01.01.17 р. встановлюється виходячи з розміру прожитмінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня. Тобто в 2017 році — виходячи з 1600 грн*. А доки місцеві органи влади не переглянули свої рішення щодо встановлення ставок єдиного податку, наказано діяти так: обчислюємо свою процентну ставку від мінзарплати з коефіцієнтом 0,5. Простіше кажучи, беріть свій «відсоток» від 1600 грн.

* Відповідні зміни передбачено Законом № 1791.

Що стосується ЄСВ, то ми писали про те, що єдинникам групи 1 його планують «перерубати навпіл». Так і вийшло — ЄСВ вони можуть сплачувати в «половинчастому» розмірі**, тобто 22 % від половини мінзарплати — 352 грн. на місяць. Причому ця сума залишатиметься незмінною протягом усього року! Утім, за такої сплати до вашого пенсійного стажу зараховуватиметься теж тільки половина місяця. Не подобається? Доплачуйте ЄСВ до «повних» 704 грн.

** Відповідні зміни внесено до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ Законом № 1774.

Увага! Для пенсіонерів за віком та інвалідів зберігається повне звільнення від ЄСВ.

Погана новина для платників групи 1 — втрата «РРО-імунітету» у разі торгівлі технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту. Детальніше про це читайте на с. 19 цього номера.

Група 2. Її «мешканцям» пощастило менше, ніж групі 1. Ставка єдиного податку, як і раніше, розраховуватиметься виходячи з розміру мінзарплати, встановленого на 1 січня. А вона зросла до 3200 грн.

Те саме стосується і ЄСВ. Правила розрахунку не змінилися. Але якщо мінзарплата зросла до 3200 грн., то й місячний розмір ЄСВ для 2017 року виріс до 704 грн. (3200 грн. х 22 %).

З приємних очікуваних новин — зміни в кількості найманих працівників (а у вас їх повинно бути не більше 10): можна не враховувати працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Добре, але трохи запізно…

З неприємних несподіванок — знову таки втрата «РРО-імунітету» у разі торгівлі технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту. Причому не важливо, чи перевищено 1 млн грн. (детальніше — на с. 19).

Група 3. У частині єдиного податку без змін. А от із ЄСВ і РРО та сама історія, що й з єдиноподатниками групи 2 (див. вище).

Якщо ви — загальносистемник

На вас чекає безліч новинок. І приємних, і не дуже. Почнемо з ЄСВ-новинок, передбачених Законом № 1774.

Ви пенсіонер за віком або інвалід і отримуєте згідно із законом пенсію чи соціальну допомогу? Тоді забудьте про сплату ЄСВ «за себе» (який сплачується зі свого чистого доходу). Починаючи із сплати за 2017 рік, зрозуміло.

Наша порада. Краще одразу подайте податківцям письмову заяву (у довільній формі) й копію пенсійного посвідчення або довідки МСЕК. І тоді вже зі спокійним сумлінням забувайте про сплату ЄСВ «за себе» та про Звіт за формою № Д5 за 2017 рік і наступні.

Пенсіонери, будьте уважні! Пенсія «не за віком», наприклад, у зв’язку з втратою годувальника або військова / за вислугу років, від ЄСВ не рятує.

ЄСВ-зобов’язалівка. Найнеприємніша новина (зрозуміло, якщо ви не пільговик, див. вище) — це необхідність сплачувати ЄСВ у сумі не менше 704 грн. за кожний місяць 2017 року. Без будь-яких застережень! Збиток, простій — не має значення! Не хочете сплачувати — «убийте» підприємця. Тобто знімайтеся з держреєстрації (справа одного дня). За наступний (за місяцем зняття) місяць ЄСВ уже сплачувати не доведеться***.

*** Подробиці знайдете в нашій статті «Утікаємо від ЄСВ — ліквідовуємо «сплячого» підприємця» // «БТ», 2016, № 52, с. 45.

«Роздрібний» акциз — не дохід». Маленька перемога здорового глузду. З 1 січня «роздрібний» акциз, який заходить вам у складі виручки, не потрібно включати у дохід.

Сплачені до бюджету податки і збори — у витратах. З нового року загальносистемники зможуть відображати у витратах податки і збори, сплачені до бюджету у зв’язку з веденням госпдіяльності. Наприклад: ЄСВ «за себе» / «за працівників» (їх і до цього можна було включати), плату за воду, екоподаток тощо.

Щоправда, в бочці меду виявилася і ложка дьогтю. Не йдуть у витрати сплачені до бюджету: ПДВ, акциз, ПДФО, податок на майно, який, у свою чергу, включає ( п.п. 265.1 ПКУ) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плату за землю (земельний податок та орендну плату за землі держ- і комунальної власності — п.п. 14.1.147 ПКУ), транспортний податок.

Ліцензії та дозволи — у витратах. До витрат можна буде включати вартість ліцензій та інших дозвільних документів, які пов’язані з госпдіяльністю підприємця. Тут, на щастя, обійшлося без винятків.

Амортизація. І, нарешті, ще одна перемога, до якої є запитання. Дозволили амортизацію витрат на придбання ОЗ (беремо визначення з п.п. 14.1.138 ПКУ) та НМА (беремо визначення з п.п. 14.1.120 ПКУ), витрат на самостійне виготовлення ОЗ.

Вирішувати, амортизувати чи ні, — справа самого підприємця. Але врахувати відповідні витрати можна або через амортизацію, або взагалі ніяк.

Ніякої обов’язкової форми обліку амортизації при цьому не встановили.

Та й тут не обійшлося без «ложки дьогтю».

Так, законодавці встановили заборону на амортизацію:

1) земельних ділянок;

2) житлової нерухомості;

3) легкових та вантажних автомобілів!

Мало того, з нового року не можна буде включати до витрат не лише амортизацію таких об’єктів, а й витрати на їх утримання!

Остання декларація про доходи по-новому. До речі, якщо ви зніматиметеся з держреєстрації після 01.01.17 р., то зважте на ще кілька нових правил:

• остання декларація подається за період з 1 січня до останнього дня того місяця, в якому ви втратили статус підприємця;

• строк її подання — 30 календарних днів після припинення підприємницької діяльності.

На сьогодні все. Детальніше — в наступних номерах.

Документи і скорочення Теми тижня

Закон № 1774 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.16 р. № 1774-VIII.

Закон № 1791 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.16 р. № 1791-VIII.

Закон № 1797 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.16 р. № 1797-VIII.

Закон № 1877-IV — Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.04 р. № 1877-IV.

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.14 р. № 569.

Порядок № 11 — Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою Кабміну від 12.01.11 р. № 11.

ЕЦП — електронний цифровий підпис.

НМА — нематеріальні активи.

ОС — основні засоби.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

ППР — податкове повідомлення-рішення.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

РЛ — реєстраційний ліміт.

РСД — резерв сумнівних боргів.

СЕА — система електронного адміністрування ПДВ.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.