(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/9
Бухгалтер 911
Бухгалтер 911
Серпень , 2015/№ 33

Податкова накладна в роз’ясненнях податківців

http://tinyurl.com/y6l2rto4
Податківці на диво оперативно намагаються роз’яснювати норми Закону № 643*. Буквально днями з’явився свіжий лист № 29163**, присвячений складанню та реєстрації ПН. Лист цікавий хоча б тому, що в ньому податківці розповіли, як заповнювати номенклатуру товарів у ПН, що складаються при придбаннях для неоподатковуваної/негосподарської діяльності. Але в ньому роз’яснено й інші, не менш важливі моменти. Отже, розпочнемо обговорення листа.
граничний строк реєстрації ПН/РК, «негосп / ЧВ-ПН», зведена ПН

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII.

** Лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17.

Максимум для реєстрації ПН/РК

180 днів чи 365? Чому виникло таке запитання? Річ у тім, що Закон № 643 дозволив платникам відображати ПК за зареєстрованими (як своєчасно, так і несвоєчасно) ПН/РК протягом 365 к. дн. з дати їх складання (раніше цей строк обмежувався 180 к. дн.). Тому цілком обґрунтовано дехто вирішив, що і максимально можливий строк реєстрації ПН/РК в ЄРПН тепер становить 365 днів. Але, як виявилось, у податківців інша думка.

Вони в листі № 29163 стверджують: можливість реєстрації ПН/РК в ЄРПН, як і раніше, обмежена 180 к. дн. До речі, консультація з таким самим висновком з’явилася і в ЗІР (категорія 101.20). Зареєструвати ПН/РК в ЄРПН після закінчення 180 к. дн. не можна.

Максимально можливий строк реєстрації ПН/РК в ЄРПН залишився тим самим — 180 к. дн.

Наскільки обґрунтовані висновки фіскалів? Податківці знайшли, за що зачепитися. Адже ПКУ встановлює тільки загальний строк реєстрації ПН/РК — 15 к. дн., що настають за датою її/його складання (п. 201.10 ПКУ), і особливі строки для реєстрації липневих — вересневих ПН/РК (п. 39 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Але прямо не встановлює, після закінчення якого дня закінчується можливість реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Прямо про це не зазначено і в п. 198.6 ПКУ.

Тому податківці вирішили звернутися до «штрафного» п. 1201.2 ПКУ, з якого можна зробити висновок, що 180 к. дн. — це максимальна межа для реєстрації ПН (інакше були б підстави застосовувати одразу два штрафи). Зрозуміло, що спиратися на штрафну норму не зовсім коректно. Більш обґрунтовано було б орієнтуватися на строк 365 к. дн., зазначений у п. 198.6 ПКУ.

Реєстрок липневих — вересневих ПН

Податківці ще раз звернули увагу на те, що для липневих, серпневих і вересневих ПН/РК установлено особливі строки реєстрації (див. п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Нагадаємо їх іще раз.

Дата складання ПН/РК

Граничний строк реєстрації ПН/РК

ПН/РК, складені з 1 по 15 число місяця (липня, серпня, вересня)

ПН/РК має бути зареєстрована в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця складання

ПН/РК, складені з 16 по останнє число місяця

ПН/РК має бути зареєстрована в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем складання ПН

 

Ще раз підкреслимо, що ПН, зареєстрована з додержанням цих строків, вважається зареєстрованою своєчасно. А отже, ПК за нею можна відображати в періоді її складання.

Важливий момент! Податківці підтвердили, що «особливі» строки стосуються і РК, складених у цьому періоді (нагадаємо: п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не містить згадок про РК).

Реєштрафи

Податківці підтвердили, що до всіх ПН/РК, складених до 1 жовтня 2015 року, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію не застосовуються (10 %, 20 %, 30 %, 40 %). А ось якщо ПН/РК, складені до 1 жовтня, не були зареєстровані у строк 180 к. дн., то штрафу в розмірі 50 % не уникнути. Щоправда, штрафи застосовуються тільки в тому випадку, якщо ПН видається покупцю / РК складена до такої ПН. Якщо ж ПН/РК продавець залишає в себе (наприклад, вона виписується на «умовне» постачання), штрафи за ст. 1201 ПКУ не застосовуються.

Звільнення від штрафів стосується і ПН/РК, складених до моменту набуття чинності Законом № 643, тобто і «долипневих» ПН/РК.

У якому періоді отримувачу відображати РК?

Нагадаємо: п. 192.1 ПКУ тепер передбачає, що:

— покупець має право збільшити ПК тільки після реєстрації «збільшуючого» РК продавцем (п.п. 192.1.2 ПКУ);

— постачальник має право зменшити ПЗ тільки після реєстрації «зменшуючого» РК покупцем (п.п. 192.1.1 ПКУ).

Основне запитання: як розуміти формулювання «тільки» в цій нормі? Означає воно, що зменшити ПЗ / збільшити ПК можна:

Варіант 1 — уже в періоді складання РК (тобто як і у випадку з ПН). Головне, щоб РК був своєчасно зареєстрований в ЄРПН (за несвоєчасним РК коригування здійснюється в періоді реєстрації).

Варіант 2 — не раніше місяця реєстрації РК в ЄРПН.

Податківці в листі, на жаль, цей момент не роз’яснили. Хоча момент дуже важливий.

Зрозуміло, що перший варіант більш зважений. Адже, по-перше, п. 192.1 ПКУ вказує на те, що коригування ПЗ і ПК здійснюється покупцем і продавцем у періоді виникнення підстав для коригування (у періоді складання РК). По-друге, до РК застосовуються ті самі правила, що й до ПН. А за ПН ми маємо право показувати ПК так: якщо вона своєчасно зареєстрована — у періоді її складання (але не пізніше 365 к. дн. з дати її складання); якщо вона зареєстрована несвоєчасно — не раніше періоду реєстрації (але не пізніше 365 к. дн. з дати її складання).

Водночас, схоже, велика імовірність, що податківці можуть підтримати другий варіант. Адже зменшення ПЗ і збільшення ПК зменшують зобов’язання до сплати. Тому ми залишаємося на своїй позиції — до появи роз’яснень безпечніше відображати РК у періоді реєстрації його продавцем/покупцем в ЄРПН.

Як розуміти правило «365 днів»?

Нагадаємо: Закон № 643 повернув право відображати ПК за зареєстрованою ПН/РК протягом 365 к. дн. з дати її/його складання (п. 198.6 ПКУ). І тут у багатьох виникло запитання — як розуміти це правило:

— як можливість перетягувати ПК у наступний період

чи

— ПН, як і раніше, потрібно проводити «місяць у місяць», а норма тільки обмежує строк, протягом якого можна подати УР для проведення невідображених ПН. На цю думку багатьох наштовхнуло те, що Закон № 643 перетворив право на відображення ПК на обов’язок.

Та все ж «оновлений» п. 198.6 ПКУ дозволяє зробити висновок про те, що платник має право відображати ПН «не місяць у місяць», а в будь-якому наступному звітному періоді (але в межах 365 к. дн. з дати складання ПН).

Судячи з листа № 29163, податківці теж із цим погоджуються. Це підтверджує наведений у листі приклад: ПН, дата складання якої припадає на 10.08.2015 р., а реєстрації — на 10.11.2015 р., може включатися до ПК у період з листопада 2015 року по серпень 2016-го. Тобто все ж таки йдеться про «запізнілі» ПК.

Тут виникає запитання: а якщо ми все ж таки захочемо провести ПН через УР? Чи можна буде його подати, якщо з моменту складання ПН уже минуло 365 к. дн.? Швидше за все, податківці вимагатимуть не виходити за межі 365 к. дн.

Як скласти ПН: розподіл

Нагадаємо, що з 1 липня діють нові правила розподілу ПК за товарами / послугами / необоротними активами, що призначені для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях:

— спочатку всю суму «вхідного» ПДВ ставимо у ПК,

— а потім нараховуємо «компенсуючі» ПЗ виходячи з бази ПДВ, визначеної згідно з п. 189.1 ПКУ, пропорційно частці використання товарів / послуг / необоротних активів у неоподатковуваній діяльності (п. 199.1 ПКУ)***.

*** Детальніше про розподіл ПК за новими правилами читайте у статті «Нові правила розподілу ПК з ПДВ (з 01.07.2015 р.)» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 27.

На підтвердження нарахування ПЗ складаємо не пізніше останнього числа звітного періоду одну зведену ПН (п. 199.1 ПКУ).

Так от, податківці дали цінні вказівки, як заповнити табличну частину такої ПН:

Реквізит

Як заповнювати

Дата виникнення ПЗ (гр. 2)

Ставимо дату складання ПН, тобто останній день звітного періоду (місяця/кварталу)

Номенклатура (гр. 3)

Податківці дозволили зазначати тут номери і дати ПН, отриманих від постачальників при придбанні товарів / послуг / необоротних активів «подвійного» призначення

Код УКТ ЗЕД (гр. 4)

Не заповнюємо

Одиниця виміру

(гр. 5.1)

«грн»

(гр. 5.2)

Податківці рекомендують цю графу не заповнювати. Хоча за правилами тут повинен проставлятися код «2454»

Гр. 6, 7, 10, 11 і 12

Не заповнюємо

Гр. 8 або 9

Зазначаємо частину вартості товарів, на яку нараховується ПДВ. Інакше кажучи, купівельну вартість товарів / послуг / необоротних активів множимо на коефіцієнт «антиЧВ» (100 % - ЧВ)

Гр. 13

Зазначаємо загальну вартість за всіма переліченими у гр. 2 ПН

 

Приклад. Підприємство здійснило в липні такі «купівлі», призначені для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях:

Якщо програма відмовиться пропускати ПН без заповнених гр. 6 і гр. 7, рекомендуємо у гр. 6 поставити «1», а у гр. 7 продублювати суму, зазначену у гр. 8.

— 20.07.2015 р. придбано ноутбуки «Asus К50С» — 4 шт. на загальну суму 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.). Отримано ПН № 16 від 20.07.2015 р.;

— 31.07.2015 р. придбано ПММ на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Отримано ПН № 45 від 31.07.2015 р.

Коефіцієнт ЧВ становить 75 %.

ПН буде заповнена так:

1

2

3

4

5.1

5.2

6

7

8

9

10

11

12

13

I

31072015

Податкова накладна № 16 від 20.07.2015 р.

грн

2454

1

5000,00

5000,00*

7500,00

31072015

Податкова накладна № 45 від 31.07.2015 р.

грн

2454

1

2500,00

2500,00

Усього по розділу I

Х

Х

Х

Х

Х

7500,00

II

Зворотна (заставна) тара

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

III

Податок на додану вартість

Х

Х

Х

Х

Х

1500,00

0

0

1500,00

IV

Загальна сума з ПДВ

Х

Х

Х

Х

Х

9000,00

9000,00

* Розраховано так: 20000 х (1 - 0,75) = 5000 грн.

 

Декілька слів скажемо про заповнення «заголовної» частини такої ПН.

У шапці ПН проставляємо тип причини 08 («Постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість») або 09 («Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість»).

Під кожний тип причини складається окрема зведена ПН.

Решту реквізитів «заголовної» частини заповнюємо так:

Реквізит

Як заповнювати

Дата складання

Зазначаємо останній день місяця (кварталу)

Найменування

продавця

Зазначаємо свої дані (п. 12 Порядку заповнення ПН)

покупця

Податковий номер

продавця

Зазначаємо свій ІПН

покупця

«400000000000» (п. 12 Порядку заповнення ПН)

Місцезнаходження (адреса)

продавця

Можна не заповнювати (лист № 27651*). Або вписуємо свої дані

покупця

Номер телефону

продавця

Можна не заповнювати

покупця

Вид цивільно-правового договору, форма розрахунків

Не заповнюємо (лист № 27651, також раніше була консультація в категорії 101.19 ЗІР)

* Лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17. Див. статтю «ПН/РК: «без зайвої ваги» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 32.

 

Як скласти ПН: необ’єктне/негосподарське

Тут діє той самий підхід, що і при складанні ПН на «розподілювані» купівлі. Наприкінці місяця (кварталу) складаються зведені ПН на всі придбання (з типом причини «08» і «09»). Під кожен тип причини складається окрема зведена ПН. Так, наприклад, якщо підприємство придбавало товари для використання в необ’єктних і звільнених операціях, то складаються дві зведені ПН:

Для негосподарських придбань складається окрема зведена ПН з типом причини «13».

— одна — для нарахування ПЗ за купівлями, призначеними для використання в необ’єктних операціях (з типом причини «08»);

— друга — для нарахування ПЗ за купівлями, призначеними для використання у звільнених операціях (з типом причини «09»).

Табличну частину складаємо так само, як і для «розподілюваних» ПН (див. вище). У гр. 3 замість номенклатури товарів можна зазначати номери і дати ПН, на підставі яких було здійснено купівлі. Графи 4, 6, 7, 10, 11 і 12 не заповнюємо. У гр. 8 і 9 зазначаємо загальну вартість купівлі, тобто, по суті, суми в цій ПН дублюватимуть суми за «купівельними» ПН.

Зведена ПН

Податківці також роз’яснили питання, як заповнювати зведені ПН на постачання, які мають ритмічний або безперервний характер.

Нагадаємо: ритмічними вважаються постачання, здійснювані одному покупцю два і більше разів на місяць (п. 201.4 ПКУ).

Якщо постачання мають безперервний або ритмічний характер з (п. 201.4 ПКУ):

— платниками ПДВ — зведена ПН складається на кожного такого платника окремо. Складається вона не пізніше останнього числа звітного періоду на весь «місячний обсяг» постачання;

— неплатниками ПДВ — останнім числом місяця складається одна зведена ПН на всіх неплатників.

Дуже наочно демонструє це правило наведений податківцями в листі приклад. Платник здійснив протягом місяця ритмічні постачання товарів:

— 10 операцій з постачання товарів покупцю А — платнику ПДВ;

— 25 операцій покупцю Б — неплатнику ПДВ;

— 30 операцій покупцю В — неплатнику ПДВ.

У такому разі складаються дві звідні ПН:

— одна — на платника ПДВ (у ній буде відображено обсяг 10 операцій);

— друга — на неплатників ПДВ Б і В (у ній відображається загальний обсяг 55 (25 + 30) операцій)

Зазначимо, що зараз ПН може складатися і на умовах передоплати (спочатку оплата — потім постачання). Головне, щоб наприкінці місяця така передоплата закрилася постачаннями. Якщо ж частина передоплати на кінець місяця не буде «погашена» постачаннями, то на неї останнім днем місяця складається «загальна» (не зведена) ПН (п. 201.4 ПКУ).

m.kazanova@buhgalter911.com

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
податкова накладна додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті