Повернення передоплаченого товару: нюанси коригування з ПДВ

В обраному У обране
Друк
Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Бухгалтер 911 Грудень, 2015/№ 49
Приводом для написання цієї статті стала дискусія на сайті «Бухгалтер 911» стосовно, здавалося б, простого запитання. Покупець повертає постачальнику раніше оплачений товар — на яку дату в цьому випадку проводити ПДВ-коригування: на дату повернення товарів чи на дату повернення авансу? Пропонуємо розібратися з цим питанням.
ПДВ-облік, повернення товару

Ситуація у нас така: покупець перерахував 50 % передоплати за товар (припустимо, що це відбулося 10.11.2015 р.). На суму авансу отримав від продавця ПН. Далі (20.11.2015 р.) продавець відвантажує товар у повному обсязі та складає ПН на решту 50 % (на суму, «не покриту» авансовою ПН). А потім відбувається повернення поставленого товару. Як правильно показати коригування у ПДВ-обліку в цьому випадку?

Насамперед потрібно визначити, у зв’язку з чим / за яких обставин відбувається повернення товару.

Спроба № 2

Згідно з  пп. 5 і 7 ст. 268 ГКУ у разі постачання товару:

— нижчої якості, ніж вимагається стандартом, ТУ або зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від приймання та оплати цих товарів, а якщо товари вже оплачені покупцем — вимагати повернення сплаченої суми;

— який відповідає вимогам стандартів або ТУ, але нижчого сорту, ніж зумовлено договором, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від приймання та оплати поставлених товарів.

Однак, припустимо, покупець залишається зацікавленим в отриманні товарів, застережених у договорі. Тобто вимагати повернення сплаченої суми авансу він не збирається. Просто він хоче отримати саме ті товари, про які сторони домовилися. Відповідно, чекатиме на заміну поставлених йому «неправильних» товарів.

У такому разі за фактом повернення товару з’являються підстави застосувати «коригувальну» ст. 192 ПКУ (адже в ній серед причин коригування ПЗ і ПК названо і повернення товару).

Однак в якій сумі ми маємо право відкоригувати ПЗ? Оскільки на дату повернення товару у нас залишається оплата, при цьому сторони від договору не відмовляються (тобто перша подія зберігається, а значить, залишається підстава для ПЗ), то «відмінусувати» усі ПЗ ми не маємо права. Тільки повернення передоплати остаточно підтверджуватиме факт відсутності об’єкта обкладення ПДВ і право на повне зменшення ПЗ.

Тому на дату повернення товару продавець складає РК (з причиною коригування «повернення товару») тільки до другої ПН, складеної на відвантаження (незважаючи на те що бухпервинка буде оформлена на всю суму повернення). А перша («авансова») ПН залишається як є. Відповідно і покупець зменшить ПК тільки на цю частину (адже право на ПК в частині авансу в нього залишилося). Оскільки РК є «зменшуючим», нагадаємо, що реєструвати його повинен покупець ( п. 192.1 ПКУ). При цьому покупець зобов’язаний зменшити ПК у місяці складання РК, а продавець має право зменшити ПЗ тільки після реєстрації покупцем РК в ЄРПН (податківці погоджуються з тим, що за своєчасно зареєстрованим РК таке право у продавця з’являється також у місяці складання РК*).

* Див. статті «Коли відображати РК у ПДВ-декларації: ДФСУ змінює позицію?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 45, статтю «ПН з помилкою: з коли право на ПК?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 48.

Якби б товар був оплачений на 100 %, у такому разі РК на дату повернення не складався б узагалі. Пов’язано це з тим, що хоча повернення товару й відбулося, але оплата цього товару сталася та перша подія за такою операцією зберігається. Тому підстав для перегляду та уточнення раніше відображених ПДВ-наслідків у зв’язку з таким поверненням у сторін не виникає (вимоги ст. 192 ПКУ не виконуються).

А далі все залежатиме від того, яке рішення приймуть сторони стосовно подальшого постачання:

1. Якщо сторони вирішать, що замість поверненого товару буде поставлений такий точно товар (такої самої вартості, асортименту та тієї самої якості), то:

— перша (авансова) ПН залишається як є;

— на дату відвантаження «якісного» товару складається нова ПН (на суму, не покриту «авансовою» ПН). Зрозуміло, що якби товар був повністю оплачений (була 100-відсоткова оплата), то ця ПН не складалася б.

2. Якщо буде прийнято рішення, що замість поверненого товару поставлятиметься інший товар, то йдеться про зміну номенклатури. Тоді:

— на дату угоди про перегляд договірних умов до «авансової» ПН потрібно скласти РК;

У такому РК продавець зі знаком «мінус» вкаже дані з первинної ПН (тим самим обнуляючи її), після чого зі знаком «плюс» відобразить відомості про товари, які фактично поставлятимуться замість попередніх. При цьому у гр. 2 зазначається причина коригування — «зміна номенклатури» (розділ 101.07 ЗІР).

— на дату відвантаження «якісного» товару на решту 50 % постачання (не «покриті» авансовою ПН) потрібно скласти нову ПН з уже «правильною» номенклатурою.

Розійшлися як у морі кораблі…

Однак покупець і взагалі може відмовитися від подальшого постачання товарів (сторони приймуть рішення розірвати договір). Тоді можливі такі варіанти:

Перший. Продавцю повертається товар в повному обсязі, покупцю потім буде повернена оплата. У цьому випадку на дату повернення товару повинен складатися ще й «зменшуючий» РК до «авансової» ПН, адже отримана оплата вже не стосуватиметься постачання за договором (договір сторони розірвали). Подія — «повернення товару в повному обсязі» — у цьому випадку є.

Щоправда, не виключено, що податківці можуть заперечувати проти коригування постачальником ПЗ (в авансовій частині) до моменту повернення передоплати. Але ми не бачимо для цього підстав.

Те, що отримана оплата більше не є передоплатою товарів за договором, потрібно зафіксувати документально (наприклад, у додатковій угоді до договору, у листі від покупця).

Другий. Продавцю повертається товар у повному обсязі. Сторони домовляються про залік авансу, що залишився, в рахунок оплати за іншим договором. У цьому випадку фактично відбувається «перекидання» оплати з одного договору на інший. На дату підписання угоди про такий «залік» має відбуватися зменшення ПЗ за авансом за першим договором (виходячи з умов нашого прикладу має бути відкоригована «авансова» ПН).

Однак зауважимо, що судова практика свідчить про те, що податківці інколи не визнають таке коригування, чіпляючись за те, що у ст. 192 ПКУ як підстава для складання РК і проведення коригування зазначено «повернення попередньої сплати», а при «заліку», на думку податківців, повернення передоплати немає. Однак суди вважають таку позицію податківців безпідставною. Адже п. 192.1 ПКУ не встановлює, що повернення передоплати має здійснюватися тільки у грошовій формі, тому у разі «взаємозаліку» продавець має повне право зменшити ПЗ за первісною «авансовою» ПН, складеною за першим договором (постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 р. у справі № 806/7790/13-a).

Радить перекидати оплату на інший договір, якщо за ним уже існує кредиторська заборгованість, тобто коли відвантаження вже відбулося, а «перекидання» оплати є за цим постачанням другою подією. Інакше можуть виникнути проблеми з тим, на яку дату складати ПН за зарахованим у результаті «заліку» авансом**.

** Див. статтю «Залік переплати за договором: як скласти ПН» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 47.

Якщо повертається якісний товар

Без обопільної домовленості сторін підстав для повернення товарів у цьому випадку немає. Єдине — продавець має право вимагати повернення товару, якщо покупець у строк не здійснює оплату товару, право власності на який залишається за продавцем до моменту повної оплати ( ст. 697 ЦКУ).

У решті випадків не передбачено права продавця вимагати повернення переданого майна навіть у разі несплати його вартості. Продавець має право вимагати на підставі ст. 692 ЦКУ тільки оплати товару та сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Не має права наполягати на поверненні товару і покупець.

Однак покупець і продавець можуть повернути товар/оплату за взаємною угодою ( ст. 214 ЦКУ). При цьому згідно зі ст. 653 ЦКУ сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не передбачене договором чи законом.

Якщо договір містить застереження щодо можливості повернення виконаного, тоді оформляємо цю операцію як звичайне повернення (див. підрозділ вище).

Якщо такого застереження в договорі немає, його туди можна внести.

Якщо ж застереження в договорі немає, то повернення виконаного може розглядатися тільки як окрема угода (див. наприклад, постанову ВГСУ від 15.03.2010 р. № 28/14). Тобто таке повернення потрібно розглядати як зворотне постачання товарів. У цьому випадку на дату повернення товару покупець вже буде продавцем і складе ПН (а не «поворотний» РК), а продавець — на підставі отриманої ПН покаже ПК.

m.kazanova@buhgalter911.com

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити