Наразі ми спостерігаємо «протистояння» двох «титанів»:
— проект № 3357* (головний «ідейний натхненник» — комітет ВРУ з питань податкової та митної політики). «Мінус» проекту в тому, що шанси на його прийняття в тому вигляді, в якому він поданий на розгляд у ВРУ, мізерні;
* Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» від 26.10.2015 р. № 3357. Текст знайдете тут: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=56874.
— проект Мінфіну. Тут проблема в тому, що проекту як такого досі немає (є тільки обіцянка, що він з’явиться в листопаді). Тому судити про нього доводиться, переважно, спираючись на урядові презентації, брифінги.
Давайте, так би мовити, «знайдемо відмінності».
Податок на прибуток
Задумка Мінфіну — підвищити ставку до 20 %.
Ставка 20 % у проекті Мінфіну передбачається також для ПДВ, ПДФО та ЄСВ (нарахувань «зверху» на заробітну плату).
«Бухорієнтація», поділ на високо- і низькодохідних платників мають зберегтися, як і критерій для такого поділу в сумі 20 млн грн. Але «несправедливість» з обліком негоспвитрат, які сьогодні досить «вдало облаштувалися», Мінфін усе ж таки хоче усунути**.
** Дивіться http://www.slideshare.net/apizniuk/ss-51724560.
З позитивних нововведень — інвестиційний податковий кредит: можливість зменшити зобов’язання до сплати на суму капітальних інвестицій у нові ОЗ (саме у нові).
Профільний комітет ВРУ, у свою чергу, навпаки пропонує понизити ставку податку до 15 %. Причому обкладати при цьому пропонують дивіденди (на користь фізосіб — резидентів, неплатників податку на прибуток і нерезидентів), а також прирівняні до розподілу прибутку платежі та операції. Крім того, пропонують скасувати аванси з ППП, а ось звітний період календарний рік застосовувати всім та вся.
Цікаво, що при цьому податківцям хочуть заборонити «порпатися» у бухобліку. Тому, так би мовити, важко віриться.
ПДВ
Мінфін і тут за уніфікацію ставок. На його думку, 20-відсоткову ставку необхідно застосовувати також і у сфері фармацевтики. У ПДВ-обліку готується повне скасування пільг, а також спецрежимів для аграріїв. Замість цього планують надавати дотації, субвенції та інші компенсаційні виплати. Хто їх отримуватиме, можна буде довідатися на спеціально створеному порталі.
У принципі, тут позиції Мінфіну та профільного комітету ВРУ багато в чому збігаються. Тільки ось автори законопроекту № 3357 пропонують залишити спецрежим для тваринництва.
А ось електронного адміністрування податку, як би цього не хотілося, скасовувати ніхто навіть і не збирається.
Але комітет ВРУ з податкової і митної політики, крім акценту на зниження ставки податку до 15 %, звертає особливу увагу саме на удосконалення СЕА. Зокрема, пропонують:
— надати платникам можливість реєстрації ПН без поповнення електронного ПДВ-рахунка, якщо перед цим через нереєстрацію таких ПН зіграв (був зменшений регліміт) показник ∑Перевищ і ПДВ за декларацією погашений;
— уточнити момент зі зменшенням ПЗ, збільшенням ПК на підставі РК (якщо РК зареєстрований своєчасно, то коригування проводимо в періоді його складання) ***;
— розв’язати проблему з урахуванням ПН з помилками****;
*** Читайте статтю «Коли відображати РК у ПДВ-декларації: ДФСУ змінює позицію»? у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 45.
**** Вам буде цікава стаття «Помилка у ПН — не перешкода для ПК?! (готуємося до 2016 року)» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 45.
— бюджетне відшкодування в автоматичному режимі (скасування «критеріїв»), створення загальнодоступного Реєстру заяв на таке відшкодування.
ПДФО, ЄСВ, ВЗ
ПДФО та ЄСВ Мінфін планує до 2018 року звести воєдино із застосуванням єдиної ставки 20 %. Поки ж (починаючи з 2016 року) пропонують:
а) об’єднати звітність за ними (що прямо залежить від самого Мінфіну, який привчив усіх до затримок з появою нових звітних форм);
б) скасувати справляння ЄСВ (за ставкою 3,6 %), знівелювавши це справлянням ПДФО за улюбленою Мінфіном ставкою 20 %;
А щось на зразок ПСП Мінфін планує зберегти, пропонуючи не оподатковувати величину, що дорівнює 1 МЗП. Як наслідок, чим нижче дохід працівника, тим нижче буде і утриманий з нього податок. А ось прогресивної шкали для високих зарплат проектом не передбачено.
в) нарахування ЄСВ «зверху» на зарплату проводити за тією самою ставкою 20 %.
Про ВЗ нічого не чутно. Імовірно, його збережуть у сьогоднішній «іпостасі».
Профільний комітет з об’єднанням двох платежів не згоден у принципі. Водночас нарахування ЄСВ він, як і Мінфін, бачить за ставкою 20 %. А ось ПДФО — за пониженою ставкою 10 %. Але без будь-яких привілеїв для найнизькодохідніших громадян.
Крім того, автори законопроекту № 3357 пропонують рівномірний розподіл сплачуваного ПДФО між місцевими бюджетами за місцем фактичного провадження трудової діяльності і місцем проживання фізособи, на користь якої виплачують податок.
Про скасування військзбору мовчить і профільний комітет ВРУ, укотре підтверджуючи аксіому про те, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.
Єдиний податок
Позиція Мінфіну із цього приводу вам уже відома*****.
***** Дивіться статтю «Усі брешуть! Цифри не брешуть» (ЄП-мінфінівська реформа в цифрах)» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 41.
А що приготував комітет ВРУ?
Зокрема, до групи 3 ЄП хочуть переселити продавців одягу із хутра, зі шкіри, готельників із зірковістю 3 — 5 (в інших групах не можна). Ставки для платників групи 3 планують щороку підвищувати: від 3 % (для неплатників ПДВ) і 6 % (для платників ПДВ) у 2016 році до 5 і 10 % відповідно — у 2018-му.
Крім того, позбавити спрощенки планують тих ФОП, які мають госпвідносини з юрособами, перебуваючи з ними і у трудових відносинах, а також ЗЕДівців, «ювелірів».
«Правила гри» для ексФСПешників також планують переписати, обмеживши: (а) річний оборот сумою 80000 МЗП, (б) площу угідь до 3000 га.
Інші нововведення
Законопроект № 3357 передбачає зміни у порядку оскарження рішень податківців. Так, скарги на рішення ДФС в областях, м. Києві, міжрегіональних ДФС доведеться подавати до ДФСУ, а якщо й вони не потішать — тоді скаржитися доведеться до Мінфіну.
Податкові інспекції пропонують усунути від перевірок — виключно функції сервісного обслуговування платників.
Ще одне нововведення цього документа — оподаткування індивідуальної діяльності, яка, за задумом комітету, повинна стати одним з можливих видів діяльності самозайнятих осіб. Така особа, з одного боку, — не реєструється підприємцем, але з іншого — може займатися підприємницькою діяльністю: здійснювати роздрібну торгівлю на ринках та інших призначених для цього місцях, надавати побутові послуги населенню тощо. Головне — займатися цією діяльністю особисто, без найманих працівників. Деякий аналог фіксподатку та короткострокового торгового патенту, що пішли у небуття.
Мінфін робить велику ставку на нові надходження податків у зв’язку з проведенням боротьби з тіньовими схемами, контрабандою на митниці. Крім того, повинні підвищиться надходження від держпідприємств за рахунок сплати ними податків і дивідендів.
Як ми вже говорили, обидва законопроекти не позбавлені недоліків. Творіння профільного комітету ВРУ так і зовсім встигли охрестити «популістським», «утопічним», і, правду кажучи, без колосальної роботи з боку держорганів і бажання бізнесу вийти з тіні шансів у цього варіанта обмаль.
Підбиваючи підсумок, зауважимо, що більш імовірним виглядає або проходження мінфінівського проекту, або об’єднання напрацювань Мінфіну та комітету податкової і митної політики.
Тому чекаємо деталей від Мінфіну. Очевидно, дуже скоро вони з’являться. Тож пильно стежимо за подальшим розвитком подій!
