На засіданні були присутні глава ДФСУ Роман Насіров (що вже показово) і деякі представники податкової служби. На порядку денному були питання податкової, митної та антикорупційної політики. Але найактивніше обговорювалися дві наболілі проблеми:
— безпідставне розірвання податківцями в односторонньому порядку договорів про визнання електронної звітності;
— зволікання при укладанні нових договорів.
На жаль, вони набули повсюдного характеру, що, судячи з усього, викликано зниженням можливостей податківців для маніпуляцій з «9-м станом»*. Які при цьому виникають наслідки для продавців/покупців, ви, швидше за все, розумієте:
* З цією проблемою ви могли ознайомитися в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 38.
Зазначене зниження зумовлене, зокрема, вилученням з 01.01.2016 р. з п. 184.1 ПКУ таких підстав для ПДВ-розреєстрації, як відсутність платника за місцезнаходженням і відсутність підтвердження щодо його місцезнаходження. — затримки з реєстрацією податкових накладних / розрахунків коригувань, що в результаті може призвести до штрафів за ст. 1201 ПКУ. Звичайно, ви можете пригадати, що ця стаття посилається на винуватість, яку в цьому випадку можна оспорити. Але, на жаль, вона прямо згадується тільки при нереєстрації протягом 180-денного строку, а до цього моменту апелювати можна тільки до п. 2 ст. 218 ГКУ**;
** Детальніше — у статті «Податківці зволікають з підписанням договору про визнання електронної звітності: як діяти» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 6).
— проблеми з відображенням покупцями податкового кредиту.
На жаль, конкретних результатів з цих питань досягти не вдалося. Очевидно, що податківці розривають такі договори безпідставно і навіть визнають це. Наприклад, як таку підставу було заявлено невідповідність відомостей про директора в договорі та ЄДР. За фактом договір також можуть розірвати і при виявленні у платника ознак фіктивності зі ст. 551 ГКУ (таку можливість зафіксовано в Порядку № 543***, який навіть не зареєстровано в Мін’юсті).
*** Рекомендований порядок взаємодій підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затверджений наказом ДФСУ від 28.07.2015 р. № 543.
Нагадаємо, підставами для розірвання договору податківцями в односторонньому порядку є ненадання платником нового посиленого сертифіката відкритого ключа або зміна місцезнаходження (та й то із застереженнями, про що йдеться в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2, с. 24). Як із цим боротися? На жаль, але поки що, мабуть, тільки через скарги та звернення до суду. Наприклад, якщо податківці відмовляються реєструвати податкову накладну через розірваний договір (що, на вашу думку, сталося незаконно), то в такому разі можна оскаржити таку відмову та вимагати реєстрації накладної. При цьому, чітко кажучи, такий спір є немайновим, а тому судовий збір повинен обмежуватися одним розміром МЗП.
