(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 26
  • № 25
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
  • № 19-20
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
17/28
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Липень , 2017/№ 27-28

Передали паливо виконавцю сільгоспробіт: бути чи не бути паливному акцизу?

Доволі часто суб’єкти господарювання, зокрема сільгосппідприємства, для виконання різних робіт залучають сторонні організації. До 2016 року проблем при здійснення таких операцій не виникало незалежно від того, забезпечував замовник виконавця своїми матеріалами (а саме паливом) чи ні. З початку 2016 року все докорінно змінилося. Адже передачу палива виконавцю в межах договору підряду можна розглядати як торгівлю паливом. А тому замовникам, які здійснюють таку операцію, щоб не потрапити під акцизні штрафи, доводиться реєструватись платниками паливного акцизу з усіма можливими з цього наслідками (складанням і реєстрацією акцизних накладних тощо). З вимогами податківців багато хто не згодний. Тому сьогодні розберемося, чи правомірні вони та як їх обійти.

Що вимагають податківці?

Ні для кого не секрет, що суб’єкти господарювання, які реалізують паливо, є платниками акцизного податку за реалізацію палива (далі — паливного акцизу). Так було до революційних коректив 2016 року (уведення в дію системи електронного адміністрування реалізації палива*) й так лишилося і після цієї дати.

* Детально про це читайте у «БТ». 2016, № 1-2, с. 37, № 8, с. 33, № 9, с. 20, № 10-11, с. 22, № 12, с 32.

Водночас з 01.01.16 р. було змінено поняття «реалізація палива» для цілей оподаткування паливним акцизом. Під цим поняттям почали розуміти будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та ЦП-договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 ПКУ).

Опираючись на буквальне прочитання цього визначення, податківці (див. листи від 08.04.16 р. № 7874/6/99-99-19-03-03-15 //«БТ», 2016, № 17, с. 5 та від 15.04.16 р. № 8609/6/99-99-19-03-03-15 // «БТ», 2016, № 20, с. 8, від 15.06.17 р. № 674/6/99-99-15-03-03-15/ІПК) стали наполягати, що заправка техніки підрядника (виконавця) паливом замовника при виконанні підрядних робіт (наприклад, здійснення робіт зі збирання врожаю, обробки ґрунту тощо) вважається реалізацією пального для сплати акцизного податку.

Пояснюють вони це тим, що така передача відбувається за ЦП-договором (договором підряду) без будь-якої компенсації, але з передачею права розпорядження таким пальним. А це змушує реєструватися замовника платником паливного акцизу.

До відома! Якщо особа реєструється платником паливного акцизу, то це ще не означає, що вона зобов’язана буде сплачувати акцизний податок. Річ у тому, що об’єкт оподаткування акцизним податком виникає тільки у випадку перевищення обсягу реалізованого (витраченого) пального над обсягом отриманого пального від інших платників акцизного податку, з яких сплачено акцизний податок (п.п. 213.1.12 ПКУ). Тому якщо підприємство буде все придбане паливо передавати замовнику і використовувати у своїй діяльності, то сплачувати паливний акциз не доведеться.

Водночас уникнути складання та реєстрації акцизних накладних, як при передачі палива виконавцю, так і при використанні у своїй діяльності, а також від подачі декларації з акцизного податку не вдасться. Це, звичайно, негативний бік вимог податківців, щодо реєстрації платником паливного акцизу при передачі палива виконавцю підрядних робіт. Та якщо згадати, що за реалізацію палива (передачу його підряднику) без відповідної реєстрації вам загрожує чималий штраф (100 % вартості реалізованого палива), то вибір очевидний. Більшість суб’єктів господарювання, яким доводиться забезпечувати підрядника паливом, краще зареєструються платником паливного акцизу і будуть «морочити голову» − складати та реєструвати акцизні накладні, ніж заплатити такі штрафи (п. 117.3 ПКУ).

Чи праві контролери?

На наш погляд, висновки податківців з приводу віднесення операцій з передачі пального виконавцю підрядних робіт до операцій з реалізації пального помилкові. На це, зокрема, указує економічна суть такої операції. Так, з економічної точки зору таку передачу палива слід вважати не реалізацією (паливо навіть при виконанні робіт є власністю сільгосппідприємства), а використанням у господарській діяльності замовника.

Крім того, використання свого палива для заправки техніки виконавця викликані не бажанням замовника, а виробничою необхідністю. Річ у тому, що доволі часто місця, де відбувається надання послуг (виконання підрядних робіт), знаходяться на значній відстані від автозаправних станцій і використання при роботі палива замовника є економічно оправданим виходом із такої ситуації.

Водночас, як ви розумієте, ці аргументи навряд чи переконають податківців у тому, що передача палива виконавцю підрядних робіт не є реалізацією. Тому відстоювати свою позицію, швидше за все, вам доведеться в суді.

Хочемо вас заспокоїти. Як правило, суди при розгляді цієї ситуації стають на бік платників податку. Так, наприклад, зробив Дніпропетровський окружний адміністративний суд у постанові від 22.12.16 р. у справі № 804/7730/16**.

** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65506147

У вище згаданій справі позивач звернувся спочатку до податківців за роз’ясненням: чи потрібно йому реєструватися платником паливного акцизу при передачі палива виконавцю, який використовує його при наданні послуг з вирощування (обробка ґрунту, внесення добрив, посів, догляд за посівами, збирання врожаю тощо) сільськогосподарських культур та перевезення вирощеного врожаю?

Податківці, звичайно, у виданій індивідуальній консультації дали негативну відповідь. У цій консультації вони дійшли висновку, що реєструватися платником паливного акцизу в цій ситуації однозначно потрібно. Їх висновок нікого не здивував.

Водночас суб’єкт господарювання не погодився із висновками, зробленими фіскалами в індивідуальній консультації. І вирішив оскаржити таку консультацію в суді.

Суд, розглядаючи легітимність висновків, зроблених у індивідуальній консультації, дійшов висновку: передачу замовником палива перевізнику або особі, яка надає послуги з вирощування сільськогосподарських культур (виконавцю), не можна вважати продажем палива. Річ у тому, що при передачі палива для виконання договору підряду чи договору про надання послуг не відбувається ні переходу права власності, ні переходу права розпорядження цим паливом.

Якщо говорити про те, що при здійсненні такої операції не відбувається передача права власності, то тут усе зрозуміло без зайвих доказів. А от, що стосується передачі права розпорядження таким паливом, то суд зазначив, що це випливає із самої суті виконання роботи частково або в повному обсязі з матеріалу замовника (ч. 1 ст. 840 ЦКУ).

При виконанні такого договору підрядник (виконавець) діє в обмежених рамках, визначених договором і законом. Він повинен використовувати пальне за призначенням в межах нормативів, а залишок повернути замовнику. Отже, у цьому випадку підрядник (виконавець) не має альтернативи, не може визначити долю речі, а отже, не має юридичної можливості реалізувати свою волю щодо пального.

Опираючись на це, суд постановив, що висновки, зроблені контролерами в індивідуальній консультації, є неправомірними. А тому податківців мають дати суб’єкту господарювання нову консультацію з урахуванням висновків суду. Тобто дозволити здійснювати такі операції без реєстрації платником паливного акцизу.

Висновки суду гарні. Однак контролери (як свідчать останні їх консультації, наприклад, лист ДФСУ від 15.06.17 р. № 674/6/99-99-15-03-03-15/ІПК) добровільно без вказівки на це суду робити такі висновки не збираються. Тому суб’єкту господарювання лишається, або:

• змиритися з їх твердженням і зареєструватися платником паливного акцизу та скласти акцизну накладну на передане підряднику паливо;

• отримати у них фіскальну консультацію і спробувати оскаржити її в суді. Благо, позитивні висновки з цього приводу є;

• підійти творчо до ситуації і винайти спосіб, як оформити операцію, щоб передача палива підряднику не вважалася його реалізацією.

Якщо підприємство не бажає реєструватися платником паливного акцизу або в нього немає часу на суперечки з контролерами, то доведеться вмикати фантазію і вигадувати «схеми» звільнення від реєстрації платником паливного акцизу.

Розглянемо найпоширеніші варіанти виходу із цієї неприємної ситуації.

Варіант 1: Передати талони виконавцю

Найпростішим варіантом виходу із ситуації, що склалася, є передача своєму виконавцю не паливо, а талони на паливо чи смарт-картки. У цьому випадку продажу палива не буде. Річ у тому, що при здійсненні такої операції не відбувається фактичної передачі палива. З цим погоджуються і контролери у листі від 01.09.16 р. № 18911/6/99-99-12-03-03-15.

Водночас такий варіант підійде тільки тим суб’єктам господарювання, у яких місце виконанні робіт чи надання послуг і АЗС знаходяться на невеликій відстані. А тому виконавець може самостійно без витрачання часу і зайвого пального заправляти свою техніку.

На практиці ж, зазвичай, місце надання послуги чи виконання робіт і АЗС (йдеться, наприклад, про виконання сільгоспробіт) знаходяться на значній відстані. Тому передача талонів чи карток суб’єкта господарювання навряд чи врятують від непотрібних витрат.

Варіант 2: Оренда техніки

Доволі гарним виходом із цієї ситуації є оформлення не договору підряду на виконання певної роботи (надання послуг), а договору оренди техніки, якою виконується ця робота. Тобто замовник самостійно виконує роботу за допомогою техніки іншого суб’єкта господарювання.

У цьому випадку заправка техніки буде вважатися не передачею палива підряднику за ЦП-договором, а використанням палива у своїй діяльності. Орендована техніка за своїм статусом прирівнюється до власної техніки замовника, а тому, використовуючи паливо при її роботі, ні про будь-яку реалізацію і мови бути не може. На цьому наголошують і контролери, зокрема, у листі ДФСУ від 15.06.17 р. № 674/6/99-99-15-03-03-15/ІПК.

Цей варіант підійде не всім суб’єктам господарювання. Річ у тому, що:

• не кожна підрядна організація забажає надати свою коштовну техніку в інші руки. Тому вам потрібно бути доволі наполегливим і ввічливим, щоб змусити свого контрагента піти вам на поступки та надати техніку в оренду;

• не на кожному підприємстві є кваліфіковані кадри, які могли б працювати на взятій у оренду техніці. Щоб уникнути цієї проблеми, можна не тільки взяти в оренду техніку, а й взяти на роботу (наприклад, як сумісника) кваліфікованого працівника чи орендувати разом із технікою персонал, що буде виконувати надані йому вказівки.

Як бачите, цей варіант доволі простий з погляду оформлення (кожний суб’єкт господарювання знайомий із орендними відносинами), але викликає деякі організаційні проблеми і, можливо, збільшить вартість виконання робіт.

Варіант 3: Власне паливо на АЗС замовника

Вийти із ситуації можна іншим шляхом, а саме домовитися зі своїм контрагентом, щоб він, як і планувалося, виконував роботу за договором підряду, але заправлявся своїм пальним. У цьому випадку замовник відшкодовує .підряднику витрати на паливо на підставі актів виконаних робіт. Якщо відбувається саме так, то переходу права власності або права розпорядження на таке пальне не відбувається. Операція з відшкодування вартості спожитого палива не є реалізацією пального в розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ. З цим погоджуються контролери в листі ДФСУ від 15.04.16 р. № 8610/6/99-99-15-03-03-15 (ср. 025069200).

Усе просто, коли у виконавця є технічна можливість це зробити (є власний бензовоз чи АЗС знаходиться біля місця надання послуг). Водночас, доволі часто, у виконавця немає під рукою технічних засобів для заправки своєї техніки (він немає бензовоза або АЗС знаходяться на великій відстані від місця, де виконуються роботи).

Заправитися на АЗС замовника паливом, що йому не належить, без проблем виконавцю не вдасться (про це ми сказали вище). Однак ніхто не забороняє заправитися на АЗС замовника своїм власним паливом. У цьому випадку право власності чи розпорядження паливом не буде переходити до замовника. А тому він уникне сплати паливного акцизу.

Щоб виконавець міг заправитися власним паливом на АЗС замовника чи із його бензовоза, потрібно, щоб паливо якось опинилося у замовника. Це можна оформити різними способами:

1) узяти у замовника в оренду ємність (бочку) на АЗС або бензовоз;

2) укласти з замовником договір зберігання палива.

До відома! Як ми вже згадували вище, передача палива за договором зберігання виключена із випадків реалізації палива. Про це прямо вказано у п.п. 14.1.212 ПКУ. Тому в цьому випадку замовник не стає платником паливного акцизу. Таке паливо не є власністю замовника, тому воно в нього в обліку буде фігурувати лише на позабалансових рахунках.

Доставити паливо на АЗС замовника нескладно. Для цього виконавцю потрібно укласти договір із АЗС на доставку палива на АЗС замовника або укласти із замовником договір на надання послуг з перевезення палива від продавця до місця зберігання.

Водночас, який би ви не обрали варіант (оренду чи зберігання), виконавцю потрібно якось визначитися із розміром плати за оренду ємностей (або бензовоза) чи виконання умов договору зберігання. На наш погляд, вартість таких послуг може бути символічна, і щоб не було руху грошей за такими операціями можна просто провести взаємозалік такої заборгованості із вартістю наданих підрядних робіт. Варіант із взаємозаліком не підійде єдиноподатникам, оскільки вони не можуть проводити розрахунки в інший спосіб, ніж у готівковій чи безготівковій.

Пам’ятайте! Усе паливо, що буде знаходитися у замовника на зберіганні чи в орендованих у нього ємностях (бензовозах), має бути або використане виконавцем при наданні підрядних послуг, а у випадку невикористання повернуте йому. Річ у тому, що у випадку коли паливо залишається у замовника (незалежно від того, яка його кількість і чи буде замовник відшкодовувати вартість такого палива чи ні), податківці розцінять це як реалізацію палива і змусять уже виконавця реєструватися платником паливного акцизу.

Цей варіант є вигідний для замовника. Від нього вимагається доволі мало дій. А от виконавцю доведеться «попотіти». Тому не виключено, що за цей клопіт він захоче отримати компенсацію у вигляді збільшення вартості підрядних робіт.

Вище ми навели лише три найбільш поширені варіанти виходу із ситуації, що склалася. Існують й інші варіанти, як творчо обійтися без обов’язкової їх реєстрації платником паливного акцизу при передачі палива замовнику підрядних робіт. Але вони доволі складні в оформленні, а тому навряд чи хтось буде ними користуватися.

Нам же лишається тільки сподіватися, що невдовзі податківці таки «візьмуться за голову» і визнають, що передача палива виконавцю при виконанні підрядних робіт це не реалізація такого товару. Перші кроки до цього, про що було сказано вище, уже зроблені.

Висновки

  • На думку податківців, заправка техніки підрядника (виконавця) паливом замовника при виконанні підрядних робіт (наприклад, здійснення робіт зі збору врожаю, обробки ґрунту тощо) вважається реалізацією пального для сплати акцизного податку.
  • Заправка виконавця паливом без реєстрації платником паливного акцизу загрожує штрафом у розмірі 100 % вартості реалізованого палива.
  • На наш погляд, передача палива замовнику не є реалізацією. Подібний висновок роблять і суди.
  • Суб’єкти господарювання, які не хочуть сперечатися з контролерами, щоб не вважатися платниками паливного акцизу при передачі палива виконавцю, можуть або продати виконавцю талони на придбання палива, або взяти їх техніку в оренду, або вигадати інший спосіб заправки виконавця палива, щоб він не вважався продажем.
сільгосппідприємство, договір підряду, паливний акциз додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті