У будь-якій комерційній діяльності є певний ризик.
Так, підприємствам, які видобувають корисні копалини, для забезпечення безперервного видобутку потрібно постійно проводити розвідку та оцінку нових запасів корисних копалин. Інакше кажучи, робити капітальні інвестиції. Їх формують різного роду витрати, частина яких приводить до формування податкового кредиту (товари/послуги придбані з ПДВ), а частина проходить повз ПДВ-облік (зарплата, придбання товарів/послуг у неплатників ПДВ тощо).
Якщо в результаті розвідки підприємство відкриває нове родовище, то такі операції є господарськими, а тому жодних проблем з відображенням їх у ПДВ-обліку не виникає.
Водночас у деяких випадках ці дії не призводять до очікуваного економічного ефекту (корисних копалин не знайдено). А отже, підприємству нічого не лишається, як списати з балансу вартість таких капітальних інвестицій.
Враховуючи це, у підприємства виникло запитання: чи потрібно при списанні таких капітальних інвестицій нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ?
Відповідь контролери надали у листі, що коментується. Вони заявили: нараховувати компенсуючі ПЗ при списанні капітальних інвестицій не потрібно, якщо їх вартість буде включена до складу вартості готової продукції, що підлягає обкладенню ПДВ у загальновстановленому порядку.
Як бачимо, податківці продовжують «гнути свою лінію» щодо того, що для не нарахування «компенсуючих» ПЗ згідно з п.п. 198.5 ПКУ неодмінно такі витрати мають потрапити до вартості (собівартості) виробленої продукції, при продажу якої буде нараховано ПДВ (див. листи ДФСУ від 11.07.17 р. № 1115/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2017, № 36, від 22.03.17 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15 // «БТ», 2017, № 16 та від 09.06.16 р. № 12804/6/99-99-15-03-02-15 // «БТ», 2016, № 30).
Виходить, що у випадку коли вартість капітальних інвестицій на розробку родовища буде списана на витрати періоду (потраплять до складу інших операційних витрат, у дебет субрахунку 949) та не потрапить до собівартості продукції, податківці вбачають негосподарське використання таких активів. А тому платнику ПДВ доведеться нарахувати «компенсуючі» ПЗ при списанні таких капітальних інвестицій.
Звісно, якщо є прямий зв’язок витрат із собівартістю реалізованої продукції, то підстав для нарахування «компенсуючих» ПЗ немає. Але це не означає, що при списанні «невдалих» капітальних інвестицій слід вважати витрати, понесені на такі дії, негосподарськими.
Річ у тому, що сам факт здійснення витрат щодо розробки родовища (як успішного, так і невдалого) цілком вписується у визначення господарської діяльності, яке наведене в п.п. 14.1.36 ПКУ. Відповідно до нього під госпдіяльністю розуміють діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та спрямована на отримання доходу. Якщо говорити про невдалу розробку родовища, то ці витрати понесені саме для того, щоб підприємство могло отримати дохід — забезпечити безперервний видобуток корисних копалин.
Водночас, як ви розумієте, податківці будуть проти такого підходу. Тому якщо ви не готові сперечатись із контролерами, то безпечніше буде нарахувати «компенсуючі» ПЗ.
При цьому базою для нарахування ПЗ буде не загальна вартість списаних капітальних інвестицій, а лише ті витрати, у складі яких був нарахований ПДВ.
Тобто такі складові вартості об’єкта капітальних інвестицій, як зарплата, податки та товари/послуги, придбані у неплатників ПДВ, не будуть брати участь у визначенні бази оподаткування згідно з п. 189.1 ПКУ. З цим погоджуються і податківці в листі ОВПП ДФС від 26.10.17 р. № 2389/ІПК/28-10-01-03-11 (див. статтю «Списуємо «незавершенку»: як вибрати базу обкладення ПДВ» // «БТ», 2017, № 46).
