Платники податку на прибуток
Щокварталу, нагадаємо, зобов’язані звітувати1 лише «обрані» платники податку на прибуток — високодохідні. Тобто ті, у яких дохід за 2016 рік, отриманий від будь-якої діяльності, складає 20 млн грн. і більше (за вирахуванням посередніх податків).
1 Дивіться статтю «Звітуємо за півріччя з податку на прибуток: коли головне — суть, а не форма» в минулому номері журналу.
Також не чекають на закінчення року «перебіжчики» на єдиний податок (див. консультацію в підкатегорії 102.23.01 ЗІР). Обирати, застосовувати податкові різниці чи ні, високодохідним платникам не доводиться — для них це обов’язок. Але… до загальної радості, жодних різниць у частині розрахунку курсових різниць ПКУ не передбачає! Тобто рівняння цілком і повністю на бухоблік. Тут же володарює П(С)БО 21.
До речі, з нього досі не вичистили згадки про курс валют на початок і кінець дня 
. Хоча ще з 2015 року НБУ встановлює лише один курс валют на день2.
2 Детальніше про це ви могли прочитати в статті «Два курси НБУ за день, до побачення! (Новий порядок установлення курсу інвалют)» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 14. Про останні зміни в порядку визначення курсу валют говориться в статті «Курс валют по-новому: у чому суть змін»? у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 44.
Головне, що ви повинні знати із цього П(С)БО, — це те, що визначають курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції у її межах або за всією статтею (згідно з обліковою політикою).
У свою чергу, монетарні статті — це статті балансу: (1) про грошові кошти; (2) про такі активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Розібратися в курсових різницях допоможе такий приклад.
Приклад. 26.06.2017 р. на розподільний рахунок ТОВ «Світ» надійшов дохід в іноземній валюті в сумі 10000 €. Курс НБУ станом на цю дату складав 29,084561 грн./€, станом на наступний день (27.06.2017 р.) — 29,127151 грн./€.
27.06.2017 р. половина валюти3 (5000 €) надійшла на поточний валютний рахунок ТОВ, а половина — продана на МВРУ за курсом 29,30 грн./€.
3 Нагадаємо, що з 05.04.2017 р. обов’язковому продажу підлягає 50 % валют.
Станом на 30.06.2017 р. (дату балансу) офіційний курс євро склав 29,786782 грн./€. Валюта, що залишилася, була продана 17.07.2017 р. Курс НБУ станом на цю дату складав 29,699155 грн./€, курс продажу на МВРУ — 29,80 грн./€.
В обліку ТОВ при цьому мають бути відображені такі проводки.
Облік курсових різниць і різниць між курсами МВРУ і НБУ
| Дата | Зміст господарської операції | Сума, грн. | Бухгалтерський облік | |
| дебет | кредит | |||
| 26.06 | Виручка в іноземній валюті надійшла на розподільний рахунок ТОВ | 10000 € 290845,61 | 316 | 362 |
| 27.06 | 50 % виручки зараховано на валютний рахунок | 5000 € 145635,76 | 312 | 316 |
| 50 % виручки перерахували для продажу на МВРУ | 5000 € 145635,75 | 334 | 316 | |
| Відобразили позитивну курсову різницю за іноземною валютою ((29,127151 грн./€ - 29,084561 грн./€) х 10000 €) | 425,90 | 316 | 714 | |
| Відобразили позитивну різницю між комерційним курсом продажу валюти на МВРУ й офіційним ((29,30 грн./€ - 29,127151 грн./€) х 5000 €) | 864,25 | 334 | 711 | |
| Відобразили у складі адміністративних витрат вартість послуг банку (0,1 % від суми коштів, виручених від продажу валюти) | 146,50 | 92 | 334 | |
| Зарахували на поточний гривневий рахунок кошти від продажу валюти* | 146353,50 | 311 | 334 | |
| 30.06 | Відобразили позитивну курсову різницю за валютою на поточному інвалютному рахунку на дату балансу ((29,786782 грн./€ - 29,127151 грн./€) х 5000 €) | 3298,16 | 312 | 714 |
| 17.07 | Передали валюту, що залишилася, для реалізації на МВРУ | 5000 € 148495,78 | 334 | 312 |
| Відобразили від’ємну курсову різницю за валютою на дату операції (29,786782 грн./€ - 29,699155 грн./€) х 5000 €) | 438,14 | 945 | 312 | |
| Відобразили позитивну різницю між курсом продажу валюти на МВРУ й офіційним ((29,80 грн./€ - 29,699155 грн./€) х 5000 €) | 504,22 | 334 | 711 | |
| Відобразили у складі адміністративних витрат вартість послуг банку (0,1 % від суми коштів, виручених від продажу валюти) | 149,00 | 92 | 334 | |
| Зарахували на поточний гривневий рахунок кошти від продажу валюти* | 148851,00 | 311 | 334 | |
| * За вирахуванням вартості послуг банку. | ||||
Юрособи-єдиноподатники
Проблема «недружби» юросіб-єдиноподатників і доходів від курсових різниць, на жаль, не нова4. На жаль і ох 
, з часу нашої останньої публікації із цього приводу питання не вирішили ні на законодавчому, ні на роз’яснювальному рівні.
4 Ми вже зверталися до неї в статтях «Курсові питання ЮРЄПів групи 3» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 38) і «Курсові різниці в платників єдиного податку: чи буде дохід» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 25).
Коротко нагадаємо суть проблеми: ДФСУ мало того, що наполягає на обліку у складі єдиноподаткових доходів курсових різниць, так ще і виключно позитивних (підкатегорія 108.01.02 ЗІР).
Аргументують свої висновки фіскали тим, що юрособи-єдиноподатники групи 3 з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за НП(С)БО (згідно з п. 10 П(С)БО 25). А це, у свою чергу, означає, що бухоблік операцій з інвалютою вони повинні вести відповідно до вимог П(С)БО 21 (див. вище).
Далі. Негативний вердикт у частині «проліту повз облік» від’ємних курсових різниць податківці пояснюють тим, що в декларації юрособи-єдиноподатника групи 3 «відображення витрат не передбачене» 
.
Позиція, слід сказати, спірна. Якщо говоримо саме про «класичну» курсову різницю (а не про різницю між комерційним курсом продажу валюти і курсом НБУ).
З тим, що в дохід єдиноподатника повинна потрапляти позитивна різниця між курсом продажу валюти на МВРУ й офіційним курсом НБУ, не сперечаються. Її-то ви отримуєте «живими» грошима. Ми, як і раніше, вважаємо, що, так, юрособа-єдиноподатник зобов’язана розраховувати курсові різниці (як позитивні, так і від’ємні). Але чи повинно це позначатися на його єдиноподатковому доході? По-перше, дохід, виражений в інвалюті, п. 292.5 ПКУ велить перераховувати в гривні за офіційним курсом гривні до інвалюти, установленим НБУ на дату отримання такого доходу. По-друге, датою отримання доходу згідно з наступним пунктом ПКУ, є дата надходження коштів платникові єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі. А при перерахунку монетарних статей на дату балансу жодні грошові кошти не надходять ні на поточний рахунок юрособи, ні в готівковій формі.
Тобто доходу все-таки бути не повинно. Ось тільки сказане вище може згодитися лише тим з вас, хто готовий боротися за справедливість у суді . Або ж тим, хто «народився в сорочці» й ухитриться дістати в податківців позитивну індивідуальну податкову консультацію.
Спираючись знову-таки на аргументи, вказані нами вище. Фізособи-єдиноподатники
Розпочнемо з того, що наші припущення з приводу того, що за І квартал можна звітувати «за старим обрядом» 5, тепер підтвердила і ДФСУ (категорія 107.08 ЗІР).
5 Читайте матеріал «Єдиноподаткова декларація за півріччя: за якою формою?» у минулому номері журналу.
Тепер безпосередньо про курсові різниці. Ось кому з ними повезло, так це фізособам-єдиноподатникам. З тим, що розраховувати дохід від «класичних» (за інвалютою на рахунку, за інвалютною заборгованістю) курсових різниць вони не зобов’язані, традиційно погоджувалися і податківці (категорія 107.04 ЗІР).
А ось за різницею в курсах радісна звістка з’явилася не дуже давно. Податківці прямо визнають, що різниця в курсах (між комерційним курсом продажу валюти на МВРУ й офіційним курсом НБУ) при продажу валюти не потрапляє у єдиноподатковий дохід (див. консультацію в тій же категорії 107.04 ЗІР).
Радимо закріпити це отриманням індивідуальної податкової консультації. Наостанок лише нагадаємо, що ДФСУ бажає бачити у складі доходу єдиноподатника від експорту товарів (робіт, послуг) суму коштів, що надійшла на поточний рахунок у гривнях від обов’язкового продажу на МВРУ. Непродані валютні кошти, на думку ДФСУ, перераховуються в гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження їх на валютний рахунок фізособи-підприємця (знову-таки на розподільний рахунок не орієнтуємося).
