До 01.01.2015 р. в обліку з податку на прибуток відображали тільки ті витрати, які були пов’язані з госпдіяльністю платника. На сьогодні оподатковуваний прибуток визначають на основі бухприбутку. А в бухобліку, як відомо, витрати не залежать від того, пов’язані вони з госпдіяльністю чи ні.
При цьому на щастя платникам у ПКУ не передбачено коригувань на різниці, пов’язані з використанням товарів, робіт, послуг у негосподарській діяльності платника*.
* Утім, цей недолік Мінфін планує усунути, про що ми говорили у статті «Проект № 3357 vs проект Мінфіну: чого чекати під ялинку» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 46.
Тобто платники податків мають повне право на підставі ПКУ зменшувати бухгалтерський (читай — оподатковуваний) прибуток на будь-які негосподарські витрати.
Щодо питної води та наднормативних ПММ податківці підтвердили це в листі № 11999**. Стосовно штрафів, пені та неустойки — у листі № 21051***.
** Лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15. Його ми аналізували у статті «Податок на прибуток: вивчаємо «мегалист» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 28.
*** Лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15.
Виняток становлять тільки такі негоспвитрати в осіб, які проводять коригування фінрезультату на різниці, що виникають відповідно до положень розд. III ПКУ ( п.п. 134.1.1 цього Кодексу), — вони збільшують фінрезультат на суму таких коригувань:
1) витрати на пожертвування неприбутковим установам та організаціям — неплатникам ППП у сумі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року ( п.п. 140.5.9 ПКУ). Водночас пожертвування будь-яким іншим особам (зокрема, фізособам, «звичайним» юрособам, які не належать до неприбуткових) без коригувань зменшують у повній сумі бухобліковий (а значить, податковий) прибуток;
2) витрати, пов’язані з невиробничими основними засобами ( п.п. 138.3.2 ПКУ).
Іншим негоспвитратам — «зелене світло» (незалежно від того, проводять вони коригування фінрезультату чи ні).
Однак уже сьогодні є платники податків, які не бажають показувати негоспвитрати в обліку з ППП (так би мовити, щоб «не лізти на рожен») і вдаються для цього до різних «хитрощів».
Далі ми й розглянемо запропоновані варіанти. При цьому орієнтуватимемося на проектну декларацію****. Вона безпосередньо «підв’язана» до даних фінансової звітності, а саме — до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).
**** http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63908.html.ср.
Зокрема, в ряд. 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» декларації відображають показник ряд. 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» Звіту про фінрезультати. Далі ті особи, які проводять коригування фінрезультату, коригують цей показник на різниці, передбачені у ПКУ.
Увага: головний принцип полягає в тому, що дані ряд. 02 декларації повинні збігатися з показником ряд. 2290 Звіту про фінрезультати. Причому контролери обов’язково звірятимуть ці показники, оскільки фінзвітність подають до податкового органу разом з декларацією ( п. 46.2 ПКУ).
А тепер розглянемо запропоновані «махінації» з фінзвітністю.
«Відразу на прибуток»
Відповідно до Інструкції № 291***** усі без винятку витрати (у тому числі й негосподарські) відображають у такому порядку:
— тільки на рахунках 8-го класу витрат;
— тільки на рахунках 9-го класу витрат;
— на рахунках 8-го і 9-го класів витрат.
Далі всі витрати списують на рахунок 79 «Фінансові результати», а згорнуте сальдо за цим рахунком (прибуток або збиток) закривають у кореспонденції з рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». У Звіті про фінрезультати стосовно витрат відображають обороти за кредитом рахунків витрат з дебетом рахунка 79.
«Обережні оптимізатори», щоб не розгнівати податківців, пропонують змінити цю процедуру стосовно негоспвитрат і списувати їх без використання рахунків 8-го і 9-го класів відразу на рахунок 44. Наприклад, витрати, пов’язані з наднормативним використанням ПММ, тоді показують проводкою Дт 44 — Кт 203 «Паливо».
У цьому випадку негосподарські витрати не будуть відображені у Звіті про фінрезультати та відповідно не вплинуть на податковий прибуток.
Зрозуміло, що такий порядок суперечить нормам Інструкції № 291. Однак він призводить також і до порушення принципу обачності зі ст. 4 Закону про бухоблік. Причому в бухобліку цей принцип є основоположним.
Адже метою ведення бухобліку та складання фінзвітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства ( ч. 1 ст. 3 Закону про бухоблік).
Тому свідоме невідображення витрат у Звіті про фінрезультати може бути інтерпретоване як навмисне перекручення інформації у фінзвітності.
«Кроїмо» дані фінзвітності
Цей варіант передбачає, що у Звіті про фінрезультати свідомо не вказують негосподарські витрати. Власне, він є «співзвучним» варіанту 1 з тією лише різницею, що позначені витрати можуть проходити у бухобліку через рахунки 8-го і 9-го класів, тільки ці обороти не враховують при заповненні Звіту про фінрезультати. Відповідно, і при такому розкладі навмисно перекручуються дані фінансової звітності.
І тут виникає резонне запитання: як за це можуть покарати?
Можливі санкції
За перекручення даних фінзвітності передбачено декілька покарань.
1. Ведення бухобліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінзвітності може загрожувати накладенням на винних осіб адмінштрафу в розмірі від 136 до 255 грн. ( ст. 1642 КпАП). Але цей штраф, на щастя, не є єпархією податківців (єпархією Держфінінспекції). Тому багато хто ним не «переймається».
2. Порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств установленого законом порядку ведення податкового обліку, до якого може бути віднесено і перекручення даних у декларації, тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від 85 до 170 грн. за ст. 1631 КпАП. Протоколи за цією статтею складають податкові органи ( ч. 1 ст. 255 КпАП), розглядають справи щодо цих порушень суди ( ст. 221 КпАП). Однак, оскільки за наших умов не порушити податковий облік практично неможливо, цим штрафом також зазвичай бухгалтери не переймаються.
3. Надання недостовірних даних для проведення статспостережень (до яких належить і фінзвітність) може загрожувати накладенням адмінштрафу на посадових осіб підприємства за ст. 1863 КпАП у розмірі від 170 до 255 грн. Штрафують за цією статтею органи статистики ( ст. 2443 КпАП).
Однак органи статистики самостійно перевірки не проводять, тому навряд чи встановлять таке порушення.
Наші рекомендації
Ми в будь-якому разі не рекомендуємо свідомо перекручувати дані фінзвітності. Частково негосподарські витрати можна «витягти» шляхом проведення передбачених у розд. III ПКУ коригувань. Платники, річний дохід яких перевищує 20 млн грн., у будь-якому разі зобов’язані будуть їх робити. А малодохідні платники просто можуть не приймати рішення про непроведення коригувань фінрезультату.
Що стосується не передбачених у ПКУ коригувань фінрезультату на негосподарські витрати, то тут ще потрібно «дочекатися» тих змін, які планує запровадити Мінфін (див. вище).
Ну і знову ж таки — той факт, що негосподарські витрати правомірно зменшують оподатковуваний прибуток, на цей час підтверджують і самі контролери.
А якщо ви бажаєте підстрахуватися на майбутнє, то позначайте негосподарські витрати в аналітичному обліку, наприклад, пропускайте їх через субрахунок 949/негосп, який списуйте в загальному порядку на рахунок 79. Тоді «у разі чого» вам буде простіше відразу їх «витягти».
