ПКУ визначає ситуації, коли платник ПДВ може виписувати зведені податкові накладні (ПН):
• при дотягуванні бази оподаткування ПДВ до її мінімальної межі, встановленої п. 188.1 ПКУ (абзац одинадцятий п. 201.4 ПКУ). У такій ПН донараховують ПДВ з «дешевих» постачань, проведених за місяць;
• у разі здійснення ритмічних або безперервних постачань (абзаци другий — четвертий п. 201.4, а також «касовий» п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
• при нарахуванні «компенсуючих» та «розподільчих» податкових зобов’язань (ПЗ) згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ. У першому випадку складають окремі зведені ПН на придбання для пільгової, необ’єктної або негосподарської діяльності, у другому — зведену ПН на «подвійні» придбання, здійснені у звітному періоді.
Звичайно, складаючи кожну із зазначених зведених ПН, потрібно дотримуватися своїх специфічних правил. Усі вони прописані в Порядку № 1307*.
* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Водночас усі зведені ПН мають і дещо спільне — датою складання таких ПН може бути будь-яка дата не пізніше останнього числа звітного місяця (пп. 11, 15 та 19 Порядку № 1307).
Яка саме вона буде — вирішує або сам платник ПДВ (у ситуації зі зведеною «компенсуючою» ПН або зведеною ПН «на дотягування»), або за домовленістю з покупцем (ситуація зі зведеною «ритмічною» ПН).
Тому, на відміну від звичайної ПН, яка складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму авансу (п. 201.7 ПКУ), протягом місяця може бути виписано (за відповідною підставою) як декілька зведених ПН, так і одна єдина зведена ПН (див. категорію 101.16 ЗІР ДФСУ).
При цьому в кожній із зведених ПН платник ПДВ групує дані про відповідні події (ритмічні постачання, «дешеві» продажі, «подвійні» придбання тощо), які проведено протягом певного проміжку часу (дня, тижня, місяця) та які мають право потрапити до такої зведеної ПН.
Зрозуміло, що у межах такого періоду може статися будь-що, у тому числі повернення товарів/передоплат, перегляд цін на товари/послуги тощо.
У загальному випадку, настання будь-якої з перелічених вище подій — це підстава для складання розрахунку коригування (РК) до ПН (п. 192.1 ПКУ).
Це правило діє так само й для зведених ПН. Так, якщо якась із коригувальних подій відбулася після складання та реєстрації в ЄРПН зведеної ПН (це може статися, наприклад, якщо платник ПДВ складає кілька зведених ПН протягом місяця), то у такому разі платник ПДВ мусить виписати РК до такої ПН (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ).
Але що робити, якщо коригувальна подія відбулася «по гарячих слідах» — ще до складання зведеної ПН? Наприклад, до складання зведеної ПН покупець повернув частину «ритмічного» товару, сторони вирішили переглянути ціну на «дешевий» товар або товар, придбаний для пільгової діяльності, почали використовувати в оподатковуваній.
Зверніть увагу: у такому разі виписувати РК до зведеної ПН не потрібно (тим паче що зареєструвати його в ЄРПН все одно не вийде — зведеної ПН ще немає в системі). А у зведеній ПН відобразимо вже підсумкові «згорнуті» дані щодо проведених операцій. Тобто вже з урахуванням усіх коригувань, що виникли до складання ПН.
До речі, цей висновок цілком узгоджується з тією метою, з якою, власне, було створено зведені ПН, — зменшити кількість ПН і РК, що виписуються за звітний період.
Із цим висновком погоджуються і податківці (див. категорію 101.16 ЗІР ДФСУ).
До речі, такий самий принцип (виписувати РК тільки у разі, якщо коригувальна подія відбулася після складання ПН) контролери рекомендують застосовувати і щодо підсумкових ПН — виписаних за щоденними підсумками операцій (подробиці — див. статтю «Повернення товарів в запитаннях та відповідях» // «БТ», 2018, № 38).
