Бухоблік ПДВ: Мінфін оновив свою Інструкцію

* Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141. Зміни до неї затверджені наказом Мінфіну від 16.11.2015 р. № 1025, який набуває чинності з дати опублікування (імовірно, відбудеться 18.12.2015 р.).

Зауважимо: нещодавно ми вже досить детально аналізували проект змін до Інструкції з бухобліку ПДВ**. Практично всі його норми «осіли» і в остаточному варіанті «оновленої» Інструкції. Однак є сенс детальніше розглянути основні «новинки».

** Стаття «Бухоблік ПДВ: вивчаємо проект змін» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 41.

ПК за несвоєчасними ПН

Згідно з оновленими правилами Інструкції № 141 право на ПК за ще не отриманою ПН треба відображати на спеціально відкритому субрахунку «644/Податковий кредит непідтверджений» (далі вказуватимемо його як 644/1), тобто потрібно робити проводки:

— Дт 644/1 — Кт 631 — якщо першою подією є постачання;

— Дт 644/1 — Кт 644 — якщо першою подією є оплата.

А далі, після отримання ПН, проводиться запис: Дт 641/ПДВ — Кт 644/1.

Якщо ПН так і не буде отримана або зареєстрована протягом граничного строку, встановленого для її реєстрації в ЄРПН (мається на увазі строк 180 календарних днів, після закінчення якого зареєструвати ПН у принципі неможливо, тобто і право на ПК втрачено), то наступного дня після закінчення цього строку необхідно зробити проводку: Дт 949 — Кт 644/1.

Покупки для негосподарської/пільгової/неоподатковуваної діяльності

Нагадаємо, що після 01.07.2015 р. за такими покупками (якщо вони отримувалися з ПДВ) ми керуємося принципом: (1) показуємо ПК в повному обсязі та (2) нараховуємо ПЗ в повному обсязі на підставі п. 198.5 ПКУ.

Так-от, Інструкція № 141 передбачає два варіанти розвитку подій:

Варіант 1. Коли нам відразу відомо, що наш придбаний об’єкт використовуватиметься в негосподарській/пільговій/неоподатковуваній діяльності.

У цьому випадку нараховані ПЗ уключаються до первісної вартості товарів / необоротних активів / послуг у кореспонденції з кредитом субрахунку 641 (п. 10 «оновленої» Інструкції), тобто робимо проводку: Дт 20 (22), 23, 28, 15, 91 — 94 — Кт 641/ПДВ.

Така сама кореспонденція рахунків випливає з п.п. 1.3 Інструкції.

«Компенсуючі» ПЗ не нараховують, якщо товари / послуги / необоротні активи придбані без ПДВ ( лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17).

Щоправда, звернемо увагу на деяке нестикування в самій Інструкції, яку не можна залишити поза увагою. Так, уже у п. 11 ідеться, що для нарахуванні ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ повинна робитися проводка: Дт 643/ПЗ, що підлягають коригуванню (далі його вказуватимемо як 643/1) — Кт 641/ПДВ, а потім Дт 20 (22), 23, 28, 15, 91 — 94 — Кт 643/1. Отже, уже пропонується задіяти субрахунок 643/1.

Зауважимо, що проект змін до Інструкції припускав цю проводку тільки для нарахування ПЗ при розподілі ПК. Там дійсно ПЗ надалі (при проведенні річного перерахунку) підлягають коригуванню.

Що ж до випадку, коли активи/послуги планується повністю використовувати в негоспдіяльності, то навіщо застосовувати субрахунок 643/1 — незрозуміло. Адже навіть у разі, коли об’єкт потім знову змінює напрямок, тобто знову переводиться в об’єктну діяльність, застосування субрахунку 643/1 не передбачається.

Звернемо увагу ще й на такий момент. У категорії 101.16 ЗІР податківці говорять, що ПЗ можна не нараховувати, якщо платник не отримав зареєстровану ПН. Узагалі це є справедливим. Але тут така каверза: якщо, наприклад, ми отримаємо ПН у наступному періоді, то пропустимо встановлений п. 198.5 ПКУ строк для нарахування ПЗ — у періоді придбання. Тому краще нараховувати ПЗ не чекаючи на ПН. А потім, якщо ПН так і не буде отримана, відкоригувати нараховані ПЗ, склавши РК до зведеної ПН, якою такі ПЗ нараховувалися.

Варіант 2. Придбали для оподатковуваної діяльності — використали для неоподатковуваної.

У цьому випадку, керуючись п. 198.5 ПКУ, ми повинні (1) нарахувати ПЗ (у періоді, коли товари / необоротні активи фактично почали використовуватися в неоподатковуваній діяльності) і (2) скласти не пізніше останнього числа місяця такого періоду зведену ПН (з типом причини «08», «09» або «13»)***.

*** Вам допоможе стаття «Податкова накладна в роз’ясненнях податківців» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 33).

Оскільки первісна вартість вже сформована, нарахування ПЗ Мінфін пропонує відображати за дебетом рахунка обліку витрат (вважаємо, що у цьому випадку потрібно використати субрахунок 949) і кредитом субрахунку 641, тобто робити проводку: Дт 949 — Кт 641/ПДВ (п. 1.3 «оновленої» Інструкції № 141).

Придбали для неоподатковуваної діяльності — використали в оподатковуваній

Коли придбані товари / необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваній діяльності, знову поновлюється право на ПК. Мінфін для відновлення ПК у цьому випадку рекомендує робити проводку: Дт 641/ПДВ — Кт 719.

Для відновлення ПК потрібно скласти та зареєструвати в ЄРПН РК до ПН, якою нараховувалися «компенсуючі» ПЗ (тобто до ПН з типами причини «08», «09», «13»). Виходячи з  п. 198.5 ПКУ, такий РК має бути складений у періоді переведення придбань до оподатковуваної діяльності.

Якщо покупки були здійснені до 01.07.2015 р. (спочатку передбачалося, що вони використовуватимуться в негосподарських/неоподатковуваних операціях, але після 01.07.2015 — використовуються в оподатковуваних операціях) підставою для відновлення ПК є бухдовідка ( п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Розподіл ПК

Первісний розподіл. Нараховані ПЗ (виходячи з неоподатковуваної частки) при розподілі ПК відображаються записом: Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ. Потім сума нарахованих ПЗ уключається до первісної вартості товарів / необоротних активів / послуг (Дт 20 (22), 23, 28, 15, 91 — 94 — Кт 643/1).

Річний перерахунок. За підсумками року робиться перерахунок ПК виходячи з нового коефіцієнта ЧВ.

Донарахування ПЗ проводять записом: Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ, Дт 949 — Кт 643/1.

Зменшення ПЗ відображається записом: Дт 641/ПДВ — Кт 643/1, Дт 643/1 — Кт 719.

Перевищення фактичної собівартості над ціною продажу

В Інструкції зазначено, що нарахування ПЗ на суму перевищення в цьому випадку відображається за дебетом рахунка обліку витрат і кредитом субрахунку 641/ПДВ. Раніше, у листі від 07.05.2013 р. № 31-08410-07/23-1524/2/1696, Мінфін рекомендував для цих цілей використовувати субрахунок 949. Отже, робимо проводку: Дт 949 — Кт 641/ПДВ. Ця проводка відображається на дату складання ПН на перевищення (див. також лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15).

o.sumcova@buhgalter911.com