Граничний строк для подання Звіту про суми податкових пільг за І квартал — вівторок, 10 травня. Якщо протягом цього періоду пільгами ви не користувалися, то й необхідності подавати такий звіт немає (згідно з п. 3 Порядку № 1233*). Однак важливо розуміти, що криється за словами «податкова пільга». Пільги І кварталу — за новими Довідниками
01.04.2016 р. датовано нові Довідники податкових пільг, а саме: Довідник № 78/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету; Довідник № 78/2 інших податкових пільг. Обидва документи наведені станом на 01.04.2016 р. При заповненні звіту за І квартал користуватися необхідно саме цими Довідниками.
Якщо програмне забезпечення «відстає» від прийнятих Довідників (наприклад, не містить необхідних нових видів пільг і кодів, що відповідають їм), це в жодному разі не може бути причиною для незазначення їх у звіті. У такому разі необхідно або зайняти «вичікувальну позицію» і дочекатися, коли до ПЗ будуть внесені потрібні зміни, або ж унести відповідні дані вручну (орієнтуючись на потрібний Довідник та відповідний код і назву пільги).
У зв’язку з цим нагадаємо, що зазначення у звіті неправильних даних можна спокійно виправити у звітах за наступні періоди, причому без штрафів (роз’яснення в категорії 135.02 ЗІР). А ось неподання звіту загрожує накладенням адмінштрафів за ст. 1631 КпАП на посадових осіб підприємства (але не на фізичну особу — підприємця) (про що податківці вказують в категорії 138.01 ЗІР) у розмірі від 85 до 170 грн. (від 170 до 255 грн. — у разі повторного протягом року «притягнення»).
Чи звітувати щодо «прибуткових» пільг?
Платники податку на прибуток підприємств (далі — ППП) повинні врахувати, що від подання квартального «пільгового» звіту звільнені лише ті з них (зрозуміло, актуальним є лише для користувачів податкових пільг), хто у 2016 році потрапив до лав річних щасливчиків** (згідно з роз’ясненням в категорії 102.23.01 ЗІР).
** Вам можуть бути корисні статті «Квартальна дека з податку на прибуток: кому «пощастило» найбільше?» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 13) і «Декларація з податку на прибуток за І квартал: нюанси заповнення» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 16).
А ось квартальні платники (за наявності підстав для цього) зобов’язані подати такий звіт у квартальний строк.
І, саме собою, навіть для річних платників ППП не передбачено звільнення від подання квартального звіту за наявності у них пільг з інших податків і зборів.
У Довідниках податкових пільг наведені пільги з ППП, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків і зборів і державного мита. ПДВ-пільги
Часто виникають запитання щодо ідентифікації пільги (тобто чи є та чи інша операція/дія/норма пільговою). Розберемося з тими з них, які цікавлять користувачів порталу buhgalter911.com. Так сталося, що усі вони пов’язані з ПДВ.
Експортна ПДВ-пільга. Застосування ставки ПДВ 0 % при експорті товарів, безумовно, є податковою пільгою. Інша справа, що в деяких випадках сума, отримана при розрахунку, може виявитися нульовою***.
*** Про такі випадки та те, як із цим боротися, ви могли прочитати у статті «Визначаємо місце експортної ПДВ-пільги у звіті про пільги» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 40).
У Довіднику № 78/2 такій пільзі відповідає код 14010394. Передбачена вона п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ. Підтверджує «пільговість» експорту і Порядок № 167****, в якому експортній ПДВ-пільзі присвячено окремий підрозділ (№ 2) розділу ІІ. Він містить, зокрема, формулу для розрахунку суми пільги:
СП = (V пост, нульов. - V прид.) х розмір ставки податку,
де СП — сума пільг; V пост, нульов. — обсяги операцій з експорту товарів (супутніх послуг) з розділу I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ; V прид. — обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг).
На думку ДФСУ (викладену в категорії 101.29 ЗІР), у показнику V прид. слід враховувати тільки ті покупки, які пов’язані з конкретними постачаннями. Таким чином, суму пільги за кожною конкретно взятою експортною операцією (на прикладі товару) розраховують як різницю між продажною вартістю товару, що експортується, і вартістю його придбання або матеріалів/послуг, використаних для його виготовлення, помножену на 0,2.
Ставка 7 %. Встановлення пониженої ставки податку також є податковою пільгою, про що прямо зазначено у п.п. «в» п. 30.9 ПКУ.
У Довіднику № 78/1 цій пільзі присвоєні коди 14010508 — 14010510. Передбачена понижена ставка ПДВ у розмірі 7 % п.п. «в» п. 193.1 ПКУ. Біда в тому, що для цього випадку Порядок № 167 до сьогодні не містить спеціальної формули для розрахунку суми податкової пільги. Але виходячи з системного прочитання його положень напрошується аналогічна наведеній вище формула з тією лише різницею, що замість розміру ставки податку 20 % слід використовувати значення 13 % (як різницю між основною, 20 %, і пониженою, 7 %, ставкою ПДВ). Податківці «за» — див. категорію 101.29 ЗІР.
Імпорт vs. ставка 7 %. Згідно з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ ставка 7 % використовується як при постачанні лікарських засобів, медичних виробів і медичного обладнання на митній території України, так і при їх ввезенні. Зверніть увагу: податкові пільги, наведені в Довіднику № 78/1 (коди 14010508 — 14010510), стосуються лише операцій постачання на митній території України. А ось про ввезення на митну територію України в них не згадується. Відповідно «імпортну пільгу» у звіті не відображаємо (див. категорію 101.29 ЗІР).
