1 Затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20.10.15 р. № 897 (далі — наказ № 897) з урахуванням останніх змін, внесених наказом Мінфіну «Про затвердження Змін до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 19.10.18 р. № 842.
Звітно-організаційні моменти
Кому яка форма?
Декларація, затверджена наказом № 897, підійде майже всім, але не всім. Незважаючи на широкий спектр охоплення (категорії осіб, які мають можливість звітувати за цією формою, перелічені в спецполі 9 «шапки» декларації), є й ті, хто звітує з податку на прибуток за допомогою інших форм.
1. Платники на «податкових канікулах», передбачених п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, подають податківцям декларацію за формою, затвердженою постановою КМУ від 09.08.17 р. № 592.
2. Нерезиденти, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, використовують одну з форм Розрахунків, передбачених наказом Мінфіну від 13.06.16 р. № 544.
3. Неприбуткові підприємства, установи та організації «здаються» за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553.
Строки подання
Відзвітувати як річні, так і квартальні платники податку на прибуток за підсумками 2018 року зобов’язані не пізніше п’ятниці, 1 березня (згідно з пп. 49.18.3 та 49.18.6 ПКУ).
Сплатити податкові зобов’язання, відображені в декларації, потрібно не пізніше понеділка, 11 березня.
Способи подання
Право обирати, яким способом звітувати, мають лише малі (у тому числі мікро-) підприємства.
Важливо: як роз’яснюють податківці (категорія 135.02 ЗІР ДФСУ), для цілей ст. 49 ПКУ платники податку визначають свою категорію за розміром згідно з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік2.
2 Визначити, до якої категорії ви належите, вам допоможе стаття «Річна фінзвітність за 2018 рік: що потрібно знати» // «БТ», 2019, № 5.
Отже, малим підприємствам доступні такі способи подання декларації:
• особисто або через уповноважену особу;
• поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення. У такому разі відправити декларацію необхідно не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;
• в електронній формі. Електронно в більшості випадків звітують середні та великі підприємства. Винятки можливі лише в тих випадках, коли дія договору про визнання електронних документів припинена, а до нового договору платника ще не приєднали.
Проблеми з електронними формами
Податківці рекомендують подавати оновлену форму декларації вже зі звітності за 2018 рік. На офіційному порталі ДФСУ ще 03.01.19 р. «засвітилися» нові форми електронної звітності. З ними ви можете ознайомитися в Реєстрі форм електронної звітності («Головна» → «Електронна звітність» → «Платникам податків про електронну звітність» → «Інформаційно-аналітичне забезпечення» → «Реєстр форм електронних документів»). Але на момент відправлення цього номера до друку у Єдиному вікні доступне було оновлення тільки для квартальних платників податку (J0100117). Разом з декларацією доступні й додатки до неї.
Також з’явилася форма декларації, призначена для подання фізособами (F0100702). В яких випадках їм доводиться подавати таку декларацію, поговоримо далі.
Сподіваємося, що й поява форми для річних платників «не за горами». Поки ж у Єдиному вікні та в Електронному кабінеті платника доступна форма, яка не враховує останніх змін.
Якщо поява оновленої форми занадто затягнеться, не залишається нічого іншого, як подати декларацію за старою формою. Тим паче, що рекомендації фіскалів про те, що подавати потрібно оновлену форму, — усього лише побажання, тоді як буква Кодексу говорить про подання за 2018 рік ще старої форми. Тому з виконанням звітного обов’язку проблем не повинно виникнути.
І тим більше до вас не зможуть застосувати штраф за неподання податкової декларації (п. 120.1 ПКУ), якщо декларація була подана у строк, але за старою формою.
Проте поки до закінчення граничного строку подання «прибуткової» декларації ще є майже місяць часу, рекомендуємо не поспішати подавати її за старою формою.
Одержувачі
У загальному випадку це податковий орган за місцем обліку платника. А якщо минулого року платник змінив своє місцезнаходження? У такому разі звітувати за 2018 рік необхідно вже до податкового органу за новим місцезнаходженням.
Це випливає з ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України та п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588 (далі — Порядок 1588).
Звітно-зобов’язані
Крім платників податку на прибуток, обов’язок подання «прибуткової» декларації в деяких випадках поширюється також на інших осіб.
Маємо на увазі:
• неприбуткові підприємства, установи та організації, що втратили статус неприбутківця протягом 2018 року у зв’язку з порушенням вимог п. 133.4 ПКУ. При цьому період охоплення «прибуткової» декларації для них — з першого числа місяця, що настає за місяцем допущення порушення, по 31.12.18 р. (включно). Декларацію при цьому подають щоквартально (наростаючим підсумком), починаючи з кварталу, на який припадає місяць, що настає за місяцем порушення;
• осіб, які виплачують доходи з джерелом походження з України на користь юросіб-нерезидентів. Серед них:
а) єдиноподатники;
б) неприбутківці;
в) фізособи-підприємці на загальній системі оподаткування (див. ІПК ДФСУ від 08.11.18 р. № 4735/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК);
г) звичайні фізособи (не підприємці). Податківці (лист ДФСУ від 22.02.17 р. № 3721/6/99-99-15-02-02-15; роз’яснення в категорії 102.18 ЗІР ДФСУ) навіть їх зобов’язують виконувати обов’язки податкових агентів. А от виплата дивідендів єдиноподатниками не спричиняє необхідності сплати «дивідендного» авансового внеску та подання декларації з податку на прибуток (що підтверджує й ДФСУ: див. лист від 06.03.18 р. № 903/6/99-95-42-01-15/ІПК, категорію 108.05 ЗІР ДФСУ);
• осіб, які залишили ряди платників податку на прибуток протягом 2018 року (перейшли на спрощенку, змінили статус на неприбуткових). Згідно з роз’ясненням у категорії 102.04 ЗІР ДФСУ вони зобов’язані за підсумками року подати «прибуткову» декларацію, у якій відобразити період роботи на загальній системі (зі сплатою податку на прибуток);
• платників на «податкових канікулах», які допустили недотримання хоча б одного з критеріїв, передбачених п. 44 розд. 4 розд. ХХ ПКУ (ср. ). Унаслідок цього такі платники зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у звітному періоді, в якому відбулося недотримання обов’язкового критерію, за основною ставкою податку (18 %);
• сільськогосподарських товаровиробників. З ними пов’язана окрема сумна історія. Крім втрати можливості звітувати за період 01.07.Х р. — 30.06.Х+1 р., вони, на думку податківців (лист ДФСУ від 20.02.18 р. № 697/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), втратили право звітувати раз на рік згідно з п. 137.5 ПКУ. Тобто визначати, з якою періодичністю їм звітувати, сільгосптоваровиробники повинні, зважаючи на обсяг річного доходу. Але ця думка щонайменше спірна, адже фактично суперечить прямій нормі — п.п. «б» п. 137.5 ПКУ.
Заповнюємо декларацію
Основні правила заповнення
Коротко розглянемо базові правила, на яких будується заповнення декларації.
По-перше, заповнюють декларацію українською мовою (це правило закріплене ще «бородатим» листом ДПСУ від 07.03.12 р. № 8971 /К/18-4013).
По-друге, заповнюють декларацію в цілих гривнях (без копійок) з округленням за загальновстановленими правилами.
По-третє, квартальні платники податку заповнюють декларацію наростаючим підсумком з початку року.
Платники, які звітують раз на рік, не заповнюють низку рядків декларації, які призначені виключно для квартальних платників.
По-четверте, заповнити необхідно всі рядки декларації та додатків до неї, які підлягають заповненню.
Додатки до окремих рядків декларації, які не заповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подають3.
3 Див. інформаційне повідомлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області за посиланням: http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/360311.html.
Відмітка про незастосування різниць
ПКУ і ми продовжуємо вважати, що достатньо єдиної відмітки про незастосування різниць — у першому періоді «у безперервній сукупності років, у кожному з яких дотримується критерій щодо розміру доходу». Податківці ж, як і раніше, хочуть бачити таку відмітку в декларації низькодохідних платників податків знову й знову (підкатегорія 102.23.02 ЗІР ДФСУ).
Врахуйте таке їх побажання! Якщо вирішили йому підкоритися, у полі «Наявність рішення» поставте відмітку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначте дату та номер розпорядчого документа, на підставі якого прийнято рішення про незастосування різниць.
Фінзвітність — передусім!
Точніше, перед декларацією з податку на прибуток.
Важливо! Йдеться про електронні звіти (з паперовими такої проблеми немає — фінзвітність у буквальному розумінні подається разом із декларацією з податку на прибуток). У зв’язку з відсутністю свіжіших роз’яснень рекомендуємо продовжувати дотримуватися алгоритму подання фінзвітності / «прибуткової» декларації, запропонованого ще наприкінці 2017 року4: спочатку відправляєте фінзвітність, чекаєте на дві квитанції про її прийняття і тільки після цього відправляєте декларацію з податку на прибуток. При цьому відправлена раніше фінзвітність5 є додатком до такої декларації, про що слід обов’язково зробити відмітку в спеціальному службовому полі внизу декларації.
4 Див. інформаційне повідомлення ДФСУ за посиланням: http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/313683.html.
5 Детальніше про нюанси подання фінзвітності за 2018 рік ви могли прочитати в статті «Річна фінзвітність за 2018 рік: що потрібно знати» // «БТ», 2019, № 5.
Зверніть увагу: якщо фінзвітність складають за МСФЗ, то примітки до неї можуть подаватися у складі фінансових звітів на додаток до них у самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). При цьому відмітка про подання приміток до фінансової звітності в таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» не проставляється (роз’яснення в категорії 102.23 ЗІР ДФСУ).
Звіт про пільги
Хоча він і не є додатком до декларації з податку на прибуток, проте тісно з нею пов’язаний.
Так, якщо у 2018 році ви користувалися будь-якими пільгами з податку (такими є в тому числі й збитки минулих років), то вам необхідно подати цей звіт.
Причому минулого року податківці зобов’язали й річних платників податку подавати цей звіт у встановлені 40-денні строки після закінчення податкового кварталу. Незважаючи на те, що роз’яснення було переведене в розряд недіючих, консультації з іншою думкою помічено не було.
Тому «відстрілятися» потрібно не пізніше понеділка, 11 лютого (з урахуванням правила святково-вихідного перенесення).
«Гарячі точки»
Маємо на увазі ті поля/рядки декларації, при заповненні яких не все так очевидно, як може здатися. Чи якщо вони були «зачеплені» останніми змінами до форми декларації.
Пропонуємо розглянути такі моменти у розрізі окремих частин декларації.
Вступна частина (шапка). Незважаючи на свою простоту, шапка декларації має важливе значення хоча б тому, що більшість показників, які містяться в ній, є обов’язковими реквізитами декларації (згідно з пп. 48.3 — 48.4 ПКУ). А без них податкова декларація втрачає статус такої з усіма можливими наслідками. Тому будьте уважними при її заповненні. У загальному випадку нічого складного в такому заповненні немає.
Але зверніть увагу: у службовому полі 5 «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта», яке було перейменовано саме останніми змінами, необхідно зазначати:
• юрособам: присвоєний їм код ЄДРПОУ (згідно з п.п. 1 п. 2.2 Порядку № 1588). Юрособи, що не мають такого коду, повинні зазначати реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який їм присвоює контролюючий орган;
• фізособам: реєстраційний номер облікової картки платника податків (простіше кажучи — ідентифікаційний код) або серію (за наявності) та номер паспорта6.
6 Паспортні дані зазначають фізособи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
Про ті екстрені випадки, у яких подавати «прибуткову» декларацію доводиться фізособам (єдиноподатникам, загальносистемникам і непідприємцям), ви вже знаєте (див. вище).
Інший змінений реквізит шапки — службове поле 9. До нього додали ще один вид особливих платників, а саме «платника єдиного податку». Нагадаємо: ще в межах податкової реформи — 2018 єдиноподатників (з числа як фіз-, так і юросіб) на рівні ПКУ зобов’язали сплачувати податок на репатріацію при виплаті доходів з джерелом походження з України на користь юросіб-нерезидентів. Відповідно нова комірка — саме для них.
Також зверніть увагу на присвячене даним про нерезидентів службове поле 7. Його зобов’язані заповнювати тільки постійні представництва нерезидентів, відповідно лише для них воно є обов’язковим реквізитом.
Звичайні платники не заповнюють службове поле 7 навіть у разі виплати доходу з джерелом походження з України на користь нерезидентів.
Основна частина (таблична). По ній пропонуємо пройтися порядково, опустивши лише окремі рядки (07 — 15), присвячені визначенню об’єкта оподаткування особливим платником. Тобто орієнтуємося на звичайних платників податку.
Порядок заповнення основної частини декларації
Код рядка(1) | Які дані зазначати |
01 | Загальна сума рядків з графи 3 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2: • рядок 2000 (оборот за Дт 70 з Кт 791); • рядок 2120 (оборот за Дт 71 з Кт 791); • рядки 2200, 2220 (оборот за Дт 72, 73 з Кт 792); • рядок 2240 (оборот за Дт 74 з Кт 793). Для тих, хто подає Спрощений фінансовий звіт або Звіт суб’єкта малого підприємництва, — рядок 2280 одного із цих звітів. Але банальним перенесенням даних, відображених у цих звітах (і округлених до тисяч або сотень гривень), обмежитися не вдасться. Податківці продовжують вважати (підкатегорія 102.23.02 ЗІР ДФСУ), що цей рядок «прибуткової» декларації слід заповнювати на підставі первинних документів, складених згідно з бухобліком, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Тобто брати «початкові» дані, які й беруться для заповнення фінзвітності |
Показник цього рядка використовують: • по-перше, для визначення того, є платник за підсумками 2018 року високо- (понад 20 млн грн.) чи низькодохідним (не більше 20 млн грн.). Таким чином визначають, зобов’язаний платник застосовувати коригування фінрезультату до оподаткування чи має право обирати, застосовувати їх чи ні; • по-друге, для визначення того, з якою періодичністю платник зобов’язаний буде звітувати у 2019 році. | |
02 | Показники рядка 2290 (прибуток) або 2295 (збиток) Звіту про фінрезультати за формою № 2 або рядка 2290 Звіту про фінрезультати (за формою № 2-м або № 2-мс) зі знаком («+» чи «-») — для тих, хто звітує за цими формами. Як і за попереднім рядком, переносити слід не округлені дані, відображені у відповідних звітах, а «початкові» дані, які беруться для їх заповнення |
03 РІ | Значення рядка 03 «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (рядок 01 - рядок 02) (+, -)» додатка РІ (з відповідним знаком). Цей показник є загальною сумою всіх коригувань фінрезультату, які відображають у додатку РІ. Рядок обов’язковий до заповнення тільки високодохідними (за підсумками 2018 року) платниками податку, а також низькодохідними «добровольцями». В окремих випадках справу з ним мають і низькодохідні платники, що не «підписувалися» на різниці. А саме при коригуванні фінрезультату на суми різниць, передбачених: а) п.п. 140.4.2 ПКУ — за наявності непогашених збитків минулих років; б) розд. I ПКУ за трансфертними операціями (п.п. 39.5.5); в) розд. II ПКУ за довгостроковим страхуванням життя (ст. 1231); |
04 | Сума ряд. 2 і 3 декларації. Показник наводять зі знаком «+» (прибуток) або «-» (збиток). Цей показник є загальним фінрезультатом за всіма видами діяльності, скоригованим на різниці. Зауважте: платники, які здійснюють пільговані види діяльності, відображають тут у тому числі й результат таких видів діяльності |
05 ПЗ | Прибуток або збиток від видів діяльності, звільнених від оподаткування, з таблиці 1 додатка ПЗ (зі знаком «+» або «-»). Рядок 05 дозволяє «очистити» загальний об’єкт оподаткування від показників пільгованої діяльності. І лише після цього розраховують суму податку на прибуток |
06 | (Ряд. 04 - ряд. 05 ПЗ) х 18 % : 100 %. Цей показник є сумою податку на прибуток. Значення цього рядка має бути тільки додатним. При від’ємній або рівній нулю різниці рядків 04 і 05 рядок 06 не заповнюють |
<…> | |
16 ЗП | Значення рядка 16 додатка ЗП. Цей показник є загальною сумою, на яку ви маєте право зменшити податок на прибуток. До нього можна включити такі суми: • податків, сплачених за кордоном (рядок 16.1). Зауважте: якщо сума таких податків «не зіграла» за підсумками звітного року, то на наступний рік вона не переноситься; • нарахованих і сплачених дивідендних авансових внесків та прирівняних до них платежів (рядок 16.4.1). А ось її перенести можна й на наступні роки. У межах останніх змін до форми декларації уточнили назву ряд. 16.3 додатка АВ, який бере участь у розрахунку показника ряд. 16.4.1. Тепер прописано, що в ньому потрібно показувати невраховані аванси за минулий рік (а не «період», як було зазначено раніше, що дуже-таки плутало квартальних платників податку); • суму акцизного податку, сплаченого за важкими дистилятами (газойлем) (рядок 16.5). Вони мають бути класифіковані в товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД і використовуватися платником на дизельних локомотивах і самоскидах вантажопідйомністю понад 75 т (згідно з п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). На жаль, сума акцизного податку, що не зіграла у зменшення податку, на наступний рік не переноситься. Раніше ДФСУ (підкатегорія 102.23.02 ЗІР ДФСУ) щодо послідовності обліку зменшуючих платежів у цьому додатку зазначала, що вона передбачена самою формою додатка ЗП. Зараз ця консультація переведена в розряд недіючих з формальних причин. Якщо перенести її висновки на сьогоднішні реалії, то в першу чергу потрібно зараховувати закордонподатки, а в другу — «дивідендні» авансові внески, а в останню — суму акцизного податку. Але якщо зацікавлені в повному обсязі зарахувати й останню суму, можете звернутися за індивідуальною податковою консультацією до податківців: може, вони запропонують іншу послідовність |
17 | Ряд. 06 + ряд. 08 + ряд. 10 + ряд. 12 + ряд. 15 - ряд. 16 ЗП. Для звичайних платників ця формула фактично є різницею ряд. 06 і 16 ЗП. Значення ряд. 17 має бути додатним. Майте на увазі: навіть при загальному збитку за звітний період (якщо значення ряд. 04 від’ємне) у підприємства може виникнути зобов’язання зі сплати податку. Це можливо, якщо збиток за пільгованою діяльністю більше прибутку від інших видів діяльності (від’ємне значення ряд. 05 більше за значення ряд. 04) |
18 | Показник ряд. 17 декларації за 3 квартали (для квартальних платників) |
19 | Річні платники переносять сюди показник з ряд. 17 декларації. У них це значення може бути тільки додатним. Квартальні платники зазначають тут різницю між значеннями ряд. 17 і 18 декларації. У них значення рядка 19 може бути і додатним, і від’ємним. Додатне значення показує суму податку, яку підприємство повинне сплатити до бюджету за підсумками звітного періоду. Саме цю суму відображають у бухобліку проводкою: Дт 98 — Кт 641/податок на прибуток. Від’ємне значення може виникнути у квартальних платників у тому випадку, якщо податкове зобов’язання за рік виявилося меншим за зобов’язання за 3 квартали 2018 року. Воно говорить про утворення переплати |
20 АВ | Показник ряд. 6 додатка АВ. Є сумою «дивідендного» авансового внеску, що підлягає сплаті у звітному періоді. Квартальні платники наводять таку суму наростаючим підсумком за рік. Значення рядка повинне відповідати значенню ряд. 16.2 додатка ЗП |
21 | Показник ряд. 20 АВ декларації за 3 квартали (для квартальних платників). Але й вони можуть цей рядок не заповнювати, якщо в попередніх звітних періодах 2018 року квартальний платник не виплачував дивіденди. У такому разі їм потрібно продублювати суму з ряд. 20 і в ряд. 22 декларації |
22 | Річні платники переносять показник з ряд. 20 звітної декларації. Квартальні платники розраховують як різницю ряд. 20 і 21 |
23 ПН | Сума показників ряд. 22 графи 6 таблиці 1 додатка ПН (або додатків — у разі подання декількох додатків). Майте на увазі: у цьому рядку відображають тільки суми податку на репатріацію, утримані з виплат нерезидентам-юрособам. Важливо: при виплаті доходів із джерелом походження з України на користь нерезидентів-юросіб сплачувати податок на репатріацію і подавати «прибуткову» декларацію із заповненими рядками 23 ПН — 25 і додатком ПН зобов’язані і єдиноподатники (як юр-, так і фізособи); підприємці-загальносистемники; неприбуткові підприємства, установи й організації і навіть… звичайні фізособи (не підприємці) |
24 | Показник ряд. 23 ПН декларації за 3 квартали (для квартальних платників). Знову-таки вони не обов’язково заповнюють цей рядок: якщо в попередніх звітних періодах 2018 року доходи на користь нерезидентів не виплачували, цей рядок залишають порожнім. У цьому випадку значення ряд. 23 дублюють у ряд. 25 декларації |
25 | Річні платники переносять показник ряд. 23 декларації. Квартальні платники наводять тут різницю ряд. 23 і 24 декларації |
(1) Назви рядків не наводимо: їх можна знайти у формі декларації. Умовні виділення: • напівжирним шрифтом виділено номери рядків, показники яких наводять в інтегрованій картці платника (рядки 19, 22 і 25). За цими рядками дотримується така рівність: для річних платників ряд. 19 = ряд. 17; ряд. 22 = ряд. 20 і ряд. 25 = ряд. 23; для квартальних: ряд. 19 = ряд. 17 - ряд. 18; ряд. 22 = ряд. 20 - ряд. 21; ряд. 25 = ряд. 23 - ряд. 24; • напівжирним курсивним шрифтом — номери рядків, які заповнюють тільки квартальні платники (рядки 18, 21 і 24). |
Завершальна частина (інформативні поля + підписи). Вона, як і раніше, включає чотири інформативні поля та місце для підпису. У цій частині будь-яких змін у порядку заповнення не відбулося.
Додатки до декларації
Детальну інформацію про порядок заповнення додатків до декларації ви можете знайти у минулорічній Темі тижня «Прибуткова» декларація — 2017 (частина 2)» // «БТ», 2018, № 8. Але врахуйте деякі новації.
Їх кількість не змінилася: зараз «прибуткова» декларація налічує сім додатків до рядків декларації і два додатки… до додатка РІ.
Розглянемо новинки, що внесені останніми змінами до форми декларації.
А розпочнемо з того, що в усіх додатках, за аналогією зі вступною частиною декларації, реквізит «Код за ЄДРПОУ» замінено на «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта». Що в ньому зазначати, ви вже знаєте.
Додаток АМ. За земельними ділянками, бібліотечними фондами, МНМА та природними ресурсами податкову амортизацію не розраховують, тому в графах 3 — 5 рядків А1, А10, А11 і А13 з’явилася відмітка «Х». Тому внести сюди дані не вийде навіть помилково. Заради справедливості зазначимо, що ці комірки не заповнювали й раніше.
Додаток ЗП. У ньому криється відразу дві зміни.
По-перше, назву ряд. 16.3 уточнили таким чином, що тепер немає жодних сумнівів: у ньому необхідно показувати невраховані аванси за минулий рік. Раніше квартальних платників заплутувало слово «періоду», яке було там наявне.
По-друге, з’явився новий ряд. 16.5. За його допомогою тепер можна зменшити податок на прибуток на акцизний податок, сплачений за важкими дистилятами (газойлем). За умови, що вони класифіковані в товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД і використані платником на дизельних локомотивах та самоскидах вантажопідйомністю понад 75 т (п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
Додаток РІ. Йому дісталося найбільше: його виклали в новій редакції. Продиктовано це тим, що з 01.01.18 р. з’явилися нові різниці, а також змінено деякі з тих, що існували раніше. Так, у додатку РІ такі зміни:
• «зменшуюча» різниця поширюється на суму доходів від участі в капіталі всіх єдиноподатників-юросіб (ряд. 3.2.3 (колишній ряд. 3.2.2.1));
• не виникає «зменшуюча» різниця на суму дивідендів від єдиноподатників (ряд. 3.2.3.1 (колишній ряд. 3.2.3));
• для «збільшуючої» 30 % коригувань за покупками в «особливих» нерезидентів із «низькоподаткових» країн відведено ряд. 3.1.6.1, в «інших» нерезидентів визначеної організаційно-правової форми — ряд. 3.1.6.2. А от у ряд. 3.1.7 слід відображати різницю між вартістю придбання та вартістю, визначеною за принципом «витягнутої руки» (п.п. 140.5.4 ПКУ);
• додали «збільшуючу» різницю за путівками (ряд. 3.1.10.1);
• ввели «збільшуючу» різницю на добродійність «спортивним» неприбутківцям — на суму, що перевищує 8 % межу (ряд. 3.1.14).
Також додали відповідні рядки для фіксації нових різниць кінематографістами (ряд. 3.1.13 і 3.2.5), банками та фінустановами (ряд. 4.1.18 — 4.1.19 і ряд. 4.2.17 — 4.2.19) і за операціями від реалізації газу вугільних родовищ (ряд. 4.1.18 і ряд. 4.2.17).