Хоча перший лист, що коментується, адресовано фізособі-підприємцю (очевидно — на загальній системі оподаткування, але головне — платнику ПДВ), а другий — юрособі-комісіонеру (і питання ПДВ не порушує), найголовніше — обидва листи присвячені одній і тій же ситуації — закупівлі сільськогосподарської продукції у «звичайної» фізичної особи.
Тому, по-перше, ми розглядаємо обидва листи в одному коментарі. А по-друге, концентруємося на абсолютно легальному «оптимізаційному» варіанті закупівлі сільгосппродукції суб’єктом підприємництва — платником ПДВ — у несуб’єкта (і зрозуміло, неплатника ПДВ).
Варіант, який, по-перше, передбачає при подальшому (пере)продажу відповідної сільгосппродукції суб’єктом-заготівельником сплату ПДВ лише зі своєї торгової націнки (надбавки). А по-друге, неутримання із сплачуваних заготівельником фізособі сум в оплату сільгосппродукції ані ПДФО, ані військового збору (ВЗ).
ПДВ. У першому листі фіскали не обмежилися цитуванням профільного п. 189.12 ПКУ, а так би мовити, розтлумачили такі три умови його застосування:
1) закуповувана продукція має бути з груп 1 — 24 УКТ ЗЕД (продавець не дає документів на товар, тому класифікацією останнього доведеться перейматися заготівникові— хоч не думаємо, що дійде до експертизи);
2) продукція повинна (пере)продаватися заготівником у вигляді, в якому була придбана (не піддаватися обробці/переробці — на нашу думку, мийка або фасування допустимі);
3) продавці/покупці продукції заготівникові/у заготівника мають бути виключно неплатниками ПДВ (щодо перших податківці вимагають підтвердити неплатницький статус «відповідними» документами)…
Якими? У першому листі акцент зроблений на закупівельному акті, який ідентифікує фізичну особу, в якої заготовлюється сільгосппродукція (до речі, реквізити такого акта податківці вимагають записувати в гр. 5 Книги обліку доходів і витрат фізособи-підприємця на загальній системі).
Про необхідність складання такого акта і вимоги до нього ви знаєте з консультації «Закупівля сільгосппродукції у населення: облік і податкові подробиці» // «БТ», 2018, № 24. Очевидно, щоб заготівникові виконати умову 3, достатньо додати до цього акта такий ідентифікуючий елемент продавця — «не зареєстрований платником ПДВ».
Зауважимо, що податкову накладну (ПН) фіскали рекомендують заготівникові складати за загальними правилами їх складання на постачання неплатникам ПДВ, але базу оподаткування визначати згідно з п. 189.12 ПКУ (тобто ПДВ у ПН нараховується на суму націнки). Очевидно, у цьому випадку підійде варіант складання підсумкової ПН (див. Шпаргалку бухгалтера «Податкова накладна — 2017: підказки на усі випадки життя» // «БТ», 2017, № 14). Зрозуміло, ця ж сума ПДВ повинна фігурувати в цінниках, фіскальних чеках тощо.
ПДФО/ВЗ. Головне: зверніть увагу на особливості застосування п.п. 165.1.24 ПКУ, який регламентує умови необкладення ПДФО (а отже, і ВЗ) виплат при заготівлі сільгосппродукції у населення (тут фіскалам нічого тлумачити не знадобилося).
І передусім — щодо різних видів сільгосппродукції: відповідно — рослинництва (довідка за формою № 3ДФ) і тваринництва (див. подробиці в першій із згаданих наших консультацій).
Важливо: навіть якщо ПДФО/ВЗ заготівник не стягує, суми виплачених продавцям доходів він зобов’язаний включити до Звіту за формою № 1ДФ:
• рослинництво — з ознакою «148»;
• тваринництво — з ознакою «179».
При цьому в другому листі такий обов’язок податківці поклали на заготівника-комісіонера.
