Запитання полягає в такому: працівниці згідно з наказом надана щорічна відпустка загальною тривалістю 31 календарний день. До початку відпустки працівниця захворіла. Лікування виявилося тривалим. Роботодавець в односторонньому порядку відкликав наказ про надання відпустки. Чи допустимі такі дії роботодавця?
Відразу констатуємо очевидне: ні, відкликання наказу на відпустку неправомірне.
У листі, що коментується, Мінсоцполітики дає чіткі рекомендації, як діяти і працівникові, і роботодавцеві у випадках, коли працівник йде у відпустку за графіком, «поза графіком» і коли працівник частину відпустки (чи всю відпустку) хворів.
Так, на початку кожного календарного року (а в когось у кінці грудня минулого року) роботодавець складає перший документ, який «намічає» періоди майбутньої відпустки усіх працівників. Графік складається з урахуванням побажань працівників. Погодженість сторін обов’язкова і підкріплюється підписами (до графіка прикріплюють списки працівників з їх підписами).
Наступним кроком роботодавець зобов’язаний відпустити працівників у відпустку. При цьому: дотримуючись цього графіка та повідомляючи працівників про початок і загальний період відпустки у письмовій формі — наказом на надання відпустки. Ознайомлення у вигляді підпису працівника на наказі повинне відбутися не пізніше ніж за два тижні до початку відпустки.
Зміна термінів надання відпустки, відмінних від графіка, має відбуватися за взаємною згодою двох сторін. Працівник пише заяву на відпустку із зазначенням бажаного періоду відпустки, обставин, які примушують перенести щорічну відпустку, відображену в графіку. Роботодавець на її підставі видає наказ. Є два документи з підписами — отже, згода досягнута.
Форс-мажор у вигляді хвороби під час відпустки теж вирішується тільки за взаємною згодою (!).
Щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена у разі хвороби працівника, підтвердженої в установленому порядку (правильно оформленим лікарняним листом) (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР).
Тому надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника або перенесення її на інший період здійснюється шляхом:
• написання працівником заяви про продовження (перенесення) відпустки на підставі лікарняного листа (підкріплюється копія лікарняного листа, оригінал залишиться в бухгалтерії для оплати);
• видання керівником відповідного наказу на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви.
От і все. Як бачите, сторони трудового договору повинні завжди і в усьому між собою домовлятися. Надання відпустки, її перенесення, продовження, поділ на частини тощо — не виняток. Підтвердженням домовленості можуть бути тільки документи.
Таким чином, роботодавець не може в односторонньому порядку вирішувати питання про період використання працівником відпустки, а й поготів самостійно відкликати наказ про її надання.
На завершення нагадаємо, що детальну інформацію про порядок надання відпустки та нарахування відпускних ви можете знайти в Темі тижня «Щорічна основна відпустка» // «БТ», 2018, № 20. А про нюанси, пов’язані із хворобою під час відпустки, читайте у консультаціях «Відпустка + свято + хвороба: як нарахувати зарплату» // «БТ», 2018, № 26 та «Захворів у відпустці. Перенесення і продовження в ЄСВ-звітах» // «БТ», 2018, № 31.
