Ні, не потрібно. Пояснимо чому.
Таблиця 1.1 «новенька» в додатку Д5, оскільки з’явилася вона зовсім недавно (див. статтю «ПДВ-декларація за червень: згадати все!» // «БТ», 2018, № 29). При цьому про порядок її заповнення ми можемо судити тільки з одного абзацу з п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку № 21*. Згідно з ним у таблиці 1.1 додатка Д5 слід відображати тільки ті ПН, які відповідають одночасно таким критеріям:
• датовані поточним (звітним) періодом (починаючи з першого і закінчуючи останнім днем звітного місяця або кварталу);
• не зареєстровані в ЄРПН на дату подання звітної ПДВ-декларації.
Виходить, щоб заповнити таблицю 1.1 додатка Д5, необхідно зазирнути до таблиці 1 додатка Д5 і подивитися, чи всі ПН, що взяли участь у формуванні податкових зобов’язань (ПЗ) звітного періоду (відображені в розрізі ІПН покупців та умовних ІПН), зареєстровані в ЄРПН.
І якщо виявляться серед них незареєстровані ПН, то саме їх і належить внести до таблиці 1.1 додатка Д5.
При цьому визначальним у цьому випадку буде саме факт нереєстрації ПН у ЄРПН до дати подання ПДВ-декларації.
ПН, зареєстровані в ЄРПН до подання ПДВ-декларації (незалежно від того, своєчасно чи із запізненням), у таблиці 1.1 додатка Д5 відображати не потрібно.
Адже навіть якщо ви зазначите таку інформацію, вона все одно не знадобиться.
Судіть самі. Поява в додатку Д5 таблиць 1.1 і 1.2 пов’язана з прагненням податківців утілити в життя вимоги п. 2001.9 ПКУ. А саме: дати можливість платникам ПДВ реєструвати в ЄРПН (у періодах виникнення ∑Перевищ) «забуті» ПН/РК незалежно від розміру реєстраційного ліміту (РЛ) на момент такої реєстрації.
Для цього у вересні минулого року контролерам довелося змінити порядок розрахунку показника ∑Перевищ (перейшли з розрахунку наростаючим підсумком на щомісячний розрахунок**).
** Див. статтю «ДФСУ «удосконалила» порядок розрахунку ∑Перевищ: чим це загрожує платникам ПДВ» // 2017, № 45.
Тобто податківці розпочали порівнювати дані ПДВ-звітності (уточнюючих розрахунків) та дані ЄРПН щомісяця. Наприклад, ПЗ, зазначені в липневій ПДВ-декларації, та суми ПДВ із зареєстрованих в ЄРПН ПН, що складені в тому самому місяці.
Отже, якщо якась із ПН затрималася в дорозі, то надалі (навіть якщо «запізнілу» зареєстрували в ЄРПН у наступному місяці із запізненням) система все одно автоматично перерахує ∑Перевищ за липень (відобразить таку ПН у розрахунку показника ∑Перевищ за місяць її складання).
При цьому зверніть увагу, що порівняння даних ПДВ-декларації та даних ЄРПН, як і раніше, проводиться на дату подання ПДВ-декларації (уточнюючих розрахунків).
Відповідно, якщо ПН, складена в липні, потрапила до ЄРПН до того, як було подано липневу ПДВ-декларацію (з урахуванням строків, прописаних у п. 201.10 ПКУ або з їх порушенням), то показник ∑Перевищ у платника ПДВ взагалі не виникне (за умови, що немає інших причин для його появи). Тобто окремо виділяти її в таблиці 1.1 додатка Д5 немає сенсу.
І навпаки, якщо реєстрація липневої ПН у ЄРПН відбулася після подання ПДВ-декларації за липень, то появи показника ∑Перевищ не уникнути. У цьому випадку, відобразивши запізнілу ПН у таблиці 1.1 додатка Д5, платник ПДВ дасть можливість податківцям співвіднести дату складання такої ПН з періодом появи ∑Перевищ, унаслідок чого зможе скористатися п. 2001.9 ПКУ та зареєструвати ПН незалежно від розміру РЛ.